04.01.2009 16:41 Artyom Учебные Материалы - История Украины
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший
Росiйський уряд посилював свiй вплив i на iншi yкpaїнськi регiони. Щоправда, за участь союзникiв у вiйнах з Туреччиною він розплачувався українськими територiями. Катерина II не заперечувала, коли пiд час росiйсько-турецької вiйни 1768- 1774 рр. австрiйськi вiйська захопили територiю Пiвнiчноi Буковини, кpiм Хотинського району. До складу Австрiйськоi монapxiї потрапило й Закарпаття. У результатi першого подiлу Польщi в 1772 р. Пруссiєю, Австрiєю та Росiєю до Австрії вiдiйшла також Галичина. При сприяннi Росії захiдноукраїнськi землi були відірванi вiд материнського ядра й опинилися пiд владою Австрії.
Нейтралiзувавши таким чином сильного противника, росiйський уряд активiзував експансiю на Правобережну Українy. Цьому до певноi мiри сприяла й полiтика полъського уряду на правобережних українських землях. Нещадним визиском крiпакiв польська шляхта поставила мiсцеву люднiсть на межу фiзичного виживання. Проголосивши католицьку церкву пaнiвною на всiй територiї Речi Посполитої, польський сейм у 1768 р. поставив у нepiвнe становище православну конфесiю. Почалися переслiдyвання православного духовенства, обмеження прав православних панiв, вiдмiнявся змiшаний суд. Посилилося покатоличення українських дiтей у школах. Навчання велося виключно польською та латинською мовами, учням прищеплювалася зневага до yкpaїнськoї мови, культури, побуту й звичаiв.
Виxiд з такого становища частина гpoмaдcькocтi вбачала в приеднанні Правобережної України до православної Росії. 3 таким проханням вона неодноразово зверталася до росiйського уряду. Спираючись на рiшення «Вiчного миру» 1686 р. про визнання Росії гарантом православного вiросповiдання в Речi Посполитiй, росiйський уряд у 1768 р. добився вiдкриття на Правобережжi та в Бiлорусiї православноi єпарxiї. Однак в умовах вiйни з Туреччиною Росiя не могла бiльш активно втручатись у внутрiшнi справи Речi Посполитої.
Серйозне занепокоєння царицi Катерини II викликало прийняття польським сеймом у тpaвнi 1791 р. Конституцiї Польщi, яка багато в чому перегукувалася з iдеями Французької буржуазної революцiї 1789 р. Змиритися зi змiною державного устрою Польщi росiйський уряд не збирався. Тим бiльше, що противники новoї Конституцiї з числа магнaтiв i шляхти зверталися до нього по допомогу. 3 липня 1791 р. Росiя почала пiдготовку до силового втручання у справи Польщi, координуючи її при цъому з Пруссiєю, зацiкавленою у черговому вiдтopгнeннi нових польських земель.
На початку травня 1792 р. росiйська армiя двома колонами почала наступ на Правобережну Укpaїнy. Основне 64-тисячне вiйсько наступало через Могилiв i Сороки, а допомiжне - через Ольвiополь i Василькiв. для пiдтримки cвоїx дiй царський уряд iнiцiював проголошення в Торговицi (сучасна Кiровоградщина) 14 травня 1792 р. конфедерації противникiв прогресивного реформування державного устрою Речi Посполитої. Рухаючись за царськими вiйськами, «торговичани» лiквiдовували запровадженi Чотирирiчним сеймом установи й встановлювали cвoї тимчасовi органи влади. Почалися виступи селян проти польських помiщикiв. Польськi вiйська не чинили опору й вiдxодили на зaxiд. Мicцеве населення вбачало в росiйських вiйськах визволителiв вiд панського ярма i радо вiтало їx. До кiнця травня Правобережна Українa й частина Волинi були зайнятi росiйськими вiйськами.
Пiсля приєднання до Торговицької конфедерацiї короля Станiслава Августа Понятовського в умовах терору вiдбулися новi вибори до сейму. Biн скасував демократичнi реформи свого попередника й вiдновив владу магнaтської олiгарxiї. При пiдтpимцi «торговичан» Росiя i Пруссiя 12 сiчня 1793 р. пiдписали конвенцiю про другий подiл Польщi. До Російської держави вiдxодила Правобережна Укpaїнa, про що обивателiв повiдомив царський манiфест вiд 27 березня 1793 р.
Проти розчленування Польщi й за вiдновлення прогресивних реформ виступила частина патрiотично настроєних польських офiцерiв i шляхти на чолi з Тадеушем Костюшком. 24 березня 1794 р. вiн проголосив початок повстання. Повcтaнцi здобули перемогу над росiйськими частинами пiд Раславицями, але протистояти всiй росiйськiй армії не змогли. Регулярнi вiйська завдали поразки повстанцям пiд Мацейовичами i зайняли Вiльно та Варшаву. Колись могугня й величезна Рiч Посполита перестала iснувати. Росiя i Австрiя пiдписали нову угоду про третiй nодiл Польщi. В 1795 р. до нei приєдналась i Пруссiя. До Росії вiдiйшли Зaxiдна Волинь, Зaxiдна Бiлорусiя, Литва й Курляндiя. Так на кiкeць XVIП ст. yкpaїнськi землi були подiленi мiж Австрiєю i Росiєю. Почався новий етап у життi українського народу.
43.
IX. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (КІНЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК XX СТ.)