рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - раздел Философия, ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ Середньовічна Філософія — Філософський Напрям, ...

Середньовічна філософія — філософський напрям, що виник на території Римської імперії з II ст. та розвивався на європейському континенті до XVI ст.

 

Етапи історичного розвитку Найвідоміші представники Основні риси


Теоцентризм

 

Тертулліан Карфагенський (160—220 рр.);
Августин Блаженний (354-430 рр.);
Фома Аквінський (1225—1274 рр.);
Ансельм Кентерберійський (1033—1109 рр.);
Вільям Оккам (1285—1349 рр.);
Майстер Екгарт (1260—1327 рр.)

 

Патристика II—III ст. Апологетика

 

 

Креціонізм  

 

 

Патристика II—VIII ст  
  Грицька     Римська  

 

 

 

Есхатологія

 

 

 


Провіденціоналізм

 

Теодіцея

 

Представники арабомовної середньовічної філософії(VII—XII ст.)  
Аль Кінді (800—879 рр.)  
Аль-Фарабі (870—950 рр.)
Ібн-Сіна (Авіцена) (980—1037 рр.)
Ібн Рушд (Авероес) (1126—1198 рр.)  

 

Схоластика V—XIV ст.
  Рання     Зріла   Пізня    

 

Особистісність

 

Ревеляціонізм  


 


 

ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ
Апологетика (від грец. «захищаю») — історичний етап розвитку середньовічної філософії, головною характеристи­кою якого стали захист і виправдання християнсько­го віровчення доказами розуму
Аскетизм - (від грец. «вправа, подвиг») — моральний принцип, який полягає у відмові від життєвих благ, приду­шенні природних бажань зметою самовдосконален­ня або досягнення морального чи релігійного ідеалу
Віра особливе ставлення до реальних або уявних об'єктів (явищ), коли їх істинність приймається без теорети­чного й практичного доведення
Гріховність релігійний термін, що означає природну неповно­цінність людського буття, його внутрішню ущерб­ність, що виявляється у відмові від духовної єдності зБогом і виборі зла
Догмат (від грец. «закон, правило, постанова») — в серед­ньовічній філософії означає головне положення того чи того віровчення, яке приймається без доказів (як безперечна істина)
Екзегеза (від грец. «витлумачую») — метод трактування біб­лійних істин без зміни їх сутності, використовувався в середньовічній філософії (апологетиці, патристиці, схоластиці) під час вивчення Святого Письма
Есхатологія (від грец. «кінцевий» і «вчення») — релігійне вчення про остаточну долю людства (складова будь-якої релігійної ідеології)
Єресі (від грец. «відбір, учення, школа») — релігійні вчення, течії, які перебувають в опозиції до панівної релігійної системи
Креаціонізм (від лат. «створення») — розуміння світу як резуль­тату Божого творіння
Молитва у монотеїстичних релігіях — єдина гідна форма спіл­кування людини зБогом

 

 

Номіналізм (від лат. потеп — «ім'я, назва») —• один з головних напрямів схоластики, який обстоював об'єктивне іс­нування лише одиничних предметів, заперечував положення реалізму, визнавав об'єктивне існування загальних понять у розумі Бога
Одкровення надприродне безпосереднє отримання істини, яке має місце лише серед обраних людей у мить їхнього містичного просвітлення
Особистісність релігійно-філософська концепція, згідно з якою лю­дина є унікальним творінням завдяки своїй богопо-дібній сутності
Патристика   (від лат. раїгез — «отці церкви») — термін для по­значення сукупності теологічних і філософських учень II—VIII ст.
Провіденціоналізм (від лат. ргоуійепііа — «передбачення, провидін­ня») — релігійно-філософське розуміння причин су­спільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу — як наперед визначеного наміру Бога
Ревеляціонізм концепція, згідно зякою істина міститься в божест­венному одкровенні, зафіксованому у Святому Письмі
Страждання протилежність позитивної діяльності, стан болю, хвороби, горя, суму, страху, тривоги; у християнсь­кій традиції сприймалося як кара за гріхи
Схоластика (від лат. вНсоїа — «школа») — середньовічна філо­софія, що намагалася дати теоретичне обґрунтуван­ня релігійному світогляду
Теодіцея (від грец. «бог», «справедливість», букв, «боговип-равдання») — релігійно-філософське вчення, метою якого є доведення того, що існування зла у світі не заперечує уявлень про Бога як абсолютне добро
Теологія раціональна систематизація віровчення тієї чи тієї релігії
Теоцентризм принцип середньовічної теологічної філософії, згід­но з яким головною причиною всього оточуючого світу, найвищою реальністю та головним предметом філософських досліджень є Бог

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

С І ПРИСУХІН... ФІЛОСОФІЯ Навчальний посібник У частинах...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ І ФУНКЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
ФІЛОСОФІЯ ЯК РІЗНОВИД СВІТОГЛЯДУ Світогляд — це сукупність поглядів та уявлень людини про світ, які визначають її с

Філософія як різновид світогляду
Що таке філософія? Як і чому вона виникла? Чим пояснити те, що сьогодні існує безліч різноманітних філософських напрямів, окремих шкіл та вчень? Чому для одних людей вона є метою життя, а для інших

Світогляд і його основні різновиди
Відомо, що розвиток філософської картини світу органічно випливає зі світогляду (як окремої людини, так і суспільства за­галом). Головним питанням світогляду є питання про місце людини у світі т

Список рекомендованої літератури
1. Антология мировой фипософии: В 4 т. — М., 1969—1972. 2. Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, разви-тие.—Львов, 1986. 3. Бердяев Н. А. Самопозн

ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ: ІНДІЯ, КИТАЙ
ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Основні етапи розвитку філософії в Стародавній Індії

Основні етапи розвитку філософії в Стародавній Індії
Філософська думка зародилася в епоху формування перших класових суспільств і ранніх держав. Це був час, коли відходила в минуле міфологічна культура, на ґрунті якої виникли перші ре­лігійно-філософ

Неортодоксальні філософські системи
Знайомство з філософією Стародавньої Індії почнемо з аналізу найвідоміших неортодоксальних філософських систем1, насампе­ред, буддизму, який в епоху Середньовіччя посів панівне стано­вищ

Ортодоксальні філософські системи
Школа санкх'я (санскритське слово — буквально «число, І ючрахунок») — філософська система, що розвивала ведичне іиіення й була відома своїм дуалістичним світобаченням. Заснов­н

Основні етапи розвитку и головні напрями китайської філософії
У III—II тис. до н. е. в басейні річок Хуанхе та Янцзи сформу­валися великі рабовласницькі держави зцікавою та своєрідною культурою, яка віддзеркалювала драматичний і суперечливий

Питання для самоперевірки
1. Дайте коротку характеристику філософським школам Старода­вньої Індії. 2. Проаналізуйте характерні особливості філософських поглядів бу­ддизму й джайнізму. 3. П

Список рекомендованої літератури
1. Буддизм. Четьіре бпагородньїх истиньї. — М.; Харьков, 2000. 2. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. — СПб., 1999. 3. Дао: гармония мира. — М.; Харьков, 200

ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНІХ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ
Антична філософія — комплекс ідей та вчень, розроблених давньогрецькими та давньоримськими мислителями в період з VII ст. до н. е. до VI ст. н. е.

Головні періоди розвитку античної філософії. Досократівський період
Розвиток філософії стародавніх греків і римлян датується величезним тривалим історичним проміжком часу — з VII ст. до н. е. до VI ст. н. е. Перший період розвитку античної філо­софії отримав наз

Класичний сократівський період
Разом зі зростанням могутності полісу (в середині V ст. до н. е) починається період розквіту давньогрецької філософії, який отримав назву класичний сократівський. У цей час

Категорія, за Арістотелем, — це найвищий рівень віддзеркалення та узагальнення навколишньої дійсності, без якого неможливе саме буття.
  Не менш оригінальним є вчення Арістотеля про душу. Він вважав, що душа є носієм свідомості людини й водночас вона ке­рує людським організмом. Душа має три рівні: 1) росл

Елліністичний період
Елліністична філософія (кінець IV— початок 11ст. до н. е.) — це сукупність філософських учень, які віддзеркалили кризу полісу, яка детермінувала зміну парадигми філософського мислення. На­в

Список рекомендованої літератури
1. Антология мировсй философии: В 4 т. — М, 1969 — Т. 1. — Ч. 1. 2. Аристотель. Сочинения: В 4 т. — М., 1976—1983. 3. Асмус В. Ф. Античная философия. — М., 1976.

Етапи історичного розвитку середньовічної філософії та їх основні риси
Середньовічна філософія розвивалася впродовж чималого проміжку часу — з II по XVI ст., її головною особливістю став міцний союз із теологією, визнання Бога як найвищої першопри­чини, а існування

Список рекомендованої літератури
1. Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, єпископа Гип-понского. — М., 1991. 2. Антология мировой философии: В 4 т. — М., 1969. — Т. 1.— Ч. 2; Т. 2. 3. Бл. Авг

ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ ТА РЕФОРМАЦІЇ
Філософія епохи Відродження — віддзеркалення соціального та ідейного руху Відродження (Ренесансу), започаткованого в Італії в XIV ст., що в XVI ст. стає загальноєвр

Головні напрями філософії епохи Відродження та її характерні риси
Філософія Ренесансу, або Відродження, в Європі (насамперед в Італії) займала значний історичний проміжок часу — з XIV по XVI ст. Сама назва епохи свідчить про відродження інтересу до

ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ ТА ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Філософія Нового часу віддзеркалює утвердження буржуазного способу виробництва, наукову революцію й встановлення експериментального природознавства у XVII—XVIII ст.

Головні напрями філософії Нового часу та їх основні риси
Для періоду становлення й розвитку філософії Нового часу (XVII—XVIII ст.) характерне визначення розуму як певної суми адекватних знань про природу, а разом з тим іпро людину.

Доба Просвітництва та її домінуючі риси
Кінець XVII — початок XVIII ст. ввійшли в історію світової культури як період Просвітництва, а французьку філософію цьо­го періоду за аналогією називають філософією доби Просвітниц­тва. Французькі

Питання для самоперевірки
1. Розкрийте сутність раціоналізму та емпіризму філософії Нового часу. 2. Назвіть характерні риси філософії Нового часу. 3. У чому особливості філософії Ф. Бекона

Список рекомендованої літератури
1. Английские материалистьі XVIII в. Собр. соч.: В 3-х т. — М., 1967, 1968. 2. Антология мировой философии: В 4-х т. — М., 170. — Т. 2. 3. Бакрадзе К. С. История

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. МАРКСИЗМ
Німецька класична філософія кінця XVIII— першої половини XIX ст. — період формування нового стилю філософського мислення, яке грунтувалося на методі «розумного»

Головні напрями німецької класичної філософії та її основні досягнення
Німецька класична філософія охоплює доволі значний промі­жок часу — приблизно 100 років, із середини XVIII ст. до кінця XIX ст. У своєму розвитку вона пройшла певні періоди, які збі­гаються з назва

Марксизм
Марксизм виник у Європі в 40-ві роки XIX ст. У вузькому ро­зумінні він уособлювався з марксистською філософією, яка була створена двома німецькими вченими — Карлом Марксом (1818—1883 рр.) і Фрідріх

Питання для самоперевірки
1. Історичні рамки німецької класичної філософії. 2. Назвіть основні твори Імануїла Канта. 3. Що таке «річ у собі» Канта? 4. Чому філософію Імануї

Список рекомендованої літератури
1. Гегєль Г. Знциклопедия философских наук: В 3-х т. — М., 1974. 2. Герасимчук А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посів, для вузів. — К., 1999. 3. Гульїга А. В. Нем

ФРЕЙДИЗМ І НЕОФРЕИДИЗМ
Фрейдизм (кінець XIX—XX ст.) — філософсько-соціологічне вчення Зігмунда Фрейда, що розвивається на основі особливого методу лікування психічних захворювань— психоаналі

Фрейдизм
Зігмунд Фрейд (Сигізмунд Шолом) (1856—1939рр.) — австрій­ський лікар-психіатр, який розвинув психоаналітичне вчення до рівня філософського антропологічного принципу, засновник пси­хоаналізу

Неофрейдизм
Герберт Маркузе (1898—1979 рр.) — неофрейдист, німецько-американський філософ і соціолог. З 1934 р. працював у Сполу­чених Штатах Америки. Основні праці, що репрезентують його філософські п

Список рекомендованої літератури
1. Всемирная знциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. — М.: АСТ; Мн.: Харвест, Современньїй литератор, 2001. 2. Гловер 3. Фрейд или Юнг. — СПб.,

ТРАДИЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
Другий період   Основні періоди та етапи розвитку української філософії

Становлення української філософії
Найдавніші (дохристиянські) пласти духовності українського народу відомі недостатньо, адже пам'ятки духовної культури цієї доби були переважно знищені після 988 р. як такі, що суперечили новим хрис

Список рекомендованої літератури
1. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. — К., 1992. 2. Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба ек-зистенційного аналізу. —

СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ
Позитивізм Огюст Конт (1798—1857 рр.) Ернст Мах (1838—1916 рр.) Ріхард Авенаріус (1843—1896 рр.)таін. Прагматизм Чарльз Пірс (1839—1914 рр.) Вільям Джеймс

Головні напрями сучасної світової філософії та їх основні риси
У XX — на початку XXI ст. світова філософія стала конгло­мератом різноманітних ідей і підходів, окремих поглядів, проб­лем і методик, в основі яких лежать уже відомі й апробовані фі­лософські ідеї,

Список рекомендованої літератури
1. Больнов О .Ф. Философия зкзистенционализма — СПб., 1999. 2. Бубер М. Два образа верьі. — М., 1995. 3. Головко Б. А. Філософська антропологія. — К., 1997.

ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
Балюк І. А. Вирішення господарських спорів. 188 с. Бараник 3. П. Статистика ринку праці. 167 с. Береза А. М. та ін. Електронна комерція. 326 с. Беляєв О. О. та ін. Еконо

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги