Урок – основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.

Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в школі і підпорядковується всім закономірностям процесу навчання. Він є багатогранним та багатоплановим. У ньому, як у цілісному відрізку процесу навчання, взаємодіють всі компоненти цього складного процесу – його загальні педагогічні цілі, дидактичні завдання, зміст, методи, матеріально-технічне оснащення та ін. На уроці відбувається засвоєння учнями знань та оволодіння вміннями і навичками. Одночасно з цим здійснюється виховання, розвиток і профорієнтація учнів перш за все через ідейну спрямованість викладу вчителем навчального матеріалу, зв’язок його із життям і виробництвом та відповідними видами професійної діяльності, практикою суспільного виховання, а також через широке використання на уроці самостійної роботи учнів, завдяки чому вони не лише оволодівають вміннями і навичками, але й глибше усвідомлюють наукові положення, зв’язок з суспільною практикою, виробництвом. На цьому ґрунті в учнів формується науковий світогляд, суспільна мораль, професійне самовизначення, розвиваються пізнавальні здібності, професійні інтереси, нахили і наміри, навички самостійного здобування знань.

Кожен урок повинен мати чітко визначену освітньо-виховну мету, за своїм змістом він має бути логічно пов’язаним як з попереднім, так і з наступним уроками, щоб з кожної теми програми складалась цілісна система уроків.

Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню — діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей. Ці сходинки — етапи процесу навчання: цілеутворення, мотивація, зміст, форми і методи, результат. У діяльності вчителя дидакти виділяють такі основні етапи: мотивація учіння школярів; актуалізація опорних знань, умінь і навичок; організація вивчення нового навчального матеріалу; удосконалення раніше вивченого; визначення результативності навчання. У діяльності учнів - учінні два основних етапи: засвоєння знань, умінь, способів діяльності та їх застосування.

На основі правильно визначеної освітньої мети встановлюється тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення. Тому найбільш поширеною у педагогічній теорії й практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять. Висувається багато варіантів класифікації за цією ознакою, що відрізняються формулюваннями окремих типів уроків. Пропонується такий варіант даної типології: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь та навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь та навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок; 6) комбінований урок.

Є й інша типізація уроків трудового навчання, наприклад: урок набуття нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок у практичній роботі; урок повторення; урок перевірки знань, вмінь і навичок; комбінований урок; кіноурок (відеоурок); мультімедіа-урок.

На основі такої класифікації чіткіше можна усвідомити ознаки системи уроків: 1) цілеспрямованість на засвоєння кінцевих результатів навчання з певної теми; 2) наступність між уроками; 3) відповідність послідовності й змісту уроків логіці засвоєння даного матеріалу; 4) неперервність впливу на знання, вміння й навички, що формуються; 5) рівномірність розподілу в межах системи уроків (трудових завдань різного цільового призначення, технічних засобів навчання, засобів мотиваційного і розвивального стимулювання).

Щоб забезпечити цілісність навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання, необхідно застосовувати всі перераховані вище типи уроків. Це особливо важливо під час впровадження нових програм з трудового навчання, де можуть бути й уроки засвоєння знань, коли учні розробляють і обґрунтовують творчий проект, визначають його економічні, екологічні та інші характеристики, а також уроки формування практичних умінь і навичок, де йде процес розроблення власної конструкції і виготовлення виробу і т.д.

Для формування умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички у комплексі, що дуже важливо під час розробки творчих проектів, виділяються уроки застосування знань, умінь і навичок. Такий тип уроків також характерний і під час виконання різних лабораторно-практичних робіт. Наприклад, учні під час занять опанували технологію обробки деревини пилянням, струганням, свердлінням. Необхідно навчити їх застосовувати ці навички в комплексі. Це можливо лише на спеціальному уроці застосування знань, що має свої конкретні завдання і специфічну структуру.

Урок узагальнення й систематизації має основну дидактичну мету — приведення засвоєних учнями понять у струнку систему, що передбачає розкриття й засвоєння зв’язків і відносин між її елементами. Кінцевим результатом засвоєння такої системи знань є свідоме оволодіння основними теоріями і провідними ідеями навчального предмета, основами відповідної галузі науки.

До комбінованих у запропонованій нами типології ми відносимо такі уроки, на яких ставляться і реалізуються дві чи кілька рівноцінних дидактичних цілей; наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, засвоєння знань і формування умінь і навичок, застосування їх у нестандартних умовах. Подібних комбінацій може бути багато. Урок комбінований — досить таки поширений тип уроку трудового навчання.

Аналіз змісту нових програм свідчить, що в шкільній практиці повноцінне право матимуть всі типи уроків трудового навчання, передбачених наведеною класифікацією.

Останнім часом зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроків як форми організації навчання, застосовуючи так звані нестандартні уроки, а саме: урок-вікторину, урок-змагання, урок-конкурс, урок-громадський захист проектів, інтегрований урок тощо.

Урок трудового навчання повинен відповідати таким же дидактичним вимогам, котрі висуваються до навчально-виховного процесу з усіх навчальних предметів сучасної школи. Перш за все це принципи (базові для трудового навчання) поєднання навчання із продуктивною працею, політехнічної освіти та профорієнтаційної спрямованості.

Вимоги витікають із завдань, які стоять перед школою. Ось ці завдання:

1. Озброювати учнів свідомими, глибокими та міцними знаннями, які є основою, фундаментом для виховання в них наукових і політехнічних переконань, ідейного світогляду.

2. Формувати в учнів міцні навички та вміння, які сприяють підготовці їх до активної участі у продуктивній суспільно-корисній праці, до життя.

3. Підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів під час навчання риси особистості у відповідності до морального кодексу.

4. Здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їх загальні і спеціальні здібності.

5. Формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі якості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, котрі трапляються в житті, на виробництві.

6. Виробляти у школярів вміння самостійно вчитися, набувати та поглиблювати або поповнювати знання, працювати з книжками, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці.

7. Формувати у дітей позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні та набутті нових знань, позитивне ставлення до навчання.

8. Виховувати в учнів працьовитість, бажання добре працювати, бути корисним суспільству, повагу до людей праці.

Особливості уроків трудового навчання в масштабах школи полягає у тому, що основний час (не < 75%) відводиться на виконання лабораторно-практичних чи практичних робіт, і лише невелика його частина відводиться на вивчення теоретичного матеріалу.

Специфічні вимоги до уроку трудового навчання:

а) чіткість дидактичної мети;

б) нерозривність освітніх і виховних, розвивальних, профорієнтаційних завдань;

в) вірний підбір навчального матеріалу для кожної частини уроку;

г) профорієнтаційне спрямування уроків;

д) доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку;

е) колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня;

є) організаційна чіткість уроку;

ж) продуктивний характер праці учнів;

з) створення умов безпечної праці учнів.

Організація і структура уроку залежить від його типу та змісту матеріалу, який вивчається. Найчастіше використовуються уроки комбінованого типу. Зазвичай на уроці трудового навчання діяльність вчителя і учня різноманітна: вчитель повідомляє теоретичні відомості учням шляхом інструктажу, створює в них орієнтовну основу діяльності, перевіряє знання учнів; учні засвоюють знання, самостійно виконують завдання та оволодівають відповідними вміннями і навичками, розвивають свої пізнавальні здібності та якості особистості. Різні види діяльності вчителя та учня можуть здійснюватися в одних випадках послідовно, в інших – взаємозв’язано протягом всього уроку. Тому структура уроку не може бути універсальною і особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття «структура уроку» як цілісного об'єкта вкладається три ознаки: зміст (із яких елементів чи етапів складається урок), послідовність (у якій послідовності ці елементи включаються в заняття) і зв'язок (як вони взаємозалежні).

Універсальної, жорсткої структури уроку, придатної для всіх випадків організації трудового навчання, бути не може. Однак, зрозуміло, що урок не будується стихійно, хоча досвідчений учитель нерідко імпровізує, якщо цього вимагають обставини. Структура, тобто послідовність частин, елементів уроку, передусім, залежить від мети, типу і змісту. Тому для трудового навчання характерна багатоваріантність структури уроків.

Наприклад, комбінований урок нерідко будується за жорсткою схемою: 1) актуалізація (повторення) опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення нового матеріалу; 5) практична робота; 6) підбиття підсумків, завдання додому. Чи завжди доцільна така побудова уроку? В одних випадках вона буде оптимальною, а в інших повна послідовність усіх етапів буде недоречною.

Урок засвоєння нових знань має таку структуру: 1) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація ' навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення, 5) підбиття підсумків.

Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення: 1) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 2) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 3) практична робота; 4) підбиття підсумків.

Варто зазначити, що в умовах використання інтерактивних методик в процесі трудового навчання, назви і послідовність деяких етапів уроку можуть змінюватися.

Розглянемо деякі з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи методику його відтворення в рамках проектного навчання.

Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Пізнання може бути лише тоді ефективним, коли суб'єкт цього процесу буде мати особисту зацікавленість в отриманні відповідних знань та умінь. Цей принцип сформульований відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання набуває особливої актуальності у зв'язку з навчанням учнів проектній діяльності. В проектно-технологічній системі учень є суб'єктом навчального процесу, тобто активним його учасником. Загальновідомо, що суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, чітко усвідомлювати, що і для чого він зараз робитиме. Лише тоді можна говорити про те, що застосування активної технології навчання принесе позитивний результат.

З вище сказаного виходить практичний висновок для учителя: навчання учнів проектуванню, як сучасна технологія, може бути реалізованою, якщо учитель подбає про наявність на уроці мотивації. Інакше кажучи успіх уроку, на якому учні навчаються проектуванню, залежить від успішно проведеної мотивації. Мотивація має бути чітко пов'язаною з темою уроку і за своїм змістом давати відповідь на два основних запитання: що будемо робити на уроці і для чого?

Рефлексія – це усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці. Рефлексія з точки зору методики навчання дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учня досягнутий результат. При цьому слід мати на увазі, що рефлексія спрямована не на кількісний аналіз здобутих знань та умінь, а головним чином на якість засвоєних понять учнем. Тобто ключовим моментом буде обговорення не про кількість сторінок тексту, який запам'ятав учень, а що саме він усвідомив на цьому уроці, і як він це розуміє.

Найбільш природно та зручно проводити рефлексію у вигляді колективного обговорення через спеціально підготовлені учителем запитання. Учень, який досяг навіть найменшого результату завжди буде готовий його обговорити. Інакше кажучи рефлексія працює завжди за будь-якого результату, і дає змогу досить раціонально задіяти свідомість учня. Цінність рефлексії з точки зору проектного навчання полягає в тому, що вона допомагає учням у ході обговорень, аналізувати та відповідно планувати свою подальшу діяльність. Рефлектуючи на уроці учень поступово навчається прогнозувати та планувати не лише в проектній діяльності, але й переносити та реалізувати ці уміння в повсякденному житті.

Пропонуємо загальну орієнтовну схему комбінованого уроку, за якою вчитель може планувати процес трудового навчання.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:__________________________________

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: (зміст записується відповідно до діючої програми трудового навчання для 5-9 класів)

1. Теоретичні відомості______________________________

2. Практична робота_________________________________

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна _____________(варіанти конструювання навчальної мети:

– забезпечити засвоєння знань (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних)....;

– узагальнити наступні знання....;

– забезпечити формування вмінь (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних)...;

– продовжити формування наступних вмінь....;

– закріпити наступні загальнотрудові, загальновиробничі і спеціальні знання, вміння і навички....;

– сприяти формуванню і розвитку відповідних знань, умінь і навичок (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних)....;

– сприяти запам’ятовуванню основної термінології технологічних процесів;

– сприяти запам’ятовуванню цифрового матеріалу як орієнтиру для розуміння кількісних характеристик об’єктів і явищ, що вивчаються;

– сприяти усвідомленню основного технологічного матеріалу;

– сприяти формуванню уявлень про ...;

– сприяти усвідомленню суттєвих ознак понять, технологічних процесів;

– створити умови для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків:

o розкрити причини ...;

o з’ясувати наслідки ...;

– сприяти розумінню закономірностей ...:

o створити умови для з’ясування взаємозв’язків між ...;

o сприяти розумінню залежності між ...).

2. Виховна ________________(варіанти конструювання виховної мети:

– виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

– сприяти формуванню і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних, економічних та інших якостей людини;

– сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей;

– сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів учнів).

3. Розвивальна __________(варіанти конструювання розвивальної мети:

– сприяти розвитку мови учнів (збагачення і ускладнення словникового запасу, посилення виразності та відтінків);

– сприяти оволодінню основними способами розумової діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

– сприяти розвитку сенсорної сфери учнів (розвиток окоміру, орієнтування у просторі, точності та тонкості розрізнення кольорів, форми);

– сприяти розвитку рухової сфери (оволодіння моторикою дрібних м’язів рук, розвивати рухову спритність, співрозмірність рухів, точність і координацію рухів рук);

– сприяти розвитку в учнів творчих, технічних, загальних і спеціальних здібностей;

– сприяти розвитку в учнів всіх видів пам’яті, мислення, уваги, уяви;

– сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів).

4. Профорієнтаційна _ (варіанти конструювання профорієнтаційної мети:

– ознайомити учнів зі змістом, характером, умовами праці фахівців певної професії (спеціальності)....;

– сприяти формуванню і розвитку стійких професійних намірів (інтересів, нахилів, мотивів, ідеалів, ціннісних орієнтацій)....;

– розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.... .

– узагальнити в учнів знання про сфери трудової діяльності, професії, кар’єру;

– сприяти формуванню знань та вмінь об’єктивно здійснювати самоаналіз рівня розвитку своїх професійно важливих якостей та співставляти їх з вимогами професій, сфер трудової діяльності до людини;

– розвивати уявлення про народне господарство і потребу в трудовій діяльності та професійному самовихованні, саморозвитку і самореалізації;

– виховувати повагу до людини праці).

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ:______________________________________________

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):

– підручник (навчальний посібник): ________________________________

– кіно-, відео- діафільми (КВФ): ___________________________________

– мультимедійні засоби (МЗ): _____________________________________

– робочий зошит;

– додаткова література (словники, довідники):_______________________

– плакати (П): __________________________________________________

– таблиці (Т): ___________________________________________________

– макети, моделі, муляжі (М): _____________________________________

– натуральні об’єкти (НО): _______________________________________

– навчально-технічна документація (НТД):

технологічні карти (ТК):_______________________________________

інструкційні карти (ІК):________________________________________

інструкційно-технологічні карти (ІТК):___________________________

інформаційні карти (ІФК):______________________________________

– зразки об’єктів праці:____________________________

– зразки повузлової обробки виробів:_________________

– матеріали для контролю знань і вмінь учнів:

картки-завдання:_________________________________________

тести:___________________________________________________

кросворди, шаради, доміно тощо:___________________________

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ (їх назва, марка, кількість, групового чи індивідуального користування):

майстерня (кабінет) трудового навчання: _________________________

обладнання (верстаки, верстати, машини тощо): ___________________

інструменти, прилади, пристрої: ________________________________

матеріали: ___________________________________________________

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:_________________________

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:_________________________________________

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:______

СЛОВНИКОВА РОБОТА:_______________________________________

Тип ЗАНЯТТЯ:________________________________________________

 

ПЛАН УРОКУ (ЗАНЯТТЯ)

I. Організаційний момент. ___________________________________ хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. ____________________ хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ______________ хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _______________________________ хв.

V. Закріплення нового матеріалу. _____________________________ хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. __________________________________ хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. ___хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _________________________________ хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. ____________________ хв.

 

ХІД І ЗМІСТ УРОКУ (ЗАНЯТТЯ)

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ________ (затрати часу в хв..):

1) введення учнів в майстерню (яким чином, до дзвоника чи після, у спецодязі чи ні і т.п.); привітання;

2) перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт чергового, старости, письмово чи усно); заповнення вчителем класного журналу;

3) перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші, наявність спецодягу та інше);

4) призначення чергових (вчителем, за графіком, старостою);

5) організація робочих місць (що повинно бути на столі чи верстаку);

6) ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ _ (затрати часу в хв.):

1) аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті (зміст і методика проведення);

2) контрольні питання, завдання, задачі (їх зміст, картки і т.п.);

3) форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь (фронтальна, групова чи індивідуальна перевірка: письмова, усна, програмована чи змішана і т.п.);

4) прізвища учнів, призначених для опитування;

5) критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів ____ (затрати часу в хв..):

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття (записуються зміст, методи, засоби мотивації).

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ___ (затрати часу в хв..):

1) повідомлення (усно чи письмово) нової теми та її запис, конкретизація завдань заняття;

2) техніко-технологічні відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів (повинно бути вказано на досягнення всіх цілей заняття з використанням різноманітних методів і прийомів).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ___ (затрати часу в хв..):

1) питання, завдання і задачі (їх зміст);

2) методи і прийоми закріплення нових знань і вмінь.

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА (назва).____________________________________

VІ.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ____(затрати часу в хв.):

1) повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи;

2) ознайомлення з технічними вимогами об’єктів праці (зразків);

3) повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця, дотримання правил безпеки праці (вказати, на що особливо звернути увагу);

4) пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій і трудових дій (в робочому темпі, розчленовано у повільному темпі з поясненням всіх дій і рухів, знову в робочому темпі);

5) пояснення і показ методів самоконтролю правильності виконання операцій, прийомів і якості роботи;

6) попередження про причини браку і можливі помилки в роботі;

7) виконання ознайомлювальних вправ 1-2 учнями;

8) перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій 1-2 учнями (виконання ознайомлювальних і пробних вправ);

9) показ зразків виробів, які будуть виготовляти учні;

10) ознайомлення з технічною (ескізи, креслення, схеми) і технологічною (інструкційні, інформаційні та технологічні карти) документацією на ці вироби;

11) повідомлення про норми часу і норми виробітку;

12) пояснення критеріїв оцінки за практичну роботу;

13) видача завдань для практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (ланками, парами).

VІ.2.САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ ____ (затрати часу в хв..):

А. Самостійна робота учнів.

1) зміст та час роботи учнів над кожним завданням (вправи, розробка проекту чи виготовлення виробу, за якою навчально-технологічною документацією і т.п.);

2) форми організації праці учнів (індивідуальна, групова (бригади, ланки, пари), фронтальна).

Б. Інструктаж вчителя:

1) форма проведення (індивідуальна, групова);

2) зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості виробів; інструктування учнів з виконання окремих операцій і завдання в цілому;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії;

3) прийняття і попередня оцінка робіт учнів.

VІ.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ ____ (затрати часу в хв.):

1) підведення підсумків практичної роботи;

2) відзначення кращих робіт і їх демонстрація;

3) аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів; з’ясування причин, які призвели до помилок;

4) повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.

VІІІ. Підведення підсумків ЗАНЯТТЯ: ________ (затрати часу в хв.):

1) рефлексія;

2) повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;

3) об’єктивна оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;

4) повідомлення теми наступного заняття; завдання учням додому з вивченої теми та для підготовки до наступного заняття.