Методичні рекомендації - раздел Философия, Філософія, релігієзнавство, логіка При Розгляді Першого Питання Слід Звернути Увагу На Те, Що Пізнання – Процес ...
При розгляді першого питання слід звернути увагу на те, що пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання – гносеологія, головним питанням якої є питання про відношення знання про світ до власне світу, чи спроможна наша свідомість (мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне відображення дійсності.
Згідно з матеріалістичною гносеологією джерелом пізнання є існуюча незалежно від свідомості (як індивідуальної, так і групової) об’єктивна реальність. Пізнання цієї реальності – це процес творчого відображення її в свідомості людини.
Сучасна наукова гносеологія ґрунтується на таких принципах: об’єктивності; пізнаваності; активного творчого відображення; діалектики; практики; історизму; конкретності істини.
Доцільно звернути увагу, що пізнавальний процес має такі послідовні структурні елементи:
- чуттєве пізнання:
- відчуття;
- сприйняття;
- уявлення;
- раціональне пізнання:
- поняття;
- судження;
- умовивід.
При аналізі другого питання треба відзначити, що практика – це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ.
Під практикою, перш за все, розуміють сукупну діяльність людства, весь його досвід у процесі історичного досвіду. Як за своїм змістом, так і за способом реалізації, практична діяльність:
- має суспільний характер і виступає як цілісна система дій;
- є способом суспільного буття людини;
- специфічною формою її самоутвердження у світі.
Зверніть увагу, що практика тісно пов’язана з такими категоріями, як «діяльність», «праця», «виробництво» в його різноманітних формах, проте в системі цих категорій практика посідає особливе місце, з особливої точки зору розкриваючи діяльність суспільства.
У понятті «форма практики» втілюється міра освоєння предмета, на основі взаємозв’язку теорії і практики виділяють:
- зовнішню діяльність людини, що збігається х її соціальною поведінкою;
- власне предметно-перетворюючу діяльність, що гуртується на емпірично-практичному досвіді;
- практика у поєднання з науковим знанням.
Як рівні практики виділяють:
- перетворюючий рівень – виступає не як просте повторення або відтворення того, що було і є , а як момент акумуляції, включення того, що буде, майбутнього;
- використовуючий рівень – включає у себе певну сукупність звичок і дій-операцій, які здійснюються за відповідними правилами 9нормами, рецептами, інструкціями), що сприяють безперервному відтворенню досягнутого людством рівня контролю над навколишнім світом.
При аналізі третього питання необхідно відзначити, що предметно-практичне відношення людини до світу виступає матеріальною передумовою теоретичного, духовного його освоєння, процесом і передумовою становлення і розвитку людської свідомості та її специфічного різновиду – пізнання. Його мета – відтворити об’єктивні закономірності природної і соціальної дійсності, де здійснюється людська життєдіяльність, а також розкрити спосіб буття людини.
Доцільно розглянути такі функції практики:
- практика є основою пізнання;
- практика є джерелом і рушійною силою процесу пізнання;
- практика є кінцевою метою пізнання;
- практика є критерієм істини.
При аналізі четвертого питання потрібно загострити увагу на тому, що категорія практики органічно пов’язана з категорією діяльності, виступаючи її конкретизацією і разом з тим наповнюючи діяльність більш високим ступенем людського змісту.
Практика як спосіб буття властива виключно людині. У марксизмі це одна з основоположних категорій, її розробку здійснено в працях Маркса та його послідовників.
Для цілого напрямку неомарксизму практика виступає як висхідна основа людського життєрозуміння, як основний філософський принцип. Вона розглядається як дійсний універсалізм людського буття, абсолютний початок людини, як її сутнісне визначення, її зв’язок з об’єктивністю і засіб безкінечного формування дійсності.
Діяльність завжди є єдністю духовного і матеріального. Здійснювати матеріальні зміни в дійсності без їх духовної означеності здатна лише тварина.
Практика – не будь-яке матеріально-перетворююче дійство, а лише таке, яке здійснюється по відношенню до певного предмета, який виокремлений шляхом мисленого узагальнення попередньої діяльності, і полягає у його перетворенні в іншій матеріальний об’єкт, що стає предметом через опредмечування в ньому змістів, значень, почуттів, цілей та інших проявів людської духовності.
При аналізі п’ятого питання треба підкреслити такі компоненти, із взаємодії яких складається наукове пізнання:
- пізнавальної діяльності спеціально-підготованих груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світоглядні та методологічні установки з приводу своєї професійної діяльності;
- об’єктів пізнання, які можуть збігатися безпосередньо з об’єктами виробничої діяльності, а також практики в цілому;
- предмета пізнання, який детермінується об’єктом пізнання;
- особливих методів та засобів пізнання;
- вже сформованих логічних форм пізнання та мовних засобів;
- результатів пізнання, що виражаються головним чином у законах, теоріях, наукових гіпотезах;
- цілей, що спрямовані на досягнення істинного та достовірного, систематизованого знання, здатного пояснити явища, передбачити їхні можливі зміни і бути застосованими практично.
Доцільно також акцентувати увагу на тому, що усі форми та засоби наукового пізнання діалектично взаємопов’язані і взаємообумовлюють одна одну.
У сучасному науковому пізнанні залежно від характеру об’єктів пізнання, методів та способів їх вивчення, від особливостей вирішуваних проблем, виділяють три основних види наукових досліджень:
- фундаментальні теоретичні дослідження.
- цілеспрямовані теоретичні дослідження.
- прикладні наукові дослідження.
Слід підкреслити, що у науковому пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний, які відрізняються: глибиною, повнотою, всебічністю осягнення об’єкта, цілями, методами досягнення та способами вираження знань, ступенем значимості в них чуттєвого та раціонального моментів.
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Методичні рекомендації
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Навчально-методичний посібник
для студентів денної форми навчання, які навчаються
за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,
6.030504 «Еко
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет:історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
МЕТА:формування системи знань про буття людини
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Тема 1.Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет, категорії й асп
ФІЛОСОФІЯ
Тема 9.Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Сп
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні озна
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що пізні національні релігії стають такими релігійними віруваннями, які охоплюють своїм впливом всі соціальні прошарки населення у межах однієї
Питання для повторення
1. Які чинники визначили особливості виникнення і розвитку іудаїзму як монотеїстичної релігії?
2. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?
3. Охарактеризуйте осо
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання необхідно походити з того, що поняття «свобода совісті» є складною і багатогранною категорією та може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен усвідомлювати, що логіка пов’язана з поняттям мислення, міркування. Логіка – наука, яка досліджує впорядкованість мислення, закони
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відкреслити, що змісті обсяг є структурними (складовими) поняття. Зміст поняття виступає його інтесіональною характеристикою як сукупність істотних, суттєвих
Методичні рекомендації
Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е.
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із християнською релігією (V-XV) ст., тому основ
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, ене
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних революцій.
Необхідно звернути
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської філософської думки настав якісно новий ета
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з кінця Х ст. після адміністративно-
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення:
- суперечності нинішнього суспільства;
- об’єктивні т
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що питання про існування та буття світу розглядаються в онтології як вченні про суще, про першооснови буття.
Філос
Питання для повторення
1. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття?
2. Чим відрізняється буття як таке і буття людини?
3. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання, потрібно загострити увагу на тому, що свідомість належить людині, своєму носію. Але людська свідомість неможлива без знань, вона реально існує як
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на той факт, що діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів природного та соціального світу на особистість. При цьому механізм впливу
Методичні рекомендації
Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно змінюється, набуваючи все нових і но
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представни
Методичні рекомендації
Вивчення поставлених питань повинно бути спрямоване на доопрацювання і доповнення знань, отриманих на лекційному та семінарському заняттях, оскільки дані питання досить великі за обсягом інформації
Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення питань даної теми, студент повинен усвідомити, що дані релігії є не лише досить розповсюдженими у наш час, але й справили значний сплив на формування інших р
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на те, що проблеми, пов’язані із забезпеченням свободи совісті в Україні, є надзвичайно важливими щодо правового регулювання і досить складн
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно відзначити, що під знаком взагалі розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події,
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання доцільно для зручності розподілити всю множину понять на декілька підмножин:
- за кількістю елементів обсягу:
- пусті (нульові);
- непусті –
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно відзначити, що надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Від правильного, своєчасного, послідовн
Методичні рекомендації
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія –
Методичні рекомендації
При підготовці даного питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що у оцінці середньовічної філософії існують два протилежних погляди:
По-перше, підкреслюється її безплідність, «схоластичніс
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами:
- зародження капіталістичного с
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
- до влади приходить новий револю
Методичні рекомендації
При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на принципову відмінність марксизму від попередніх філософських систем. Головна відмінність полягала у єдності філософських ідей з політико-екон
Методичні рекомендації
Аналізуючи перше питання, слід звернути увагу на те, що П. Юркевич відкрив матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляючи йому християнське розуміння єдності душі та тіла. Людин
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання важливо відзначити, що у перші десятиліття ХІХ ст. Артур Шопенгауер (1788-1860) намагався протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю діалектичному вч
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно враховувати, що знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розв
Методичні рекомендації
У першому питанні треба визначити, що цінності в житті суспільства виступають соціально-значущими орієнтирами діяльності суб’єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось б
Методичні рекомендації
При аналізі першого питання необхідно підкреслити, що людство ще не знайшло прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Первинна якість соціального осягається через усвідо
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ І
1. Сутність та принципи магії.
2. Тотемізм як соціальний інститут.
3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.
4. Інститут шаманізму і його роль у перві
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІ
1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини.
2. Значення логіки для економістів.
3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.
4. До пробл
ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІІ
1. Філософія і світогляд.
2. Філософія в системі культури.
3. Буття світу і людини.
4. Буття і небуття.
5. Відображення як всезагальна властивість матерії.
До модульного контролю № 1
1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Елементи і структура релігії. Функції релігії. Роль релігії у розвитк
До модульного контролю № 2
1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.
2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.
Перелік питань до письмового екзамену
1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, ф
Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студена при кредитно модульній системі організації навчального процесу полягає в його переорієнтації з лекційно-інформа
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов