рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Комунікативна філософія

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Комунікативна філософія

Комунікативна філософія - раздел Философия, Тема 1. Філософія: коло проблем та роль у суспільстві На Початку Хх Століття Найбільш Відомим Представником Цієї Те...

На початку ХХ століття найбільш відомим представником цієї течії став релігійний філософ М.Бубер (1878-1965). Він вважається засновником «діалогічний персоналізму» який став своєрідним поєднанням екзистенціалізму, філософської антропології, класичного персоналізму та діалектичної теології. Концепція «діалогічного принципу» М.Бубера фундаментально віддзеркалюється в праці «Я і Ти» (1923). Філософ, аналізуючи міжособистісні стосунки, намагається осмислити двоїстість людського «Я», відчуженість особистості від природного та соціального світу, екзистенціальну провину індивіда.

М.Бубер розрізняє два основних світи, обумовлених ставленням індивіда до навколишньої дійсності. Перший світ базується на відношенні «Я-Воно». В ньому людина сприймає оточуючи її предмети та інших людей як безособові об’єкти. Другий світ базується на відношенні «Я – Ти» і передбачає становлення не відчужених, одухотворених зв’язків між людиною та її оточенням. За допомогою виділення цих світів Бубер намагається розкрити специфіку людського буття.

Світ людських відносин, на думку філософа, складається із трьох сфер життя: 1) фізичної (Космос), яка свідчить про взаємозв’язок людини з природою; психічної (Ерос), яка вказує на зв'язок з іншими людьми; №) поетичний (Логос), яка передбачає зв'язок людини з духовними сутностями. Всі сфери життєдіяльності людини в своїй цілісності складають буття, в якому відбувається існування людини, діалог між людьми, між індивідом і навколишнім світом, між особистістю і Богом.

Завдання філософії М.Бубер вбачає у спростуванні ілюзій, розкритті людині її власного ставлення до самої себе, до інших людей, до Бога; у зміні способу життя через виявлення діалогічної природи людського буття; в усуненні можливих перешкод, що стоять на шлях формування щиросердних відносин між людьми.

Ґрунтовному тлумаченню особливостей комунікації сучасного людства присвячена і філософська концепція Юргена Габермаса, котра є теорією комунікативного досягнення взаєморозуміння. У праці „Філософський дискурс модерну” він простежив шлях, яким філософія практики замінила самосвідомість на працю і потім «була схоплена у полон» парадигми продуктивності. Головними визначальними моментами досягнення комунікативної згоди є, за Габермосом, такі: а) спільність взаємного розуміння за умов приєднання до одного й того ж знання (eins wissen); б) взаємна довіра щодо висловлюваних намірів; в) відповідність висловлюваних намірів до загальних норм.

Найбільш цінним та актуальним у сучасних умовах глобалізації є положення Ю.Габермаса про небезпечність перетворення міжособистісного спілкування на об’єкт управління чи товар, а також маніпулювання думками й поведінкою людей через засоби масової комунікації. Адже, підкреслює Ю.Габермас, саме тоді, коли суспільні комунікативні структури перебувають під владою засобів масової інформації, поглинаються ними, це призводить до формування фрагментарної та некритичної буденної свідомості, домінування „спотвореної комунікації”, яка і є ядром людського відчуження. Відчуження, властиве спотвореній комунікації, вважає Ю.Габермас, не обмежується окремими сферами людського буття, а набуває фундаментального характеру. Це найбільш радикальна форма відчуження, оскільки вона володіє тією сферою, де відчувається спілкування.

Інший авторитетний дослідник комунікативної теорії, К.-О.Апель, вважає, що визначальним принципом, на підставі якого можливо інтегрувати людей у „комунікативну спільноту”, є відповідальність. Запропонована ним „етика відповідальності” базується на положенні про відповідальність як діалогічний принцип, що виходить з факту існування людей у світі поруч одним з одним і один для іншого. Великі сподівання в цьому відношенні покладаються на нову „макроетику”, засновану на почутті власної відповідальності.

К.-О.Апель, як і Ю.Габермас, виходить із того, що ідеальна комунікація, ідеальний дискурс – той, в якому може брати участь кожна людина, що вміє говорити і діяти. Кожна людина може сумніватися в тих чи інших положеннях, та ніхто не повинен мати (як внутрішніх, так і зовнішніх) примусів.

Мотивом, який спонукає Ю.Габермаса і К.-О.Апеля до здійснення парадигмального повороту, є усвідомлення того, що притаманний Модерну ідеалізм „філософії свідомості” потребує подолання за допомогою нової соціально-філософської теорії, а саме філософії «комунікативної дії». На думку Ю.Габермаса. сучасна самосвідомість людської цивілізації має вийти за горизонт ідеалістичної „філософії свідомості” і на місце індивідуального суб’єкта пізнання якому протистоїть від нього незалежний предмет, що пізнається, поставити колективного суб’єкта (співтовариство), який здатний робити предметом своєї рефлексії все, що він уважає.

Філософська концепція Ю.Габермаса орієнтує не на схиляння перед традицією й не на гіпертрофування ролі розуму, а на переосмислення всієї культури Модерну на підвалинах комунікативної філософії інтеракції. Філософія «комунікативної дії» пропонується сьогодні як найвища і найавторитетніша інстанція, яка гарантує досягнення єдності, взаєморозуміння у демократичному дискурсі. Сама ж комунікативна інтеракція проголошується „домівкою інтерсуб’єктивності” або, за висловом самого Ю.Габермаса, „життєвим світом” людини.

Сутність філософського проекту „комунікативної дії” Ю.Габермаса схематично можна подати так: гегелівська концепція Розуму і полярна до неї ніцшеанська концепція «філософії життя» неспроможні в тому сенсі, що обидві вони залишаються вірними «філософії свідомості», яка віджила свій вік.

Правильний напрям виходу з кризової ситуації, що склалася в філософії, Ю.Габермас вбачає у культурологічних дослідженнях З.Фрейда, які присвячено проблемі комунікації. У цих дослідженнях ініціатор „комунікативної дії” вбачає наріжний камінь нового вчення – „метапсихології” („метагерменевтики”), яка дасть змогу суспільствознавцям Заходу науково зрозуміти причини прихованих хвороб соціальної системи загалом. Всебічний розвиток психоаналітичного вчення З.Фрейда, на думку Ю.Габермаса, здатний закласти надійні підвалини ефективних соціально-практичних програм звільнення індивіда, угрупувань, націй від „ідеологічної сліпоти”, підвищення їх компетентності у формуванні загальноприйнятих норм і цінностей.

В умовах глобалізації та інтеграції заслуговують на особливу увагу філософські концепції М.Бубера, Е.Фромма, К.-О. Апеля, Ю.Габермаса які базуються на принципах діалогічного спілкування, власної відповідальності особистості, досягнення комунікативної згоди. Саме в цих проектах філософи намагаються обґрунтувати нові підвалини солідарності людей як обов’язкової умови їхнього морально-духовного життя та знайти механізми подолання конфліктів людства за допомогою аргументації, справжньої, неспотвореної нічим комунікації, а не сили.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Тема 1. Філософія: коло проблем та роль у суспільстві

Передмова Тема Філософія коло проблем та роль у суспільстві...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Комунікативна філософія

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Основні терміни
Духовність – філософська категорія, що відображає процес самотворення людини, тобто вибудовування нею свого “внутрішнього світу”, формування власної життєвої по

Горацій
Мета даної теми полягає у виявленні особливостей та основних закономірностей розвитку античної філософії, визначенні загальних рис провідних філософських напрямів і шкіл цьог

Основні терміни
Апейрон (грецьк. apeiron – безмежне)– поняття, введене в філософію Анаксімандром для визначення безмежної, невизначеної, без’якісної першооснови. що перебуває у вічному русі. Ч

Августин Аврелій
Мета теми – розкриття особливостей проблематики середньовічної філософії, розгляд основних етапів її становлення, місця у розвитку європейської філософії та культури.

Основні терміни
Догмат — положення, яке не підлягає критиці і є обов'язковим для всіх віруючих. Екзегетика (від лат. ехеgеsis — тлумачення) — мистец

Основна
ВВЕДЕНИЕ в философию: Учеб. для вузов / Авт. кол. И. Т. Фролов и др. — М.: Республика, 2004. — С. 58—71. ИСТОРИЯ философии в кратком изложении. — М.: Мьісль, 1991. — С. 196—240. І

Ф. Енгельс
Мета зазначеної теми – показати оригінальність та глибокий переворот у всіх сферах людського життя, який відбувається в епоху Відродження, коли виникають і формуються нові, історично прогрес

Основні терміни
Гуманізм – ( від лат. humanus – людський, людяний) – система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, її самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію.

Ф.Бекон
Мета даної теми полягає у виявленні особливостей та основних закономірностей розвитку філософії Нового часу і Просвітництва, визначенні загальних рис їх провідних філософських напрямів, а

Основні ідеї представників емпіризму
Поклав початок філософії Нового часу англійський мислитель Френсіс Бекон (1561 — 1626 рр.). Він брав активну участь у політичному житті своєї країни і займав відповідальні адмініст

Основні терміни
Дедукція – метод пізнання, що полягає в переході від більш загального знання до менш загального. На цьому методі засновується один з основних видів логічних умовидів.

Критична філософія» І. Канта
Іммануїл Кант (1724-1804) був родоначальником німецької класичної філософії. У його творчості виділяють два періоди: “докритичний”, коли І. Кант виступав в основному як натураліст, і “критичний”, к

Система і метод Г. Гегеля
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) створив на об'єктивно-ідеалістичній основі систематичну теорію діалектики як учення про розвиток і мислення. Діалектичний аспект мислення складається в ум

Основні терміни
Абсолютна ідея - надприродне, нічим не зумовлене духовне начало, «божественна думка», безособовий розум, які нібито породжують реальний матеріальний світ. Антр

Основна
ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ: Учебное пособие для вузов. / авт кол. Фролов И.Т и др. – М.: Республика, 2004.– С. 78 – 92. ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ: Навчально-методичний посібник / Під ред. Г.І. Волинки.

Першоджерела
АНТОЛОГИЯ мировой философии. В 4-х томах, 5 кн. – М.: Мысль, 1969-1972. – Т. 3. – С. 89-394. КАНТ И. Критика чистого разума. Предисловие кл 2-му изд. Введение / О различии чистого и

Психоаналіз З.Фрейда та неофрейдизм
Однією з найвпливовіших ідейних теч початку ХХ століття став психоаналіз. Засновником психоаналізу був австрійський психолог, невропатолог, психіатр Зігмунд Фрейд (1856-1939). Його теоретичн

Філософська антропологія
Філософська антропологія ХХ століття почала свій розвиток у Німеччині і пов’язана з розробкою концепції людини таких видатних філософів як Макс Шелер, Гельмут Плеснер, Ернст Кассірер та інших.

Екзистенціалізм та його основні напрями
Екзистенціалізм стає однією з провідних течій філософії Західної Європи саме на початку ХХ ст. - епохи втрати традиційних релігійних цінностей, моральних орієнтирів, епохи самотності людини в по

Позитивізм, його сутність та історичні форми
Незвичайність новітніх наукових відкриттів наприкінці ХІХ століття гостро поставила питання про природу наукових понять, співвідношення чуттєвого і раціонального моментів пізнання, емпіричного і те

Релігійна філософія ХХ століття
Сучасна західна релігійна філософія має багато напрямків та концепцій щодо осмислення буття людини. Ця філософія склалася в різних варіантах – в залежності від особливостей того чи іншого напряму х

Основні терміни
Ірраціоналізм– вчення, згідно з яким основою світу є щось нерозумне (воля, інстинкт), а джерелом пізнання – інтуїція, почуття. „Філософія життя” –

Додаткова
ГОЛОВКО Б.А. Філософська антропологія: Навч. посібник – К.: ІЗММ, 1997, с.3-9, 158-192. ЛЕЙБИН В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.- с.212-233. 3

Г. Сковорода
Мета теми вивченення розвитку філософської думки українського народу як цілісної національної філософії, невід’ємної складової частини української культури в

Основні терміни
Українське бароко – ( від італ.barocco – вибагливий, химерний) – творчо синтетичний напрям європейської культури, що виник між епохами Ренесансу та Просвітництва. Розвиток баро

Г. Гегель
Мета теми – засвоєння студентами загальних положень діалектики як теорії розвитку через з’ясування того, що таке діалектика, які її історичні форми та принципи; у чому поляга

Основні терміни
Детермінізм – філософська концепція, що стверджує об’єктивну закономірність і причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства і мислення.

Буття” як філософська категорія. Єдність і структурність буття
Усе, що оточує людину, й сама вона існують у нерозривній єдності, яка характеризується категорією “світ”. З раннього дитинства люди мають справу з його конкретними п

Протагор
Метою даної теми є: ввести студентів у провідну проблему філософії – проблему людського буття, показати, як розвивались уявлення про людину, розуміння унікальності її положен

Основні терміни
Воля – властивість свідомості, що регулює і мотивує поведінку людей; цілеспрямованність на виконання тих або інших дій з свідомим здійсненням вибору і прийняттям рішень.

Основні терміни
Свідомість – специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов’язаний із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що набуває предметно-мовної

Основна
ФІЛОСОФІЯ: Підручник /І.В. Бичко, І.В. Бойченко, ін. - К., 2001. – С. 143-161. ФІЛОСОФІЯ: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Че

Аристотель
Метою теми є з’ясування студентами того, що таке пізнання, які його рушійні сили, в чому полягає сутність істини та які існують методи її пошуку. Ключові поняття

Основні терміни
Агностицизм – філософська установка, згідно з якою неможливо довести відповідність наших знань дійсності, якщо вони виходять за межі відчуттів. Гносеологія

Першоджерела
ГАДАМЕР Г.-Г. О круге понимания // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. –С. 72-91. ГЕГЕЛЬ Г. Феноменология духа. – М.: Наука, 2000. – С. 19-24, 29-36, 46-48. ГЕ

А. Бергсон
Метою даної теми є: ввести студентів у предмет соціальної філософії та встановити специфіку цієї галузі філософського знання. Досягненню мети сприятиме пояснення основоположних катего

Основні терміни
Основні сфери суспільства – це основні підрозділи суспільства як соціального організму. До них належать матеріальна, соціально-політична, духовна та культурно-побутова с

Поняття культури у філософії. Культура як символічний світ людського буття
Існує більше ніж півтисячі визначень феномену культури. Першим термін “культура” запровадив у філософію Цицерон у значенні "мистецтво вдосконалення своєї душі, розуму", протиставивши його

Основні терміни
Виробничі відносини – суспільні відносини між людьми, що виникають в процесі виробництва, обміну, розподілу матеріальних та духовних благ. Зумовлюються п

К. Ясперс
Мета теми полягає у філософському осмисленні студентами сутності політики, політичної системи суспільства, держави як основного політичного інституту та її походження, з’ясуванні ролі соц

Г.-В. Гегель
Метою даної теми є ввести студентів у предмет філософії історії; встановити основні відмінності процесів людської історії від процесів природи; дослідити проблематику філософії, основні підх

Основні терміни
Філософія історії – розділ філософії,що займається проблемами смислу історії, її закономірностями, головними напрямами розвитку людства та історичним пізнанням.

П.Козловськи
Метою вивчення теми є знайомство студентів із різними філософськими підходами до визначення перспектив суспільного розвитку. Впродовж свого життя люди не лише цікавляться сво

Основні терміни
Модерн – історичний період у розвитку західноєвропейської цивілізації, який охоплює час від початку XVI ст. до середини ХХ ст. Постмодерн