Таблиця 9. - раздел Философия, ОСНОВИ Філософії НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Філософія
Теологія
...
| Філософія
| Теологія
| Релігія
|
| розробляла інтелектуальний інструментарій для теології
|
сприяла:
– філософізації релігії
– сакралізації філософії
– підпорядкуванню
розуму вірі
| вимагала сприймати свої догмати на віру
|
| вчила християн розмовляти “філософською мовою”
| ініціювала нову філософську проблематику
|
| раціоналізувала релігійні догмати
| верифікувала істини філософії
|
| осягала абсолютну істину засобами людського розуміння
| приписувала людині, як діяти, жити
|
Особлива увага приділялась внутрішньому життю людини, внутрішній людині, її самопізнанню, зверненому до Бога через сповідь, в цей час розвивається самосвідомість особистості, формується загострене відчуття власного “Я”. Смисл земного життя людини – у порятунку душі для вічного неземного життя, у єднанні з Богом. Ідея Бога як морального абсолюта задає жорсткі межі тлумаченню всієї моральної проблематики, в яку вводяться нові категорії: гріх, провина, страждання, спокута, покаяння, відплата, спасіння. Християнство звертається до тих, хто потребує зовнішньої точки опори, тобто до більшості, пропонуючи втіху – спокуту страждань і вічне блаженство у потойбічному світі.
Есхатологічна установка, тобто очікування кінця світу, визначила значною мірою погляд на історію в середньовічній філософії, що знайшло найбільш яскраве відображення в роботі Августина Блаженного «Про град Божий». Ним була вироблена ідея соціального розвитку, поступального руху від недосконалого “Граду земного” до ідеального “Граду небесного”, а також вперше започатковується ідея історичного часу.
Середньовічна філософія зробила істотний внесок в розробку ряду ключових понять і проблем філософії, зокрема, категорій віри і розуму, ідей соціального розвитку та історичного часу, а також зробила значний крок в розробці етичної проблематики, створивши вчення про духовний світ людини та загальнолюдські цінності, що є актуальними і сьогодні.
Головні риси філософії епохи Відродження
Як відомо з курсу культурології, зародження капіталістичних відносин в країнах Західної і Центральної Європи в XIV-XVI століттях приводить до формування нової системи ціннісно-світоглядних орієнтацій, до появи історично нового типу особистості. Сутнісними рисами Ренесансу стали антифеодальна спрямованість, світський антиклерикальний характер, гуманізм та антропоцентризм, згідно з якими людина постає як центр та вища мета світобудови. Гуманізм відкидає аскетичну ідеалізацію страждань і ницості людини і відстоює її право на радість і насолоду реальним земним життям. На відміну від Середньовіччя, філософія епохи Відродження перетворила живу людину в предмет поклоніння. Відродилась гуманістична орієнтація філософії, закладена в античності. В Італії сформувався гуманізм як могутня ідейна течія, представлена в літературі і філософії.
В епоху Відродження відбувається зміна моральних орієнтирів: відроджуються ідеї гедонізму і евдемонізму. Гуманісти відкинули жорсткі рамки середньовічної догматики і закликали звернутися до самого життя, до людини, що діє і сповнена сил. Звичайно, фігура Бога все ще присутня в творчості діячів Відродження, але вона вже - на другому плані. На авансцену етичної думки виходить тілесний, активний вільний і творчий індивід. В трактаті Лоренцо Валли “Про насолоду” стверджується, що саме насолода є головним законом людського життя: в радощах та насолоді, а не в аскезі людина знаходить сама себе. Лоренцо Валла дотримується яскраво вираженого принципу індивідуалізму, що було тоді знаменням часу. Піко дела Мірандола (1463-1494) в своїй “Промові про гідність людини” стверджує, що доля людини є наслідком її природної вільної активності. Людина є особливий “мікрокосмос”, і вона має виключне право на те, щоб творити своє буття за власною волею і вибором. Отже, центральна ідея вчення Мірандоли: особливе положення людини у світобудові в силу того, що вона причетна до усьому земного і небесного, від нижчого до найвищого. У поєднанні зі свободою волі це дає людині космічну незакріпленість, творчу здатність до самовизначення, що уподібнює її Богу.
Оригінальність, яскрава індивідуальність стають в цей час особливо важливими в системі моральних цінностей. Людина Відродження виступає в якості творця свого життя та долі, сама визначає своє місце в світі і свої відносини з ним. Ці тенденції знайшли свій вираз також в творчості Данте, Петрарки, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Сервантеса, Шекспіра, Еразма Роттердамського.
Вчення про свободу людини стало основою філософської антропології Дж. Пікко делла Мірандоли. Людина – це особливий світ космосу. Їй не притаманна власна природа, вона має зробити себе сама в умовах вільного, а значить, відповідального вибору. У свободі вибору мислитель вбачає вище щастя людини, котрій дано володіти тим, чим забажає і бути тим, ким хоче. Схожу позицію розділяє і Джаноццо Манетті, який у трактаті “Про гідність і вищість людини” стверджує, що людина сама є творцем, подібним Богу, і навіть перевершує його. Він приходить до крамольної для ортодоксальної релігії думки, що створення Богом світу було лише «початковим і ще не закінченим» і тільки пізніше «все було винайдено, виготовлено і доведено до досконалості нами», оголошуючи саме людину (а не Бога) справжнім владикою світу: “людина є найбагатшою і наймогутнішою, оскільки вона може користуватись власною волею, панувати над усім і владарювати”. Такими ж гуманістичними ідеїями пронизана творчість видатних письменників епохи Відродження від Данте до Сервантеса.
Слід відзначити, що філософія епохи Відродження з її духом титанізму (богоборчества), утверджуючи ідею всемогутності і всесилля людини, котрій начебто усе дано і усе доступно, не тільки підносила людину, але і посіяла в ній зерна безмірної гордині і безмежного індивідуалізму.
В епоху Відродження філософія знову повертається до вивчення світу. Успіхи в розвитку природознавства визначили характер філософських міркувань. Провідним напрямком філософської думки XVI ст. стає натурфілософія, нейвидатнішими представниками якої були Дж. Бруно, М.Кузанський, Г.Галілей, М.Копернік. Вчення про божественне творення світу, його замкненість, змінюється вченням про нескінченність і несотворимість світу. Для філософських поглядів на природу характерний пантеїзм (від грець. pan – все, theos – бог) - вчення, згідно котрому бог немовби зливається з природою, розчиняється в ній. Тим самим пантеїсти утверджували ідею спорідненості абсолютного буття (Бога) і буття речей природи, заперечуючи теологічне вчення про існування Бога як сутності, що відокремлена від природи. В епоху Відродження починається формування нової науки, яка, звільнившись від пут середньовічної схоластики, починає спиратись на досвід та експеримент, на практику матеріального виробництва.
Особливе місце займали соціальні вчення. Відомий італійський державний діяч і мислитель Нікколо Макіавеллі у своїй широко відомій праці “Государ” описує способи створення сильної і могутньої держави. Він вперше розділяє мораль та політику. Вважаючи силу і цілісність держави вищим благом, він навіть припускав використання будь-яких засобів заради утвердження необмеженої влади за принципом: мета виправдовує засоби. З його точки зору влада, політика являють собою явища позаморального плану; тому він вважає, що для успішного вирішення політичних проблем прийнятні усі засоби: обман, хитрість, підступництво і насильство.
В цей час деякі філософи зосередили увагу на створенні проектів ідеальної держави, але вони були відірвані від реальності, тому увійшли в історію як соціалісти-утопісти (Т.Мор, Т.Кампанелла).
Епоха Відродження, коли почався процес звільнення людини від середньовічного світогляду, пов’язана у нашій свідомості з ідеалами гуманізму і просвітництва. Заслуга мислителів Ренесансу – в подоланні середньовічної схоластики та у створенні засад філософії Нового часу.
Першоджерела до вивчення теми
Аквинский Ф. Сумма теологии
Для спасения человеческого было необходимо, чтобы сверх философских дисциплин, которые основываются на человеческом разуме, существовала некоторая наука, основанная на божественном откровении; это было необходимо прежде всего потому, что человек соотнесен с богом как с некоторой своей целью. …Цель эта не поддается постижению разумом… Между тем должно, чтобы цель была заранее известна людям, дабы они соотносили с ней свои усилия и действия. Отсюда следует, что человеку необходимо для своего спасения знать нечто такое, что ускользает от его разума, через божественное откровение.
Притом даже и то знание о боге, которое может быть добыто человеческим разумом, по необходимости должно было быть преподано человеку через божественное откровение, ибо истина о боге, отысканная человеческим разумом, была бы доступна немногим, притом не сразу, притом с примесью многочисленных заблуждений, между тем как от обладания этой истиной целиком зависит спасение человека, каковое обретается в боге. Итак, для того чтобы люди достигли спасения и с большим успехом, и с большей уверенностью, необходимо было, чтобы относящиеся к богу истины богом же и были преподаны в откровении.
Итак, было необходимо, чтобы философские дисциплины, которые получают свое знание от разума, были дополнены наукой, священной и основанной на откровении.
Хотя человек не обязан испытывать разумом то, что превышает возможности человеческого познания, однако же то, что преподано богом в откровении, следует принять на веру.
Различие в способах, при помощи которых может быть познан предмет, создает многообразие наук. Одно и то же заключение, как то, что земля кругла, может быть сделано и астрологом, и физиком, но астролог придет к нему через посредство математического умозрения, отвлекаясь от материи, физик же через посредство рассуждений, имеющих в виду материю. По этой причине нет никаких препятствий, чтобы те же самые предметы, которые подлежат исследованию философскими дисциплинами в меру того, что можно познать при свете естественного разума, исследовала наряду с этим и другая наука в меру того, что можно познать при свете божественного откровения. Отсюда следует, что теология, которая принадлежит к священному учению, отлична по своей природе от той теологии, которая полагает себя составной частью философии.
Священное учение есть наука. ..
Эта наука (теология) может взять нечто от философских дисциплин, но не потому, что испытывает в этом необходимость, а лишь ради большей доходчивости преподаваемых ею положений. Ведь основоположения свои она заимствует не от других наук, но непосредственно от бога через откровение. Притом же она не следует другим наукам, как высшим по отношению к ней, но прибегает к ним, как к подчиненным ей служанкам… И само то обстоятельство, что она все таки прибегает к ним, проистекает не от ее недостаточности или неполноты, но лишь от не достаточности нашей способности понимания последнюю легче вести от тех предметов, которые открыты естественному разуму, источнику прочих наук, к тем предметам, которые превыше разума и о которых трактует наша наука...
Бытие божие может быть доказано пятью путями.
Первый и наиболее очевидный путь исходит из понятия движения. В самом деле, не подлежит сомнению и подтверждается показаниями чувств, что в этом мире нечто движется. Но все, что движется, имеет причиной своего движения нечто иное... Следовательно, коль скоро движущий предмет и сам движется, его движет еще один предмет, и так далее. Но невозможно, чтобы так продолжалось до бесконечности, ибо в таком случае не было бы перводвигателя, а следовательно, и никакого иного двигателя…Следовательно, необходимо дойти до некоторого перводвигателя, который сам не движим ничем иным, а под ним все разумеют бога.
Второй путь исходит из понятия производящей причины. В самом деле, мы обнаруживаем в чувственных вещах последовательность производящих причин, однако не обнаруживается и невозможен такой случай, чтобы вещь была своей собственной производящей причиной… Нельзя помыслить и того, чтобы ряд производящих причин уходил в бесконечность... если ряд производящих причин уходил бы в бесконечность, отсутствовала бы первичная производящая причина; а в таком случае отсутствовали бы и конечное следствие… что очевидным образом ложно. Следовательно, необходимо положить некоторую первичную производящую причину, каковую все именуют богом.
Третий путь исходит из понятий возможности и необходимости и сводится к следующему. Мы обнаруживаем среди вещей такие, для которых возможно и быть, и не быть... Если же все может не быть, когда-нибудь в мире ничего не будет. Но если это истинно, уже сейчас ничего нет... Итак, не все сущее случайно, но в мире должно быть нечто необходимое... Между тем невозможно, чтобы ряд необходимых сущностей, обусловливающих необходимость друг друга, уходил в бесконечность (таким же образом, как это происходит с производящими причинами, что доказано выше). Поэтому необходимо положить некую необходимую сущность, необходимую самое по себе, не имеющую внешней причины своей необходимости, но самое составляющую причину необходимости всех иных, по общему мнению, это есть бог.
Четвертый путь исходит из различных степеней, которые обнаруживаются в вещах. Мы находим среди вещей более или менее совершенные, или истинные, или благородные... Но о большей или меньшей степени говорят в том случае, когда имеется различная приближенность к некоторому пределу... Но то, что в предельной степени обладает некоторым качеством, есть причина всех проявлений этого качества; так, огонь, как предел теплоты, есть причина всего теплого... Отсюда следует, что есть некоторая сущность, являющаяся для всех сущностей причиной блага и всяческого совершенства; и ее мы именуем богом.
Пятый путь исходит из распорядка природы. Мы убеждаемся, что предметы, лишенные разума, каковы природные тела, подчиняются целесообразности. Это явствует из того, что их действия или всегда, или в большинстве случаев направлены к наилучшему исходу. Отсюда следует, что они достигают цели не случайно, но будучи руководимы сознательной волей. Поскольку же сами они лишены разумения, они могут подчиняться целесообразности лишь постольку, поскольку их направляет некто одаренный разумом и пониманием, как стрелок направляет стрелу. Следовательно, есть разумное существо, полагающее цель для всего, что происходит в природе; и его мы именуем богом.
Все темы данного раздела:
За редакцією М.Ф.Шмиголя та О.В.Сулима
Автограф
Одеса 2007
ББК 87я73
Ф 561
УДК 1(075.8)
Навчальний посібник підготовлений
Світогляд, його структура та історичні типи
Перед кожною людиною постають питання, які є предметом вивчення філософії. По-перше, це питання щодо сутності світу: як влаштований світ? чи розвивається він за певними законами? хто
Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
Термін “філософія” в перекладі з грецької мови означає любов до мудрості. Слово «філософ» вперше вжив грецький філософ і математик Піфагор по відношенню до людей, що прагнули до інтел
Основні питання філософії та її структура
Універсальною проблемою філософії є проблема взаємовідносин “людина – світ”. Вона має багато аспектів: суб’єкт – об’єкт, матеріальне – ідеальне, об’єктивне – суб’єктивне тощо. Здавна філософ
Основні функції філософії
Аристотель якось відзначив: “Усі науки більш необхідні, ніж філософія, але нема прекраснішої од неї”. Які ж функції виконує філософія в суспільстві, щоб заслужити такої парадоксальної характеристик
Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
Треба бути філософом! Чи пов’язує нас непорушним законом фатум, чи божество встановило все у світі за своїм свавіллям, чи випадок без усякого порядку шпурляє і мече, як кості, людські справи,- нас
Декарт Р. Начала философии
Прежде всего я хотел бы выяснить, что такое философия, слово «философия» обозначает занятие мудростью и под мудростью понимается не только благоразумие в делах, но также и совершенное знание всего
Кант И. Логика
Философия есть наука о последних целях человеческого разума. Это высокое понятие сообщает философии достоинство, т. е. абсолютную ценность. И действительно, она есть то, что одно только и им
Немецкой философии
Высший вопрос всей философии, вопрос об отношении мышления к бытию, духа к природе. Вопрос об отношении мышления к бытию, о том, что является первичным: дух или природа, - этот вопрос, игравший,
Бердяев Н.А.Философия свободы. Смысл творчества
По своей сущности и по своей задаче философия никогда не была приспособлением к необходимости, никогда подлинные, признанные философы не были послушны мировой данности, ибо философы искали прему
Проблемно-пошукові завдання
1. Дайте характеристику основних структурних елементів світогляду.
2. Співставити основні історичні форми світогляду.
3. Проаналізуйте основні передумови виникнення філософії.
Тема 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ КОСМОЦЕНТРИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ
Зміст теми: 1. Загальна характеристика античної філософії. 2. Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків. 3. Класичний період античної філософії. 4. Елліністичний та
Таблиця 1.
Онтологізм
прагнення виявити першооснову, побудувати вчення про буття, знайти єдине для усього джерело; на місце міфологічного уявлення п
Таблиця 2.
Основні етапи
Основні школи і визначні представники
Досократівська філософія, зародження та формування філософі
Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
Досократівська філософія включає:
– іонійську філософію – Мілетська школа, Геракліт;
– італійську – піфагорійці, елеати, Емпедокл;
– філософію давньогрецьких атомі
Класичний період античної філософії
Першими повернення філософської проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосму) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості, риторики, лог
Таблиця 3.
Ідеї (ейдоси)
Речі
вічні
тимчасові
незмінні
мінливі
Таблиця 4.
Правильні форми
держави – реалізують мету держави: загальне благо
монархія
влада одного найкращого
ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
Пусть никто в молодости не откладывает занятия философией, а в старости не устает заниматься философией; ведь никто не бывает ни недо
Таблиця 5.
Основний зміст вчення
Основи світобудови в їх значенні для людини
Висновки для людини з такого розуміння світобудови
Життєві завданн
Проблемно-пошукові завдання
1. Розкрийте основні риси філософствування давніх греків (за роботою Кессиди Ф.Х. “К проблеме греческого чуда”).
2. Проаналізуйте соціокультурні умови, що сприяли формуванню унікальних осо
Тематика доповідей та рефератів
1. Цивілізація і культура Древньої Греції – основа виникнення філософії.
2. Філософські школи досократиків.
3. Геракліт Ефеський: біля витоків діалектики.
4. Атомістичні
Філософія епохи Середньовіччя
Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та сере
Таблиця 6.
Античний світогляд
Середньовічний світогляд
політеїзм (багатобожжя)
монотеїзм (єдинобожжя)
Таблиця 7.
Основні етапи, їх хронологічні рамки
Видатні представники
Патристика
II-VIII ст.
а) апол
Таблиця 8.
Умови симфонії розуму та віри за Т.Аквінським
існують істини, які можна осягнути природним розумом – царина науки та філософії
Аквинский Ф. Сумма против язычников
Есть какие-то истины о Боге, которые превосходят всякую способность человеческого рассудка, как, например, о том, что Бог троичен и един. Однако есть какие-то истины, которые может достичь и естест
План семінарського заняття
1.Особливості, основні проблеми та персоналії середньовічної християнської філософії.
2.Філософські погляди Августина Блаженного.
3.Філософія історії Августина.
4.Проблем
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ нового часу
Зміст теми: 1. Передумови та основні риси філософії Нового часу. 2. Проблема методу наукового дослідження в філософії ХVІІ ст. 3. Філософія епохи Просвітництва. 4. Німецька
Дослідження в філософії ХVІІ ст.
У зв’язку з полемікою щодо природи і джерел достовірного знання в XVII ст. сформувались дві крупні філософські течії: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм (від грець. empeiria – досвід) - напрямок філ
Таблиця 10.
“Ідоли роду”
загальні помилки, притамані людському сприйняттю і мисленню, що обумовлені тим, що людині властиво примішувати до природи речей свою власну пр
Таблиця 11.
Методологічна позиція Ф.Бекона: емпіризм
Методологічна позиція
Р.Декарта: раціоналізм
Філософія епохи Просвітництва
XVIII століття ввійшло в історію як століття Просвітництва. Просвітництво – філософсько-політичний рух, що об’єднав усіх прогресивно мислячих політиків, філософів, юристів, діячів культури, природо
Таблиця 12.
Теза
Антитеза
Світ має межу в часі і просторі.
Світ у часі і просторі є безмежним.
Філософія марксизму.
Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) в 30-40-х роках XІX століття, увібрала в себе багато досягнень європейської філос
Першоджерела до вивчення теми
Бэкон Ф. Новый органон
Есть четыре вида идолов, которые осаждают умы людей. Для того чтобы изучать их, дадим им имена. Назовем первый вид идолами рода, вт
Декарт Р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
Вместо большого количества правил, образующих логику, я счел достаточным твердое и непоколебимое соблюдение четырех следующих.
Первое - никогда не принимать за истинное ничего, что
Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
Если рассматривать развитие с точки зрения результатов относительно массы индивидов, сосуществующих одновременно на данном пространстве, и если проследить его из поколения в поколение, то тогда он
Кант И. Основы метафизики нравственности
Воля мыслится как способность определять самое себя к совершению поступков сообразно с представлениями о тех или иных законах. И такая способность может быть только в разумных существах. То
Рукописи 1844 г.
Труд производит не только товары: он производит самого себя и рабочего как товар. Этот факт выражает лишь следующее: предмет, производимый трудом, его продукт, противостоит труду как некое
Проблемно-пошукові завдання
1. Охарактеризуйте чинники, що визначили провідну роль гносеологічної проблематики в філософії Нового часу.
2. Охарактеризуйте розуміння місця науки в житті суспільства, виражене гаслом Ф.
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософія Нового часу: пафос розуму і науки.
2.Філософське вчення Ф.Бекона та його обгрунтування емпіризму.
3.Вчення Р.Декарта про природжені ідеї та дедуктивний метод.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в тісному зв’язку з загальносвітовим філософським процесом, ніколи не випадала з контексту європейської культури, виступаючи її складовою частиною. В той же
Філософське вчення Григорія Сковороди
Гуманістичний мотив, тяжіння до розкриття внутрішнього духовного світу людини, кордоцентризм, що пронизують усі етапи розвитку української філософії, знаходить свій найбільш яскравий вираз в
Філософія П.Юркевича
Кордоцентричні та екзистенціальні мотиви знайшли своє втілення також у філософських поглядахПамфіла Юркевича (1826-1874 рр.), який був - поруч з В.Карповим,
Сковорода Г. Диалог: имя ему - потоп Змиин.
Начальная дверь к христианскому добронравию
Суть же три мира. Первый есть всеобщий и мир обительный, где все рожденное обитает. Сей составлен из бесчисленных миров и е
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте основні етапи історико-філософського процесу в Україні.
2.Охарактеризуйте особливості розвитку філософії в Києво-Могилянській Академії.
3.Розкрийте сутність вчення
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософські ідеї в духовній культурі Київської Русі.
2.Філософія Києво-Могилянської академії: представники і напрямки.
3.Г.Сковорода – український Сократ.
4.Г.Сковорода
Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
Перетворення науки в ХІХ-ХХ столітті на один з провідних чинників суспільного розвитку в області філософії відобразилось у вигляді виникнення філософії позитивізму (від лат. positivus – пози
Фрейдизм та неофрейдизм
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ столітті фрейдизм. Вивчаючи курс культурології, Ви ознайомились з психоаналітичною концепцією походження культури і з осно
Таблиця 13.
Потреба
Зміст потреби
НАслідки
Задоволення потреби
Не задоволення потреби
Постмодернізм
Для позначення глобальних змін в інтелектуальному кліматі високорозвинених країн Заходу, соціокультурної трансформації в них, що відбулась в останню третину ХХ століття, вживається термін “
Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
Что такое экзистенциализм?
Всех экзистенциалистов объединяет убеждение в том, что существование предшествует сущности. Что это означает: «Существование предшествует сущности»? Это означае
Камю А. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
Боги приговорили Сизифа поднимать огромный камень на вершину горы, откуда эта глыба неизменно скатывалась вниз. У них были основания полагать, что нет кары ужасней, чем бесполезный и безнадежный т
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте, в чому полягає відмінність між аналітичним і антропологічним напрямками в сучасній філософії.
2. Обґрунтуйте, в чому проявляється песимістичний характер вчення А.Шопенгау
Буття як вихідна категорія філософії
Особливістю філософії як вчення є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. То ж і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному відобр
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте зміст категорії „буття”.
2. Проаналізуйте особливості основних форм буття.
3. Розкрийте, як в філософії екзистенціалізму розглядається проблема буття.
4.
Пізнавальної діяльності
Зміст теми: 1.Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу. 2. Єдність чуттєвого та раціонального моментів пізнання. 3. Філософська теорія істини. Діалектик
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
Відображення світу у свідомості людини на основі практики відбувається у двох формах: чуттєвій та раціональній. Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання, тобто
Наукове пізнання: рівні, форми, методи
Вищою формою пізнання є наука – форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво об’єктивних знань про природу, суспільство і про саме пізнання, безпосередня мета яко
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте, як в ході історичного розвитку різними філософами вирішувалась проблема пізнаваності світу.
2.Ознайомившись з роботою Ф.Енгельса “Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класич
Правильного мислення
Вищою ступінню пізнавальної активності людини є мислення, яке, на відміну від безпосередніх способів відображення дійсності (відчуття, сприйняття, уявлення), осягає дійсність опосередковано
Якщо А, то В; не-А; Отже, не-В. Якщо А, то В; В; Отже, А.
Але ці модуси не дають достовірних висновків. Це обумовлено тим, що зв’язок причини і наслідку, зазвичай, не є однозначним. Один і той же наслідок може бути викликаний не однією, а різними п
А суть В, або С, або D; А не суть В, ні С; Отже, А суть D
Умови достовірності висновків в цьому умовиводі: диз’юнкція повинна бутиповною і строгою.
Індуктивні умовиводи
Індуктивнимназивається умовиві
Умовиводи за аналогією
Аналогія (гр. – схожість) являє собою традуктивний умовивід, в якому на підставі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.Наприклад, вия
Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
Багатомірність людини проявляється в біологічному, психічному та соціальному відношеннях. Біологічне в людині – це відносно самостійна підструктура, що глибоко пов’язана з еволюцією ж
Свідомість як фундаментальна властивість людини
В ході історичного розвитку філософських поглядів на людину були виділені три основних принципи, що характеризують родову сутність людини: наявність свідомості, цілеспрямованої діяльності
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього
Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
Формування особистості здійснюється в ході соціалізації, яка являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей, зразків поведінки, знань, мови, властивих тому суспі
Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
Быть человеком - значит быть жизненной задачей, грозным, рискованным приключением на грани самого человеческого бытия. Обычно я говорю, что человек - это драма. А драма, как правило, предполагает
Фромм Э. Бегство от свободы
Социальная история человека началась с того, что он вырос из состояния единства с природой, осознав себя как существо, отдельное от окружающего мира и от других людей. Процесс растущего обособле
Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
Жизнь, даже с биологической точки зрения, вообще имеет «спортивный» характер, все остальное - лишь механическое действие или голая функциональность. История органического (т. е. биологического) мир
Франкл В. Человек в поисках смысла
У каждого времени свои неврозы - и каждому времени требуется своя психотерапия. Сегодняшний пациент уже не столько страдает от чувства неполноценности, сколько от глубинного чувства утраты смысла,
Проблемно-пошукові завдання
1. Якими чинниками, на Вашу думку, обумовлено розмаїття моделей людини в історії філософії? Аргументуйте свою відповідь.
2. Охарактеризувати образ людини в античній філософії.
3.
Тематика доповідей та рефератів
1. Антропосоціогенез як філософська проблема.
2. Проблема людини в історії філософії.
3. Образ людини в давньокитайській філософії
4. Образ людини в давньоіндійській філо
Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
Кожна людина, яка проживає життя, відчуває на собі вплив сил, котрі не піддаються наглядному опису і все ж відіграють суттєву роль в тому, як складається її особисте життя і взагалі історичні долі.
Проблема суспільного прогресу
В системі світоглядної орієнтації людини важливе місце займає потреба в розумінні закономірностей і смислу людської історії. Історія – це реальність людського буття, розгорнута в часі. В її
Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология
Производство идей, представлений, сознания первоначально непосредственно вплетено в материальную деятельность и в материальное общение людей, в язык реальной жизни. Образование представлений, мыш
Печчеи А. Человеческие качества
Первая цель: «внешние пределы».Хорошо известно, что, увеличив свою власть над Природой, человек сразу же вообразил себя безраздельным господином Земли и тут же принялся ее
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте основні форми суспільного життя.
2. Дати характеристику співвідношення суб’єктивних і об’єктивних факторів суспільного життя.
3. Співставте позиції фаталізму та в
Тема 12. Етика як наука про мораль
Зміст теми: 1. Предмет та специфіка етики, її структура. 2. Сутність моралі і особливості її функціонування. 3. Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і з
Основні етапи історичного розвитку моралі
З глибокої давнини і до нашого часу для розвитку моралі характерні специфічні особливості, що залежать від певних соціокультурних умов.
Практика взаємовідносин, що складались під вп
Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
Моральна культура особистості – продукт розвитку людських стосунків і тому обумовлена соціальним прогресом. У зв’язку з цим здавна ведуться дискусії щодо морального прогресу: ілюзія це чи реальніст
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви розумієте визначення етики як “філософії практичного життя”?
2. Охарактеризуйте місце етики в системі філософських дисциплін.
3. Проаналізуйте, як співвідносяться моральн
Добро і зло
Розгляд етичних категорій слід починати з понять добра і зла. Вони відносяться до найбільш загальних понять моральної свідомості, позначають діаметрально протилежні характеристики соц
Честь і гідність
Людина не може бути байдужою до того, що про неї думають, які оцінки виносять її вчинкам і усьому її життю інші люди. Вона не може не міркувати про своє місце серед інших людей. Тобто між людиною т
Страждання та співчуття
В різних релігійних та філософських вченнях поняття “страждання” та “співчуття” визначаються більш-менш однаково. Під стражданням розуміють фізичну або моральну муку, біль. Співчуття
Сенс життя та щастя
Не менше значення, ніж категорії добра і зла, мають категорії сенсу життя та щастя. Ці питання фіксують фундаментальну особливість людського існування. З незапам’ятних часів перед людьми поставали
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте відмінності в розумінні добра і зла в різних культурах.
2. Існує думка, що розвиток цивілізації та культури несе зло та біди для людства. Чи згодні Ви з цим ствердженням?
Професійна етика. Етика бізнесу
Важливим напрямком розвитку етики в наш час є її звернення до питань прикладного характеру. Актуалізується проблема формування моральної культури людей в самих різних сферах життя сучасного
Культура спілкування
Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід’ємною частиною культури морального спілкування
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви вважаєте, чим обумовлена проблема етизації господарської діяльності в сучасний період? Обгрунтуйте свою відповідь.
2. Проаналізувати основні підходи до проблеми співвідношення ети
Тематика доповідей та рефератів
Етичні риси професійної культури.
Моральні засади моєї майбутньої професії.
Етика ділового спілкування.
Поняття і сутність етикету.
Зародження і розвиток європей
Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Введение в биоэтику. М., 1998.
Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. - Ростов н/Д., 1999.
Зеленкова И.
Новости и инфо для студентов