Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї

При ядерному вибуху ізотопи розпилюються до молекулярного, атомного стану. Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об’єктів навколишнього середовища виникає внаслідок випадіння РР з хмари вибуху.

Високі рівні радіації спостерігаються не тільки в районі вибуху, а й на відстані десятків та сотні кілометрів від епіцентру вибуху. Потрапивши на місцевість, радіоактивні частини діють, як хімічно активні речовини (окислюються, розчиняються, мігрують та інше), переходять з ґрунту до повітря, води, рослин, таким чином вони ніби розсмоктуються. Проходить природне самоочищення.

Продукти ділення, що випадають з хмари вибуху є сумішшю більше 80-ти ізотопів 35 хімічних елементів середньої частини Періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва. Майже всі утворюючі ядра ізотопів перевантажені нейтронами, які нестабільні та зазнають b- розпаду із випусканням g- квантів.

Первинні ядра ділення у подальшому зазнають у середньому три-чотири розпаду та перетворюються у стабільні ізотопи. Таким чином, кожному первинному ядру відповідає власний ланцюг радіоактивних перетворень.

Всього на різних етапах радіоактивного розпаду виникає біля 300 різних радіонуклідів. У ґрунті переважно виникають радіоактивні марганець, алюміній, натрій, кількість яких пропорційно виходу нейтронів при вибуху.

Масштаби та ступінь радіоактивного зараження місцевості залежить від потужності та виду вибуху, часу, що пройшов з моменту вибуху, метеорологічних умов.

Найбільш впливає на масштаби та ступінь зараження, а також на положення радіоактивного сліду напрямок та швидкість вітру.

Інші метеорологічні фактори незначно впливають на масштаби і ступінь зараження місцевості та можуть лише привести до незначного зниження ступеню зараження окремих територій.

Уражаюча дія радіаційного зараження місцевості визначається зовнішнім опроміненням. Попадання на шкіру або в організм радіоактивних речовин лише в незначній кількості збільшує уражаючій ефект зовнішнього опромінення.

По ступеням зараження та можливим наслідкам зовнішнього опромінення на зараженій місцевості (як в районі ядерного вибуху, так і на сліді хмари) виділяють зони: помірного (А), сильного (Б), небезпечного (В) та надзвичайно небезпечного (Г) зараження.

Зони зараження характеризуються дозами випромінювання на місцевості за час повного розпаду РР, які прийняті рівними для зовнішньої межі зони А – 40 рад., для внутрішньої – 400 рад., для зони Б – 400 та 1200 рад., для зони В – 1200 та 4000 рад., для зони Г – 4000 рад. та у середині – близько 7000 рад.

У зоні А протягом доби після її виникнення відкрито розташований особовий склад сил ЦЗ та населення може отримати дози опромінення, що призведуть до втрати боєздатності (працездатності).

За межами зони А отримання особовим складом сил ЦЗ та населенням при відкритому його розташуванні доз опромінення, що призведуть до втрати боєздатності (працездатності) виключається.

У зоні Б небезпека радіаційних уражень значно більша. При відкритому розташуванні особового складу та населення протягом першої доби після випадіння РР останні отримають значні дози опромінення. При розташуванні населення у кам`яних будівлях втрати його виключаються.

У зоні В важкі радіаційні ураження відкрито розташованого особового складу сил ЦЗ та населення можливі при короткочасних діях, особливо у першу добу її виникнення. Значні ураження можливо спостерігати при розташуванні у кам`яних одноповерхових будівлях. Ураження виключаються при умовах укриття особового складу сил ЦЗ та населення у сховищах та ПРУ.

У зоні Г важкі радіаційні ураження особовий склад ЦЗ та населення, отримає при умовах розташування у кам`яних будівлях. Відкрите перебування на місцевості в цій зоні можливо лише за тиждень після вибуху.

 

Рис. 4.6.2. Графічне відображення зон можливого радіоактивного зараження місцевості при застосуванні ядерної зброї

Для прийняття обґрунтованого рішення щодо радіаційного захисту населення, сил ЦЗ та територій, повинно здійснюватись виявлення та оцінка радіаційної обстановки.