• Що таке правова антропологія?
4 У чому полягає відмінність між соціологічним та антропологічним підходами до особистості та її цінностей?
• У чому полягає особистісна цінність права?
• В якому розумінні права людини є виразом особистіс-ної цінності права?
• Як реалізується особистісна цінність права у правовій
державі?
1 Див.: Копєйчихов В. В. Момент істини. Питання конституційного протесту в Україні // Наук. вісн. Укр. акад. внутр. справ. — 1996. — № 1. — С. 15.
Розділ VI
Правова епістемологія: істина у правотворчості та правозастосуванні
§ 1. Загальна характеристика правової епістемології. Категорія істини як центральна категорія правової епістемології
Правова епістемологія — складова філософії права, яка вивчає пізнавальні процеси у функціонуванні права як засобу самоуправління суспільства, регламентації його саморозвитку. Вона досліджує процес вивчення правового аспекту буття суспільства як системи, що самоорганізується, та людини в їхній єдності, себто правову реальність, і відображення результатів її вивчення в юридичних положеннях. Правова епістемологія інакше називається правовою гносеологією, або теорією пізнання.
Розглядувана складова філософії права має свою систему категорій. Центральне місце в ній посідає категорія істини. Щоби глибше її зрозуміти, слід звернутися до її генезису в історії філософії.
Проблема істини була предметом ретельного дослідження ще у Стародавній Греції. Платону належить така характеристика істини: "... той, хто говорить про речі відповідно до того, якими вони є, говорить істину, той же, хто говорить про них інакше, — помиляється..."1. Слід підкреслити, що тут істина розглядається як характеристика говоріння (речення), а не висловлювання. За часів Платона поняття про істину привертало увагу радше під кутом зору юридичної та політичної практики, під кутом зору мистецтва дискутувати, сперечатися, ораторської практики.