Особливістю робіт із дезактивації було те, що вони велися в основному, у сільських населених пунктах, що характеризуються різнотипними будівлями і спорудами, великою кількістю господарських споруд, великими присадибними ділянками, засадженими деревами і чагарниками.
Для визначення обсягу робіт проводилася рекогносцировка населеного пункту. При рекогносцировці визначалися:
маршрути висування техніки до населеного пункту і маршрути прямування техніки усередині населеного пункту;
кількість та ступінь забруднення житлових, господарських і адміністративних будинків і споруд і орієнтовані площі, що підлягають дезактивації;
наявність і розміри ділянок , що утворюють пил.
Зазначені дані використовувалися для розробки технологічного проекту на проведення робіт по дезактивації у населеному пункті.
Дезактивації місцевості проводилася зрізанням, перекопуванням, оранням, грейдеруванням та відсипанням чистим ґрунтом
Дезактивація доріг із твердим покриттям проводилося шляхом змивання з полотнини дороги РВ водою або розчином СФ-2У з подальшим грейдеруванням узбіч і закріпленням їх розчином ССБ (сульфітно-спиртова барда) або латексом (продукт для готування гуми).
Як правило, після дезактивації рівень їхнього забруднення був значно нижче припустимого розміру.
Для дезактивації доріг використовувалися поливально-миючі машини типу ПМ-130 або АРС-14(12).
Основним методом дезактивації доріг, що не мають твердого покриття, є метод зняття поверхневого шару ґрунту за допомогою грейдерів або бульдозерів. Застосовувана техніка дозволяла виконати великий обсяг робіт із дезактивації дорожньої полотнини.
Одним із найбільш масових методів проведення робіт для дезактивації у населених пунктах є метод змивання водою або 0,15% розчином порошку СФ-2У будинків і споруд за допомогою АРС-14(12) і ПМ-130.
Дезактивація автотранспортної техніки здійснювалася на стаціонарних пунктах спеціальної обробки (ПуСО) техніки. Усього в секторах до 1.08.86 р. було побудовано і функціонувало 14 ПуСО, із них 6 стаціонарних.
Засоби, що використовувались для дезактивації техніки:
обробка техніки розчином СФ-2У, що дезактивує (попередня обробка);
обробка техніки парорідинним способом (основна обробка).
При попередній обробці виявляються основні забруднені місця, що підлягають обробці парорідинним способом. У якості розчину для дезактивації при основній обробці використовуються розчини №1 і №2 (розчин №1-5%
розчин №2 - 4% СФ-2У +2%Н2С2О4 ).
Питання для самоконтролю
1. Мета радіаційного захисту населення та територій.
2. Які основні заходи радіаційного захисту населення та територій?
3. Характеристика радіаційного забруднення при аваріях на АЕС?
4. Мета хімічного захисту населення та територій.
5. Які основні заходи хімічного захисту населення та територій
6. Які основні критерії для визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць?
7. Що прийнято називати спеціальне майно ЦЗ?
8. Що розуміється під санітарною обробкою?
9. Що розуміється під спеціальною обробкою?
10. Що передбачає дозиметричний та хімічний контроль у системі ЦЗ?
11. Які основні дозиметричні одиниці вимірювання?
12. Основні методи виявлення іонізуючих випромінювань, НХР та ОР.
13. Основні заходи хімічного захисту населення та територій .