В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки
В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки - раздел Философия, ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Формування Та Розвиток Діяльності Спрямованої На Регулювання Техногенної Та П...
Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки, в частині безпеки у НС, повинно здійснюва-тися багатопланове, в загальному комплексі заходів з регулювання безпеки
виробництва, технологічних процесів, безпеки продукції (робіт, послуг), устаткування, сейсмобезпеки, пожежної, епідеміологічної безпеки та
інших видів безпеки, що затверджуються як державні або галузеві норми і правила органами виконавчої влади відповідно до галузей економіки та сфери своєї відповідальності.
Підґрунтям для застосування комплексу заходів спрямованих на регулювання безпеки у НС перш за все стають визначені у правовому полі:
показники віднесення міст до відповідних груп з ЦО, об’єктів до відповідних категорій з ЦО та класу підвищеної небезпеки;
норми і правила проектування, будівництва та експлуатації об’єктів виробничого і соціального призначення в зонах можливого впливу небезпечних техногенних процесів і природних явищ;
нормативи (регламенти) параметрів уражаючих чинників НС, що традиційно проводяться за видами безпеки технічними комітетами в системі стандартизації (надлишковий тиск у фронті ударної хвилі, тиск гідравлічного потоку, площа та тривалість затоплення, щільність теплового потоку, доза опромінення, гранично допустима концентрація, токсична доза тощо).
Основними механізмами регулювання, є державна стандартизація, сертифікація, експертиза, державний нагляд і контроль на відповідність вимогам у сфері ЦЗ, ліцензування, а також страхування та економічні регулятори (податки, штрафи, санкції на відшкодування збитків, фонди, пільги, тощо). Всі механізми мають спиратися на певні норми та бути ув’язані між собою в правовому полі (рис. В.2).
Державна стандартизація визначається Законом України «Про стандартизацію» встановлює норми, характеристики і правила, що відповідають рівню науково-технічного і технологічного розвитку, формує єдину систему вимірювань гармонізовану з міжнародними стандартами.
Розроблення державних стандартів у системі стандартизації в Україні провадиться за окремими напрямами. Безпека у НС, або сфера ЦЗ в окремий напрям не виділена, зазвичай правила і показники у цій сфері вважаються складовою частиною інших стандартів.
(яка не будь частотна характеристика) на математичне очікування (середнє значення) збитків від нього в натуральному або вартісному виразі.
Показник ризику[]= частота[]середній збиток[]
У такому варіанті один і той же ризик може бути викликаний або високою інтенсивністю прояви деструктивного явища, або обмеженої імовірністю його прояви але з високим рівнем збитку від нього.
Концепцією захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС одним із принципів вирішення завдання захисту, визначений принцип ненульового (прийнятного) ризику, концепція ALARA – as low as risk acceptable (так низько як це розумно досяжне) на яку спираються більшість розвинутих країн світу.
З якісної точки зору прийнятний ризик це рівень ризику, який в цілому сприймається громадськістю. Стосовно аналізу рівня безпеки, прийнятний рівень встановлює нижній припустимий і верхній бажаний рівні з урахуванням соціально-економічних факторів.
Обґрунтування рівнів ризику потребує розгляду комплексу технічних, економічних, соціальних і психологічних проблем, а також обов’язкового урахування регіонального фактору. Тому останнім часом стала актуальною проблема визначення та нормативного закріплення національних стандартів ризику.
Аналіз рівня убезпечення населення і територій від НС на підставі показника ризику дозволяє:
визначити інвестиційний рейтинг регіонів, територій;
створити нові можливості для формування умов страхування потенційно-небезпечних об’єктів та об’єктів, які мають одну із категорій за заходами ЦО;
обґрунтувати величини фінансових вкладень у підтримку та підвищення рівня безпеки об’єктів, комплексів, систем, з урахуванням домірності кількісних характеристик можливих втрат і реальних фінансових можливостей;
провести аналіз у порівняні з іншими державними системами у сферах безпеки, охорони та захисту життя і здоров'я показників небезпечності факторів ініціюючих надзвичайні ситуації та ефективності застосування захисних бар’єрів від них.
Державним стандартом України оцінка ризику визначена, як ідентифікація небезпеки та можливих її джерел, дослідження механізму їх виникнення, оцінювання ймовірності виникнення ідентифікованих небезпечних подій та їх наслідків.
Небезпека у НС розглядається, як загроза виникнення уражальних чинників (радіаційної, хімічної, геологічної, пожежної, біологічної, метеорологічної і гідрологічної небезпеки) і їх впливу на населення, об’єкти економіки та довкілля. Джерелами такої небезпеки виступають небезпечні природні явища або події техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, а також застосування сучасних засобів ураження або терористичні прояви внаслідок чого можуть виникнути НС.
Ідентифікація небезпеки та можливих її джерел здійснюється за прийнятою процедурою паспортизації ПНО і територій щодо ризиків виникнення на них НС.
Результатом ідентифікації є вибір кодів та аналіз показників ознак можливих НС, опис джерел їх виникнення, параметрів уражальних чинників, сценаріїв розвитку НС, які може ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки для встановлення максимально можливих рівнів НС.
Методологічною основою побудови сценаріїв розвитку НС може бути метод структурно-логічного аналізу, що дозволяє виділяти осередки НС та аналізувати їх взаємодію і процес розвитку НС з урахуванням існуючих систем комплексного захисту (рис.В3).
Після ідентифікації переходять до етапу дослідження механізму виникнення ідентифікованих джерел небезпеки, які при певних умовах можуть стати причиною виникнення НС, оцінювання ймовірності їх виникнення та наслідків, основні завдання якого включають:
визначення ймовірності виникнення ініціюючих НС подій;
оцінку наслідків їх виникнення (кількість загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови життєдіяльності, матеріальні збитки);
узагальнення оцінок потенційного ризику щодо їх відповідності критеріям прийнятного ризику з метою або його визнання, або виробки рекомендацій щодо його зменшення.
Для оцінки імовірності виникнення джерел небезпеки, ініціюючих НС, та наслідків НС потрібна наявність достатньо могутнього інструментарію у вигляді комплексів розрахункових кодів, що спираються на бази даних, які узагальнюють накопичену інформацію про можливі сценарії виникнення та розвитку НС при різних граничних і початкових умовах. Крім того, повинні існувати бази даних по механізмах впливу на людину, об’єкти економіки та території уражальних чинників джерел НС. До складу такого “інструментарію” повинні входити принаймні три групи розрахункових методів і програм з необхідними базами даних:
методи і програми для імовірнісної оцінки шляхів виникнення і процесів розвитку небажаних подій (аварій, стихійних лих і катастроф);
методи і програми, що описують наслідки небажаних подій, наприклад вихід, поводження і поширення в навколишньому середовищі небезпечних речовин і механізми враження цими речовинами організму людини;
уражати
методи і розрахункові програми оцінки економічного збитку й оптимізації витрат засобів на запобігання чи зменшення наслідків небажаних подій.
Можна виділити чотири методичних підходу для ймовірнісної оцінки ризику виникнення НС: інженерний (спирається на статистику, розрахунок частот, ймовірний аналіз безпеки); модельний (побудова моделей впливу на об’єкт захисту); експертний (визначення ймовірності подій на основі опитування експертів); соціологічний (опитування населення).
Ймовірність виникнення небезпечної події техногенного походження для об’єктів підвищеної небезпеки визначається через процедуру декларування безпеки. Для отримання ймовірності виникнення інших техногенних, а також природних та соціальних небезпек залежно від наявної вихідної інформації можуть використовуватися статистичні, структурно-логічні методи та метод експертного оцінювання.
Статистичний або екстраполяційний метод - величина середнього щорічного оцінюваного ризику для майбутнього періоду за статистичними даними за період () підраховується як відносний збиток на одну НС у рік () на середнє значення щорічного числа НС ():
Структурно-логічний метод оснований на побудові математичних моделей та використання «дерев відмов» та «дерев подій».
Дерева відмов логічне представлення ймовірностей відмов системи, використовуються переважно для технічних систем, для ідентифікації слабких елементів, які можуть призводити до небажаних (аварійних) подій.
Дерево подій відображає шлях розвитку небажаної події (аварії) та її можливий вплив на об’єкти захисту. Використовується для ідентифікації сценаріїв розвитку аварійних ситуацій, визначення суттєвих функцій систем безпеки та захисту.
Під головної подією розглядається, дія уражального чинника на об’єкт захисту за реалізацією якого небезпека, з урахуванням наявних систем захисту може класифікуватися, як надзвичайна ситуація.
Структурно-логічний метод достатньо трудомісткій, вимагає великого числа вихідних даних, що призводить до низької точності одержуваних результатів та потужного пакету програмних продуктів, об’єднаних загальним управлінням для рішення спеціальних задач (комп’ютерні коди).
Дерево відмов (розрахунокймовірностіпояви НП)
Експертний метод застосовується за відсутністю апробованих математичних моделей і досить достовірних вихідних даних. Основними методами є метод попарних порівнянь - інтуїтивні оцінки небезпеки при порівняні територій при їх кількості не більш 9, метод порівняльної оцінки територій за статистичними даними, де в якості показників використовуються абсолютні (чисельність НС, потерпілих, ПНО, населення проживаючого в потенційно-небезпечних зонах тощо) чи відносні показники (колективного ризику, частка матеріальних збитків від НС у бюджеті, частка потенційно-небезпечних площ від загальної площі територій тощо).
Для оцінки наслідків небезпек, що можуть призвести до загибелі людей, тварин, рослин, значних матеріальних збитків використовують наявні методики з прогнозування та оцінки інженерної, пожежної, хімічної, радіаційної, медичної обстановки в основу яких закладений причинно-наслідковий зв'язок двох процесів: впливу уражальних чинників на об’єкт захисту та опір самого об’єкту такому впливу.
Прогнозування обстановки, як об’єкт інтересу систем протидії НС включає в себе:
визначення території або об’єкту економіки де може виникнути НС;
аналіз масштабів та наслідків НС, що вже мали місце на відповідній території, об’єкті економіки;
визначення максимальних параметрів зони розповсюдження НС та її впливу на об’єкти захисту;
можливість виникнення в наслідок НС зон катастрофічного затоплення, осередків пожеж, радіоактивного, хімічного або іншого зараження, руйнувань будинків, промислових та громадських об’єктів і споруд, комунальних та енергетичних мереж, магістральних продуктопроводів;
визначення можливих втрат населення, персоналу об’єктів економіки;
орієнтовне визначення розмірів можливих матеріальних збитків;
визначення характеру та обсягів аварійно-рятувальних і невідкладних (першочергових) робіт.
При оцінці обстановки на підставі даних моніторингової інформації, оцінці уразливості об’єктів захисту, розрахунків уражальних чинників визначаються зони НС та відстані на яких можливі ураження і загибель людей. При моделюванні наслідків враховуються погодні умови, стан атмосфери, напрям та швидкість вітру, умови розповсюдження.
На підставі прогнозних даних щодо територіального поширення, математичного очікування втрат населення та розміру очікуваних збитків небезпечна подія класифікується, як НС відповідного рівня та походження.
Збитки (втрати) відображають кінцевий ефект негативного впливу НС на соціально-еколого-економічну систему.
Методикою оцінки збитків від наслідків НС усі збитки розділені на 4 класи залежно від виду завданої шкоди:
збитки від втрат життя і здоров’я;
технічні збитки (руйнування і пошкодження основних фондів);
втрати від недовироблення продукції внаслідок припинення виробництва;
екологічні наслідки.
При визначенні збитків оперують поняттями прямого, побічного, повного та загального, враховуючи динаміку зміни функції збитків у часі в залежності від оперативності вжиття заходів з реагування та ліквідації наслідків НС.
Під прямим збитком розуміють втрати всіх структур господарської діяльності, що увійшли до зони дії уражаючих і шкідливих чинників НС.
Побічні збитки це втрати та додаткові затрати внаслідок порушень та змін в існуючої структурі господарських зв’язків, інфраструктурі, що несуть об’єкти, які не увійшли до зони дії уражаючих чинників, а також втрати, що пов’язані з необхідністю проведення окремих заходів з ліквідації НС.
Повний збиток – це сума прямого та побічного збитків. Він розраховується на конкретний термін часу і є проміжним, якщо його порівнювати із загальним збитком, чисельність якого визначиться віддаленою перспективою.
Оцінка ризику виникнення НС закінчується разробленням рекомендацій, які можуть признати існуючий ризик, як прийнятний, або вказати міри щодо його зменшення через побудову систем комплексного захисту організаційного та технічного характеру. За результатами прогнозу та оцінки ризику можуть складатися карти територій, які підвержені ризику виникнення НС.
Передмова
На даний час ризик виникнення надзвичайних ситуацій на території України є високим. Зростає масштабність наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, що ставить проблему запобігання виникненню на
Скорочення
АЕС – атомна електрична станція
АКВ – автомобільні колони для перевезення вантажів
АКН – автомобільні колони для перевезення населення
АКТ – автомобільні
В.2. Міжнародне право з питань захисту людей
У серпні 1949 року в Женеві, за ініціативою ООН, були зібрані представники громадських захисних організацій практично з усіх країн світу, в результаті роботи яких були прийняті Женевські конвенції
В.3.1. Системні характеристики державного управління у сфері ЦЗ
Розвиток суспільства та рівень його безпеки відбувається під впливом соціального управління, цілеспрямованого впливу людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, яке складається
В.3.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення НС
Завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів,
В.3.3.1. Негайне реагування
Негайне реагування наводиться, як виконання взаємоузгоджених дій органів управління ЕДС НС стосовно негайного отримання інформації, своє-часного повідомлення населення, зацікавлених структур, аналі
В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС
Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС це дії спрямовані на пошук, захист і рятування людей, матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час негайного періоду ліквідування НС, та на ло
В.3.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється з метою створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення пост
Правова основа цивільного захисту
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, орг
Принципи та завдання ЦЗ
ЦЗ здійснюється на принципах:
гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне
функціонування;
Класифікація НС залежно від причин виникнення
Згідно з ДК 019-2001 залежно від причин, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру – НС, що виниклі в результ
Загрози виникнення НС
Останні роки населення та територія України перебувають під суттєвим негативним впливом чинників, які призводять до виникнення НС і небезпечних подій, загибелі людей, погіршення умов життєдіяльност
Підтоплення
Підтоплення території пов'язано з підвищенням рівня ґрунтових вод до верхніх шарів ґрунту і супроводжується зволоженням ґрунтів, заболочуванням місцевості, затопленням низин. Підтоплення викликає з
Загрози пожеж в природних екосистемах
Небезпека пожеж в екосистемах території України є досить значною. Землі лісової фундації в Україні займають площу понад 10,7 млн. га і розподіляються територіально нерівномірно. Лісистість на Поліс
Загрози медико-біологічного характеру
Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання населення, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських твари
Загрози радіаційної небезпеки
Радіаційний вплив є однім з самих небезпечних техногенних чинників, які негативно відображаються на умовах життя населення і на навколишньому
середовищі. В Україні об'єктами ядерної і раді
Загрози хімічної небезпеки
У даний час відповідно до Міжнародного Регістра в світі використовуються в промисловості, сільському господарстві і для побутових потреб більше 6 млн. токсичних речовин. 60 тис. з них виробляється
Загрози гідродинамічної небезпеки
До основних чинників гідродинамічної небезпеки відносяться гідротехнічні споруди, за допомогою яких створюється і концентрується певний об'єм води: дамби, греблі, шлюзи.
На території Украї
Чинники небезпеки на транспорті
У транспортній галузі України функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти, 20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм вла
Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт
Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт
Трансграничні загрози
На території України і суміжних з нею держав розташовані об'єкти, вірогідні аварії на яких можуть створювати загрозу поразки населення і навколишнього середовища в межах прикордонних територій. До
Соціально-політичні загрози
Чинниками небезпеки соціально-політичного характеру, здатними привести до надзвичайної ситуації в Україні є:
можливості терористичних актів;
наявність великої кількості озброєння,
Органи управління ЄДС ЦЗ
Структуру ЄДС ЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ.
Очолює ЄДС ЦЗ
Сили і засоби ЄДС ЦЗ
Складовою ЄДС ЦЗ є сили ЦЗ (відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, а також недержавні, добровільні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідн
Загальні положення про Державну комісію з питань ТЄБ та НС
Діяльність Державної комісії з питань ТЕБ та НС визначається Кабінетом Міністрів України [25], діяльність комісій з питань ТЄБ та НС регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відп
З питань ТЄБ та НС
На об'єктові служби та засоби лягає головний тягар з попередження та ліквідації наслідків НС, захисту життя і здоров'я робітників та службовців, врятуванню матеріальних та культурних цінностей, зах
Оповіщення та інформування
Одним з головних заходів захисту населення від НС є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки
Загальні питання
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. З ціє
Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (
Протирадіаційні укриття
Протирадіаційніукриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному забрудненні місцевості і припускати безупинне перебування в ни
Евакуаційні заходи
Захист населення і територій цє система загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзви
Загальні положення з евакуації
Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місця
Евакуаційні органи, їх призначення.
Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення (працівників) за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря
Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
Розвідка:
своєчасне отримання достовірних даних з радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної, ветеринарної, обстановки у небезпечних районах, на маршрутах евакуації і у безпечн
Радіаційний захист
З метою ефективної реалізації завдань ЦЗ, зменшення втрат та недопущення шкоди населенню та територій в разі виникнення НС, пов'язаних з аваріями на радіаційно небезпечних об'єктах, та в разі засту
Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на АЕС
Специфіка цього забруднення полягає у тому, що радіонукліди залишаються зв’язаними у аерозольних частинах та природно хімічно неактивними, отже, у більшості своєї нерозчинними.
На радіоакт
Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
При ядерному вибуху ізотопи розпилюються до молекулярного, атомного стану. Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об’єктів навколишнього с
Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Радіаційні аварії на АЕС можуть виникати, як в результаті виходу з ладу технологічного обладнання та технічних систем, а також з недоліків проектних розробок систем безпеки. Характер та масштаби ра
Хімічний захист
Хімічний захист – це комплекс заходів ЦЗ щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу.
Мета хімічного захисту:
Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
Іонізуючі випромінювання виявляються по тих ефектах, які проявляються при їх взаємодії з речовиною. Розрізняються такі методи виявлення випромінювань та їх вимірювання:
сцинтиляційний, при
Прилади дозиметричного контролю
У залежності від завдань, що виконуються, прилади радіаційної розвідки поділяються на :
індикатори радіоактивності–призначені для виявлення радіоактивного зараження місцев
Спеціальне майно цивільного захисту
Спеціальне майно ЦЗ є складовою частиною матеріальної основи ЦЗ. До спеціального майна тривалого зберігання відносяться засоби РХЗ, медичне майно і засоби зв'язку.
Основним завданням трива
Засоби радіаційного і хімічного захисту
Табельні засоби РХЗ, що надходять на постачання ЦЗ поділяються на такі види:
засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри (ЗІЗ): (фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, з
Спеціальна обробка.
Спеціальна обробка містить у собі проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції об'єктів: транспорту, техніки, одягу, взуття, засобів захисту , а при необхідності і санітарної об
Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
Для здійснення спеціальної обробки застосовуються спеціальні рецептури, призначені для дезактивації транспорту, техніки, ЗІЗ ізолюючого типу, для дегазації відкритих ділянок шкіри людини, обмундиру
Біологічні засоби ураження
Біологічні засоби ураження - це збудники ряду важких інфекційних хвороб, яки можуть бути застосовані для поразки людей, тварин і рослин.
У якості біологічних засобів можуть
Основні заходи медичного захисту у НС
Медичний захист ЦЗ - це сукупність заходів з охорони здоров’я особового складу формувань та населення, підтримування належного рівня санітарно-епідеміологічного стану серед особового складу формува
Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
Вітчизняний і міжнародний досвід свідчить, що може скластися ситуація, за якої виникає потреба у наданні невідкладної медичної допомоги значній кількості постраждалих у короткий проміжок часу.
Заходи забезпечення РІНР
Забезпечення дій сил і засобів в районах проведення робіт організовується з метою створення для них необхідних умов успішного виконання поставлених завдань. Основними видами забезпечення є: розвідк
Заходи безпеки при виконанні РІНР
За рішенням комісії або штабу з ліквідації НС органи управління функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ планують і здійснюють заходи щодо:
забезпечення безпеки органів управління
Забезпечення життєдіяльності населення у НС
Життєзабезпечення населення у випадку НС мирного та воєнного часу – це комплекс заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у матеріальних засобах та умовах, необхідних для підтримання їх
Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
Райони заміських зон повинні бути розташовані за межами 50 км (30 км) зон навколо АЕС, поза зонами можливого руйнування, небезпечних радіоактивних забруднень, хімічного зараження, катастрофічних за
Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
Торгово-побутове обслуговування евакуйованих здійснюється через місцеві торговельні організації, мережі громадського харчування та побутового обслуговування, а також шляхом розширення та збільшенн
Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері ЦЗ
Ефективність виконання заходів ЦЗ в значної мірі визначається фінансовим та матеріальним забезпеченням.
Досвід ліквідації аварії на ЧАЕС підтверджує: стале фінансове та матеріальне забезпе
Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
Пошук шляхів щодо розв’язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності а також нормативно визначена потреба із створення для громадян
Закони України
1.
№ 15/98 - ВР
від 14.01.1998р.
"Про захист населення від впливу іонізуючих випромінювань"
2.
Постанови Кабінету Міністрів України
23.
№ 140
від 04.02.1999 р.
"Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків&q
Накази МНС України
49.
№ 65
від 20.09.2004 р
"Положення про Оперативно рятувальну службу цивільного захистуМіністерства України з питань надзвичай
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
(яка не будь частотна характеристика) на математичне очікування (середнє значення) збитків від нього 
в натуральному або вартісному виразі.
]= частота[
]
середній збиток[
]
за статистичними даними за період (
) підраховується як відносний збиток на одну НС у рік (
) на середнє значення щорічного числа НС (
):
Новости и инфо для студентов