Забезпечення евакуйованих продуктами харчування у заміській зоні повинно здійснюватися через місцеву мережу продовольчих магазинів та підприємств громадського харчування сумісно з органами робочого постачання.
Для забезпечення гарячим харчуванням та сухими пайками особового складу аварійно-рятувальних формувань, а також ураженого населення у загонах першої медичної допомоги на підприємствах торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності створюються мобільні формування - рухомі пункти харчування та рухомі пункти продовольчого забезпечення.
Забезпечення продуктами харчування слід здійснювати за рахунок наявних поточних та спеціально створених запасів цих продуктів на базах та складах. Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік) показано у Таблиці 1.
Норми харчування мирний час повинні задовольняти середні енергетичні потреби та складати:
- у чоловіків та жінок віком від 20 до 39 років-2600 ккал/добу;
- у чоловіків та жінок старше 39 років - зменшення значення на - 5% через кожні 10 років, а більше 60 років - на 10%;
- пенсіонери та діти - 1600 ккал/добу.
Таблиця 1
| № з/п | Найменування продуктів харчування | Обсяги запасів, т |
| 1. | Хліб та хлібобулочні вироби (у перерахунку на борошно) | 24,1 |
| 2. | Крупа та макаронні вироби | 3,3 |
| 3. | Цукор та кондитерські вироби | 3,24 |
| 4. | Сіль | 1,2 |
| 5. | Чай | 0,06 |
Усереднений розрахунок добової норми забезпечення основними продуктами харчування на одну людину приведений уТаблиці 2.
Добові норми продовольства, яке закладається на пункти управління та сховища на випадок виникнення НС у перерахунку на одну людину на добу показані у Таблиці 3.
На випадок НС також необхідно передбачити вивіз товарних запасів у заміську зону, для чого необхідно:
проводити рекогносцировку районів евакуації, місць можливого розміщення продовольчих запасів;
Таблиця 2
| № з/п | Найменування продуктів харчування | Норма Забезпеч. г/добу |
| 1. | Хліб та хлібобулочні вироби | |
| 2. | Крупи та макаронні вироби | |
| 3. | Цукор та кондитерські вироби | |
| 4. | М’ясо та м’ясні продукти | |
| 5. | Риба та рибопродукти | |
| 6. | Жири | |
| 7. | Молоко та молочні продукти | |
| 8. | Картопля та овочі | |
| 9. | Сіль | |
| 10. | Чай |
Таблиця 3
| № з/п | Найменування продуктів харчування | Одиниця виміру | Норма для | |
| пунктів управління | сховищ | |||
| 1. | Сухарі | г | ||
| 2. | Крупа, макарони | г | ||
| 3. | Консерви м’ясні | г | ||
| або рибні | г | |||
| 4. | Масло тваринне | г | ||
| 5. | Молоко сухе | г | ||
| 6. | Цукор-рафінад | г | ||
| 7. | Чай | г | ||
| 8. | Сухофрукти | г | ||
| 9. | Сік плодово-ягідний | г | ||
| 10. | Овочі консервовані | г | ||
| 11. | Сіль харчова | г | ||
| 12. | Томат-паста | г | ||
| 13. | Лавровий лист | г | 0,1 | |
| 14. | Цигарки | пач. | 0,5 | |
| 15. | Сірники | кор. | 0,5 |
заздалегідь обстежувати складські приміщення та отримувати ордери на їх використання на випадок надзвичайної ситуації при вивезенні продовольства;
заздалегідь обстежувати складські приміщення та отримувати ордери на їх використання на випадок надзвичайної ситуації при вивезенні продовольства;
мати розрахунки необхідного транспорту та визначити порядок вивезення цих запасів.
Евакуйованим необхідно мати з собою запас продуктів харчування та води на три доби.
Після завершення евакуації у заміській зоні організовується гаряче харчування на підприємствах громадського харчування у районі евакуації, а також придбання продуктів харчування у торговій мережі за місцем проживання.
Персонал працюючих змін об'єктів отримують гаряче харчування у їдальнях цих об'єктів.
При плануванні розвитку матеріально-технічної бази торгівлі та харчування заміської зони необхідно виходити із нормативів (Таблиця 4):
Таблиця 4
| № з/п | Найменування підприємств | Робочих місць на 1000 чол. приписаних на постачання | Норма площі на 1 робоче місце, кв. м |
| 1. | Підприємства торгівлі продтоварами | 2,5 | 20,5 |
| 2. | Підприємства змішаної торгівлі | 2,0 |
Мінімальна норма забезпечення водою евакуйованих у заміській зоні повинна складати не менше 25 літрів на добу. Однак при дефіциті питної води, необхідно встановлювати більш жорсткий режим водоспоживання, який складає у середньому 12,5 літрів на одну людину. У поняття водоспоживання входять: питна вода, приготування їжі, умивання, санітарно-гігієнічні потреби, прибирання приміщень (Таблиця 5).
Забезпечення предметами першої необхідності здійснюється на базі місцевих органів торгівлі.
Забезпечення особового складу аварійно-рятувальних формувань білизною, змінним одягом та засобами особистої гігієни повинне здійснюватися через пересувні пункти речового забезпечення, які створюються у системі органів торгівлі та харчування.
При виникненні надзвичайної ситуації передбачаються заходи щодо рятування та захисту запасів промислових товарів, які знаходяться на базах, складах та магазинах.
Евакуйовані повинні мати з собою комплект верхнього одягу та взуття по сезону (у літній час і теплі речі), постільну білизну, предмети першої необхідності. Загальна вага їх разом з продуктами харчування та водою не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.
Таблиця 5
| № з/п | Вид водоспоживання | Норми водоспоживання по режимах, л/чол. доба | ||
| режим | режим | режим | ||
| 1. | Питна вода | 2,5/5 | 2,5/5 | 2,5/5 |
| 2. | Приготування їжі, умивання | 7,5 | 7,5 | |
| 3. | Задоволення санітарно-гігієнічних потреб людини та забезпечення санітарного стану приміщень | |||
| Всього: | 2,5/5 | 10/12,5 | 31/33,5 |
Примітка:
1. Водозабезпечення у першому режимі не повинно продовжуватися більше 5 діб у кліматичних зонах з помірним кліматом. Після цих термінів необхідно переходити на більш ощадливі режими водозабезпечення.
2. У чисельнику указані норми водозабезпечення населення та підлітків старших 14 років, у знаменнику - для дітей віком до 14 років та годуючих матерів.
3. Норми водозабезпечення однієї людини на добу надані для другої кліматичної зони. Для першої - вводиться коефіцієнт 1,3; а для третьої та четвертої - 1,6.
4. Для лікувальних потреб додатково до норм, вказаних у таблиці, встановлюють по 5,5 літрів на добу на кожного хворого.
5. Норми водозабезпечення, вказані у таблиці, розраховані на малу фізичну активність людини. Норми водозабезпечення для пиття людям, виконуючим роботи різного ступеню навантаження встановлюється введенням коефіцієнтів; легкого - 1,25; середнього -1,33-1,54; тяжкого - 1,75.
Вибір джерел водозабезпечення узгоджується з органами СЕС, які видають висновок про придатність їх до водопостачання.
У перелік предметів першої необхідності, які постачаються для евакуйованого населення через торговельну мережу, входять :
- одяг (одяг та білизна, трикотажні вироби, головні убори, усі види панчішно-шкарпеточних виробів, вовняні хустки, тканини взамін одягу);
- тканини (бавовняні та лляні);
- взуття різне;
- посуд, мило, миючі засоби (зубна паста, зубні щітки, предмети гігієни);
- галантерейні вироби (голки, ґудзики, гребінки );
- інші непродовольчі товари (тютюнові вироби, сірники, та ін. ).
6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
При тимчасовому розміщенні евакуйованих необхідно забезпечити середню жилу площу у розрахунку не менше 2,5 кв. м на людину.
Не допускається розміщення евакуйованих у виробничих приміщеннях, на складах та базах, поблизу місць зберігання НХР, пально-мастильних матеріалів, отрутохімікатів та інших небезпечних та шкідливих для здоров'я людей речовин.
Підібраний житловий фонд повинен забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні та культурно-побутові умови, мати теплопостачання та водопостачання, місце приготування та приймання їжі, відпочинку.
При розміщенні евакуйованих у будинках та приміщеннях, які не мають центрального опалення, необхідно передбачити забезпечення їх твердим паливом (відповідно до встановлених розцінок та добових норм):
для опалення - з урахуванням займаної житлової площі;
для господарських потреб - за кількістю людей, розміщених на даній площі.
Для оперативної оцінки структури евакуйованого населення можна використовувати усереднені показники за групами населення, приведені у таблиці 6.
Питання працевлаштування прибулих у райони евакуації осіб повинні вирішуватися евакокомісією сумісно з місцевими органами влади, виходячи з наявності робочих місць у заміській зоні.
Таблиця 6
| № з/п | Групи населення | Кількість людей (у % від загальної чисельності населення) | Характер необхідної житлової площі для розселення |
| 1. | Самотні | 17,5 | Гуртожиток |
| 2. | Сімейні: | ||
| - у складі сім’ї з 2 чол. | Квартири | ||
| - у складі сім’ї з 3 чол. | масових | ||
| - у складі сім’ї з3 чол. | типів | ||
| - у складі сім’ї з 5 і більше чол. | 3,5 |
У першу чергу наявні людські ресурси слід залучати для облаштування житла, створення об'єктів соцкультпобуту та ін.
У силу недостатньої місткості учбової бази необхідно передбачити організацію учбового процесу у вільних приміщеннях громадських та культурно-побутових установ, пристосувавши їх під учбові класи. При цьому заняття організувати у декілька змін.
Доукомплектування учбових установ та органів народної освіти, у тому числі, які розгортаються, проводиться за рахунок евакуйованих фахівців.
Узгодження питань організації учбового процесу повинні здійснювати органи народної освіти та евакокомісії.