рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Ключові терміни і поняття

Ключові терміни і поняття - раздел Философия, Філософія, її походження, проблематика та функції Фізис (Або Фюзис) (Здавньогрец. -Природа)-У Вихідному Значенні Те, Що Стан...

ФІЗИС (або ФЮЗИС) (здавньогрец. -природа)-у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, породжує свої різноманітні прояви.

АРХЕ (здавньогрец. -початок; перший, вихідний, головний пункт; засада) -у давньогрецькій філософії - універсальний початок усього сущого.

* АТОМ - дослівно: неподічьний, неруйнівний; найменша частинка речовини, яка не підлягає ніяким змінам; за Демокрітом, наявність такої частинки є запорукою не-знищуваності світу.

КОСМОС (здавньогрец.-порядок, краса, влаштування, оздоблення) розуміння Всесвіту як розумно та закономірно впорядкованого.

* ІДЕЯ (або ЕЙ ДОС) -дослівно: вид, вигляд; основне поняття філософіїПлатона, що позначає внутрішню неподільну цілісність будь-чого, завершену, одвічну його сутність; за дещо модернізованим тлумаченням - сукупність необхідних та достатніх елементів будь-якого явища або його конструктивний принцип.

ГІЛЕМОРФІЗМ (з давньогрец.- гіле та морфе) - за Арістотелем, вихідні складові будь-якого сущого; матеріяневизначений пасивний матеріал; форма- активне впорядкування матерії.

НООС (або НУС) (з давньогрец. -розсудок, розум, мудрість) - у давньогрецькій філософії'- Світовий розум, розпорядник та впорядник усього сущого у світі.

АТАРАКСІЯ- незворушність, безпристрасність; у школах завершального циклу античної філософії - душевний стан, до якого повинен спрямовувати своє самовдосконалення прихильник мудрості.

Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості

Слово "античний" в перекладі з латинської означає «давній». Але у звуженому й усталеному вживанні воно позначає початок

європейської культури та цивілізації, греко-римський давній світ. Відповідно до "античної філософії" входять філософські здобутки цього світу. Зауважимо, що поняття "антична філософія" ширше від поняття "давньогрецька філософія", бо охоплює, крім давньогрецької, ще елліністичну, римську й олександрійську філософії. Зазначену відмінність понять чітко видно при розгляді етапів розвитку античної філософії. натурфілософський (фізичний) або рання класика (VII-Vcm. до Р.Х.) висока класика (V-IVcm. до. Р.Х.)пізня класика або завершальний цикл античної філософії. До нього входять періоди: • елліністична філософія (IV—1ст.до Р.Х.).олександрійська філософія (Іст. до Р.Х— V-VIcm.). 'римська філософія (І—VI ст.). На двох перших етапах розвитку поняття античної філософії збігається з поняттям давньогрецької філософії, а в подальшому історичному розвитку сюди додалися і філософські досягнення інших, культурно споріднених із Грецією регіонів. Проте і надалі грецька філософія була не простою, а основною складовою античної філософії, оскільки поставала як вихідна інтелектуальна засада та освячений традицією взірець філософствування. Набула автономного (щодо інших сфер суспільного життя) характеру розвитку; завдяки цьому вона вперше отримала тут свою назву Постала відкритою та доступною: всі вільні громадяни^ окрім .жінок, мали право займатися філософією Була надзвичайно пластичною, тобто здатною набувати різних форм та виявлень Терпимо ставилась до різних ідей та позицій (окрім атеїзму) Була надзвичайно динамічною у розвитку (саме тому, що приймалися різні позиції і відбувалося швидке нарощування ідей, знань проблем) Чому ж завдячує антична філософія такими своїми якостями? Відповісти на це запитання означає зрозуміти, які умови й донині необхідні для нормального розвитку філософії, і побачити в історії античної філософії деякі виходи на сучасність. Умови що сприяли появі феномену античної філософії ►географічно-кліматичні —розміщення Балканського півострова, де починався розвиток античної філософії, на перетині трьох континентів (Європа, Азія, Африка); сприятливий клімат; наявність різноманітних природних зон (гори, долини, ріки, морські затоки), що, врешті, створювало ефект своєрідної "природної лабораторії" для випробовування людської кмітливості, розумності та активності ► культурно-історичні — Стародавня Греція перебувала в інтенсивних контактах із давнішими цивілізаціями, зверталась до їх здобутків та вміла їх оцінити, переосмислити і використати; сама вона у цьому плані була "цивілізацією другого порядку " соціальні - високий рівень розвитку соціальних стосунків та діяльності, різноманітність напрямів життєдіяльності; існування полісної (невеличкі міста-держави) форми організації життя та інтенсивні контакти міме полісами; демократичний устрій життя у більшості полісів, що сприяло спілкуванню між; людьми, культивуванню навичок формування ясних, виразних думок, їх аргументації та доведенню (у демократичних полісах найважливіші державні рішення приймалися на загальних зборах, де всі законні громадяни мали право висловити свою позицію) -► відносна зрозумілість античної міфології та її близькість до людини ► талановитість, активність та рухливість стародавніх греків Отже, антична філософія є першою історичною формою європейської філософії; в античному суспільстві філософія вперше відокремилась від інших сфер життєдіяльності людини та набула автономного характеру розвитку; завдяки сприятливим умовам розвитку вона дала початок багатьом ідеям і напрямам європейської науки та філософії.  
Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції Класичний характер розвитку античної філософії виявився, зокрема, у тому, що в ній чітко й виразно продемонстровано логіку розвитку людського мислення. Розпочинається антична філософія з появи натурфілософських ідей та шкіл у Стародавній Греції. Натурфілософія - це філософське осмислення природи ("натури" - лат.).Грецькою мовою слово природа звучить як "фізис", тому таку філософію у Стародавній Греції називали "фізичною", а філософів цього періоду — "фізиками". Світ природи з його масштабом, розмаїтістю та міццю найперше впадає в око допитливої людини, тому й думка, що осягає буття, розпочинається з осмислення природи. Для ранньої давньогрецької думки природа поставала як "все". Із чого ж може розпочати свої дії думка, яка хоче охопити "все" Вона й повинна розпочати з деякого "початку", тобто з того, з чого може це "все" постати або початися: з "архе" - найпершого, або давнього. Отже, на першому етапі розвитку античної філософії природа постала як її об'єкт, а першою проблемою цієї філософії - проблема пошуку вихідного початку буття ("архе"). Першим філософом Стародавньої Греції, за загальним визнанням, був Фалес із Мілета (місто на узбережжі Малої Азії; 624 - 526 pp. до Р. X.). Від нього до нас дійшло дві тези: " Усе з води" та " Усе має душу". Філософом Фалеса називають не лише тому, що мислитель висунув думку про першопочаток ("архе") світу, а насамперед тому, що він почав це обґрунтовувати, доводити, посилаючись на те, що без води немає життя, що агрегатні стани води (тверде тіло, рідина та газ) вичерпують можливі стани природної речовини. Друга теза засвідчує, що Фалес замислювався і над причинами змін та рухів, що відбуваються у природі, і шукав такі причини у внутрішній природі речей. Учень Фалеса - Анаксімандр (610 - 546 pp. до Р. X.), стверджував, що "архе" саме по собі не схоже ні на що; це - "апейрон", невизначене та безмежне. Думка Анаксімандра була проникливою, але вона не могла задовольнити людей того часу через неможливість пересвідчитись у реальному існуванні "апейрона". Третій представник мілетської школи Анаксімен (585 - 525 pp. до Р. X.) синтезував ідеї своїх учителів: початок буття має бути досить невизначений, але доступний для сприйняття, необхідний для життя і рухливий. На думку Анаксімена, саме таким є повітря, яке він і визначив як першопочаток усього. Діячі мілетської школи висловлювали продуктивні ідеї й у сфері інших питань, наприклад Фалес був видатним математиком та астрономом. І все ж головний їх здобуток - розроблення таких ідей про світобудову, що виявляє рух людської думки від конкретного через абстрактне до поглибленого усвідомлення реальності. До того ж мілетці підготували ідейний грунт для появи дуже сміливої і дуже продуктивної для науки та філософії тези про те, що "все подібне до числа або пропорції". Ця теза вводила в науку математичне обчислення, а належить вона Піфагору (570 - бл. 500 pp. до Р.Х.). Як Піфагор прийшов до ідеї числа як вихідного виміру всього, що існує? Якщо виходити з міркувань мілетської школи і | вважати, що "все" є щось "одне", то тоді світ Ц ("все") стає однорідним, тобто постає в одній Піфагор якості; у такому разі відмінності між: речами вже не якісні, а кількісні, усе можна виміряти числом. Піфагор уперше визначив умови застосування для пізнання математичного обчислення, а також відокремив думку від наочного, адже число, хоч воно й пов язане з речами, є невидиме само по собі, тобто абстрактне. Піфагор визначив також: числове співвідношення музичних тонів, ввів в обіг такі поняття, як "космос", "гармонія", "філософія". Давні джерела переповідають, що саме Піфагор уперше назвав себе немудрим, а любителем та шукачем мудрості (філософом). Високий рівень абстрактності вчення Піфагора змушував грецьких філософів шукати зв'язків між абстракціями і життям. Сучасник Піфагора - Геракліт Ефеський (544 - 483 pp. до Р.Х.) використав ідеї своїх попередників для побудови цілісної філософської концепції, що поєднувала високий рівень абстрактних міркувань із наочністю. Оскільки до Геракліта вже були створені філософські вчення, відмінні між собою, то він вважав за необхідне в розумінні світобудови перенести наголос із питання "Що?" (Що є світ? Що є початком світу?) на питання "Як?" (Як слід мислити, щоб мати достовірні знання?). Питання "Що?" і "Як?", що перебувають в органічній єдності між собою, від часів Геракліта Ефеського стають основними питаннями пізнання (у тому числі й наукового). На думку Геракліта, світ слід розуміти як потік, тобто: "Усе тече, усе змінюється". Доводячи свої думки, Геракліт дає відповідь на запитання, що саме тече, як тече, куди тече. Утечії, у становленні перебувають чотири світові стихії: Фвогонь, Ъповітря, ^вода і Ъземля. Вони переходять одна в одну, але не хаотично, а мірами, і загалом виходить, що світовий кругообіг здійснюється через виміряний рух від протилежного до протилежного: від рухомого, світлого, гарячого вогню — до інертної, темної, вологої землі і навпаки. Енергію усьому рухові дає вогонь як найперша і найдинамічніша стихія: "Весь цей Космос... є нічим іншим, як вогнем, що мірами спалахує та мірами згасає". Оскільки світовий рух відбувається не хаотично, то це свідчить про наявність єдиного світового закону - "логосу". "Логос" - це слово, мовлення, хід думки, і, отже, -розумний порядок. Саме логос визначає міри поєднання протилежностей у світі. Такий погляд на світ, у якому він постає динамічним, змінним унаслідок боротьби та поєднання протилежностей, дістав назву діалектики: "Війна - всьому батько ". БУДОВА СВІТУ (За Гераклітом Ефеським)* Геракліт є засновником діалектичного мислення, мислення, яке намагається різноманітність сущого звести да певної його внутрішньої енергетики. У реальному світі логос проявляє себе у вигляді блискавки — особливої дії особливого вогню (згадаймо, що Зевс керує світом за допомогою блискавки). Геракліт пояснював дією вогняної стихії усе, у т. ч. душу людини (особливий, сухий і чистий вогонь) і роботу інтелекту (просвітлення, "спалахи" при усвідомленні й т. ін.). Особливу увагу в період подальшого розвитку античної натурфілософії слід звернути на чотири школи. * Елейська школа (за назвою міста Елея). Найвідоміші представники Парменід (540 - 450 pp. до Р.Х.) та Зенон (490 - 430 pp. до Р.Х.). Парменід стверджував, що за належної уваги до процесу мислення ми змушені будемо визнати: "Лише буття є, а небуття узагалі немає". Бо про що б ми не мислили, думка буде непорожня. Навіть мислячи небуття, ми вводимо його в ранг буття, бо воно в цей момент існує для самого мислення як його предмет. Отже, усюди є лише буття, що дорівнює собі самому і є незмінне й невичерпне. Погляди на засади сущого як у своїй основі на нерухливі, незмінні, самототожні згодом (у німецького філософа Г.Гегеля) дістали назву метафізичного світобачення, яке за вихідними спрямуваннями протистоїть діалектиці. Парменіда вважають одним із зачинателів метафізики як стилю мислення. Зенон спрямував свої зусилля на захист ідей Парменіда через розроблення оригінальних задач-головоломок ("'апорії'Зенона"), які доводили немислимість руху і змін. * Школа атомізму. Найвідоміший давньогрецький атоміст Демокріт (480 -390 pp. до Р.Х.) виходив із тези, що "ніщо не виникає з нічого і не перетворюється у ніщо". Якщо у світі не було б чогось стійкого і незмінного, світ не утримався б у бутті. Можна ділити і дробити речовину, але не нескінченно; край, межа можливого поділу - атом (неподільний); його існування - запорука незнищенності світу. З атомів утворюються світові стихії, а з останніх - усе, що існує. А. Ейнштейн назвав ідею атомізму однією з найпродуктивніших в історії науки, бо вона справді дає можливість пояснити багато явищ. вся природа складається з атомів атоми мають кількісні властивості і не мають якісних властивістю атомів є рух атоми відрізняються один від одного формою, місцем знаходження атоми рухаються в порожнечі, яка, як і атоми, є матеріальною

* Школа еволюціонізму. Розробив її ідеї Емпедокл (483 - 423 pp. до Р.Х.), який вважав, що всі процеси світу можна пояснити через взаємодію чотирьох стихій, або елементів {вогонь, повітря, вода й земля), та двох сил протилежного спрямування {любов і ворожнеча). Під дією любові подібне з'єднується із подібним, а під дією ворожнечі навпаки — у світі панують роз'єднання, розпад. Любов та ворожнеча почергово встановлюють своє панування у світі, а останній перебуває у періодичних станах прямування або до досконалості (так виникають Космос і всі форми життя), або до розпаду (який неминучий після панування любові).

* Школа ноології, або концепції всесвітнього розуму. Розробив її Анаксагор (500 - 428 pp. до Р.Х.), на думку котрого все, що існує, складається з частинок, які містять у собі всі якості та властивості світу, — із гомеомерій (частково подібних до всього). Тому ми й бачимо різноманітність світу. Але конкретне поєднання гомеомерій зумовлене дією світового розуму - Нуса, або Нооса; саме він постає мірою для усього сущого. На початку XX ст. акад. В. Вернадський використає термін "ноон" для позначення ноосфери тієї частини біосфери Землі, що створюється завдяки культуротворчій діяльності людини.

МІЛЕТСЬКА ШКОЛА


Фалес

("усе з води")

Анаксімандр

(початок усього -"апейрон")

 

 

Анаксімен

("початок усього повіїря")

Піфагор

(усе подібне до числа або має пропорцію)


Геракліт

(світ є колообіг 4-х стихій; слід думати не лише над тим, що є світ, а й як треба його сприймати і розуміти)



 

Елеати Атомізм Еволюціонізм
(Парменід, Зенон) Є лише буття, (Демокріт) Ніщо не виникає (Емпедокл) Унаслідок
вічно тотожне со бі самому з шчого; поєднання стихій
  запорука буття світу- атом неподільний, незмінний, неруйнівний та космічних сил світ проходить різні стадц формування

Ноологія

(Анаксагор) Світовий розум упорядковує Космос,

використовуючи "гомеомерії" -частинки, які мають якості всього

Отже, давньогрецька натурфілософія розвивалась динамічно, демонструючи при цьому деякі загальні закономірності руху людського мислення - від простого => до складного, від конкретного => до абстрактного, від недиференційованої проблематики до диференційованої, від неусвідомленого => до усвідомленого, висунувши цілу низку продуктивних для європейської цивілізації ідей і теорій.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія, її походження, проблематика та функції

Рік.. Віктор Леонтійович Петрушенко ФІЛОСОФІЯ Навчальний посібник..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Ключові терміни і поняття

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії (науки), релігії та мистецтва
Термін "філософія" має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та набула автономного характе

Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
  Оскільки філософія покликана перш за все надати людині найперші орієнтири для її життєвого самовизначення, то структура філософського знання визначається виділенням тих сфер реал

Філософія як сфера духовної культури виконує певні функції
Світоглядна (філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей).

Філософія стародавнього сходу
... Ми відчуваємо, що Схід - це щось дуже своєрідне й відмінне від нашого західного світу... Сергій Ольденбург У мудрості Сходу та Заходу ми бачимо вже не ворожі сили, а

Ключові терміни і поняття
* ТРАДИЦІОНАЛІСТСЬКИЙ ТА ПРОҐРЕСИСТСЬКИЙ ТИП ЦИВІЛІЗАЦІЇ- характеристики цивілізацій за їх фундаментальними ціннісними установками, запропонованіРене Геноном: традиціоналістська цивілізац

Проблема "Схід - Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
Історично філософія розвивалася у контексті саме цього протистояння цивілізацій: відомо, наприклад, що деякі філософи Стародавньої Греції мали контакти із східними мудрецями; не виключено, що й вон

Основні відмінності між східними та західними типами цивілізації
Західні цивілізації Відносна автономність різних сфер суспільного життя (політики, економіки та ін.) Відданість новаціям, цінування нового, орієнтаці

Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії
Проте, варто звернути увагу на такий факт: давньосхідна та давньогрецька філософія виникають практично одночасно, але існує давня традиція починати історію філософії саме зі Сходу. Чим це мо

Основні істини
Є припинення страждань можливе лише шляхом відмови від спраги життя, залишення її шлях до позбавлення страждань восьмиразовим (правильне судження, правильне рішен

Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю
духовним каноном життя Стародавнього Китаю є так зване П’ятикнижжя "("У-цзінь "). У "П'ятикнижжі" в образно-міфологічній формі подано най-фунд

Погляди Конфуція на людину
Шляхетна людина вибудовує свою поведінку відповідно до волі Неба у її душі діє доброчинність живе за принципами поваги до батьків, людинолюбства, виконання ритуалів не має в

Антична філософія
Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті.Георг Гегель Усі філософські питання починаються

Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
• У період високої класики об'єктом осмислення для філософії ста-9 ють усі сфери людської життєдіяльності. Першими повернення проблематики від пізнання природи (космосу) в напря

Вихідні поча тки буття за арістотелем
Будова речей Форма всіх форм (світовий розум) Перша матерія (можливість бути) Причини речей матеріальна формальна дійова цільова

Ключові терміни і поняття
♦ АБСОЛЮТ- основна характеристика Бога в середньовічному Його осмисленні, яка передбачає доведення позитивних якостей Бога до гранично можливого стану повноти та досконалості

Світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
ч Входячи у нову історичну епоху, ми спостерігаємо картину зміни світоглядів])Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світогляді під час переходу від античності до європейсько

Середньовічний світогляд
• політеїзм (багатобожжя) • боги є частиною природи або уособленням природних стихій • вихідні якості богів: сила, могутність • боги впорядковують

Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя
Вихідним джерелом середньовічного світобачення постає Біблія у складі Старого та Нового завітів. Біблія озброює християн цілою низкою вихідних догм. Але ці догми потребували певних

Релігія
© вимагала приймати   свої догмати на віру © ініціювала нову

Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
Основи середньовічного суспільства остаточно сформувалися у Європі в IX—X ст. У цей час склалася система особистих суспільних залежностей (васалітет), а християнська релігія пронизувала собою та ре

Містика
©розум і роздумування ведуть лише до гріха і до відходу від шляху віри © шлях до Бога лежить через почуття, любов до Бога та самозречення

Вчення Фоми Аквінського про умови симфонії розуму та віри
► існують істини, які можна осягнути природним розумом (царина науки та філософії) існують істини, які перевищують людські можливості (вони даютьсялише в божественному об'я

Філософія відродження
Корінь людського буття полягає у свободі волі, а останню можна реалізувати лише через реальне діяння. Данте Аліг'єрі Головне для людини - уславити себе земними вчинками.

Ключові терміни і поняття
♦ МАКРОКОСМос ТА МІКРОКОСМ ос - поняття, що позначають фундаментальні орієнтири європейського світобачення доби Відродження: макрокосм - великий світ, мікрокосм - малий світ, або людина. Ц

Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
Криза середньовічного світобачення, а також хід соціокультур-них процесів пізнього Середньовіччя призвели до якісних зру-шень у європейській культурі. Ці зрушення були пов'язані >зі зростанням з

Світогляд в епоху Відродження
Подібне розуміння людини в її ставленні до світу і до себе самої спричинило й те, що саме від людини тепер почався відлік будь-яких вимірів сущого. Виникає перспективне сприйняття дійсності, а на к

Світогляд в епоху Відродження
Подібне розуміння людини в її ставленні до світу і до себе самої спричинило й те, що саме від людини тепер почався відлік будь-яких вимірів сущого. Виникає перспективне сприйняття дійсності, а на к

Марсіліо Фічіно
Ще більше в добу Відродження було уславлено ім'я Марсіліо Фічіно (1433 - 1499), якого більшість дослідників вважає справжнім зачинателем ренесанс-ного платонізму. 7 листопада 1467 року на ві

Філософські ідеї пізнього Відродження
У XVI ст. у філософській думці Відродження починають відчутно проявлятися ознаки ідейної кризи. У цей період гуманізм більше пов'язаний із власними рененесансними культурними основами, ніж з античн

Філософія нового часу
Знання - це сила. Френсіс Бекон Кожний народ тим більше є громадянським і освіченим, чим краще в ньому філософствують. Рене Декарт Філософія є донькою мислення.

Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії
Вступаючи у Європу Нового часу, ми можемо сприймати її як добре знайому і майже сучасну нам, бо й справді у цю епоху сформувались деякі такі засади та елементи європейського цивілізованого життя, я

Методологічні пошуки Ф.Бекона, Р.Декарта та Т. Гоббса
Першим філософом Нового часу був англійський дипломат і політичний діяч Ф. Бекон (1561 - 1626). У своїх творах із симптоматичними назвами "Новий Органон" та "Нова Ат

Тих, що формує сама людина
Але ці ідеї людина знаходить в інтелекті не відразу і не просто: спочатку вона майже стихійно набуває певних знань у потоці життя, і може такими знаннями задовольнятися усе життя. Проте критичний п

Теорія пізнання Дж. Локка. Скептицизм П. Бейля та Д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі
Англійський філософ Дж. Локк (1632 - 1704) постав засновником більш-менш розвиненої теорії пізнання у філософії Нового часу. Значну увагу він приділив запереченню існування "вроджених і

Б. Спіноза та Г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
Філософи Нового часу намагалися вирішувати не лише проблеми пізнання та суспільного життя, а й подати свої міркування у систематизованій формі, звівши їх на надійному фундаменті. Таким фундаментом

Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки
Глибоку і своєрідну концепцію людини в епоху Нового часу розробив відомий французький фізик, математик і філософ Блез Паскаль (1623 - 1662). У своїй праці "Думки" (що

Тема 4 німецька класична філософія
В основі світу лежить ідеальне начало - "ідеальна ідея ", основними рисами якої є активний і діяльний характер, постійний рух і розвиток. Георг Геґель Мислення н

Ключові терміни і поняття
* АПРІОРНИЙ ТА АПОСТЕРІОРНИЙ - дослівно: "переддосвідний" та "після-досвідний"; поняття філософіїІ.Канта, який вважав, що задля пізнання людському розуму потрібні його

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
Уявімо собі, що фахівцям у галузі світової філософії поставили запитання: якщо була б гіпотетична можливість зберегти лише одну історичну форму філософії, яку б саме вони залишили за умови, щоб із

Причини виділення в окремий стан німецької класичної філософії
Принципи, введені німецькою класичною філософією активності або діяльності системності знання розвитку рефлек

Іммануїл Кант - творець німецької класичної філософії. Основні ідеї І. Канта
Початок німецької класичної філософії пов'язаний з діяльністю Іммануїла Канта (1724 - 1804), який народився і прожив усе життя у пруссько-му місті Кенігсберзі (тепер Калінінград). Тут він за

Періодів філософської діяльності І. Канта
Часові межі періоду 5 0-60-ті pp. XVIII ст. 70-80-тірр. XVIII ст. 90-ті pp. XVIII ст. Назва періоду

Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
Георг-Вільгельм Фрідріх-Геґель (1770- 1831) народився у м. Штуттгарті, навчався на теологічному факультеті Тюбінґенсь-кого інституту, займався домашнім учителюванням, був директором Нюрнберз

Життєвий цикл Абсолютної ідеї у філософії Геґеля
Відмінність -заперечення попереднього стану (природа, тобто множинність,мінливість, еволюція) "Антитеза" Самототожність ідей (її зміст=логіка) "Теза"

Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха
Людвіг Андреас Фейербах (1804 - 1872) після навчання у Гейдельберзі (теологічний факультет) та в Берліні (філософський факультет) став палким прихильником та одним із кращих учнів Геґеля.

Історико-філософський процес у європі XIX ст
Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця. Поширювалась впевненість, згідно з якою історія думки досягнула виріша

Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на поч. XX ст
У 20 - 30-х роках XIX cm. філософія Г. Геґеля набула в Європі тріумфального поширення, а в Німеччині її було проголошено офіційною філософією, особливо корисною для зміцнення соціального

Некласична
♦ буття є цілісне, глибинно узасаднене, внутрішньо концентроване ♦ розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки ♦ розум здатний висвітл

Некласична
♦ буття є цілісне, глибинно узасаднене, внутрішньо концентроване ♦ розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки ♦ розум здатний висвітл

Ключові терміни і поняття
Ф А БСУРД - у філософських міркуваннях А. Камю - ситуація людського існування, зумовлена впевненістю людини у тому, що "Бог помер", що не існує абсолютної системи визначення добра і зл

Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософи у XX ст
За загальним визнанням філософів, істориків, культурологів, політичних діячів та інших інтелектуалів, XX ст. являє собою особливий етап у розвитку сучасного суспільства. Воно вирізняється надзвичай

Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст
У XX ст. наука досить швидко та впевнено перетворилась на один із провідних чинників суспільного життя. Впливаючи перш за все на виробництво, вона поступово почала втручатися і в усі інші сфери сус

Заслуги неопозитивізму
Його представники зробили вагомий внесок у розроблення математичної логіки та вдосконалення мови науки під впливом ідей та діяльності неопозитивізму суттєво змінилися уявлення про науку

Топографічна структура психічного апарату людини
суспільна свідомість свідоме несвідоме Фрейд зміг проникнути в "темні" пласти і закутки духовного світу людини, на що практично не звертав уваги філософський раціоналізм Н

Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст
У філософії XX ст. авторитетними та впливовими були ті течії, які намагалися осмислювати суспільство, суспільну історію та соціальні проблеми: адже у XX ст. історія не лише почала рухатися прискоре

Концепція культури та історії О.Шпенглера
історія людства являє собою сукупність співіснуючих культур кожна культура є замкненою або локальною, непроникненною зовні, базується на дусі певного народу, який її творить

Релігійна філософія XX ст
У філософії XX ст. вагоме місце належить релігійній філософії. Здавалося б, на тлі успіхів науки, техніки, росту та поширення інформаційних систем і технологій релі

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
% історичні та культурні особливості формування української філософської думки; ^ етапи розвитку української філософії та їх загальну характеристику; ^> зміст і проблема

Ключові терміни і поняття
А НТЕЇЗМ - так деякі дослідники називають прояви в українському національному характері та філософській думці любові до Землі, культ Землі. * АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. anthropos

Загальні особливості української філософії
Філософія - явище загальнолюдське. Вона досліджує те, що становило в минулому і становить у наші дні ядро загальнолюдських цінностей, самоусвідомлень, духовних надбань. Українська філософі

Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
Філософія як особливий напрям інтелектуальної діяльності з'явилася на території України в часи Київської Русі, і занесеною сюди вона була разом із християнством із Візантії - православної грецької

Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
Філософія як особливий напрям інтелектуальної діяльності з'явилася на території України в часи Київської Русі, і занесеною сюди вона була разом із християнством із Візантії - православної грецької

Світоглядні позиції та погляди і. Вишенського
-^ "внутрішнє спасіння"людини неможливе без знищення несправедливості, нерівності, гноблення •р, рішуче поставав проти західних впливів на українську культуру та світог

Діяльність Г.Сковороди
Перший вищий навчальний заклад Східної Європи, який діяв стабільно протягом століть - Київський колегіум, а згодом - Киє-во-Могилянська академія - утворився у 1632 р. шляхом об'єднанн

Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
У другій половині XVIII ст. Україна остаточно втратила рештки своєї державної автономії та колишню військову славу. Гї територія була поділена на окремі частини: до 80% її входило до складу Російсь

Леся Українка
усвідомлення суперечливості та безмірної складності людського ставлення до світу проблему людини окреслювала як проблему вибору одного з декількох можливих варіантів життєвих дій

Особливості розвитку української філософії XX ст
На початку XX ст. українська культура, як і культура Російської імперії в цілому, перебувала у стані бурхливого розвитку та оновлення. В Україні поширювались ідеї найновітніших західних філософськи

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
\ основні функції, що їх виконує поняття буття у філософії; \ як пов'язане поняття буття із людським способом самоутвердження в світі; ^ послідовність категоріальних

Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним світовим авторитетам; історико-фІлософський процес визначає рух думки в напрямі

Давньогрецькі концепції буття
Геракліт: стабільного, стійкого буття зовсім нема, сутність буття у вічному становленні, в єдності буття і небуття. У Середні віки буття постає в окресленні абсолюту. Бог

Буття у сучасній науковій картині світу
ДИНАМІЧН , СИСТЕМНО-ІЄРАРХІЧНЕ, БАГАТОРІВНЕВЕ,(мікро-, макро-, мегарівні) ЕВОЛЮЦІЙНО-ДЕМОНСТРАТИВНЕ Найважливішими характеристиками буття в сучасній науковій кар

Свідомість як філософська проблема
Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ". Жан-Поль Сар

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні знати
основні причини складності розуміння та наукового вивчення свідомості; провідні ознаки, за якими ми можемо переконуватись у реальному існуванні свідомості; зміст осно

Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю, невичерпністю та універсальністю. В цілому

Проблема походження свідомості
Особливість філософського аналізу свідомості полягає у розкритті її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій. Всі ці проблеми досить часто ставляться в залежність від історичн

Сучасні концепції походження свідомості
Релігійна: свідомість с проявом Дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матері альне та духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття "іскр

Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
Той факт, що свідомість не підлягає прямому чуттєвому спостереженню, що вона не фіксується за допомогою приладів чи індикаторів, врешті визначається як її ідеальність. Ідеальність, як ми вже знаємо

Структура та функції свідомості
Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, котру традиційно досліджували філософія та психологія. У XX ст. структуру свідомості вивчали такі філософські школи, як феноменологія,

Людина та її буття як предмет філософського осмислення
Людина сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної випадковості, але вона тримає в своїх руках усі зв язки зі світом. Жан-Поль Сартр Якщо тварина одвічно і всебічно

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
у якому сенсі буття людини проблематичне; ієрархічну будову сутнісних проявів людини; зміст понять "буття людини", "життя людини" та "і

Ключові терміни і поняття
*ВІДКРИТІСТЬ фундаментальна характеристика людини, її здатність внаслідок біологічної неспеціалізованості змінюватись, поставати незавершеною, відкритою різним вимірам культурно-історичного проц

Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
Впершому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини людиною не можна звести до житт

Людський спосіб буття
включення людини в соціально-культурні процеси опанування людськими способами діяльності . вміння самостійного осмислення та оцінювання ситуацій життя здатність прилучитися до духовного у

Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму
Людина давно зрозуміла свою унікальність і через це сприймала себе саму не інакше, як через чимсь спричинене виникнення, пришестя в цей світ. Сьогодні ми знаємо і про світ, і про людину набагато бі

Основні версії походження людини
► занесення людини (та життя) на Землю із інших світів або планет (інопланетна версія) ► виникнення людини внаслідок реалізації якоїсь фундаментальної космічної прогр

Основні екзистенціали буття
^ +не пряме, безпосереднє, тобто природне, а опосередковане культурою, знанням, усвідомленням ставлення до дійсності; людина опиняється на певній дистанції від прямих реакцій на дійсність та від

Співвідношення в людині природного, соціального,персонального та транцендентного.Вихідні цінності людського буття
Чим виправдане виділення для аналізу людини відношення природного та соціального? Перш за все тим, що у певному плані природне та соціальне постають протилежностями: соціальне обмежує природне, вво

Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
Одним із могутніх, можна сказати майже абсолютних, обме-жень для людини постає смерть. ♦Конечність надає людському існуванню сенсу, оскільки робить людське життя визначеним, з

Філософія особистості
Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати са

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
найперші характеристики людської особистості; вихідні поняття, за допомогою яких розкриваються най перші виміри людини; ^ співвідношення особистості та цінності; "^> прові

Вихідні цінності людського буття
Поняття "людина - індивід - особа - особистість - індивіду-альність", характеризують якісні прояви людини. > Поняття "людина" означає вид у біологічній к

Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "Я і Ти", "Я та Інший" у особистісному окресленні
Людська особистість окреслюється перед нами, як концентрація тих якостей, які ми традиційно пов'язуємо із людським початком буття, тобто саме особистістю визначаються прояви людини як людини. Людсь

Прояви людської особистості
через самотність ідеали, мотиви, цінності самоусвідомлення принципи, переконання, вірування самодостатність знання, погляди, еруди-ція, вищі почуття сенсопокладан

Буттєві прояви особистості
Творчість активність спілкування культурні традиції психологічні особливості людини стать: гендерні характеристики соціальні ролі та статуси До особливої сфери реальних проявів людс

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
основні смислові наголоси поняття пізнання; основні види, рівні та форми пізнання; філософські позиції, що виникають на ґрунті тлумачення можливостей людського пізнання та значенн

Ключові терміни і поняття
АГНОСТИЦИЗМ - позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх відношення до істини.

Поняття пізнання та його види
Проблеми пізнання досліджує розділ філософії (або філософська наука) під назвою "гносеологія" (давньогрец. "гносис" - пізнання; "логос" - учення, наука).

Рівні та форми пізнання
Рівень пізнання Об'єкт пізнання (завдання) Форми пізнання Результат пізнання Чуттєвий

Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
Із самого початку усвідомлення пізнавальної проблематики перед людьми постало питання: якщо ми сприймаємо дійсність через певні наші образи, уявлення, поняття, то якою мірою можемо бути впевнені в

Людина і пізнання. Істина і правда
Розгляд суттєвих аспектів пізнання дав нам змогу пересвідчитись: пізнання є органічною складовою частиною людської життєдіяльності. Завдяки пізнанню людина дістає можливість ставитися до дій

Проблеми методології в сучасній філософії
Значно краще взагалі ніколи не думати про відшукання істини будь-якої речі, ніж робити це без метода: адже цілком безсумнівно, що внаслідок невпорядкованих занять такого роду та неясних міркуван

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
чим зумовлена потреба у методах в пізнанні та практичній людській діяльності; з чого складаються методи пізнання, чим відрізняються методологія та методика; якими є провідні метод

Ключові терміни і поняття
* МЕТОД - (від давньогрецького - через простежений шлях) свідомо застосовані порядок та послідовність дій, що приводять до бажаного результату. Потреба у методі є універсальною для людської діял

Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії
Поняття про метод як шлях оптимізації філософських пошуків виникло ще у філософії стародавнього світу, оскільки вже там відбулося усвідомлення необхідності підкріплення філософських міркув

Відмови від тотального методологізму в історії філософії
переростання ідеологізму у тоталітарну ідеологію усвідомлення неприпустимості зведення людини і пізнання до проя

І Метод як спосіб організації свідомої людської діяльності має • своє застосування всюди
Пояснюється це вже відомою нам фундаментальною особливістю людського становища в світі: навички людської діяльності та культуротворення не передаються генетично; засновані на неприродних (або надпр

Проблема методу та методології в сучасній філософії
Методологічна ситуація в сучасній філософії постає досить специфічною: філософія давно втратила статус "науки всіх наук", давно відмовилась від претензії на вироблення єдиного та універса

Релігійної філософії
Сцієнтистська парадигма, згідно якої найпершим завданням філософії постає обслуговування науки і при тому та перш за все саме методологічне обслуговування. На першо

Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання
Весь хід нашого розгляду пізнавальної проблематики привів до необхідності докладніше з'ясувати суттєві особливості наукового пізнання, адже немає сумніву в тому, що наукове пізнання сьогодні є найр

Теоретичний рівень пізнання
* аксіоматичний: виділення вихідних співвідношень сфери пізнання та встановлення з їх допомогою змісту і зв'язків цієї сфери ► теоретичного моделювання: конструюванн

Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні. П. Абеляр Діалектика вчить тільки засо

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
*Ь основні історичні віхи виникнення та розвитку діалектики; •^ причини позитивного та негативного ставлення до неї; 0> основні складові діалектичного мислення; **> принципові засади д

Місце діалектики в системі філософського знання
—^ по-перше, не зважаючи на наявність в історії філософії досить негативних її оцінок, діалектику неможна вилучити із світового історико-філософського процесу;

Основні підходи до пояснення співвідношення діалектикиіз філософією
► сукупність вихідних понять; ► сукупність вихідних принципів; ► певну предметну та рівневу структуру. визначеність всього, що відб

Вихідні складові теорії діалектики: рівні діалектичного мислення, принципи, категорії
-♦• За Гегелем існують такі сходинки пізнавальної рефлексії: 1) чуттєвість, яка приносить в людський інтелект на-даність; 2) рефлексія чуттєвого (коли людина фіксує в розумі те, що потрапл

Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою
Чому для цілої низки філософів та науковців діалектика постає неприйнятною? Окрім того, що вони досить часто пов'язують діалектику із політичними та ідеологічними явищами, тут спрацьовують й деякі

Визначення та оцінки діалектики в історії філософії
Нарешті, на завершення теми наведемо основні тлумачення та оцінки діалектики в історії філософії, що є доволі цікавими та повчальними. Автор Зміст по

Філософія історії
Філософія історії- це наукова теорія історії, критичне переосмислення різноманітних напівлегендарних або й відверто міфічних відомостей і переказів. Анн Робер Жак Тюрго

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
предмет і завдання філософії історії; проблематику філософії історії та особливості її історичного формування; основні підходи до розв'язання проблем спрямованості та сенсу історі

Ключові терміни і поняття
ІСТОРІЯ процеси дійсності, що виникають та розвиваються як частина космічних процесів, але частина особлива - пов 'язана із свідомою діяльністю людини та із свідомими фіксаціями сукупності подій

Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
Якщо сутнісні сили людини окреслюють її можливості, то історія людства постає виявленням реальності людини. Якщо ми бажаємо знати, що таке людина, якими є її справжні прояви, то повинні звернутися

Чи має історичний процес власну якісну особливість?
історія - це частина загального природно- космічного процесу (антична філософія, філософія Середньовіччя, частково - Відродження); історія має свою якісну специфіку і в пе

Поняття історії. Історичний процес як реальність
Коли ми думаємо про історію або ж звертаємося до книжок, присвячених історії, то остання найчастіше окреслюється перед нами як сукупність подій, що колись відбулись, проте зараз вони віддалені в

Людина та історія. Роль особи в історії
Всі наші розвідки в галузі філософії історії виправдані, врешті, основною темою - темою місця людини в історії. І ця тема виглядає досить суперечливою. Л Людини немає

Соціальна філософія
Лише в людях людина може знайти сховище. І той, хто хоче здаватися собі самотнім або анархістом, насправді - людина, яка палає бажанням, щоби її побачили інші. Альбер Камю

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
% на чому базуються та як виникають соціальні якості речей та процесів дійсності; Ъ що таке суспільство і в чому полягають його основні функції; *t> з яких елемен

Ключові терміни і поняття
* ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА -■ сукупність процесів, станів та рівнів інтелектуальної діяльності певного суспільства, що продукує духовні цінності та задовольняє духовні потреби люде

Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи
З'ясування сутності соціального дозволяє нам стверджувати, що суспільство не можна зводити до співіснування великої кількості людей, адже можуть існувати і суто тваринні форми колективного виживанн

Спільне між суспільством та природою
-^ суспільство виникає і функціонує всередині природно-космічного процесу, а тому природні явища не можуть не узгоджуватись із загальними законами останнього; в цьому плані суспільство поста

Спільне між суспільством та природою
-^ суспільство виникає і функціонує всередині природно-космічного процесу, а тому природні явища не можуть не узгоджуватись із загальними законами останнього; в цьому плані суспільство поста

Культура та цивілізація
Культура - це набуття розумною істотою здатності ставити будь-які цілі взагалі. Іммануїл Кант Найважливішим успіхом сучасної цивілізації, який визначив усі останн

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
^ причини суттєвого загострення питання про сутність культури у XIX - XX ст.; (^СуТТєві ознаки культури; суттєві ознаки цивілізації; основні аспекти співвідношення наці

Ключові терміни і поняття
* КУЛЬТУРА - сфера найпершого та найяскравішого виявлення людини, її суттєвих характеристик і можливостей - та частина дійсності, яка перетворена людиною, але в якій людські творчі можлив

Суттєві ознаки культури
Все, що ми називаємо людським началом буття, постає перед нами як певне протистояння та збалансування стихійно-природного та нормативно-соціального в людині. Цей момент є принципово важливим для фі

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги