Нарешті, на завершення теми наведемо основні тлумачення та оцінки діалектики в історії філософії, що є доволі цікавими та повчальними.
Автор
| Зміст поняття та його оцінка
|
Геракліт Ефесъкий
| • Все тече, все змінюється. Живе вмирає, мертве народжується.
• Світ - це не стан чи сукупність речей і станів, а невпинний рух, потік, в якому ніщо не лишається раз та назавжди наданим.
• Цей потік не є безладним, оскільки будь-які зміни можуть відбуватись лише від певного стану до протилежного і навпаки, значить війна, зіткнення протилежностей і є його рушійною силою.
|
Платон
| • Того, хто вміє ставити питання та давати відповіді, ми називаємо діалектиком.
• Діалектика - це мистецтво здійснювати сходження від окремих визначень до загальної ідеї і навпаки.
• Хто здатний оглянути все - той діалектик, той же, кому це не під силу, той ні.
|
Автор
| Зміст поняття та його оцінка
|
Аристотель
| • Якщо ми мислимо про якийсь конкретний предмет, то повинні виключити втягування в таке мислення інші предмети. Ми не повинні плутати різні предмети.
|
Плотин
| • Діалектика є здатністю давати у розумі мислене та словесне визначення кожної речі, що саме вона є, чим відрізняється від інших речей, що має спільного із іншими речами і, окрім того, де є місце кожної із них, і де є сутність, і скільки мається сущих, а також не сущих, відмінних від сущих. Вона каже про благо і про не благо, і про те, що відноситься до блага, і про протилежне йому, і про те, що є вічним, і, звичайно, про те, що таким не є; каже ж вона про все на засадах знання, а не гадки.
|
(І. Абеляр
| • Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні.
• Поза проникненням в мистецтво діалектики не можна уникнути заблуджень у мистецьки збудованих суджень.
|
М. Миьеску-Спафарій
| • Діалектика є художество любопренія: через неї або глоголемо благо, або ж хулу, і через преніє є усяка річ. Діалектика є художеством, що вчить способу змагатися відносно істини, або ж - вчення про істинні та хибні міркування; діалектика є мірилом того, як благо від зла та істину від хиби розрізняти.
|
І. Кант
| • Діалектика повинна служити викриттю претензій розуму на те, щоби отримувати достовірні знання поза досвідом.
|
Г.Гегель
| • Діалектика, звичайно, розглядається як зовнішнє мистецтво, що довільно вносить плутанину у визначення поняття та створює в них лише видимість суперечностей... Часто діалектика і справді являє собою ніщо інше, як суб'єктивну гру... Проте, в своїй істинній сутності, діалектика навпаки постає істинною природою власних визначень розсудку та речей взагалі. Діалектика є іманентний (внутрішньо органічний) перехід одного визначення в інше, перехід, в якому виявляється, що ці визначення розсудку є обмеженими, тобто такими, що самі себе знімають. В цьому полягає сутність всього кінцевого: воно само себе знімає. Діалектика, значить, є рушійна душа усякого наукового розгортання думки....
• Діалектика приводить до позитивного результату, оскільки її результат є не порожнє, абстрактне ніщо, а заперечення окремих визначень... Це розумове, хоча воно також є мисленим та абстрактним, є разом з тим цілком конкретне, оскільки воно не є простою єдністю, але єдністю розрізнених (відмінних) визначень.
|
Л.Фейербах
| • Істинна діалектика не є монологом самотнього мислителя із самим собою; це є діалог між "Я" і "Ти".
|
К. Маркс Ф. Енгельс
| • Діалектика мислення повинна бути лише більш-менш повним та виправданим відображенням процесів матеріальної дійсності.
• Діалектика - вчення про неминучість певних змін як в природі, так і в суспільстві.
|
B.J. Ленін
| • Діалектика - революційна душа марксизму, вчення про всезагальний рух та розвиток.
|
А.Шопен-гауер
| • Діалектика за значенням слова - це мистецтво вести бесіду. Але оскільки ніяка тривала бесіда не може обійтися без суперечки, то діалектика за самою своєю природою переходить в еристику (софістичне мистецтво суперечки заради перемоги).
|