Проблема суспільного прогресу - раздел Философия, ОСНОВИ Філософії НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК В Системі Світоглядної Орієнтації Людини Важливе Місце Займає Потреба В Ро...
В системі світоглядної орієнтації людини важливе місце займає потреба в розумінні закономірностей і смислу людської історії. Історія – це реальність людського буття, розгорнута в часі. В її русі виявляється потенціал людини, різні її характеристики. Історія не є хаотичним накопиченням подій, а певним чином структурована. Осягнення особливостей історичного процесу в його єдності та невичерпному розмаїтті є основоположним завданням філософії історії. Якщо історія як наукова дисципліна вивчає розмаїття історичних подій і їх хронологію, то філософія історії прагне виявити глибинні основи історичного процесу і організації суспільного життя, можливості і способи пізнання історичної реальності, закономірності, смисл і напрямок історичного процесу, співвідношення в ньому свободи і необхідності, людського і природного, універсального і локального. Філософія історії як особливий напрям філософського пізнання покликана здійснювати загальну орієнтацію людини в історичному процесі.
Термін «філософія історії» сформулював і запровадив у науковий обіг французький філософ-просвітник Вольтер; пізніше ця категорія набула подальшого розвитку в праці Й.Г.Гердера «Ідеї до філософії історії людства», а згодом – в лекціях з філософії історії Г.Гегеля. Найбільший внесок в розробку філософії історії належить також К.Марксу, В.Дільтею, О.Шпенглеру, М.Бердяєву, А.Тойнбі, К.Ясперсу. Однак, слід зазначити, що реальне формування філософії історії як певної галузі людських знань почалося задовго до виникнення відповідного терміну, тому що історичне мислення є важливою складовою філософського освоєння світу. Історіографією займалися Геродот та Платон, Фукідід та Аристотель, Цицерон та Августин Блаженний. Тобто в розвитку філософської думки осмислення історії як особливої сфери дійсності було наявне на всіх її етапах. У цьому зв’язку можна говорити про філософію історії античну, середньовічну, ренесансну, про філософію історії Нового часу і, зрештою – XX сторіччя. В ході розвитку філософії історії поступово формувалась її проблематика.
Однією з найважливіших проблем філософії історії виступає проблема спрямованості історії, наявності в історичних змінах внутрішньої мети. Куди йде людська історія? Чи має вона якусь мету? Чи має людська історія початок, а також своє певне завершення? Частковим елементом цієї складної проблеми постає питання про наявність прогресу в історії. Питання про спрямованість людської історії завжди було предметом дискусій. Відповідь на нього покликана світоглядно зорієнтувати людей: до чого людина повинна готуватись, на що сподіватись. В усі часи роздуми про долі людства рухались в діапазоні питань: що несе майбутнє – чи несе воно щастя, чи, навпаки - біди, страждання, зло?
Вже в стародавньому суспільстві формуються найважливіші варіанти схем тлумачення історичного процесу: про лінійний рух в певному напрямку в різних варіантах про що докладніше йтиметься у зв’язку з розглядом проблеми прогресу; уявлення про циклічність – ця ідея набула особливого розповсюдження у XІX-XX ст. у зв’язку з концепціями замкнених локальних цивілізацій, про що вже йшла мова раніше в курсі “Культурології”. У XX столітті складається синергетична схема соціокультурного розвитку. Розуміння історії у відповідності до однієї з цих схем залежить від того, що мислиться в якості основи історичного процесу, наприклад, реалізація абсолютної ідеї, прогрес виробничих сил чи божественний промисел.
Зупинимося детальніше на схемі лінійного розвитку історії, згідно якої суспільство змінюється у певному напрямку. При цьому сформувались два варіанти вирішення питання про спрямованість історії: песимістичний і оптимістичний.
Вже в античному суспільстві (Гесіод, Сенека) виникла ідея про те, що суспільство розвивається, але в сторону погіршення. Такі думки висловлювались, як правило, в періоди глибоких криз і потрясінь. Уявлення про лінійну спрямованість історичного руху утвердилось в європейській свідомості завдяки іудео-християнській традиції, згідно якій після “гріхопадіння” Адама і Єви людство поступово деградує, що завершиться “кінцем світу”. Цей песимістичний варіант лінійного розвитку історії отримав конкретизацію і розвиток в понятті “регрес” (від лат. regressus – зворотній рух).
В епоху Відродження все більше заявляє про себе оптимістичний варіант ідеї лінійного історичного розвитку, тобто впевненість в тому, що в історії панує перехід від нижчого, до вищого – прогрес (від лат. progressus – поступ). Цей оптимізм був викликаний розвитком наук і ремесел. В епоху Нового часу розвиток промисловості і експериментальної науки призвели до утвердження раціоналістичного трактування прогресу. Вважалось, що історія суспільства є продукт розуму, котрий здатен до безкінечного удосконалення. Вперше цю точку зору чітко сформулював і обґрунтував французький філософ епохи Просвітництва (ХVІІІ ст.) Ж.А.Кондорсе у своїй праці “Ескіз історичної картини прогресу людського розуму”. Він писав: “Настане...час, коли Сонце буде освітлювати Землю, населену вільними людьми, що не визнають іншого господаря, окрім власного розуму”. Німецький просвітник І.Г.Гердер (ХVІІІ ст.) у своїй роботі “Ідеї до філософії історії людства” представив усю історію людства як закономірний поступ в напрямку гуманності і щастя. Епоха Просвітництва в цілому була епохою історичного оптимізму. Правда, вже у ХVІІІ ст. Ж.-Ж.Руссо висловив ідею суперечливості суспільного прогресу, згідно з якою розвиток наук і мистецтв призводить до зростання нерівності між людьми.
Оптимістична лінія знайшла своє продовження і в ХІХ ст. Так, глибокою вірою в поступальний розвиток людства проникнуті погляди Г.Гегеля. Він розглядає історію як прогрес духу (надіндивідуального – втіленого в праві і моралі) до стану свободи; його рушійною силою виступає світовий розум. В такому ж оптимістичному руслі, але вже на матеріалістичній основі розвивається і вчення К.Маркса, який вважав, що прогресивний перехід від однієї формації до іншої обумовлюється розвитком виробничих сил суспільства.
В ХХ ст. також значне місце продовжують займати оптимістичні трактування суспільних змін. В ряді теорій (А.Тоффлер, У.Ростоу) суспільний прогрес пов’язується з впровадженням нових технологій і зростанням ролі науково-технічної інтелігенції. Але, в той же час, історичний оптимізм Просвітництва вже, починаючи з ХІХ і особливо в ХХ ст., став зазнавати відчутних ударів. Виявилося, що земний рай не вдається вибудувати: розум наплодив смертоносної зброї, а побудоване на наукових принципах виробництво привело до екологічної біди. Виникнення і загострення усіх глобальних проблем змусило людство раптово усвідомити, що цивілізація стоїть перед реальною можливістю загибелі. Знову широко розповсюдженим стало песимістичне світовідчуття.
Не випадково в сучасну епоху все частіше мова йде не про послідовний поступ людської історії, а про те, що вона розвивається нелінійно. Це означає, що в історії немає ніякого гарантованого просування вперед, що майбутнє є «відкритим». Зміни можуть носити як передбачуваний і бажаний характер, так і розвиватись непередбачувано, в тому числі в небажаному напрямку. Історичні зміни розглядаються як такі, що підкоряються синергетичним закономірностям. Виявлено, що в ході розвитку відкритих динамічних систем, до яких належить також і суспільство, з’являється суттєвий компонент невизначеності. На своїй історичній траєкторії синергетичні системи проходять етапи стійкості, коли зміни протікають в певному єдиному руслі і піддаються в тій чи іншій мірі передбаченню і фази нестійкості, коли динаміка системи, доведена до певного стану критичності, і подіям відкриваються декілька рівнозначних можливостей подальшого розгортання. Такий стан називається станом біфуркації (від лат. bifurcus – роздвоєний). В ньому здійснюється “вибір” суспільством однієї з можливих історичних траєкторій. Те, який саме із шляхів буде обрано системою, доведеною до критичного стану, наперед передбачити принципово неможливо. Усе буде залежати від того, як складуться обставини, що переважить в останній момент, який фактор стане «останньою краплиною», що здатна повернути розвиток суспільства в той чи інший бік, спрямувати її по тому чи іншому руслу. В якості таких «останніх краплин» можуть виступати якісь випадкові події-каталізатори, активність певних видатних особистостей чи груп тощо. Трансформації суспільства набувають нелінійного характеру, тобто не можна сказати, якою буде його «реакція» на певні події, спостережувані тенденції не можна продовжити у майбутнє, в системі може з’явитися принципово нове. При цьому ніяке просування вперед, тобто в бажаному напрямку, не може бути гарантоване.
Саме синергетична концепція відображає суперечливий характер суспільного прогресу. Розвиток техніки, що лежить в основі зростання продуктивності праці, веде в багатьох випадках до руйнування природи, до диктату масової культури, етичного нігілізму і емоційної бідності. Наука використовується для створення не тільки більш досконалих виробничих сил, але і усе зростаючих за своєю могутністю руйнівних сил. Хоча розвиток суспільства вів до утвердження ідеалів гуманізму, але саме у ХХ ст. відбулися дві найбільш кровопролитні війни в історії людства.
Зараз гостро стоїть питання про те, якою ціною слід добиватися переходу суспільства до більш високого стану і чи варто взагалі це робити, якщо жертви, принесені на вівтар прогресу, не йдуть ні в яке порівняння з очікуваними результатами. Прогрес в одному відношенні може вести до регресивних антигуманних явищ в іншому плані. Так, по-новому постає проблема ціни революції, того, у що можуть обійтися народам навіть благотворні в кінцевому підсумку перетворення. Наприклад, французькі революціонери зовсім не бажали насильства, вважаючи революція обійдеться без крові і сліз, але на практиці виявилося, що при населенні тогочасної Франції у 25 млн. чол. понад 1 млн. було принесено на вівтар революції.
Нині будь-яка соціальна система, наукова ідея, технічний проект, художній твір повинні пройти випробовування на гуманізм, тобто на те, наскільки вони сприяють збереженню і розвитку людської індивідуальності. Вже давно помічено, що наука і її дітище – техніка не містять в собі самих стримуючих начал. Зводячи з їх допомогою будівлю цивілізації, ми бачимо, як разом з благами матеріальними створюються страшні злочинні засоби, що слугують прямому чи опосередкованому знищенню людини і оточуючого середовища. Нинішню цивілізацію можна порівняти з тоненьким лаковим шаром, під яким криється прірва дикості і варварства. Для створення навіть цього тоненького шару знадобились століття колосальних зусиль усього людства. Але здирається він з надзвичайною легкістю, і це ми бачимо на кожному кроці історії: то тут, то там перед людством відкривається прірва дикості, в яку постійно загрожує впасти світ. З будь-якого рівня духовності можна зірватись у прірву. Кожним своїм кроком по шляху так званого прогресу людина ще сильніше приковує себе до того Молоха, котрого сама ж створила і котрий потребує від неї безперервних жертв.
Мало хто згодиться відмовитись від благ сучасної технічної цивілізації і взагалі безплідні будь-які спроби перервати політ наукової думки, що знаходиться у пошуку, вчинити свого роду науково-технічну контрреволюцію. Але важливо по-справжньому глибоко усвідомити небезпеку, що йде від некерованого технічного прогресу.
Зокрема, бурхливий розвиток сучасної біологічної медицини породжує низку морально-правових проблем, які стали предметом розгляду такого нового міждисциплінарного напрямку дослідження як біоетика. Масове застосування на практиці нових медичних технологій: штучного запліднення, сурогатного материнства, пренатальної діагностики, сучасної інтенсивної терапії і життєпідтримки, трансплантації органів і тканин тощо – усе це породжує багато нових моральних проблем, що виходять за межі традиційної медичної етики.
Все темы данного раздела:
За редакцією М.Ф.Шмиголя та О.В.Сулима
Автограф
Одеса 2007
ББК 87я73
Ф 561
УДК 1(075.8)
Навчальний посібник підготовлений
Світогляд, його структура та історичні типи
Перед кожною людиною постають питання, які є предметом вивчення філософії. По-перше, це питання щодо сутності світу: як влаштований світ? чи розвивається він за певними законами? хто
Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
Термін “філософія” в перекладі з грецької мови означає любов до мудрості. Слово «філософ» вперше вжив грецький філософ і математик Піфагор по відношенню до людей, що прагнули до інтел
Основні питання філософії та її структура
Універсальною проблемою філософії є проблема взаємовідносин “людина – світ”. Вона має багато аспектів: суб’єкт – об’єкт, матеріальне – ідеальне, об’єктивне – суб’єктивне тощо. Здавна філософ
Основні функції філософії
Аристотель якось відзначив: “Усі науки більш необхідні, ніж філософія, але нема прекраснішої од неї”. Які ж функції виконує філософія в суспільстві, щоб заслужити такої парадоксальної характеристик
Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
Треба бути філософом! Чи пов’язує нас непорушним законом фатум, чи божество встановило все у світі за своїм свавіллям, чи випадок без усякого порядку шпурляє і мече, як кості, людські справи,- нас
Декарт Р. Начала философии
Прежде всего я хотел бы выяснить, что такое философия, слово «философия» обозначает занятие мудростью и под мудростью понимается не только благоразумие в делах, но также и совершенное знание всего
Кант И. Логика
Философия есть наука о последних целях человеческого разума. Это высокое понятие сообщает философии достоинство, т. е. абсолютную ценность. И действительно, она есть то, что одно только и им
Немецкой философии
Высший вопрос всей философии, вопрос об отношении мышления к бытию, духа к природе. Вопрос об отношении мышления к бытию, о том, что является первичным: дух или природа, - этот вопрос, игравший,
Бердяев Н.А.Философия свободы. Смысл творчества
По своей сущности и по своей задаче философия никогда не была приспособлением к необходимости, никогда подлинные, признанные философы не были послушны мировой данности, ибо философы искали прему
Проблемно-пошукові завдання
1. Дайте характеристику основних структурних елементів світогляду.
2. Співставити основні історичні форми світогляду.
3. Проаналізуйте основні передумови виникнення філософії.
Тема 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ КОСМОЦЕНТРИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ
Зміст теми: 1. Загальна характеристика античної філософії. 2. Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків. 3. Класичний період античної філософії. 4. Елліністичний та
Таблиця 1.
Онтологізм
прагнення виявити першооснову, побудувати вчення про буття, знайти єдине для усього джерело; на місце міфологічного уявлення п
Таблиця 2.
Основні етапи
Основні школи і визначні представники
Досократівська філософія, зародження та формування філософі
Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
Досократівська філософія включає:
– іонійську філософію – Мілетська школа, Геракліт;
– італійську – піфагорійці, елеати, Емпедокл;
– філософію давньогрецьких атомі
Класичний період античної філософії
Першими повернення філософської проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосму) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості, риторики, лог
Таблиця 3.
Ідеї (ейдоси)
Речі
вічні
тимчасові
незмінні
мінливі
Таблиця 4.
Правильні форми
держави – реалізують мету держави: загальне благо
монархія
влада одного найкращого
ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
Пусть никто в молодости не откладывает занятия философией, а в старости не устает заниматься философией; ведь никто не бывает ни недо
Таблиця 5.
Основний зміст вчення
Основи світобудови в їх значенні для людини
Висновки для людини з такого розуміння світобудови
Життєві завданн
Проблемно-пошукові завдання
1. Розкрийте основні риси філософствування давніх греків (за роботою Кессиди Ф.Х. “К проблеме греческого чуда”).
2. Проаналізуйте соціокультурні умови, що сприяли формуванню унікальних осо
Тематика доповідей та рефератів
1. Цивілізація і культура Древньої Греції – основа виникнення філософії.
2. Філософські школи досократиків.
3. Геракліт Ефеський: біля витоків діалектики.
4. Атомістичні
Філософія епохи Середньовіччя
Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та сере
Таблиця 6.
Античний світогляд
Середньовічний світогляд
політеїзм (багатобожжя)
монотеїзм (єдинобожжя)
Таблиця 7.
Основні етапи, їх хронологічні рамки
Видатні представники
Патристика
II-VIII ст.
а) апол
Таблиця 8.
Умови симфонії розуму та віри за Т.Аквінським
існують істини, які можна осягнути природним розумом – царина науки та філософії
Таблиця 9.
Філософія
Теологія
Релігія
розробляла інтелектуальний інструментарій для теології
Аквинский Ф. Сумма против язычников
Есть какие-то истины о Боге, которые превосходят всякую способность человеческого рассудка, как, например, о том, что Бог троичен и един. Однако есть какие-то истины, которые может достичь и естест
План семінарського заняття
1.Особливості, основні проблеми та персоналії середньовічної християнської філософії.
2.Філософські погляди Августина Блаженного.
3.Філософія історії Августина.
4.Проблем
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ нового часу
Зміст теми: 1. Передумови та основні риси філософії Нового часу. 2. Проблема методу наукового дослідження в філософії ХVІІ ст. 3. Філософія епохи Просвітництва. 4. Німецька
Дослідження в філософії ХVІІ ст.
У зв’язку з полемікою щодо природи і джерел достовірного знання в XVII ст. сформувались дві крупні філософські течії: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм (від грець. empeiria – досвід) - напрямок філ
Таблиця 10.
“Ідоли роду”
загальні помилки, притамані людському сприйняттю і мисленню, що обумовлені тим, що людині властиво примішувати до природи речей свою власну пр
Таблиця 11.
Методологічна позиція Ф.Бекона: емпіризм
Методологічна позиція
Р.Декарта: раціоналізм
Філософія епохи Просвітництва
XVIII століття ввійшло в історію як століття Просвітництва. Просвітництво – філософсько-політичний рух, що об’єднав усіх прогресивно мислячих політиків, філософів, юристів, діячів культури, природо
Таблиця 12.
Теза
Антитеза
Світ має межу в часі і просторі.
Світ у часі і просторі є безмежним.
Філософія марксизму.
Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) в 30-40-х роках XІX століття, увібрала в себе багато досягнень європейської філос
Першоджерела до вивчення теми
Бэкон Ф. Новый органон
Есть четыре вида идолов, которые осаждают умы людей. Для того чтобы изучать их, дадим им имена. Назовем первый вид идолами рода, вт
Декарт Р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
Вместо большого количества правил, образующих логику, я счел достаточным твердое и непоколебимое соблюдение четырех следующих.
Первое - никогда не принимать за истинное ничего, что
Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
Если рассматривать развитие с точки зрения результатов относительно массы индивидов, сосуществующих одновременно на данном пространстве, и если проследить его из поколения в поколение, то тогда он
Кант И. Основы метафизики нравственности
Воля мыслится как способность определять самое себя к совершению поступков сообразно с представлениями о тех или иных законах. И такая способность может быть только в разумных существах. То
Рукописи 1844 г.
Труд производит не только товары: он производит самого себя и рабочего как товар. Этот факт выражает лишь следующее: предмет, производимый трудом, его продукт, противостоит труду как некое
Проблемно-пошукові завдання
1. Охарактеризуйте чинники, що визначили провідну роль гносеологічної проблематики в філософії Нового часу.
2. Охарактеризуйте розуміння місця науки в житті суспільства, виражене гаслом Ф.
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософія Нового часу: пафос розуму і науки.
2.Філософське вчення Ф.Бекона та його обгрунтування емпіризму.
3.Вчення Р.Декарта про природжені ідеї та дедуктивний метод.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в тісному зв’язку з загальносвітовим філософським процесом, ніколи не випадала з контексту європейської культури, виступаючи її складовою частиною. В той же
Філософське вчення Григорія Сковороди
Гуманістичний мотив, тяжіння до розкриття внутрішнього духовного світу людини, кордоцентризм, що пронизують усі етапи розвитку української філософії, знаходить свій найбільш яскравий вираз в
Філософія П.Юркевича
Кордоцентричні та екзистенціальні мотиви знайшли своє втілення також у філософських поглядахПамфіла Юркевича (1826-1874 рр.), який був - поруч з В.Карповим,
Сковорода Г. Диалог: имя ему - потоп Змиин.
Начальная дверь к христианскому добронравию
Суть же три мира. Первый есть всеобщий и мир обительный, где все рожденное обитает. Сей составлен из бесчисленных миров и е
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте основні етапи історико-філософського процесу в Україні.
2.Охарактеризуйте особливості розвитку філософії в Києво-Могилянській Академії.
3.Розкрийте сутність вчення
Тематика доповідей та рефератів
1.Філософські ідеї в духовній культурі Київської Русі.
2.Філософія Києво-Могилянської академії: представники і напрямки.
3.Г.Сковорода – український Сократ.
4.Г.Сковорода
Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
Перетворення науки в ХІХ-ХХ столітті на один з провідних чинників суспільного розвитку в області філософії відобразилось у вигляді виникнення філософії позитивізму (від лат. positivus – пози
Фрейдизм та неофрейдизм
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ столітті фрейдизм. Вивчаючи курс культурології, Ви ознайомились з психоаналітичною концепцією походження культури і з осно
Таблиця 13.
Потреба
Зміст потреби
НАслідки
Задоволення потреби
Не задоволення потреби
Постмодернізм
Для позначення глобальних змін в інтелектуальному кліматі високорозвинених країн Заходу, соціокультурної трансформації в них, що відбулась в останню третину ХХ століття, вживається термін “
Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
Что такое экзистенциализм?
Всех экзистенциалистов объединяет убеждение в том, что существование предшествует сущности. Что это означает: «Существование предшествует сущности»? Это означае
Камю А. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
Боги приговорили Сизифа поднимать огромный камень на вершину горы, откуда эта глыба неизменно скатывалась вниз. У них были основания полагать, что нет кары ужасней, чем бесполезный и безнадежный т
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте, в чому полягає відмінність між аналітичним і антропологічним напрямками в сучасній філософії.
2. Обґрунтуйте, в чому проявляється песимістичний характер вчення А.Шопенгау
Буття як вихідна категорія філософії
Особливістю філософії як вчення є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. То ж і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному відобр
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте зміст категорії „буття”.
2. Проаналізуйте особливості основних форм буття.
3. Розкрийте, як в філософії екзистенціалізму розглядається проблема буття.
4.
Пізнавальної діяльності
Зміст теми: 1.Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу. 2. Єдність чуттєвого та раціонального моментів пізнання. 3. Філософська теорія істини. Діалектик
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
Відображення світу у свідомості людини на основі практики відбувається у двох формах: чуттєвій та раціональній. Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання, тобто
Наукове пізнання: рівні, форми, методи
Вищою формою пізнання є наука – форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво об’єктивних знань про природу, суспільство і про саме пізнання, безпосередня мета яко
Проблемно-пошукові завдання
1.Проаналізуйте, як в ході історичного розвитку різними філософами вирішувалась проблема пізнаваності світу.
2.Ознайомившись з роботою Ф.Енгельса “Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класич
Правильного мислення
Вищою ступінню пізнавальної активності людини є мислення, яке, на відміну від безпосередніх способів відображення дійсності (відчуття, сприйняття, уявлення), осягає дійсність опосередковано
Якщо А, то В; не-А; Отже, не-В. Якщо А, то В; В; Отже, А.
Але ці модуси не дають достовірних висновків. Це обумовлено тим, що зв’язок причини і наслідку, зазвичай, не є однозначним. Один і той же наслідок може бути викликаний не однією, а різними п
А суть В, або С, або D; А не суть В, ні С; Отже, А суть D
Умови достовірності висновків в цьому умовиводі: диз’юнкція повинна бутиповною і строгою.
Індуктивні умовиводи
Індуктивнимназивається умовиві
Умовиводи за аналогією
Аналогія (гр. – схожість) являє собою традуктивний умовивід, в якому на підставі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.Наприклад, вия
Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
Багатомірність людини проявляється в біологічному, психічному та соціальному відношеннях. Біологічне в людині – це відносно самостійна підструктура, що глибоко пов’язана з еволюцією ж
Свідомість як фундаментальна властивість людини
В ході історичного розвитку філософських поглядів на людину були виділені три основних принципи, що характеризують родову сутність людини: наявність свідомості, цілеспрямованої діяльності
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього
Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
Формування особистості здійснюється в ході соціалізації, яка являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей, зразків поведінки, знань, мови, властивих тому суспі
Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
Быть человеком - значит быть жизненной задачей, грозным, рискованным приключением на грани самого человеческого бытия. Обычно я говорю, что человек - это драма. А драма, как правило, предполагает
Фромм Э. Бегство от свободы
Социальная история человека началась с того, что он вырос из состояния единства с природой, осознав себя как существо, отдельное от окружающего мира и от других людей. Процесс растущего обособле
Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
Жизнь, даже с биологической точки зрения, вообще имеет «спортивный» характер, все остальное - лишь механическое действие или голая функциональность. История органического (т. е. биологического) мир
Франкл В. Человек в поисках смысла
У каждого времени свои неврозы - и каждому времени требуется своя психотерапия. Сегодняшний пациент уже не столько страдает от чувства неполноценности, сколько от глубинного чувства утраты смысла,
Проблемно-пошукові завдання
1. Якими чинниками, на Вашу думку, обумовлено розмаїття моделей людини в історії філософії? Аргументуйте свою відповідь.
2. Охарактеризувати образ людини в античній філософії.
3.
Тематика доповідей та рефератів
1. Антропосоціогенез як філософська проблема.
2. Проблема людини в історії філософії.
3. Образ людини в давньокитайській філософії
4. Образ людини в давньоіндійській філо
Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
Кожна людина, яка проживає життя, відчуває на собі вплив сил, котрі не піддаються наглядному опису і все ж відіграють суттєву роль в тому, як складається її особисте життя і взагалі історичні долі.
Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология
Производство идей, представлений, сознания первоначально непосредственно вплетено в материальную деятельность и в материальное общение людей, в язык реальной жизни. Образование представлений, мыш
Печчеи А. Человеческие качества
Первая цель: «внешние пределы».Хорошо известно, что, увеличив свою власть над Природой, человек сразу же вообразил себя безраздельным господином Земли и тут же принялся ее
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте основні форми суспільного життя.
2. Дати характеристику співвідношення суб’єктивних і об’єктивних факторів суспільного життя.
3. Співставте позиції фаталізму та в
Тема 12. Етика як наука про мораль
Зміст теми: 1. Предмет та специфіка етики, її структура. 2. Сутність моралі і особливості її функціонування. 3. Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і з
Основні етапи історичного розвитку моралі
З глибокої давнини і до нашого часу для розвитку моралі характерні специфічні особливості, що залежать від певних соціокультурних умов.
Практика взаємовідносин, що складались під вп
Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
Моральна культура особистості – продукт розвитку людських стосунків і тому обумовлена соціальним прогресом. У зв’язку з цим здавна ведуться дискусії щодо морального прогресу: ілюзія це чи реальніст
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви розумієте визначення етики як “філософії практичного життя”?
2. Охарактеризуйте місце етики в системі філософських дисциплін.
3. Проаналізуйте, як співвідносяться моральн
Добро і зло
Розгляд етичних категорій слід починати з понять добра і зла. Вони відносяться до найбільш загальних понять моральної свідомості, позначають діаметрально протилежні характеристики соц
Честь і гідність
Людина не може бути байдужою до того, що про неї думають, які оцінки виносять її вчинкам і усьому її життю інші люди. Вона не може не міркувати про своє місце серед інших людей. Тобто між людиною т
Страждання та співчуття
В різних релігійних та філософських вченнях поняття “страждання” та “співчуття” визначаються більш-менш однаково. Під стражданням розуміють фізичну або моральну муку, біль. Співчуття
Сенс життя та щастя
Не менше значення, ніж категорії добра і зла, мають категорії сенсу життя та щастя. Ці питання фіксують фундаментальну особливість людського існування. З незапам’ятних часів перед людьми поставали
Проблемно-пошукові завдання
1. Проаналізуйте відмінності в розумінні добра і зла в різних культурах.
2. Існує думка, що розвиток цивілізації та культури несе зло та біди для людства. Чи згодні Ви з цим ствердженням?
Професійна етика. Етика бізнесу
Важливим напрямком розвитку етики в наш час є її звернення до питань прикладного характеру. Актуалізується проблема формування моральної культури людей в самих різних сферах життя сучасного
Культура спілкування
Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід’ємною частиною культури морального спілкування
Проблемно-пошукові завдання
1. Як Ви вважаєте, чим обумовлена проблема етизації господарської діяльності в сучасний період? Обгрунтуйте свою відповідь.
2. Проаналізувати основні підходи до проблеми співвідношення ети
Тематика доповідей та рефератів
Етичні риси професійної культури.
Моральні засади моєї майбутньої професії.
Етика ділового спілкування.
Поняття і сутність етикету.
Зародження і розвиток європей
Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Введение в биоэтику. М., 1998.
Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. - Ростов н/Д., 1999.
Зеленкова И.
Новости и инфо для студентов