рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Де виникає філософія

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Де виникає філософія

Де виникає філософія - раздел Философия, ІСТОРІЯ ДРЕВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ З Цього Питання Також Є Розбіжності. Деякі З Філософів І Філо...

З цього питання також є розбіжності. Деякі з філософів і філософознавців начисто заперечують східну філософію як філософію. Існує нібито лиш європейська філософія. З цього погляду, древньосхідна філософія – фікція. Так думали Гегель, Гайдеггер і ін. Зі свого боку багато представників східної філософії, особливо індійської, вважають справжньою лише свою філософію.

Ми ж думаємо, що філософія виникла у межах міднобронзової смуги древньої цивілізації (40°–20° півн. широти) і в Китаї, і в Індії, і в Греції. Що ж стосується країн Близького Сходу, то там (Вавилонія, Сирія, Фінікія, Іудея, Єгипет) була можливість виникнення філософії у формі профілософії (особливо у Вавилонії та Єгипті, де високого рівня досягли протонауки), але ця можливість не реалізувалася через перську навалу, в результаті якої Перська наддержава поглинула всі ці найдавніші цивілізації і культури.

Виникнення філософії в Китаї, Індії і Греції відбувалося по суті однаково: на початку «віку заліза», з появою предметної абстракції – монети, в умовах великих соціальних потрясінь, руйнування традиції та пошуку нового світогляду. Велике значення мали політичні зміни, демократизація

суспільства, поява можливості вільного мислення. Повною мірою це проявилось у передових полісах-державах Древньої Греції. Але елементи якщо не політичної, то духовної свободи були й на Сході, інакше філософія там не могла б виникнути, не міг би скластися плюралізм філософських шкіл, проти якого свідомо боролися прихильники однодумності.

Тому, будучи в основному однаковими, процеси генези філософії на рівні особливого відбувалися по-різному.

У класичній формі генеза філософії мала місце саме у Древній Греції. Філософія виникає там як світогляд міського, незнатного, територіально організованого населення, демосу, який бореться з засиллям родової аристократії, з евпатридами-землевласниками. Реформа Солона в Афінах прямо перебудувала суспільство з родового принципу на майновий. Це трапилося на початку VI ст. до н.е. Наприкінці того ж століття реформа Клісфена в Афінах рішуче перебудувала родову організацію суспільства в територіальну.

В Індії цей суспільний процес був менш чітким. Там саме шляхетні, кшатрії, ці, так сказати, індійські евпатриды, боролися проти засилля жерців-брахманів, а оскільки це засилля спиралося не на фізичну силу, а на міфологічний світогляд, ця боротьба набула світоглядної форми. Антибрахманістами були, зокрема, джайни і буддисти.

Елементи «боротьби кшатріїв проти брахманів» були й у Греції. Геракліт – за індійськими поняттями «кшатрій»: він царського роду, і його світогляд відверто протистояв міфологічному – виступав проти міфології, хоча, треба зазначити, у Греції не було централізованого стану жереців, як в Індії. Жрецтво в Греції було роздроблене й локалізувалось у храмах. Але в основному в Древній Греції філософія як вид світогляду була пов'язана з міським демосом. У Древній Індії ж роль вайшїв у побудові нового світогляду була невелика.

Це не могло не відбитися на ступені зрілості індійської філософії. Вона так і не змогла розірвати свою міфологічну пуповину, і шість «класичних» даршан (навчань) належали астике, тобто тим, хто не заперечував авторитету Вед, що не заважало даршанам перевершувати рівень Вед принципово в якості понятттєво організованого світогляду.

У Древньому Китаї філософія процвітає в жорстокий період боротьби царств, на які розпалась імперія Чжоу. Нові верстви населення виступили проти родової аристократії, вимагаючи скасування спадкування державних посад, і за рівні можливості для всіх освічених китайців, незалежно від походження.

Однак і в Індії, і Китаї зв'язок філософії з наукою був слабким. Тому в Китаї у філософії переважав скоріше практичний, ніж

теоретичний розум, а в Індії – невгамовна й хвороблива уява. Грецька ж філософія із самого початку стояла на плечах близькосхідної переднауки.

Особливості генези філософії на Сході й на Заході.В усіх трьох частинах смуги древньої цивілізації в першій половині першого тисячоріччя до н.е. склалася, загалом, однакова світоглядна ситуація. Але рівень профілософської науки був не скрізь однаковий. У Древньому Китаї і Древній Індії цей рівень був нижчим, ніж у Вавилонії і Древньому Єгипті. Відмінність, можливо, визначалася тим, що античний спосіб виробництва проявився на Сході слабше, ніж на Заході. На Сході сама границя між «віком бронзи» і «віком заліза» була стертою. Тривале панування древньоазіатського способу виробництва в Азії та у Північній Африці (Єгипет) увічнило пов'язані з бронзовим віком духовні світоглядні форми. Сила традиції в Афразії була сильнішою, ніж у Європі, де в ті часи так і не склався стан жерців – у Древній Греції жерці існували при храмах, які були присвячених різним богам і знаходилися в різних місцях, і не були об'єднані, як це мало місце в Індії, а також і в інших державах Афразії, наприклад у Єгипті, де жерці як першорядна ідеологічно-політична сила іноді протистояли царям-фараонам.

У силу всіх цих причин, а можливо, і завдяки деяким психологічним відмінностям народів Древнього Китаю, Древньої Індії, Вавилонії, Сирії і Фінікії, Іудеї й Ізраїлю, Древнього Єгипту філософія в Афразії не набула таких класичних форм, як у Древній Греції, тобто в Європі. Під класичними формами філософії тут розуміється гармонічне співвідношення світоглядного і раціонально-системного аспектів філософії, її зв'язок з науками і розвиток усередині неї логічного апарату, що в цілому дозволяє філософії чітко відокремитися від про- і парафілософії. У Древньому Китаї й у Древній Індії в силу нечисленних там елементів античного способу виробництва і слабкого зв'язку філософії з науками філософія існувала в трохи інших формах, ніж на Заході. У Вавилонії та Єгипті вона зовсім не виникла. Древньосхідна філософія була недостатньо виокремлена з профілософії і недостатньо відділена від парафілософії, часто зливалася з повсякденною моральною свідомістю (у Китаї) і з релігійно-міфологічним світоглядом (в Індії).

Зворотний вплив філософії на профілософію, що стала парафілософією.Виникнення філософії не означало зникнення того середовища, з якої вона виділилася. Вона продовжувала існувати в мистецтві як 1а) суб'єктивно-художній світогляд, як 1в) міфологічна алегорія і як 2) світоглядна частина релігії.

З виникненням філософії профілософія, зрозуміло, не зникає.

Стосовно філософії вона стає парафілософією. Міфологія продовжує існувати в мистецтві, у релігії, у повсякденній свідомості. У своєму світоглядному значенні вона вже обмежена філософським світоглядом. Однак взаємодія між філософією і світоглядною профілософією (тут «про» вже в логічному, а не в історичному аспекті, тобто світоглядною парафілософією продовжується. Що стосується науки, то завдяки філософії вона одержує деякий простір для подальшого розвитку до рівня теоретичного знання. Але це головним чином у Європі.

Сучасна соціальна міфологія.ХХ століття принесло нову форму міфології – світську мирську міфологію з культом вождя, що ставить, здавалося б, земні, але фактично надумані й практично нездійсненні й у цьому розумінні потойбічні цілі і заради цього «заводить» людину не через її розум, а через емоції й у такий спосіб через волю, тобто не через переконання, а через навіювання. Так міфологія стала пропагандою і рекламою.

Протофілософія.Терміни «профілософія» і «парафілософія» корисно доповнити терміном «протофілософія» («первинна філософія»). Протофілософія – первонароджена філософія, філософія, що тільки-но виникла з міфології під впливом мислення, що розвивається, і несе на собі родимі цятки соціоантропоморфічного комплексу. Для протофілософії характерні значні пережитки міфології, нерозвиненість філософської термінології, слабкий розвиток самосвідомості, стихійність, а також відсутність скільки-небудь чіткого розчленовування на матеріалізм і ідеалізм, що є плодом лише досить зрілої філософії.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ІСТОРІЯ ДРЕВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ

Пропонована прихильній увазі читача книга «Філософія древнього світу» охоплює період генези філософії та початковий період об'єктивного історичного…

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Де виникає філософія

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕДМОВА
Пропонована прихильній увазі читача книга «Філософія древнього світу» охоплює період генези філософії та початковий період об'єктивного історичного процесу філософування (протофілос

Філософія як вид світогляду
Проблема генези філософії розпадається на сім питань: Що таке філософія? З чого вона виникла? Як вона виникла? Коли? Де? Чому? Навіщо? Ми стверджуємо, що філософія – вид св

З чого виникла філософія
На цей рахунок існують дві крайні концепції і три середні. Відповідно до першої крайньої концепції, філософія ні з чого не виникала. Вона настільки якісно відмінна від попе

Як виникла філософія
Філософія виникла як розвязання суперечності між ХМРСК і інтелектуальною діяльністю людини, пов'язаною з вирішенням реальних задач життєзабезпечення роду і племені. Розвяза

Коли виникає філософія
Профілософія – лише необхідна, але недостатня умова генези філософії. Це тільки можливість філософії. Щоб вона стала дійсністю, необхідні сприятливі економіко-соціально-політичні ум

Історія філософії
Об'єктивна історія філософії.Історія філософії – це насамперед об'єктивний історичний процес філософської творчості, частина історії світової культури і цивілізації. Історія філосо

На Древньому Сході
ПОЧАТОК ФІЛОСОФІЇ В ІНДІЇ* Історики виділяють у реальній історії Древньої Індії такі вісім періодів: 1) первісноо

ПРОФІЛОСОФИЯ
Ведійська профілософія.Древньоіндійський світогляд характеризується могутнім розвитком у ньому профілософії, перехідних форм від міфологічного світогляду до світогл

Веданги й упанішади
Веданги.Веданги – додаткові частини Вед, смріті, що сприяють їхньому розумінню. Крім шести веданг у смріті входять дві сутри, «Закони Ману», пурани, ітіхаси («Махаб

ДАРШАНИ
У середині I тисячоріччя до н.е. в Індії на непорушному фундаменті сільських общин почав складатися другий економічний уклад, пов'язаний з відокремленням ремесла від сільського госп

Вайшешика
Санскритське слово «вайшешика» (vaicesika) означає як прикметник «своєрідний, особливий», а як іменник (сер.р.) «особливість». Родоначальником вайшешики був мудрець на ймен

Джайнізм
Термін «джайнізм» походить від слова «джіна» – переможець. Представники джайнізму – джайни – ведуть своє вчення з міфічних часів, пов'язуючи фантастичну передісторію джайнізму з дія

Буддизм
Другою після джайнізму формою антибрахманського руху кшатріїв у системі древньоіндійського світогляду став буддизм. Будда.На північній окраїні долини Гангу

Чарвака-локаята
На відміну від інших даршан, чарвака-локаята категорично відкидає Веди, не вірить у життя після смерті, спростовує існування Бога в будь-якому розумінні, у тому числі і як Атмана-Бр

ПОЧАТОК ФІЛОСОФІЇ В КИТАЇ
Китай у стародавності.Древній Китай знаходився там же, де й сучасний, але займав значно меншу площу, спочатку дуже малу. Колискою китайської культури і цивілізації

ПРОФІЛОСОФІЯ
Як було сказано вище, профілософія складається з двох суперечливих, але на поверхневий погляд єдиних і навіть начебто нероздільних (мнимий синкретизм) частин. Це 1) художньо-міфолог

ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ
Особливості древньокитайської філософії. Школи.Філософія в Китаї виникає наприкінці Лего й досягає свого найвищого розквіту в наступний період Чжаньго. Цей період «

Конфуціанство
Древньокитайське конфуціанство представлене багатьма іменами. Головні з них Кун Фу-цзи, Мен-цзи і Сюнь-цзи. Кун Фу-цзи.Родоначальник древньокитайської філо

Номіналізм
До люблячих порозмірковувати моїстів примикають китайські філософи, яких на Заході назвали номіналістами, тобто школою імен (латинське слово «номіна» означає «ім'я»). Китайською ж м

Даосизм
«Дао де цзин» і Лао-цзи.«Дао де цзин» («Книга про дао і де») – видатне творіння древньокитайської філософської думки, головна праця даосизму. На відміну від конфуці

Початок філософії в Японії
У цивільній історії Японії проглядаються три великих періоди: 1) патріархальне первіснообщинне суспільство, 2) феодальне суспільство (середина VI ст. – середина XIX ст. н.е.), 3) пе

Вавилонія
Територія Месопотамії, або Межиріччя, складається з двох частин: північного передгір'я та південної низовини. Вона була заселена вже в період палеоліту. В IV тисячоріччі до н.е. у п

Фінікія
Фінікія перебувала на території нинішнього Лівану. Як і всі розвинені частини «смуги древньої цивілізації», Фінікія почала з неоліту, пройшла халколіт, або енеоліт, тобто м

Ферекід
До орфічної космотеогонії примикає світогляд Ферекіда. Його міфологія – плід свідомої міфотворчості. Батьківщина Ферекіда – невеликий острів Сірос, розташований неподалік від Делоса

Мілетці
Першою філософською школою Еллади, а тим самим і Європи була Мілетська школа, що виникла, однак, у Малій Азії. Фалес.Засновником філософської школи в Мілет

ГЕРАКЛІТ
Пора розквіту, акме (сорокаліття), Геракліта припало на 69-ю олімпіаду, тобто на 504 – 501 р. до н.е. Батьківщина Геракліта – сусідній з Мілетом поліс Ефес. Геракліт належав до царс

Піфагор і ранні піфагорійці
Джерела піфагореїзму.Хоча без піфагорійців важко собі уявити античну філософію і навіть античну культуру, нічого цілком достовірного ми про піфагореїзм, особливо ра

Філолай і середні піфагорійці
Середній піфагореїзм припадає на початок нової доби в античній філософії, доби, коли становлення філософії в основному закінчується, і ми побачимо, як в елеатів філософія сформулює

Ксенофан
Ксенофан походив з Іонії, з поліса Колофона. Час життя філософа визначається з його слів: «От уже шістдесят сім років, як я з моїми думами ношуся по еллінській землі. А перед тим ме

Парменід
Вчення Парменіда – вже зріла форма філософіїеэлеатів. Саме Парменіид розвинув поняття єдиного світового бога Ксенофана в поняття єдиного буття й порушив питання про співвідношення б

АНАКСАГОР
Тепер ми тимчасово покинемо «Велику Елладу». Під час греко-перських війн (500 – 449 р. до н.е.) Афіни були зруйновані Ксерксом, однак переможне для греків закінчення цих війн сприял

ЛЕВКІП І ДЕМОКРІТ
Учення Левкіпа й Демокріта – вершина античного матеріалізму. Об'єктивний ідеалізм Платона протистояв матеріалізму Демокріта. Епоха Демокріта і Платона – епоха зрілості античної філо

СОФІСТИ
У другій половині V ст. до н.е. у Греції з'являються софісти. В умовах античної рабовласницької демократії риторика, логіка та філософія потіснили у системі освіти гімнастику і музи

Протагор
Життя і праці. Акме Протагора припадає на 84-ю олімпіаду (444 – 441). Це означає, що Протагор народився в 80-х роках V ст. до н.е. Отже, якщо прийняти третю версію

Антифонт
І про цього софіста, якого також відносять до старшої групи, відомо небагато. Його згадує, зокрема, Плутарх у «Життєписі десяти ораторів». Як і Гіппій, Антифонт займався науками (ас

МОЛОДШІ СОФІСТИ
З молодших софістів, які діяли вже наприкінці V – початку IV ст. до н.е., найцікавіші Алкідам, Трасімах, Крітій і Каллікл. Алкідам.Один з учнів Горгія моло

Кіренаїки
Аскетизмові кініків протистояв гедонізм кіренаїків. «Гедоне» – насолода. Гедонізм – етичне вчення про насолоду як вищу цінність у житті. Гедонізм – різновид евдемонізму. «Евдемонія»

Мегарики
У центрі уваги філософів Мегарської школи проблема одиничного й загального. На відміну від кініків і кіренаїків, які стверджували, що існує тільки одиничне, мегарики учили, що існує

Онтологія
Предмет філософії.В Аристотеля філософія досить чітко виділяється з усієї сфери знання, хоча й у нього цей процес ще не закінчений. Звідси розрізнення ним «першої ф

Теологія
Такою триєдиною причиною в Аристотеля виявляється бог. Тим найперша філософія Аристотеля обертається теологією. Як формальна причина бог – вмістище всіх надприродних, відособлених в

Попередні вчення
Аристотель – перший історик філософії. При розгляді будь-якої проблеми він насамперед прагне з'ясувати, що про це думали до нього. Тому історико-філософськими екскурсами пронизані в

Філософія математики
Аристотель намагався з'ясувати не тільки предмет філософії, а й предмет математики, відрізнити предмет математики від предмета філософії. При цьому Аристотель розрізняє загальну мат

Космологія
Вчення Аристотеля про природу, про нескінченність, простір, час, рух застосовується ним до побудови картини світу – космології. Це найбільш слабка частина його світогляду. Нині, кол

Біологія
Аристотель – засновник біології як науки. Як астроном, Аристотель був систематизатором і популяризатором, і до того ж не найкращим. Як біолог він – піонер. Оскільки ми пише

ДРЕВНЯ СТОЯ
Другою, після епікуреїзму, істотно новою елліністичною філософською школою стала так звана Стоя. Вчення Стої – стоїцизм – має тривалу історію, починаючи із джерел еллінізму й аж до

СКЕПТИКИ
Термін «скептицизм» походить від давньогрецького слова «скепсис», що означає «розгляд, розглядання, розбір, коливання», і позначає напрям у гносеології, який методично проводить дум

Пірронізм
Піррон.Родоначальником повного і крайнього скептицизму був Піррон (360 – 270 р.). Він походив з пелопоннеського міста Еліди (неподалік від Олімпії з її олімпійським

Пробабілізм
Середня Академія. Аркесилай(315/4 – 241/40р.). Аркесилай став схолархом у 265 р. і був ним п'ятнадцять років – до 240 р. Він походив з еолідської Пітани (Мала Азія)

Скептицизм Енесідема й Агріппи
Після Клітомаха академічний скептицизм почав сходити зі сцени. Але зате друге народження дістав крайній скептицизм, який пов'язують з Енесідемом і Агріппою. Ми нічого, щоправда, не

ЕКЛЕКТИЗМ
Еклектизм – закономірний наслідок скептицизму, який зробив антифілософські висновки з філософського плюралізму, з відмінностей і навіть суперечностей між школами філософії, яких до

ПОЧАТОК ФІЛОСОФІЇ НА ДРЕВНЬОМУ СХОДІ
Початок філософії в Індії..................................................................... 33 Профілософія ............................................................

ПОЧАТОК ФІЛОСОФІЇ В ЄВРОПІ
Профілософія ......................................................................................... 155 Гомер (155) Гесіод (158) Орфіки (165) Ферекід (169) «Сім мудреців» (170)