В.3.3.1. Негайне реагування

Негайне реагування наводиться, як виконання взаємоузгоджених дій органів управління ЕДС НС стосовно негайного отримання інформації, своє-часного повідомлення населення, зацікавлених структур, аналіз обстановки, прийняття рішень та організація дій сил і засобів щодо ліквідації НС.

Основними показниками, що характеризують сам процес негайного реагування стають ступінь адекватності заходів протидії реальним загрозам НС та час необхідний для мобілізації системи для їх впровадження. Слід також зазначити, що час мобілізації () має безпосередній вплив на кількісні показники збитків, з зменшенням часу мобілізації системи зменшується розмір збитків (оперативність реагування системи на виникнення НС).

Час мобілізації системи (з часу виникнення НС до часу безпосередніх дій щодо захисту, локалізації та ліквідації наслідків НС) можна визначити через показники часу з отримання інформації про загрозу або виникнення НС () оцінки НС та прийняття рішення (), доведення розпоряджень до виконавців (), часу необхідного на здійснення негайних заходів із захисту від конкретного уражального чинника (), часу приведення у готовність, висуванню сил до зони НС та безпосереднього їх застосування за призначенням в осередку ураження ():

++++

При розгляді заходів з негайного реагування перш за все привертається увага до дій органів управління з негайного отримання інформації, своєчасного повідомлення населення та зацікавлених структур.

Усі процеси, які відбуваються у системі можна поділити на керовані та некеровані, які знаходяться у певному співвідношенні і стані динамічних змін, що відображає мистецтво в управлінні. У свою чергу управління системою можливо здійснювати лише на основі інформаційного обміну із зовнішнім середовищем і в загальному вигляді схему можна подати так:

 

 

У загальному обсязі потік інформації розрізняється на інформацію про стан об’єкту управління та небезпеки в природному, техногенному, соціальному середовищі в стадії загрози або реалізації надзвичайних ситуацій (про вплив що обурює) та інформацію, що вироблена системою на підставі інформації, отриманої ззовні (вплив управління) реалізація якої структурними елементами системи і визначає процес адаптації самої системи змінам, що відбуваються у зовнішньому середовищі.

Потік інформації цілком залежить від потоку та є його функцією:

= ()

Тобто функціонування системи протидії НС об’єктивно можливе лише за наявності потоку .

Отримання інформації про загрозу або виникнення НС відбувається за затвердженим регламентом її подання та планом реагування на НС по телефонних та радіо каналах зв’язку усно з наступною обов’язковою письмовою доповіддю по факсу, телеграфних каналах, а також комп’ютерних мережах. Первину оцінку факту загрози або виникнення події на її відповідність до виду та рівню НС виконують наявні оперативно-чергові та диспетчерські служби. Система зв’язку яка забезпечує передачу речових повідомлень, документованих доповідей, відеоінформації, цифрової автоматизованої інформації створюються завчасно і включають в себе стаціонарну та мобільну мережу зв’язку.

Для вирішення завдань оповіщення про загрозу або факт виникнення НС керівного складу органів управління, сил та населення створюються спеціальні системи централізованого оповіщення (СЦО). Системи мають державний, регіональний, місцевий і об’єктовий рівні.

СЦО забезпечують можливість циркулярного або вибіркового оповіщення чергових служб та посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників визначених підприємств, установ і організацій, які приймають рішення щодо захисту та організації дій з локалізації і ліквідації НС, чергових аварійно-рятувальних служб, а також населення, яке проживає на території, на яку поширюється дія СЦО відповідного рівня.

Інформація, яка доводиться до посадових осіб органів управління і сил, має оперативний характер, до населення доводиться інформація про характер і масштаби загрози та рекомендації щодо способів і методів їх захисту, а також вжиття заходів безпеки в умовах, які склалися.

Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв’язку на основі їх перехоплення на час передачі сигналів і мовної інформації. Час перехоплення визначається технологічними характеристиками апаратури управління, на основі якої побудована СЦО і встановленою тривалістю передачі мовного повідомлення. До населення сигнали оповіщення, повідомлення доводяться всіма наявними засобами зв’язку, мовлення, оповіщення.

Локальні або об’єктові системи оповіщення забезпечують оповіщення керівників та персоналу ПНО, а також підприємств, установ і організацій та населення, які знаходяться в зоні відповідальності ПНО вразі загрози або виникнення на них аварійної ситуації. Локальні системи ПНО мають бути сполученими з СЦО.

З отриманням інформації про загрозу або виникнення НС органи управління і сили переводяться у режим підвищеної готовності або у режим НС, розгортаються місця для роботи (пункти управління, кризові центри) органів управління, комісії з ліквідації НС, забезпечується постійне чергування на системах зв’язку та обміну інформацією за відповідними напрямками, формуються і розпочинають роботу мобільні та робочі групи органів управління, аналізується оперативна обстановка.

До зони НС висуваються чергові сили органів і підрозділів цивільного захисту та виїзні бригади екстрених служб допомоги населенню для проведення першочергових робіт щодо рятування і надання допомоги населенню, здійснення медико-санітарних заходів та з охорони правопорядку, постійного інформування про правила поведінки у зоні НС в умовах, що склалися.

Для отримання оперативних даних для аналізу обстановки використовуються: наявна інформація між різними підсистемами та ланками ЄДС ЦЗ; доповіді оперативно-чергових служб та сформованих мобільних (оперативних) груп органів управління (залучених до реагування) з місць загрози чи виникнення НС; данні загальної і спеціальної розвідки всіх видів; донесення мережі спостереження та лабораторного контролю та інші джерела моніторингової інформації уточнених в умовах конкретного виду та рівня НС.

Основні дані про обстановку:

характер та обсяги майбутніх заходів та умови, в яких вони будуть виконуватися (межі зон НС, характер руйнувань і ушкоджень, наявність зон забруднення, зараження, ступінь та характер ураження людей, тварин, рослин, обсяги і характер майбутніх аварійно-рятувальних робіт);

сили та засоби (стан органів управління, систем зв’язку та оповіщення, утримання фонду захисних споруд та їх місткість, засобів індивідуального захисту, стан готовності та можливості сил реагування, а також сил що залучаються за планами взаємодії, наявність засобів матеріального і технічного забезпечення);

характер місцевості, стан доріг та їх вплив на дії сил і засобів;

гідрометеорологічні умови, стан погоди, час.

Здійснюється встановленим порядком попередня оцінка щодо визначення класу та рівня НС.

Прийняття рішень та організація дій сил і засобів щодо ліквідування НС

На підставі аналізу обстановки, попереднього розрахунку часу та загальних висновків щодо проведення першочергових заходів захисту і запобігання загибелі людей, зменшення матеріальних втрат Урядовою або іншою спеціальною комісією з ліквідації НС, залежно від попередньо встановленого рівня НС, приймається рішення щодо першочергових заходів з проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні НС.

У рішенні визначаються: задум дій, завдання залученим за планами реагування органам управління та силам, порядок взаємодії при виконанні завдань, порядок забезпечення, організація управління.

Основою рішення є задум в якому міститься перелік робіт, заходів які необхідно виконати та їх послідовність, напрямки зосередження основних зусиль, виконавці, порядок створення ешелонованого угрупування сил і засобів реагування на НС та їх застосування.

Обсяг і зміст заходів з ліквідації НС визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.

При організації дій і засобів щодо ліквідування НС визначаються загальна структура управління (комісія з ліквідації НС, спеціально уповноважений керівник з ліквідації НС та його штаб, мобільні групи органів управління та служб), комплекс заходів щодо ліквідації НС та її наслідків, угрупування сил та засобів, організація взаємодії, порядок нарощення сил і засобів та організація основних видів забезпечення дій у зоні НС.

Визначені основні сили по ешелонне висуваються в зону НС, де вони переходять в оперативне підпорядкування керівнику з ліквідації НС.