Пропонована прихильній увазі читача книга «Філософія древнього світу» охоплює період генези філософії та початковий період об'єктивного історичного процесу філософування (протофілософія) в ранніх державах у Європі, Азії й Африці. Це те, що прийнято називати «Древнім світом», «Історією Древнього світу» і відповідно «Філософією Древнього світу», «Історією філософії Древнього світу».
Однак уже давно в мене з'явилася думка, що стосовно ранніх держав і їх матеріальної та духовної культури й цивілізації (на мій погляд, культура і цивілізація – дві сторони однієї медалі, і вони в усякому суспільстві співіснують: культура – сфера ставлення людини до природи, людська діяльність з її окультурення, пристосування її до себе, а цивілізація – сфера ставлення людини як громадянина держави до громадянина ж) епітет «древній» невдалий. Нині мені здається, що в минулому треба скоріше бачити саме юний світ. І тоді все стає на свої місця. Стають зрозумілими юнацька незграбність і зворушлива наївність цього, у той же час по-юнацьки жорстокого, світу.
Стосовно філософії це означає, що перестаєш жадати від неї занадто багато чого, так ніби вона була дійсно «древньою». Цей останній епітет налаштовує нас шукати там якусь нормативну й остаточну мудрість, припускати наявність якогось вищого надлюдського джерела мудрості, яке потім збідніло і зіпсувалося, коротко кажучи, бачити в далекому й такому близькому минулому якийсь «золотий вік».
Однак я вирішив залишити все по-старому, інакше може виникнути багато непорозумінь. Треба лише пам'ятати, що, коли в мене сказано: «древні китайці», «древні індійці», «древні греки», «Древній Схід» і т.д., варто читати: «юні китайці», «юні індійці», «юні греки», «Юний Схід» і т.д., і т.ін.
Не претендуючи на вичерпний виклад доступного нам історико-
філософського матеріалу, я все-таки прагнув дати цілісну картину виникнення філософії та її перших кроків як на Сході, так і на Заході.
Теоретичною основою цього зіставлення є загальна концепція генези філософії з профілософії та наступні взаємини філософії з парафілософією (її культурним середовищем).
У своєму викладі там, де це можливо, я прагнув говорити мовою першоджерела. Тому в тексті багато цитат. Через обмеженість обсягу роботи деякі теми викладені коротко, конспективно. У ряді випадків (наприклад, при розгляді профілософії і найбільш раннього періоду філософії у Древній Греції) читачі можуть бути відіслані до інших моїх публікацій.
Висловлюю глибоку подяку докторові філософських наук Юрію Олександровичу Ротенфельду (м.Луганськ) і кандидатові технічних наук Олександру Олександровичу Курушину (м.Москва) за технічну допомогу.