Зміст
| Зміст | ||
| Вступ | ||
| Методичні вказівки до користування посібником | ||
| Світогляд, як духовно-практичний феномен | ||
| Типи світогляду | ||
| Предмет вивчення філософії | ||
| Методи і функції філософії | ||
| Головне питання філософії | ||
| Філософія Стародавньої Індії | ||
| Філософія Стародавнього Китаю | ||
| Філософія Стародавньої Греції | ||
| Філософія Платона | ||
| Філософія Аристотеля | ||
| Середньовічна філософія | ||
| Філософія Августима Блаженного | ||
| Філософія Томи Аквинського | ||
| Основні напрямки і характерні риси філософії епохи Відродження | ||
| Філософія Нового часу | ||
| Раціоналістична філософія Декарта. Вчення про субстанцію | ||
| Філософія Френсіса Бекона | ||
| Філософія Лейбніца. Вчення про монади | ||
| Основні напрямки та ідеї німецької класичної філософії | ||
| Філософія Іммануїла Канта | ||
| Філософія Гегеля | ||
| Філософія Йогана Готліба Фіхт | ||
| Філософія Шеллінга | ||
| Філософія Людвига Фейєрбаха | ||
| Філософія марксизму | ||
| Екзистенціальна філософія та її різновиди | ||
| Філософія позитивізму Огюста Конта | ||
| Некласична ідеалістична філософія Шопенгауера, Ніцше | ||
| Філософія давніх слов’ян | ||
| Філософія періоду Відродження (Україна) | ||
| Філософія в Києво-Могилянській академії | ||
| Філософія Григорія Сковороди | ||
| Філософія ідеї Т.Г. Шевченка | ||
| Філософія України другої половини ХІХ-ХХ століття | ||
| Методологія наукового пізнання | ||
| Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні | ||
| Закон єдності та боротьби протилежностей | ||
| Принципи і категорії діалектики | ||
| Альтернативи діалектики | ||
| Проблема пізнання у філософії | ||
| Єдність, чуттєвого і раціонального, логіка та інтуіція | ||
| Поняття “практика“ | ||
| Філософська концепція творчості | ||
| Суспільство, як система і життєдіяльності людини | ||
| Екологія та екологічні поблеми на Україні | ||
| Філософія історії: предмет і напрямки | ||
| Поняття “рушійні сили розвитку суспільства“ | ||
| Поняття суспільного виробництва | ||
| Виробничі відносини і продуктивні сили | ||
| Екзаменаційні питання | ||
| Література | ||
| Рецензія | 54,56 |
Вступ до дисципліни
Філософіяпостає своєрідним випробуванням людського інтелекту щодо його можливостей. Вона спирається на унікальні властивості людської думки – сприймати себе та усвідомлювати та реальності, розгортання розумових актів від гранично широкої межі узагальнення – межі буття та небуття. Унаслідок цього філософія являє собою історичну школу самовибудовування, дисциплінування, культивування людської думки, постає думкою про думку. Саму назву “філософія” перекладають із давньогрецької як “любов до мудрості”, а слово “софія” (мудрість), своєю чергою, - як “говорити, стверджувати цілісно (доречно)”.
Отже, філософія була і залишається інтелектуальною формою відповіді на глибинні занепокоювання та запити людини, вона завжди потрібна людині, а особливо тоді, коли життя вимагає вибору, визначення моральної та соціальної позицій.
Завдання посібника – дати методичний та теоретичний матеріал для безтактного (самостійної) підготовки до екзаменів, семінарів, заліків. Це, насамперед, широке застосування наочно-демонстративного матеріалу (схем, таблиць, малюнків). Унаслідок того посібник передбачає необхідність звертання до інших філософських джерел: словників, філософських хрестоматій та антологій, оригінальних текстів. Водночас матеріал посібника досить повний у плані висвітлення основних питань навчальної програми з філософії.
Вимоги до знань та вмінь студентів
Після вивчення курсу дисципліни “Основи філософських знань” студенти повинні:
Знати:
Ø історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;
Ø основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія тощо);
Ø основні форми буття і сутність діалектики;
Ø походження свідомості, форми і структуру свідомості;
Ø шляхи пізнання світу, функціонування знання у сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними й етичними проблемами;
Ø форми суспільної свідомості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури;
Уміти:
Ø обґрунтувати свою світоглядну та громадську позицію;
Ø застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, при розробці соціальних та екологічних проектів, організації міжлюдських відносин;
Ø науково аналізувати соціальнозначущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя;
Ø розуміти й об’єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури й цивілізації;
Ø володіти методологією й методами пізнання, творчої діяльності;
Ø вдаватися до діалогу як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу.
Для цього необхідно:
Ø систематично проробляти навчальний матеріал лекцій і практичних занять;
Ø конспектувати, запам’ятовувати навчальний матеріал і контролювати його засвоєння;
Ø регулярно опрацьовувати додаткову навчально-методичну літературу.
Працюючи з опорним конспектом лекцій (теоретичним матеріалом), потрібно самостійно аналізувати й узагальнювати його положення, виділяючи основні думки, визначення філософських категорій і процесів, ключові фрази, самостійно добирати з періодичної літератури та навчальних посібників потрібний матеріал тощо.
При поточному контролі студент повинен самостійно відповідати на поставлені тестові запитання, звіряючись з опорним конспектом, вдумливо й сумлінно вирішувати задачі.
Самостійна робота з підручниками, посібниками та конспектами має завершуватись написанням домашньої контрольної роботи.
Під час проміжного та підсумкового контролю студент повинен продемонструвати глибоке знання основних положень курсу, вміння самостійно відповідати на поставлені запитання.
Методичні вказівки до користування
Посібником для самостійної підготовки до екзаменів
Дистанційна освіта є одним з останніх досягнень світових освітніх технологій і призначена передусім для тих людей, які з різних обставин не можуть залишити своє місце роботи чи проживання, однак мають бажання поглибити свої знання та здобути новий фах.
Навчальний посібник призначений для самостійної підготовки до екзаменів, семінарів, заліків з навчальної дисципліни “Основи філософських знань”. У посібнику значне місце займає опорний конспект, в якому розкрито предмет та призначення філософії як гуманітарної дисципліни та типу світогляду. Велика увага приділяється з’ясуванню специфіки концепцій класиків філософської думки, виокремлено наскрізні, “вічні” філософські проблеми та відмінні риси основних етапів розвитку світової та вітчизняної філософської думки.
Структура посібника складається з питань і відповідей на них. Велика увага приділяється історії філософії, через вивчення основних етапів розвитку філософської думки поступово засвоюються основні філософські проблеми та пізнавальні підходи.
Особливу увагу слід звертати на основні філософські категорії та уточнення їх смислу від одного етапу розвитку філософської думки до наступного. Основний зміст кожного блоку викладено на початку із зазначенням основної та додаткової літератури. Опорні конспекти розкривають лише основні підходи до проблем; для глибшого проникнення у матеріал рекомендується звертатись також до запропонованої літератури.
Остаточна перевірка знань здійснюється лише за сприяння викладача, який допомагає розібратися з логікою викладу матеріалу та, зокрема, зі способом вибору правильних відповідей на екзаменаційні питання.
Перехід до наступного блоку передбачає оволодіння матеріалом попереднього.
Основним у філософії традиційно вважають питання про відношення мислення до буття, а буття - до мислення (пізнання).
В зв’язку з цим існують дві сторони основного питання філософії - онтологічна і гносеологічна.
Питання для підготовки до екзамену
з навчальної дисципліни “Основи філософських знань“
| Світогляд, як духовно-практичний феномен | |
| Типи світогляду | |
| Предмет вивчення філософії | |
| Методи і функції філософії | |
| Головне питання філософії | |
| Філософія Стародавньої Індії | |
| Філософія Стародавнього Китаю | |
| Філософія Стародавньої Греції | |
| Філософія Платона | |
| Філософія Аристотеля | |
| Середньовічна філософія | |
| Філософія Августима Блаженного | |
| Філософія Томи Аквинського | |
| Основні напрямки і характерні риси філософії епохи Відродження | |
| Філософія Нового часу | |
| Раціоналістична філософія Декарта. Вчення про субстанцію | |
| Філософія Френсіса Бекона | |
| Філософія Лейбніца. Вчення про монади | |
| Основні напрямки та ідеї німецької класичної філософії | |
| Філософія Іммануїла Канта | |
| Філософія Гегеля | |
| Філософія Йогана Готліба Фіхт | |
| Філософія Шеллінга | |
| Філософія Людвига Фейєрбаха | |
| Філософія марксизму | |
| Екзистенціальна філософія та її різновиди | |
| Філософія позитивізму Огюста Конта | |
| Некласична ідеалістична філософія Шопенгауера, Ніцше | |
| Філософія давніх слов’ян | |
| Філософія періоду Відродження (Україна) | |
| Філософія в Києво-Могилянській академії | |
| Філософія Григорія Сковороди | |
| Філософія ідеї Т.Г. Шевченка | |
| Філософія України другої половини ХІХ-ХХ століття | |
| Методологія наукового пізнання | |
| Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні | |
| Закон єдності та боротьби протилежностей | |
| Принципи і категорії діалектики | |
| Альтернативи діалектики | |
| Проблема пізнання у філософії | |
| Єдність, чуттєвого і раціонального, логіка та інтуіція | |
| Поняття “практика“ | |
| Філософська концепція творчості | |
| Суспільство, як система і життєдіяльності людини | |
| Екологія та екологічні поблеми на Україні | |
| Філософія історії: предмет і напрямки | |
| Поняття “рушійні сили розвитку суспільства“ | |
| Поняття суспільного виробництва | |
| Виробничі відносини і продуктивні сили |