рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Китайська філософія.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Китайська філософія.

Китайська філософія. - раздел Философия, ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з навчальної дисципліни Основи філософських знань 4. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження Філософія Китаю В Своєму Розвитку Пройшла Три Основні Етапи:...

Філософія Китаю в своєму розвитку пройшла три основні етапи:

o VІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – зародження і становлення стародавніх національних філософських шкіл;

o ІІІ-ХІХ ст. н.е. – проникнення в Китай із Індії буддизму (ІІІ ст. н.е.) і його вплив на національні філософські школи;

o ХХ ст. н.е. – сучасний етап – поступове подолання замкнутості китайського суспільства, збагачуючи китайську філософію досягненнями європейської та світової філософії.

Стародавніми національними філософськими вченнями в Китаї є:

Ø даосизм;

Ø легізм;

Ø конфуціанство;

Менш поширеними були:

v моізм;

v натурфілософія;

v номіналізм.

Після проникнення в Китай буддизму (ІІІ ст. н.е.) і до кінця ХІХ ст.

( другий етап ) основу китайської філософії складають:

· чань-буддизм (національний філософський буддизм, який виник в результаті впливу китайської культури на індійський буддизм, який був запозичений Китаєм);

· неодаосизм;

· неоконфуціанство.

В ХХ ст. національна китайська філософія збагатилася досягненнями світовими філософськими думками, а також і ідеями:

Ø марксизму;

Ø відомих європейських філософів;

Ø американською філософією прагматизму;

Ø християнською релігією.

Для китайського бачення світу і оточуючої реальності (що знайшла відображення в китайській філософії) характерно:

v сприймання своєї країни – Китаю – як центру існуючого світу;

v поняття окремих подій, історії в цілому як циклічного процесу;

v усвідомлення своєї відповідальності перед Небом і Землею за вірне втілювання на Землі космічних циклів;

v сприйняття людини, природи і космосу як єдиного цілого;

v консерватизм свідомості, звернення в минуле, боязнь перемін;

v не виділяння окремих людських особистостей із колективу;

v усвідомлення безпорадної людини в боротьбі проти природної стихії; пріоритет, який віддається колективним формам праці; звідси – повага і пріоритет перед організаційною силою – державою;

v сприйняття людської особистості, колективу, суспільства і держави – як єдиного цілого; поширення в суспільстві вертикальних зв’язків (влади і підлеглих), субординації, відповідальність перед начальниками, сприйняття глави держави, а державу – з’єднуючою силою суспільства;

v конформізм у взаємовідношеннях, віддавання переваги спокою і

v бездійству;

v розуміння життя перш за все як життя Духа в тілесній оболонці, віддаючи перевагу земному життю загробному, прагнення максимально продовжити життя окремої людини на Землі (за допомогою трав, фізичних вправ, правильного способу життя і правильного відношення до оточуючої діяльності);

v сприйняття нереальних сил як реальність;

v повага до батьків, старших, предків та духів (“шенів”).

Згідно китайській філософській традиції людина є згустком трьох видів космічної енергії: цзин, ци, шень.

Цзинь – енергія зародження всього сутнього, “корінь”, “насіння” живого організму.

Ци – матеріально-духовна енергія, яка служить “будівельним матеріалом” всього сутнього.

Шень– невичерпна духовна енергія, що існує в людині, яка складає основу людської особистості і не зникає після смерті людини.

Сприйняття китайською філософією людини має ряд особливостей. На відміну від західної філософської традиції китайська філософія:

Ø не дає чіткого поняття, намагається вникнути в сутність людини не шляхом виведення чітких понять, а шляхом створення і вивчення її образу;

Ø починає відлік людського життя не з моменту народження, а з моменту зародження;

Ø не виключає людину назавжди із системи людських відносин після смерті, тобто людина залишається в системі людських відносин після смерті нарівні з живими людьми;

Ø виділяє в якості духовного центру людини не голову, а серце;

Ø сприймає людину як частину природи і космосу;

Ø закликає цінити земний відрізок життя, максимально продовжувати його тривалість.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з навчальної дисципліни Основи філософських знань 4. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження

В С Т У П Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя Зростаюча напруга пов язана зі зміною...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Китайська філософія.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Давньоіндійська філософія.
В основі періодизації давньоіндійськоїфілософії лежать різні джерелафілософської думки, відомі як в давнину, так і в сучасну епоху. Згідно з даними джерел в давньо

ЩО? ЯК?
Ідеї найавторитетніших шкіл античної філософії Їх основ

Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.

Житті Середньовіччя.
Ставлення до античної філософії

Бог є гарантом безсмертя та спасіння людства
Філософія, теологія та релігія в Середні віки: Філософія Теологія Релігія

Класична Некласична
· буття є цілісне, глибинно узасаднене, внутрішньо концентроване · розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки · розум здатний вис

Особливості філософії ХХ ст.
· вийшла далеко за межі академічних аудиторій; · постала досить інтегрованою у системі загальної освіти; · отримала широке розповсюдження через різного роду видання, публічні лекц

Сцієнтичні напрями у філософії ХХ ст.
Ø “логічний позитивізм” або неопозитивізм; Ø “аналітична” та “лінгвістична” філософія; Ø постпозитивізм; Ø Марбурзька школа неокантіанства;

Воно” несвідоме
(лібідо)

Запитання для самостійного закріплення матеріалу
1. Окресліть особливості та провідні тенденції розвитку філософії у ХХ ст. 2. Назвіть основні напрями розвитку філософії ХХ ст. та коротко їх охарактеризуйте. 3. Порівняй

Запитання для самостійного закріплення матеріалу
1. Охарактеризуйте роль братських шкіл у розвитку освіти та філософії в Україні. 2. Чим філософські курси Києво-Могилянської академії відрізнялись від типових схоластичних курсів європейсь

ЛІТЕРАТУРА
1. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2001. 2. Кульчицький О. Основи філософії і філософських наук. – Мюнхен-Львів, 1995. 3. Лосев А.Ф. Очерки античн

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - розкрити значимість теми для розуміння ролі і значимості діалектики як критичного методу; - проаналізувати органічний зв'я

Рівні та форми пізнання
Рівень пізнання Об'єкт пізнання Форми пізнання Результат пізнання Чуттєвий Окре

Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.
Із самого початку усвідомлення пізнавальної проблематики перед людьми постало питання: якщо ми сприймаємо дійсність через певні наші образи, уявлення, поняття, то якою мірою можемо бути впевнені в

Людина і пізнання. Істина і правда.
Розгляд суттєвих аспектів пізнання дав нам змогу пересвідчитись: пізнання є органічною складовою частиною людської життєдіяльності. Завдяки пізнанню людина дістає можливість ставитися до дійсності

До модуля №2
1. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії. 2. Основні поняття філософії. 3. Реальність буття і небуття. 4. Типи онтології. 5. Поняття

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - розкрити значимість історії філософії як реальності людини та її виявлень; - зрозуміти головну мету філософії історії – да

До модуля №3
1. Поняття суспільства. 2. Основні підходи до розуміння суспільства. 3. Природні умови суспільного життя. 4. Демографічні чинники суспільного розвитку. 5. Сутніс

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Духовне відродження українського суспільства значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів дійсності в усій їх багатогранності, повноті реальних суперечностей і визнача

ЛІТЕРАТУРА
1. Бублик С.А. Релігієзнавство – Київ. Юрінком Інтер. 1998. 2. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. Київ.1995 3. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство. Навчальний по

Протестантизм – оформився на основі ідеологічної опозиції до католицизму і став логічним продовженням реформації.
Один із основних догматів протестантизму – спасіння через особисту віру. Протестантизм відводить другорядне місце духівництву, церкві, релігійному культові. В ньому немає поклонінн

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - сприяти формуванню власної позиції щодо сакральної духовності, світової та національної духовної культури, їх цінностей; -

До модуля №4
1. Релігієзнавство як наука. 2. Релігія як явище духовної культури. 3. Структура релігієзнавства. 4. Сутність релігії. 5. Інтерпретація релігії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Надольний І.Ф. та ін. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 1997. 2. Петрушенко В.Л. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Каравела. – Львів: Новий світ – 2000, 2