рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА - раздел Философия, ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з навчальної дисципліни Основи філософських знань 4. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження Духовне Відродження Українського Суспільства Значною Мірою Залежить Від Глиби...

Духовне відродження українського суспільства значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів дійсності в усій їх багатогранності, повноті реальних суперечностей і визначальних тенденцій. Рівною мірою це стосується функціонуючої конкретної духовної реальності – релігії як специфічного способу відображення дійсності з допомогою ідей, поглядів, уявлень, почуттів, переживань, нагромаджених людством у процесі історичного розвитку і таких, що реалізовані у відповідному способі життя.

Знання релігії як духовного феномену є невід'ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді – майбутньої еліти держави, що у контексті з іншими гуманітарними знаннями формують духовну культуру, світоглядні орієнтири, духовні інтереси й цінності молодих людей. Набуттю знань із сфери релігії сприяє релігієзнавство, що посідає чільне місце серед гуманітарних дисциплін ВНЗ.

Викладання і засвоєння курсу “Релігієзнавство” є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді не лише самовизначитись у світоглядних питаннях на основі знань сутності релігії, її елементів, типології в історичній генезі, а й глибоко зрозуміти особливості філософії католицизму, протестантизму, православ'я, які найбільш поширені на теренах України.

Вивчивши курс “Релігієзнавство”, студент повинен знати:

- закономірності виникнення, розвитку й функціонування релігії;

- основні компоненти, історичні різновиди релігій та їх специфічні особливості;

- взаємозв'язок і взаємодію релігії з міфологією, філософією, наукою;

- особливості сучасних світових, національних, нетрадиційних релігійних напрямів;

- особливості формування сакральної культури України, сучасне становище релігійного життя в Україні;

- основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

Вміти:

- формувати власну позицію щодо сакральної духовності, світової та національної духовної культури, їх цінностей;

- розрізняти особливості конфесійної діяльності релігійних організацій;

- використовувати положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації в практичній роботі;

- впроваджувати заходи, спрямовані на відродження української духовної культури;

- підтримувати діалог й співробітництво віруючих і невіруючих в інтересах зміцнення української державності, розвитку національної культури.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з навчальної дисципліни Основи філософських знань 4. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження

В С Т У П Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя Зростаюча напруга пов язана зі зміною...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Китайська філософія.
Філософія Китаю в своєму розвитку пройшла три основні етапи: o VІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – зародження і становлення стародавніх національних філософських шкіл;

Давньоіндійська філософія.
В основі періодизації давньоіндійськоїфілософії лежать різні джерелафілософської думки, відомі як в давнину, так і в сучасну епоху. Згідно з даними джерел в давньо

ЩО? ЯК?
Ідеї найавторитетніших шкіл античної філософії Їх основ

Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.

Житті Середньовіччя.
Ставлення до античної філософії

Бог є гарантом безсмертя та спасіння людства
Філософія, теологія та релігія в Середні віки: Філософія Теологія Релігія

Класична Некласична
· буття є цілісне, глибинно узасаднене, внутрішньо концентроване · розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки · розум здатний вис

Особливості філософії ХХ ст.
· вийшла далеко за межі академічних аудиторій; · постала досить інтегрованою у системі загальної освіти; · отримала широке розповсюдження через різного роду видання, публічні лекц

Сцієнтичні напрями у філософії ХХ ст.
Ø “логічний позитивізм” або неопозитивізм; Ø “аналітична” та “лінгвістична” філософія; Ø постпозитивізм; Ø Марбурзька школа неокантіанства;

Воно” несвідоме
(лібідо)

Запитання для самостійного закріплення матеріалу
1. Окресліть особливості та провідні тенденції розвитку філософії у ХХ ст. 2. Назвіть основні напрями розвитку філософії ХХ ст. та коротко їх охарактеризуйте. 3. Порівняй

Запитання для самостійного закріплення матеріалу
1. Охарактеризуйте роль братських шкіл у розвитку освіти та філософії в Україні. 2. Чим філософські курси Києво-Могилянської академії відрізнялись від типових схоластичних курсів європейсь

ЛІТЕРАТУРА
1. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2001. 2. Кульчицький О. Основи філософії і філософських наук. – Мюнхен-Львів, 1995. 3. Лосев А.Ф. Очерки античн

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - розкрити значимість теми для розуміння ролі і значимості діалектики як критичного методу; - проаналізувати органічний зв'я

Рівні та форми пізнання
Рівень пізнання Об'єкт пізнання Форми пізнання Результат пізнання Чуттєвий Окре

Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.
Із самого початку усвідомлення пізнавальної проблематики перед людьми постало питання: якщо ми сприймаємо дійсність через певні наші образи, уявлення, поняття, то якою мірою можемо бути впевнені в

Людина і пізнання. Істина і правда.
Розгляд суттєвих аспектів пізнання дав нам змогу пересвідчитись: пізнання є органічною складовою частиною людської життєдіяльності. Завдяки пізнанню людина дістає можливість ставитися до дійсності

До модуля №2
1. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії. 2. Основні поняття філософії. 3. Реальність буття і небуття. 4. Типи онтології. 5. Поняття

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - розкрити значимість історії філософії як реальності людини та її виявлень; - зрозуміти головну мету філософії історії – да

До модуля №3
1. Поняття суспільства. 2. Основні підходи до розуміння суспільства. 3. Природні умови суспільного життя. 4. Демографічні чинники суспільного розвитку. 5. Сутніс

ЛІТЕРАТУРА
1. Бублик С.А. Релігієзнавство – Київ. Юрінком Інтер. 1998. 2. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. Київ.1995 3. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство. Навчальний по

Протестантизм – оформився на основі ідеологічної опозиції до католицизму і став логічним продовженням реформації.
Один із основних догматів протестантизму – спасіння через особисту віру. Протестантизм відводить другорядне місце духівництву, церкві, релігійному культові. В ньому немає поклонінн

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: - сприяти формуванню власної позиції щодо сакральної духовності, світової та національної духовної культури, їх цінностей; -

До модуля №4
1. Релігієзнавство як наука. 2. Релігія як явище духовної культури. 3. Структура релігієзнавства. 4. Сутність релігії. 5. Інтерпретація релігії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Надольний І.Ф. та ін. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 1997. 2. Петрушенко В.Л. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Каравела. – Львів: Новий світ – 2000, 2