Правильного мислення - раздел Философия, ОСНОВИ Філософії НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Вищою Ступінню Пізнавальної Активності Людини Є Мислення, Яке, На Відміну Від...
Вищою ступінню пізнавальної активності людини є мислення, яке, на відміну від безпосередніх способів відображення дійсності (відчуття, сприйняття, уявлення), осягає дійсність опосередковано та узагальнено. За допомогою мислення пізнаються такі сторони реального світу, котрі не можуть бути розкритими за допомогою тільки одних чуттєвих форм пізнання, (наприклад, усі закони науки являються результатом діяльності мислення). Знання про глибинні властивості природних явищ, про закони, яким вони підпорядковуються, носять вивідний характер, тобто отримані шляхом логічного міркування. Закони і форми правильного мислення вивчає логіка. Логіка систематизує правильні способи суджень, що дозволяють з істинних суджень-засновків завжди отримувати істинні судження-висновки. Знання законів формальної логіки є корисним в практиці мислення людини, незалежно від характеру її професії. Але особливо важливе значення вона має в науковій діяльності: вивчення логіки формує необхідне підґрунтя для плідних занять наукою.
Поняття як форма мислення
Поняттям називається елементарна форма думки, що відображає окремі речі або групи схожих речей в їхніх істотних ознаках, а також ті чи інші властивості, відношення речей, явищ.
Так, поняття „Марс” відображає окремий предмет, а поняття „планета” – групу (клас) схожих за своїми характеристиками небесних тіл; поняття „твердість” відображає певні фізичні властивості предметів; поняття „рівність” відображає певні відношення між об’єктами.
Логічна структура поняття характеризується змістом і обсягом. Зміст поняття - це сукупність істотних ознак предмету, що мисляться в даному понятті, це смислова сторона поняття. Наприклад, в понятті „дерево” мисляться такі ознаки як „бути рослиною”, „мати крону, стовбур, корінь”. Обсяг поняття – це множина предметів, що мисляться в ньому. Так, обсяг поняття “будинок” охоплює всі будинки, оскільки вони мають загальні істотні ознаки. Зміст і обсяг поняття тісно пов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається в законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, згідно з яким збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом і навпаки. Так, збільшуючи зміст поняття “держава” шляхом додання нової ознаки - “сучасна”, ми переходимо до поняття “сучасна держава”, що має менший обсяг.
Поняття можуть бути в залежності від обсягу одиничними, загальними, нульовими; в залежності від характеру елементів, що утворюють обсяг - збірними - зміст яких не можна віднести до кожного окремого елементу сукупності, а лише до усієї сукупності елементів як цілого (сузір’я) та незбірними (розділовими) - в яких мисляться ознаки, що відносяться як до усього класу елементів, так і до кожного елементу класу (зірка).
Логічні відношення між поняттями. Якщо зміст понять має спільні ознаки, які вказують на спільність роду, то вони є порівнянними(акція і облігація), якщо ж у їх змісті нема спільних родових ознак (коло і суспільство), то вони є непорівнянними.
Порівнянні, у свою чергу, поняття поділяються на сумісні – обсяги яких повністю або частково співпадають і несумісні - обсяги яких не співпадають ані повністю, ані частково.
Існують три види відношень сумісності: рівнозначності – коли в поняттях мислиться один і той же предмет („рівнокутний трикутник” і „рівносторонній трикутник”); перехрещення - коли обсяг одного перетинається з обсягом іншого (“юрист” і “викладач”); підпорядкування (субординації) - коли обсяг одного повністю входить в обсяг іншого як його частина (“суспільні відносини” і “відносини власності”).
Відношення між поняттями прийнято зображати за допомогою кіл Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття, а кожна точка його поля - предмет, що входить в його обсяг.
Існує три види відношень несумісності: співпорядкування (координації) – коли поняття не перехрещуються, а підпорядковані одному й тому ж загальному поняттю; протилежності (контрарності) - коли одне поняття містить певні ознаки, а інше - ознаки, які не сумісні з ними. Між протилежними поняттями можливе третє: між поняттями “чорний” і “білий” (родове поняття - “колір) можливе поняття „сірий”; суперечності (контрадикторності) – коли одне поняття містить певні ознаки, а інше - ці ж ознаки виключає. При цьому обсяги двох суперечних понять охоплюють весь обсяг родового поняття. Третє тут неможливе („білий” і „небілий”).
Основними операціями з поняттями виступають: узагальнення - перехід від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але „біднішим” змістом: “уряд України” - “уряд”; обмеження – перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, але „багатшим” змістом: „виробництво” - “товарне виробництво”; визначення – див. нижче; поділ – див. нижче.
Операції узагальнення і обмеження слід не плутати з уявним переходом від частини до цілого і виділенням частини з цілого.
Визначення (дефініція) - логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: "Капітал - це вартість, авансована у виробництво з метою одержання додаткової вартості шляхом експлуатації робочої сили“. Визначення дає відповідь на питання, чим є даний предмет і відмежовує певний предмет від усіх інших. Визначення складається з: визначуваного – поняття, зміст якого потрібно розкрити, і визначуючого – поняття, яке розкриває зміст визначуваного.
Найпоширенішим (класичним) видом визначення є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Символічний вираз такого визначення: А = Вс,де А - визначуване поняття, Bс - визначуюче поняття (В - рід, с - видова відмінність).
Основними правилами визначення є: 1) правило співмірності - обсяг визначуваного поняття має бути рівним (не ширшим і не вужчим) від обсягу визначуючого: А = Вс;2) правило заборони кола чи тавтології; 3)правило ясності і зрозумілості - вказувати на такі ознаки, які не потребують додаткового визначення і не містити двозначності; 4)визначенняне повинно бути лише негативним.
Поділ понять - логічна операція, яка розкриває обсяг родового поняття через перелік його видів. Наприклад: “Угоди укладаються усно або в письмовій формі”. В структурі поділу розрізняються: ділене; члени поділу; підставу (основу) поділу - ознаку, за якою здійснюється поділ. Операція поділу лежить в основі класифікації.
Існує двавиди поділу: за видозміною ознаки: “Люди за статтю поділяються на чоловіків і жінок”; дихотомія (від гр. dicha і tome - перетин на дві частині) – поділ на два суперечних поняття: “Війни поділяються на справедливі і несправедливі”.
Правила поділу: 1) поділ повинен бутиспівмірним, відповідним,тобто сума обсягів членів поділу повинна бути рівною обсягу діленого поняття; 2) поділ повинен здійснюватисьлише за однією підставою; 3) члени поділу за обсягом повиннівиключати один одного; 4) поділ повинен бутибезперервним, послідовним,тобто в ході поділу родового поняття слід переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них; 5) підстава (основа) поділу повинна бутичітко визначеною, ясною.
Судження
Судження (висловлювання) - це форма мислення, яка стверджує або заперечує існування предметів, зв’язків між ними, наявність у предметів тих чи інших ознак, відношень. Наприклад: “Конституція - основний закон держави”. Важливою в пізнавальному плані рисою судження є те, що його можна оцінювати його як істинне або як хибне.
Логічна структура судження: суб’єкт (S) – поняття про предмет судження; предикат (Р) – поняття, яке виражає те, що говориться про суб’єкт; зв’язка - думка про наявність або відсутність у предмета думки властивості, вираженої предикатом - вона виражається словами “є”, “не є”, “суть” тощо; квантор–вказує чи відноситься ознака, виражена предикатом до усього обсягу суб’єкту, чи лише до його частини, виражається словами “усі”, “жодний”, “кожний”, “ні один”, “деякі”, “окремі”, “багато.”
Суб’єкт і предикат називаються термінами суджень. Схема судження виглядає так: S є (не є) Р
Як і поняття, судження невідривне від мовної оболонки, якою виступає речення, в основному – розповідні.
Судження бувають простими і складними. Простими називаються судження, що виражають зв’язок двох понять: “Йде дощ”. Складним називається судження, що складається з декількох простих: “Йде дощ, і на вулиці немає нікого”.
Прості судження поділяють на різні види за двома критеріями: за якістю – на стверджувальні (S суть P) та заперечні(S не суть P) і за кількістю – на одиничні, часткові (Деякі S є (не є) P) і загальні (Усі S є P, Жодний S не є P).
Об’єднана класифікація суджень за кількістю і за якістю включає чотири види суджень, які позначаються відповідними латинськими літерами: А - загальностверджувальні: Усі S суть P; Е - загальнозаперечні: Жодне S не є Р; І - частковостверджувальні: Деякі S суть Р; О - частковозаперечувальні: Деякі S не є Р.
Оскільки в судженні співвідносяться обсяги двох понять, то їх можна інтерпретувати за допомогою кіл Ейлера, що корисно для аналізу умовиводів.
Співвідношення між обсягами термінів судження - суб’єкту і предикату - називають розподіленістю термінів. Термін вважається розподіленим, якщо його обсяг повністю включається в обсяг іншого терміну або повністю виключається з нього і нерозподіленим, якщо обсяг терміну лише частково включається або частково виключається з іншого терміну. Розподіленість позначається знаком “+”, а нерозподіленість – знаком “-“.
В загальностверджувальному суб’єкт завжди розподілений (S+), а предикат, як правило, нерозподілений (Р-). В загальнозаперечному суб’єкт і предикат завжди розподілені (S+, Р+). В частковостверджувальному, як правило, і суб’єкт, і предикат нерозподілені (S-, Р-).В частковозаперечному суб’єкт нерозподілений (S-), а предикат розподілений (P+). Знання розподіленості термінів у судженнях запобігає виникненню помилок у логічних операціях над судженнями і в умовиводах, в процесах доведення і спростування.
Якщо судження мають однакові суб’єкти і предикати, а відрізняються лише в кількості і якості, то вони називаються судженнями однакової матерії, тобто порівнянними, між якими існують відношення сумісностіі несумісності.Сумісні судження можуть бути одночасно істинними (А та І, Е та О, І та О), а несумісні – не можуть бути одночасно істинними(А та Е, А та О, Е та І).
Відношення між простими судженнями однакової матерії (детермінацію істинності) розглядають за допомогою особливої мнемонічної схеми – логічного квадрату. Вершини квадрату позначають прості категоричні судження A, E, I, O, а сторони і діагоналі - відношення між судженнями.
Сумісність може носити характер підпорядкування і субконтрарності. Відношення підпорядкування існують між судженнями А та І, Е та О. Істинність загального судження детермінує істинність відповідного часткового. Субконтрарність (часткова сумісність) притаманна вiдношенню мiж судженнями І та О: вони можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними. При хибності одного з них інше є істинним. Але з істинності одного з них випливає невизначеність іншого, яке може бути як істинним, так і хибним.
Несумісність може носити характер протилежності (контрарності) і суперечності (контрадикторності).Відношення протилежності (контрарності) існують між судженнями А та Е – вони не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними. Якщо одне істинне, то інше обов’язково хибне. Але якщо одне хибне, то інше залишається невизначеним. Відношеннясуперечності (контрадикторності) існують між судженнями А та О, Е та І. Вони не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними. Між ними існує альтернативна несумісність, що виражається законом виключеного третього: істинність одного з них з необхідністю вимагає хибності іншого і навпаки - з хибності одного випливає істинність іншого.
Складні судження, утворюються з простих за допомогою логічних зв’язок: кон’юнкції - „і” (позначається „Ù”), диз’юнкції – „або”–слабкої (позначається „Ú”) і строгої (позначається „
”), імплікації – „якщо, то” (позначається „®”), еквіваленції – „якщо і тільки якщо” (позначається „«”).
Кон’юнктивне судження істинне тільки тоді, коли істинні усі його складові. Воно хибне тоді, коли хибна хоча б одна його складова; судження слабкої диз’юнкції істинне тоді, коли хоча б одна складова істинна, і хибне тоді, коли усі складові хибні; судження строгої диз’юнкції істинне тільки тоді, коли істинна одна зі складових, а інші – хибні; судження імплікації (умовне) істинне в усіх випадках, крім одного: коли підстава (р)істинна, а наслідок (q)– хибний; еквівалентне судження істинне тоді, коли і підстава, і наслідок приймають однакові значення: одночасно істинні або ж одночасно хибні.
Основні формально-логічні закони
Мислення людини здійснюється не хаотично, воно підлягає певним логічним законам. До основних законів формальної логіки відносять такі: закон тотожності, закон виключеного третього, закон суперечності, закон достатньої підстави.
Формально-логічні закони виконують функцію правильної побудови і зв’язку думки. Вони виражають такі суттєві, загальні, неодмінні властивості нашого мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність та обґрунтованість. Порушення вимог законів логіки веде до того, що мислення людини припускається помилок, стає нелогічним.
Все темы данного раздела:
За редакцією М.Ф.Шмиголя та О.В.Сулима
Автограф
Одеса 2007
ББК 87я73
Ф 561
УДК 1(075.8)
Навчальний посібник підготовлений
Світогляд, його структура та історичні типи
Перед кожною людиною постають питання, які є предметом вивчення філософії. По-перше, це питання щодо сутності світу: як влаштований світ? чи розвивається він за певними законами? хто
Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
Термін “філософія” в перекладі з грецької мови означає любов до мудрості. Слово «філософ» вперше вжив грецький філософ і математик Піфагор по відношенню до людей, що прагнули до інтел
Основні питання філософії та її структура
Універсальною проблемою філософії є проблема взаємовідносин “людина – світ”. Вона має багато аспектів: суб’єкт – об’єкт, матеріальне – ідеальне, об’єктивне – суб’єктивне тощо. Здавна філософ
Основні функції філософії
Аристотель якось відзначив: “Усі науки більш необхідні, ніж філософія, але нема прекраснішої од неї”. Які ж функції виконує філософія в суспільстві, щоб заслужити такої парадоксальної характеристик
Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
Треба бути філософом! Чи пов’язує нас непорушним законом фатум, чи божество встановило все у світі за своїм свавіллям, чи випадок без усякого порядку шпурляє і мече, як кості, людські справи,- нас
Декарт Р. Начала философии
Прежде всего я хотел бы выяснить, что такое философия, слово «философия» обозначает занятие мудростью и под мудростью понимается не только благоразумие в делах, но также и совершенное знание всего
Кант И. Логика
Философия есть наука о последних целях человеческого разума. Это высокое понятие сообщает философии достоинство, т. е. абсолютную ценность. И действительно, она есть то, что одно только и им
Немецкой философии
Высший вопрос всей философии, вопрос об отношении мышления к бытию, духа к природе. Вопрос об отношении мышления к бытию, о том, что является первичным: дух или природа, - этот вопрос, игравший,
Бердяев Н.А.Философия свободы. Смысл творчества
По своей сущности и по своей задаче философия никогда не была приспособлением к необходимости, никогда подлинные, признанные философы не были послушны мировой данности, ибо философы искали прему
Проблемно-пошукові завдання
1. Дайте характеристику основних структурних елементів світогляду.
2. Співставити основні історичні форми світогляду.
3. Проаналізуйте основні передумови виникнення філософії.
Тема 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ КОСМОЦЕНТРИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ
Зміст теми: 1. Загальна характеристика античної філософії. 2. Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків. 3. Класичний період античної філософії. 4. Елліністичний та
Таблиця 1.
Онтологізм
прагнення виявити першооснову, побудувати вчення про буття, знайти єдине для усього джерело; на місце міфологічного уявлення п
Таблиця 2.
Основні етапи
Основні школи і визначні представники
Досократівська філософія, зародження та формування філософі
Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
Досократівська філософія включає:
– іонійську філософію – Мілетська школа, Геракліт;
– італійську – піфагорійці, елеати, Емпедокл;
– філософію давньогрецьких атомі
Класичний період античної філософії
Першими повернення філософської проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосму) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості, риторики, лог
Таблиця 3.
Ідеї (ейдоси)
Речі
вічні
тимчасові
незмінні
мінливі
Таблиця 4.
Правильні форми
держави – реалізують мету держави: загальне благо
монархія
влада одного найкращого
ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
Пусть никто в молодости не откладывает занятия философией, а в старости не устает заниматься философией; ведь никто не бывает ни недо
Таблиця 5.
Основний зміст вчення
Основи світобудови в їх значенні для людини
Висновки для людини з такого розуміння світобудови
Життєві завданн
Проблемно-пошукові завдання
1. Розкрийте основні риси філософствування давніх греків (за роботою Кессиди Ф.Х. “К проблеме греческого чуда”).
2. Проаналізуйте соціокультурні умови, що сприяли формуванню унікальних осо
Тематика доповідей та рефератів
1. Цивілізація і культура Древньої Греції – основа виникнення філософії.
2. Філософські школи досократиків.
3. Геракліт Ефеський: біля витоків діалектики.
4. Атомістичні
Філософія епохи Середньовіччя
Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та сере
Таблиця 6.
Античний світогляд
Середньовічний світогляд
політеїзм (багатобожжя)
монотеїзм (єдинобожжя)
Таблиця 7.
Основні етапи, їх хронологічні рамки
Видатні представники
Патристика
II-VIII ст.
а) апол
Таблиця 8.
Умови симфонії розуму та віри за Т.Аквінським
існують істини, які можна осягнути природним розумом – царина науки та філософії
Таблиця 9.
Філософія
Теологія
Релігія
розробляла інтелектуальний інструментарій для теології
Аквинский Ф. Сумма против язычников
Есть какие-то истины о Боге, которые превосходят всякую способность человеческого рассудка, как, например, о том, что Бог троичен и един. Однако есть какие-то истины, которые может достичь и естест
План семінарського заняття
1.Особливості, основні проблеми та персоналії середньовічної християнської філософії.
2.Філософські погляди Августина Блаженного.
3.Філософія історії Августина.
4.Проблем
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ нового часу
Зміст теми: 1. Передумови та основні риси філософії Нового часу. 2. Проблема методу наукового дослідження в філософії ХVІІ ст. 3. Філософія епохи Просвітництва. 4. Німецька
Дослідження в філософії ХVІІ ст.
У зв’язку з полемікою щодо природи і джерел достовірного знання в XVII ст. сформувались дві крупні філософські течії: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм (від грець. empeiria – досвід) - напрямок філ
Таблиця 10.
“Ідоли роду”
загальні помилки, притамані людському сприйняттю і мисленню, що обумовлені тим, що людині властиво примішувати до природи речей свою власну пр
Таблиця 11.
Методологічна позиція Ф.Бекона: емпіризм
Методологічна позиція
Р.Декарта: раціоналізм
Філософія епохи Просвітництва
XVIII століття ввійшло в історію як століття Просвітництва. Просвітництво – філософсько-політичний рух, що об’єднав усіх прогресивно мислячих політиків, філософів, юристів, діячів культури, природо
Таблиця 12.
Теза
Антитеза
Світ має межу в часі і просторі.
Світ у часі і просторі є безмежним.
Філософія марксизму.
Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) в 30-40-х роках XІX століття, увібрала в себе багато досягнень європейської філос
Першоджерела до вивчення теми
Бэкон Ф. Новый органон
Есть четыре вида идолов, которые осаждают умы людей. Для того чтобы изучать их, дадим им имена. Назовем первый вид идолами рода, вт
Декарт Р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
Вместо большого количества правил, образующих логику, я счел достаточным твердое и непоколебимое соблюдение четырех следующих.
Первое - никогда не принимать за истинное ничего, что
Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
Если рассматривать развитие с точки зрения результатов относительно массы индивидов, сосуществующих одновременно на данном пространстве, и если проследить его из поколения в поколение, то тогда он
Кант И. Основы метафизики нравственности
Воля мыслится как способность определять самое себя к совершению поступков сообразно с представлениями о тех или иных законах. И такая способность может быть только в разумных существах. То
Рукописи 1844 г.
Труд производит не только товары: он производит самого себя и рабочего как товар. Этот факт выражает лишь следующее: предмет, производимый трудом, его продукт, противостоит труду как некое
Проблемно-пошукові завдання
1. Охарактеризуйте чинники, що визначили провідну роль гносеологічної проблематики в філософії Нового часу.
2. Охарактеризуйте розуміння місця науки в житті суспільства, виражене гаслом Ф.
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософія Нового часу: пафос розуму і науки.
2.Філософське вчення Ф.Бекона та його обгрунтування емпіризму.
3.Вчення Р.Декарта про природжені ідеї та дедуктивний метод.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в тісному зв’язку з загальносвітовим філософським процесом, ніколи не випадала з контексту європейської культури, виступаючи її складовою частиною. В той же
Філософське вчення Григорія Сковороди
Гуманістичний мотив, тяжіння до розкриття внутрішнього духовного світу людини, кордоцентризм, що пронизують усі етапи розвитку української філософії, знаходить свій найбільш яскравий вираз в
Філософія П.Юркевича
Кордоцентричні та екзистенціальні мотиви знайшли своє втілення також у філософських поглядахПамфіла Юркевича (1826-1874 рр.), який був - поруч з В.Карповим,
Сковорода Г. Диалог: имя ему - потоп Змиин.
Начальная дверь к христианскому добронравию
Суть же три мира. Первый есть всеобщий и мир обительный, где все рожденное обитает. Сей составлен из бесчисленных миров и е
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте основні етапи історико-філософського процесу в Україні.
2.Охарактеризуйте особливості розвитку філософії в Києво-Могилянській Академії.
3.Розкрийте сутність вчення
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософські ідеї в духовній культурі Київської Русі.
2.Філософія Києво-Могилянської академії: представники і напрямки.
3.Г.Сковорода – український Сократ.
4.Г.Сковорода
Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
Перетворення науки в ХІХ-ХХ столітті на один з провідних чинників суспільного розвитку в області філософії відобразилось у вигляді виникнення філософії позитивізму (від лат. positivus – пози
Фрейдизм та неофрейдизм
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ столітті фрейдизм. Вивчаючи курс культурології, Ви ознайомились з психоаналітичною концепцією походження культури і з осно
Таблиця 13.
Потреба
Зміст потреби
НАслідки
Задоволення потреби
Не задоволення потреби
Постмодернізм
Для позначення глобальних змін в інтелектуальному кліматі високорозвинених країн Заходу, соціокультурної трансформації в них, що відбулась в останню третину ХХ століття, вживається термін “
Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
Что такое экзистенциализм?
Всех экзистенциалистов объединяет убеждение в том, что существование предшествует сущности. Что это означает: «Существование предшествует сущности»? Это означае
Камю А. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
Боги приговорили Сизифа поднимать огромный камень на вершину горы, откуда эта глыба неизменно скатывалась вниз. У них были основания полагать, что нет кары ужасней, чем бесполезный и безнадежный т
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте, в чому полягає відмінність між аналітичним і антропологічним напрямками в сучасній філософії.
2. Обґрунтуйте, в чому проявляється песимістичний характер вчення А.Шопенгау
Буття як вихідна категорія філософії
Особливістю філософії як вчення є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. То ж і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному відобр
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте зміст категорії „буття”.
2. Проаналізуйте особливості основних форм буття.
3. Розкрийте, як в філософії екзистенціалізму розглядається проблема буття.
4.
Пізнавальної діяльності
Зміст теми: 1.Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу. 2. Єдність чуттєвого та раціонального моментів пізнання. 3. Філософська теорія істини. Діалектик
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
Відображення світу у свідомості людини на основі практики відбувається у двох формах: чуттєвій та раціональній. Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання, тобто
Наукове пізнання: рівні, форми, методи
Вищою формою пізнання є наука – форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво об’єктивних знань про природу, суспільство і про саме пізнання, безпосередня мета яко
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте, як в ході історичного розвитку різними філософами вирішувалась проблема пізнаваності світу.
2.Ознайомившись з роботою Ф.Енгельса “Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класич
Якщо А, то В; не-А; Отже, не-В. Якщо А, то В; В; Отже, А.
Але ці модуси не дають достовірних висновків. Це обумовлено тим, що зв’язок причини і наслідку, зазвичай, не є однозначним. Один і той же наслідок може бути викликаний не однією, а різними п
А суть В, або С, або D; А не суть В, ні С; Отже, А суть D
Умови достовірності висновків в цьому умовиводі: диз’юнкція повинна бутиповною і строгою.
Індуктивні умовиводи
Індуктивнимназивається умовиві
Умовиводи за аналогією
Аналогія (гр. – схожість) являє собою традуктивний умовивід, в якому на підставі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.Наприклад, вия
Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
Багатомірність людини проявляється в біологічному, психічному та соціальному відношеннях. Біологічне в людині – це відносно самостійна підструктура, що глибоко пов’язана з еволюцією ж
Свідомість як фундаментальна властивість людини
В ході історичного розвитку філософських поглядів на людину були виділені три основних принципи, що характеризують родову сутність людини: наявність свідомості, цілеспрямованої діяльності
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього
Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
Формування особистості здійснюється в ході соціалізації, яка являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей, зразків поведінки, знань, мови, властивих тому суспі
Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
Быть человеком - значит быть жизненной задачей, грозным, рискованным приключением на грани самого человеческого бытия. Обычно я говорю, что человек - это драма. А драма, как правило, предполагает
Фромм Э. Бегство от свободы
Социальная история человека началась с того, что он вырос из состояния единства с природой, осознав себя как существо, отдельное от окружающего мира и от других людей. Процесс растущего обособле
Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
Жизнь, даже с биологической точки зрения, вообще имеет «спортивный» характер, все остальное - лишь механическое действие или голая функциональность. История органического (т. е. биологического) мир
Франкл В. Человек в поисках смысла
У каждого времени свои неврозы - и каждому времени требуется своя психотерапия. Сегодняшний пациент уже не столько страдает от чувства неполноценности, сколько от глубинного чувства утраты смысла,
Проблемно-пошукові завдання
1. Якими чинниками, на Вашу думку, обумовлено розмаїття моделей людини в історії філософії? Аргументуйте свою відповідь.
2. Охарактеризувати образ людини в античній філософії.
3.
Тематика доповідей та рефератів
1. Антропосоціогенез як філософська проблема.
2. Проблема людини в історії філософії.
3. Образ людини в давньокитайській філософії
4. Образ людини в давньоіндійській філо
Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
Кожна людина, яка проживає життя, відчуває на собі вплив сил, котрі не піддаються наглядному опису і все ж відіграють суттєву роль в тому, як складається її особисте життя і взагалі історичні долі.
Проблема суспільного прогресу
В системі світоглядної орієнтації людини важливе місце займає потреба в розумінні закономірностей і смислу людської історії. Історія – це реальність людського буття, розгорнута в часі. В її
Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология
Производство идей, представлений, сознания первоначально непосредственно вплетено в материальную деятельность и в материальное общение людей, в язык реальной жизни. Образование представлений, мыш
Печчеи А. Человеческие качества
Первая цель: «внешние пределы».Хорошо известно, что, увеличив свою власть над Природой, человек сразу же вообразил себя безраздельным господином Земли и тут же принялся ее
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте основні форми суспільного життя.
2. Дати характеристику співвідношення суб’єктивних і об’єктивних факторів суспільного життя.
3. Співставте позиції фаталізму та в
Тема 12. Етика як наука про мораль
Зміст теми: 1. Предмет та специфіка етики, її структура. 2. Сутність моралі і особливості її функціонування. 3. Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і з
Основні етапи історичного розвитку моралі
З глибокої давнини і до нашого часу для розвитку моралі характерні специфічні особливості, що залежать від певних соціокультурних умов.
Практика взаємовідносин, що складались під вп
Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
Моральна культура особистості – продукт розвитку людських стосунків і тому обумовлена соціальним прогресом. У зв’язку з цим здавна ведуться дискусії щодо морального прогресу: ілюзія це чи реальніст
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви розумієте визначення етики як “філософії практичного життя”?
2. Охарактеризуйте місце етики в системі філософських дисциплін.
3. Проаналізуйте, як співвідносяться моральн
Добро і зло
Розгляд етичних категорій слід починати з понять добра і зла. Вони відносяться до найбільш загальних понять моральної свідомості, позначають діаметрально протилежні характеристики соц
Честь і гідність
Людина не може бути байдужою до того, що про неї думають, які оцінки виносять її вчинкам і усьому її життю інші люди. Вона не може не міркувати про своє місце серед інших людей. Тобто між людиною т
Страждання та співчуття
В різних релігійних та філософських вченнях поняття “страждання” та “співчуття” визначаються більш-менш однаково. Під стражданням розуміють фізичну або моральну муку, біль. Співчуття
Сенс життя та щастя
Не менше значення, ніж категорії добра і зла, мають категорії сенсу життя та щастя. Ці питання фіксують фундаментальну особливість людського існування. З незапам’ятних часів перед людьми поставали
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте відмінності в розумінні добра і зла в різних культурах.
2. Існує думка, що розвиток цивілізації та культури несе зло та біди для людства. Чи згодні Ви з цим ствердженням?
Професійна етика. Етика бізнесу
Важливим напрямком розвитку етики в наш час є її звернення до питань прикладного характеру. Актуалізується проблема формування моральної культури людей в самих різних сферах життя сучасного
Культура спілкування
Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід’ємною частиною культури морального спілкування
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви вважаєте, чим обумовлена проблема етизації господарської діяльності в сучасний період? Обгрунтуйте свою відповідь.
2. Проаналізувати основні підходи до проблеми співвідношення ети
Тематика доповідей та рефератів
Етичні риси професійної культури.
Моральні засади моєї майбутньої професії.
Етика ділового спілкування.
Поняття і сутність етикету.
Зародження і розвиток європей
Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Введение в биоэтику. М., 1998.
Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. - Ростов н/Д., 1999.
Зеленкова И.
Новости и инфо для студентов