Методичні рекомендації - раздел Философия, Філософія, релігієзнавство, логіка
При Підготовці Першого Питання Потрібно Звернути Увагу На Те,...
При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-політичного введення християнства і надання йому повноважень офіційної державної релігії.
Виникнувши як віровчення однієї з іудейських сект, християнство знайшло сприятливий ґрунт на просторах Римської імперії. В Х ст. досягло Київської Русі. Після піднесення його в 988 році до рівня державної релігії, наступає досить тривалий і складний період як у розвитку національної свідомості, так і в осмисленні світоглядних проблем пізнавального процесу.
Особливості загальних тенденцій філософського осмислення пізнання цього періоду в даний час важко проаналізувати тому, що, незважаючи на розповсюдження разом із впровадженням християнства, писемності, грамотні монахи майже не фіксували події повсякденного життя, буття і кругозір наших предків протягом XI – XV століть.
Аналізуючи друге питання потрібно підкреслити, що післямонгольський період в Україні характеризувався в галузі філософського осмислення пізнання широким виходом за межі християнсько-схоластичного мислення.
Початок інтенсивного формування світоглядного вчення про пізнання в Україні припадає на XVI – XVII ст., коли розгортається система братських і монастирських шкіл, починає роботу Києво-Могилянська академія, де спеціально вивчали філософію.
Потрібно загострити увагу студентів на тому, що заснування Києво-Могилянської академії і розпочата в ній розробка філософських проблем пізнання постає в цілому логічним етапом розвитку духовного життя України в післямонгольский період. Основним питанням освіти і світосприйняття в Києво-Могилянській академії була проблема особистого щастя, життєвого успіху, які сприяють благу України. В центр філософської думки потрапляє уже не герой, а «забезпеченість» людського буття, спосіб життя, що влаштовує людину.
Починаючи підготовку третього питання потрібно звернути увагу на те, що період Г. Сковороди – це час відносного політичного спокою і час значної нестабільності в Україні.
Українській філософії того часу властива сильна матеріалістична тенденція в тому розумінні, що вона розвивалась переважно як етико-гуманістичне вчення, намагалась виходити із реального буття людини як певної системи світовідносин. Саме ці риси притаманні філософії Г.Сковороди.
Не тільки Г.Сковорода, а й усі українські філософи більшою чи меншою мірою використовують категоріальну пару «видиме-невидиме». За допомогою цих понять будуються вихідні уявлення про світ, а також про його пізнання та ставлення людини до світу. Особливість «відомого» і «невідомого» як категорії української філософії в тому, що вони стосуються характеристики людини.
Аналізуючи четверте питання потрібно звернути увагу на те, що XIX ст. Україна зустрічає майже без висококваліфікованих філософів. Торкаючись характеристики основних ідей української філософії XIX століття, варто відзначити, що для цього періоду характерна своєрідна «філософська революція», в центрі якої стоїть проблема людини. Серцевину цієї проблеми утворюють питання свободи, творчості, пізнання, можливості дослідження знань у суспільному житті.
Світоглядницько-філософська боротьба навколо ідеї суверенності українського народу була пов’язана з ідеєю самостійного розвитку українців як нації і «зібрання їх в одній національній державі». Загальний обсяг світоглядних проблем пізнання в Україні значно перевищував філософсько-професіональні можливості.
Науково-теоретична і філософська думка в Україні на початку XIX ст. була на дуже низькому рівні. Києво-Могилянська академія перетворилась на той час у заклад підготовки православного духовенства. Світських вищих учбових закладів до 1805 року не було. Але все ж жива філософська думка навіть у таких важких умовах не зникала. Вона жила в гуртках українських «декабристів» серед окремих любителів філософії, а її новий розвиток починають учасники Кирило-Мефодіївського братства (Юркевич, Драгоманов, та ін.).
Торкаючись характеристики п’ятого питання, потрібно акцентувати увагу на основні її напрямки:
- екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. (М. Бердяєв, Л. Шестов, В.Зеньковський, Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко):
- поширення, «наступ» об’єктивістсько-раціоналістичного (наукового) бачення світу сприймається як джерело зростаючого трагізму й абсурдності буття;
- наука дає лише суто формальні пояснення, адже самі «повторюваність» і «закономірність» явищ природи, до яких апелює наука, залишаються нез’ясованими, загадковими і таємничими;
- культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне Відродження» (Є. Плужник, М. Куліш, Г. Косинка, В. Юринець та ін.);
- українізація відіграла роль своєрідного каталізатора, який прискорив процес творчого пошуку місця української художньої та світоглядної культури;
- за короткий період існування незалежної України (1917-1918) надзвичайно багато робилося для відродження національної культури. Було створено 150 українських гімназій. У 1918 р. урочисто відкрито перший Державний Український університет у м. Києві, у Полтаві почав працювати історико-філологічний факультет. Створено Державний Український Архів, Національну Галерею Мистецтва і т.ін;
- в інституті філософії вітчизняної Академії наук зростало нове покоління філософів: М. Омельяновський, В. Шинкарук, А. Петрусенко, Б. Лобовик та ін;
- філософія українських «шестидесятників» і «друге Відродження» (П. Копнін, І.Бичко, Е.Жариков, С.Кримський, В.Косолапов, В.Шинкарук, В.Іванова, М.Тарасенко, О.Яценко, В.Табачковський, І.Молчанова):
- акцент філософських міркувань переносився з невблаганних «об’єктивних законів» розвитку всього і вся на пізнавальні й світоглядні можливості суб’єкта, на пізнавальні та ціннісні регулятиви людської життєдіяльності;
- для вивчення реалій все ширше використовується методологічний арсенал діалектики, йде пошук ідей;
- критичний перегляд тоталітарних світоглядних та філософських стереотипів;
- мислителі української діаспори (В.Винниченко (1850-1851), В. Липинський (1882-1931), Д.Донцов (1883-1901), Д.Чижевський (1894-1977)).
В.Липинський – представник української аристократії, прихильник монархічного ладу. Необхідною умовою успішного державотворчого процесу в Україні він вважав орієнтацію на монархію, що могла спиратися на активну аристократичну меншість нації (еліту), єдино здатну повести за собою пасивну більшість нації, месіанізм, свого роду віра в наперед визначене («вищими силами») призначення українського народу здійснювати високу місію в історії людства.
Дмитро Донцов – розглядав націоналізм як світогляд українського народу Центральний пункт теорії Д.Донцова – принцип волі, тлумаченної ірраціоналістично. Його світоглядна позиція багато в чому наснажена філософією Ф. Ніцше. Основою, «ґрунтом» національної ідеї він вважав волю нації до життя, влади, експансії.
Дмитро Чижевський – надзвичайно багато зробив у справі дослідження проблем історії української та російської філософії, історії, літератури. Багато і плідно працював у сфері вивчення етнонаціональних характеристик філософського знання. Його праці значною мірою збагатили українську історико-філософську думку ХХ ст.
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Методичні рекомендації
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Навчально-методичний посібник
для студентів денної форми навчання, які навчаються
за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,
6.030504 «Еко
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет:історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
МЕТА:формування системи знань про буття людини
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Тема 1.Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет, категорії й асп
ФІЛОСОФІЯ
Тема 9.Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Сп
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні озна
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що пізні національні релігії стають такими релігійними віруваннями, які охоплюють своїм впливом всі соціальні прошарки населення у межах однієї
Питання для повторення
1. Які чинники визначили особливості виникнення і розвитку іудаїзму як монотеїстичної релігії?
2. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?
3. Охарактеризуйте осо
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання необхідно походити з того, що поняття «свобода совісті» є складною і багатогранною категорією та може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен усвідомлювати, що логіка пов’язана з поняттям мислення, міркування. Логіка – наука, яка досліджує впорядкованість мислення, закони
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відкреслити, що змісті обсяг є структурними (складовими) поняття. Зміст поняття виступає його інтесіональною характеристикою як сукупність істотних, суттєвих
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е.
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із християнською релігією (V-XV) ст., тому основ
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, ене
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних революцій.
Необхідно звернути
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської філософської думки настав якісно новий ета
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення:
- суперечності нинішнього суспільства;
- об’єктивні т
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що питання про існування та буття світу розглядаються в онтології як вченні про суще, про першооснови буття.
Філос
Питання для повторення
1. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття?
2. Чим відрізняється буття як таке і буття людини?
3. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання, потрібно загострити увагу на тому, що свідомість належить людині, своєму носію. Але людська свідомість неможлива без знань, вона реально існує як
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на той факт, що діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів природного та соціального світу на особистість. При цьому механізм впливу
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і но
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представни
Методичні рекомендації
Вивчення поставлених питань повинно бути спрямоване на доопрацювання і доповнення знань, отриманих на лекційному та семінарському заняттях, оскільки дані питання досить великі за обсягом інформації
Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення питань даної теми, студент повинен усвідомити, що дані релігії є не лише досить розповсюдженими у наш час, але й справили значний сплив на формування інших р
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на те, що проблеми, пов’язані із забезпеченням свободи совісті в Україні, є надзвичайно важливими щодо правового регулювання і досить складн
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно відзначити, що під знаком взагалі розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події,
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання доцільно для зручності розподілити всю множину понять на декілька підмножин:
- за кількістю елементів обсягу:
- пусті (нульові);
- непусті –
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Від правильного, своєчасного, послідовн
Методичні рекомендації
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія –
Методичні рекомендації
При підготовці даного питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що у оцінці середньовічної філософії існують два протилежних погляди:
По-перше, підкреслюється її безплідність, «схоластичніс
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами:
- зародження капіталістичного с
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
- до влади приходить новий револю
Методичні рекомендації
При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на принципову відмінність марксизму від попередніх філософських систем. Головна відмінність полягала у єдності філософських ідей з політико-екон
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що П. Юркевич відкрив матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляючи йому християнське розуміння єдності душі та тіла. Людин
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання важливо відзначити, що у перші десятиліття ХІХ ст. Артур Шопенгауер (1788-1860) намагався протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю діалектичному вч
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно враховувати, що знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розв
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід звернути увагу на те, що пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людств
Методичні рекомендації
У першому питанні треба визначити, що цінності в житті суспільства виступають соціально-значущими орієнтирами діяльності суб’єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось б
Методичні рекомендації
При аналізі першого питання необхідно підкреслити, що людство ще не знайшло прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Первинна якість соціального осягається через усвідо
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ І
1. Сутність та принципи магії.
2. Тотемізм як соціальний інститут.
3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.
4. Інститут шаманізму і його роль у перві
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІ
1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини.
2. Значення логіки для економістів.
3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.
4. До пробл
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІІ
1. Філософія і світогляд.
2. Філософія в системі культури.
3. Буття світу і людини.
4. Буття і небуття.
5. Відображення як всезагальна властивість матерії.
До модульного контролю № 1
1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Елементи і структура релігії. Функції релігії. Роль релігії у розвитк
До модульного контролю № 2
1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.
2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.
Перелік питань до письмового екзамену
1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, ф
Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студена при кредитно модульній системі організації навчального процесу полягає в його переорієнтації з лекційно-інформа
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов