М0ЖЛИВ1 СВІТИ - раздел Философия, ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Кавим, Оскільки В Ньому Переплітаються Практично Всі Щойно Розглянуті Пробле...
кавим, оскільки в ньому переплітаються практично всі щойно розглянуті проблеми щодо субстанції, пізнання, необхідності, можливості і т. д. Для того аби розпочати цю тему, варто згадати
Частина IV. Німецька філософія Нового часу
ляйбніцевське вчення про істини розуму та істини факту. Перші з них є необхідними. Це такі істини, які мисляться Богом і засновані на законі протиріччя. За допомогою цих істин, чи цього закону Бог мислить всі можливі світи, іцих світів є нескінчена кількість. Істини факту, є справедливими лише для нашого світу. Але на підставі чого одні з них є вічними і необхідними, а інші цього статусу не мають? Тому, що наш світ виступаючи одним з можливих світів, є, окрім цього, ще й дійсним. Тобто цей світ не просто мислиться Богом, але ще й є створеним ним. У результаті чого, для всього що існує в цьому світі діє вже не один закон (протиріччя), а два - закон протиріччя та достатньої підстави, а тому необхідність, яка виявляється в нашому світі вже не носить всезагального характеру, а стає лише побічною, чи однією з можливих необхідностей.
Це перший момент, який слід чітко зафіксувати: у якості можливого (для Бога) в цьому світі є лише необхідність, але у якості дійсного, в ньому стає можливим певне відхилення від всезагальної необхідності, і поява «окремих» чи «побічних» необхідностей. Більш того, сам вибір, який здійснюється Богом є вільним. Бог обирає один з можливих світів, хоча і «найкращий». Однак, які наслідки все це має для людини? Перш за все, на відміну від Бога, який має знання спочатку про можливості, люди, завжди розпочинають з даності, з дійсності чи з наслідків. У цьому сенсі наше знання про світ не є необхідним. Оскільки з необхідністю ми можемо робити виведення лише від причини до наслідку, а не навпаки. Тому всі наші знання є лише істинами факту, тобто вони завжди обмежуються досвідом. Ми можемо лише з певною вірогідністю передбачати причини і наслідки своїх дій. Бог же, завдяки своєму абсолютному знанню, завжди діє необхідно (до речі, саме тому «Бог не грає в кості», оскільки заздалегідь знає результат). На відміну від цього людина може вчиняти по-різному. Це ї є людською свободою. Фактично, ця теорія Ляйбніца є гносеологічним доведенням можливості свободи. Тож Бог, вводиться Ляйбніцем на підставі закону достатньої підстави. Ляйбніцевський Бог - це суто метафізичне поняття.
гт„„я • - Проблема зла у філософії Ляйбніца чіт-
ііроолема зла в інтерпретаціїг -1 ^„ т
_ „, . ко пов язується з його вченням про мо-
Ляибнща. / , *
жливі світи (нагадаємо, що світ є можливим, коли його існування не суперечить законам логіки). Існує нескінчена кількість можливих світів, кожен з яких Бог міг споглядати перш ніж він створив дійсний мир, в якому ми живемо. Однак, створюючи цей світ Бог, очевидно, керувався певними міркуваннями. Якими? Добрими. Оскільки Бог від природи є добрим, а тому серед всіх можливих світів він обрав найкращий (критиці цієї тези Вольтер присвятив роботу «Кандид чи оп-
21*
Історія філософії
тимізм» ). Але в цьому найкращому світі є зло. Чому? Тому, відповідає Ляйбніц, що найвище благо пов'язане не з відсутністю зла, а з тим, що добра виявляється завжди більше ніж зла. Для того аби пояснити це на прикладі можна звернутися до такої ситуації: ковток холодної води в жаркий день. Чи благо це? Звичайно. Але чи відчули би ми це благо якби до того не відчули спраги? Ні. Тому, умовою блага, на думку Ляйбніца, виступає наявність зла. Хоча, насправді, звичайно проблема зла не може розглядатися на подібних натуралістичних прикладах, адже в теології зло це завжди виявлення зв'язку гріха зі свободою волі. А тому у Ляйбніца зло виявляється наслідком дарування людині свободи. Тобто Бог не міг створити людину вільною і одночасно зробити неможливим гріх (оскільки тоді втрачає сенс поняття свободи). Отже Бог передбачував і те, що людина з'їсть яблуко, і те, що вона буде виграна з раю. Але в цьому світі, кількість добра є найбільшою. У всіх інших можливих світах, вважає Ляйбніц, нам би жилося ще гірше, ніж у цьому.
З точки зору логіки аргументація Ляйбніца є доволі переконливою. Хоча, Б. Рассел, використовуючи ті ж самі аргументи спромігся довести і те, що ми живемо в найгіршому зі світів. Справа в тому, що якщо виходити з того, що існують добрі речі і злі, то чому ми не можемо уявити собі, що не лише добро потребує на існування зла, але й навпаки: тобто, що добрі речі існують для того аби робити зло більш рельєфним? Далі: якщо людина вільна, то чому ми робимо припущення, що свобода дана їй для того, щоб чинити добро? З таким же успіхом ми можемо зробити припущення, що Бог надав людині свободу аби вона вчиняла зло. І останнє: на перший погляд, тій тезі, що ми живемо у найгіршому зі світів суперечить те, що в ньому є праведники чи просто добрі люди. Однак, чи справді світ грішників був би найгіршим? Ні, - найгірший світ це той, в якому на певну кількість грішників є принаймні один праведник і ці грішники можуть над ним знущатися. Найгірший світ - це не той, де панує зло, а той, де зло перемагає добро.
Все темы данного раздела:
ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ
Розділ і. Філософія в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї
Становлення індійської філософії
„ .. „ Індійська філософія - одна з унікальні-
Специфіка сприйнятт
Розділ 3. Антична філософія
г, . .. Даний розділ є продовженням вивчення
Загальні риси античної^ .. г
Ф
.... ... антично
Середня класика
_ .. Софісти як явище античної філософії
* (У-ІУ ст. до н.е.) цікаве і суперечливе. З
одного боку, з ними пов'язують добу грецького просвітництва, називаючи їх «вчителями мудрості
Філософія високої класики. Платон
У походженні Платона (427-347 рр. до н.е.) поєднались дві видатні і дуже поважні гілки античної аристократії: рід батька сягає останніх царів Аттіки - Кодридів; рід матері пишався видатним
Розділ і. Раннє Середньовіччя
Патристика (від лат. раїег - отець) - філософія і теологія Отців церкви, тобто духовно-релігійних керманичів християнства - охоплює період до VIII ст. За змістом у межах цих семи століть ро
Латинська патристика
ристика представлена низкою видатних
діячів, серед яких особливе місце займає постать Авґустина. Його творчість - то вершина латинської патристики, проте, поява такої визначної особистост
Розділ 2. Середнє Середньовіччя. Від патристики до схоластики
Кінець п'ятого століття для Західної Європи ознаменувався падінням Римської імперії під натиском остготів. Історично - це час остаточного занепаду античності, життєві сили якої вже були підірвані.
Розділ 3. Пізнє Середньовіччя. Філософія схоластики
Схоластика (від лат. зспоіа - школа) - шкільна наука, шкільний рух у період західнохристиянського середньовіччя; релігійно-філософські вчення, що на противагу містиці, вбачали шлях осягненн
Середня схоластика
Свідчення про століття, що розпочалось з понтифікату папи Іноке-нтія III (1198-1216 рр.) досить суперечливі, як, певно й сам історичний час. З одного боку, XIII сторіччя було ознаменоване тріумфом
Розділ 4. Філософія доби Відродження
¥ . та. Здається, важко знайти таку історичну
Історичне місце Відродження_ .. _ _ . ■> г ■'
. „
ЧАСТИНА III. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ ХУІ-ХУПІ СТ.
т .. , Філософія Нового Часу є терміном, який
Історико-філософське * є •-
г т Т. широко застосовується в наближеній нам
означення
СТаВЛеННЯ ДО ДІЙСНОСТІ л ~ тлл гг и,с
^ Ф. Бекона є дослідження Ю. П. Михале-
нко (Бзкон и его учение. - М., 1975), основні тези та порядок висвітлення проблеми якого ми покладемо в основу з'ясування зазначеного питання.
Рацюналізм Декарта
г ленням до визначення істини: вона му-
сить бути абсолютною, повною, вічною і незмінною. їй властивий всезагальний і обов'язковий характер. Тому ідеальним для подібного знання
Філософія оказіоналізму. А. Гейлінкс та Н. Мальбранш
. _ „ . Засновником оказіоналізму, досить по-
Арнольд Геилшкс,. , •'
тужного філософського напрямку у
XVII ст., є Арнольд Гейлінкс. Він вин
Теорія історичного пізнання Д. Віко
Джамбаттпіста Шко народився в Неаполі 13 червня 1668 р. у сім'ї бібліотекаря. Після закінчення школи він розпочинає вивчення філософії. Проте, втративши інтерес до класичного для університет
Феномен Німецького Просвітництва та його основні риси
„ й . Історично епоха Просвітництва для Ні-
Культурна обумовленістьу „_ гттт ^ . 7, _
: .... _•». меччини це XVIII
Постать X. Вольфа у розвитку Німецького Просвітництва
Кажучи про початковий етап Німецького Просвітництва у філософії, крім імені Ляйбніца слід обов'язково згадати ще постать Християна Вольфа (1679-1754). Проте, як не дивно в радянських підруч
Філософія І. Канта
З постаті Канта не лише розпочинається один з найважливіших періодів у розвиткові історії філософії - німецька класична філософія, - але й формується новий стиль філософського мислення. Так само я
Розділ 2. Німецький ідеалізм
Філософія Й. Г. Фіхте
Приступаючи до розгляду філософії Йоганна Готпліба Фіхте, ми маємо відзначити, що у вітчизняній традиції історії філософії це, мабуть, одна з найменш досліджен
Становлення китайської філософії
т- . . Намагаючись зазирнути у таємниці ки-
Культурно-соціальш „ „ .. ^ .
*ґ таиської найвищої мудрості, ми не по-
передумови ,_ ^ г
Розділ 3. Антропологічна філософія Л. А. Фоєрбаха
Безумовна сила та завершеність форми, яку надав філософії Геґель породила в Німеччині ЗО-40-х років XIX століття надзвичайно специфічну ситуацію, коли велика кількість адептів філософії, здійснююч
Криза новочасної філософської парадигми
Розділ і. Позитивізм
Позитивізм О. Конта
™ . . Огюст Конт народився 19 січня 1798 р.
Життя і творчість., г .
у Монпельє; навча
Розділ 2. Другий позитивізм
Друга історична форма позитивізму, відповідно позитивної філософії, що прагнула здійснити перетворення філософії у науку шляхом максимального зближення її з конкретними науками, була представлена
Емпіріокритицизм Р. Авенаріуса
ю„„„ „ . Поняття «емпіріокритицизм» було вве-
ОЧЄННЯ Про «ЧИСТИЙ ДОСВІД» г. л • /г ~
дено Р. Авенаріусом, буквальний смисл - «критика досвіду». Авенарі
Розділ 3. Неокантіанство
Неокантіанство, або неокритицизм, виникає і формується у другій половині XIX ст. Основна його мета - розвиток і перетворення трансцендентальної філософії Канта.
Неокантіанський рух розпоч
Баденська школа. Філософія В. Віндельбанда
Представники Баденської школи неокантіантсва - то славетні німецькі філософи: Вільгельм Віндельбанд (1848-1915), засновник цієї школи, Генріх Ріккерт (1863-1936), найталановитіший уч
Історія філософи
г т т зку важливих теоретико-методолопчних
проблем історико-філософського пізнання, зокрема: предмет, характер, смисл, призначення історії філософії, факт
Розділ 4. Неогеґельянство
Зародження неогеґельянства в Англії відноситься до 60-х років XIX ст., коли була опублікована книжка Дж. X. Стірлінга «Секрет Гегеля» у 1865 р., який перший ознайомив англійців із гегелівською філо
ЖИТТЯ 1 ТВОРЧІСТЬ і£оо ті / -1г ч
1788 р. у Данцигу (нині Гданськ) у сім і комерсанта. Навчався у гімназії Вайма-ра, де вивчав класичну філологію - грецьку мову, латину, античну літературу. У 1809 р. А. Шопенгауер вступає до Ґетгі
ФІЛОСОФІЇ
Парадигма сучасної філософії, що прийшла на зміну філософській парадигмі Нового часу, починає формуватись у 30-40-ві роки XIX ст. Криза моністичного матеріалізму і моністичного ідеалізму, які були
Розділ і. Неопозитивізм
Основи філософії позитивізму, як відомо, були закладені у 30-ті роки XIX ст. французьким філософом О. Контом та його молодшими сучасниками Дж. Ст. Міллем та Г. Спенсером. Всупереч всій попередній
Розділ 2. Постпозитивізм та аналітична філософія
,-,. . Карп Раймунд Потер (1902-1994) -
Філософська доктрина _ ^ і ,. , .«
¥. _ британський філософ австрійського по-
Карла Поппера г
Розділ 3. Прагматизм
Основні ідеї прагматизму були сформульовані американським мислителем Ч. С. Пірсом (1839-1914) у доповіді, прочитаній на засіданні «Метафізичного клубу» у 1872 р. у Кембриджі, пізніше опублі
Розділ 4. Філософія марксизму
., . . .. Засновник марксизму - Карл Маркс
Марксів різновид сучасної/1010 100,ч ^ ] к ■
,.
Маркс К. Критики Готської програми. - С. 19.
4 Там само.
Історія філософії
долана приватна власність, і тому робітники у ньому вже «раціонально регулюють свій обмін речовин з природою», ставл
Розділ 5. Філософія тоталітаризму
_,. Наприкінці XIX ст. на шлях активної
Більшовизм діяльності стає В. І. Ленін (1870-1924). У
1895 р. він об'єднує робітничі марксистські гуртки Петербурга в «Союз бороть
Ленін В. І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повне зібр. творів. - Т. 18. - С. 351.
Частина VI. Розвиток сучасної світової філософи
певний (прогресивний або реакційний) суспільний клас зі своєю політичною програмою та політичними інтересами. Ленін відв
Розділ 6. Екзистенційна філософія
Тоталітарна свідомість XX ст. була своєрідною «бічною гілкою» (точніше - навіть патологічною аберацією) новочасного раціоналістичного абсолютизму, переломленого крізь призму російського орієнтальн
ІЬМ.8. 132.
__________ Частина VI. Розвиток сучасної світової філософії________
Екзистенція свободна, власне вона і є сама свобода. Але це - трансцендентальна свобода, тобто абсолю
ІЬМ.8. 132.
__________ Частина VI. Розвиток сучасної світової філософії________
Екзистенція свободна, власне вона і є сама свобода. Але це - трансцендентальна свобода, тобто абсолю
Особливості філософи
поняття ніж «постмодернізм», яке ви- постмодерну_ . .
* ' кликало б таку велику кількість тракту-
вань, інтерпретацій та оцінок. Як стверджує відомий
Розділ і. Докласичний розвиток російської філософії
т Вихідною формою людської суспільнос-
Історичне передпостання . . ^ ґ ... ...
, ч •« » ті на світанку людської історії є племінна
(«пролог»)
Розділ 2. Класичний період російської філософії
Починаючи з Володимира Соловйова російська філософія вступає в новий етап, який має всі ознаки розквіту. Він продовжується з кінця XIX до середини XX століття і пов'язаний з низкою імен, які за рад
КОСМ13М тл • — . .„ . .
телями. Всі вони в тій чи іншій мірі додавали їй неповторного колориту. Зокрема, непоказний бібліотекар Микола Федорович Федоров (1829-1903), майже нічого не друкуючи при житті,
ЧАСТИНА VIII. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Українська філософія, існування якої налічує більше тисячі років, лише в наші дні набула статусу національної філософії. Адже протягом сторіч українська духовна культура та її здобутки привласнювал
Антология мировой философии: В 6 т. - М., 1969. - Т. 1. - С. 622.
Історія філософії
Софії-Мудрості в Київській Русі було присвячено три її головні собори: в Києві, Новгороді та Полоцьку, а хрещення Русі змальовується одним із перших ки
Могилянськии колегіум
•' новленню освітньо-культурного проце-
су сприяє і той факт, що в ХУ-ХУІ ст. українське юнацтво отримувало освіту в західно-європейських, у першу чергу італійських університетах. -
КуЛЬТурНО-фіЛОСОфСЬКе -. .. /1тт іпіоч -г є с
■ ,„ * . України (1917-1918) було багато зроб-
піднесення 20-х років г \ ' ■' . .. г
, . . ч лено для відродження
ЗАТ"ВШОЛ",ДК№15 03151, Київ-151, вул. Волинська, 60.
Пропонуємо сучасні філософські видання вітчизняних авторів
1. Горський В. С. Філософія в українській культурі. — К.: "Центр практичної філософії", 2001. — 240
Новости и инфо для студентов