рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

Концепція і теорія як форми наукового пізнання. - раздел Философия, Основи філософських знань Ідея - Це Форма Наукового Пізнання, Яка Відображає Зв'язки, Закономірності Ді...

Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення.

Функції ідеї:

1. підсумовування досвіду попереднього розвитку знання;

2. синтезування знання в цілісну систему;

3. виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ;

4. спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем. '

Ідея є особливою формою наукового пізнання. Вона не просто відображає дійсність такою, як вона існує тут і тепер, але і її розвиток в можливості, в тенденції, вона фіксує не лише суще, але і належне, спрямовує пізнавальну діяльність людини на практичне перетворення дійсності згідно зі змістом наявного знання.

"Проблема - це форма і засіб наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема є відображенням проблемної ситуації, яка об'єктивно виникає в процесі розвитку суспільства як протиріччя між знанням про потреби людей у яких-небудь результативних практичних та теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх реалізації. Проблема - це суб'єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні; вона є одночасно засобом і методом пошуку нових знань. Постановка проблеми - це вихід зі сфери уже вивченого в сферу того, що ще належить вивчити. Як пошуковий метод проблема включає в себе нове знання, але воно має характер припущення і поряд з істинними положеннями містить також і заблудження. Проблема - це етап зародження нових знань, що має активний пошуковий характер, і в якому істинне переплітається з неісгинним. Це також початковий етап становлення наукової теорії. В такому разі проблема є джерелом розвитку теорії, пошуком. шляхів її використання для вирішення практичних завдань, а також визначення меж її застосування і, тим самим, виявлення її обмеженості. Розвиток пізнання можна уявити як перехід від постановки одних проблем до їхнього вирішення, а потім до постановки нових проблем та подальшого вирішення їх.

Гіпотеза - це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена. Гіпотеза є формою розвитку наукового пізнання, засобом переходу від невідомого до відомого, від незнання до знання, неточного знання до більш повного, точного. Гіпотези висуваються в контексті розвитку науки для вирішення якої-небудь конкретної проблеми з метою пояснення нових експериментальних даних або ж для усунення суперечностей між теорією та негативними даними експериментів шляхом проведення перевірки, доведення. Після цього гіпотеза перетворюється в наукову теорію або замінюється новою гіпотезою. Висунення нової гіпотези, як правило, спирається на результати перевірки попередньої, навіть тоді, коли результати були негативними. Тому стара гіпотеза стає необхідним історичним і логічним етапом становлення нової.

В діалектичній єдності ідеї, проблеми, гіпотези формується наукова концепція, яка обґрунтовує основну ідею теорії.

Концепція - це форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії, це науково обґрунтований та в основному доведений вираз основного змісту теорії, але на відміну від теорії він ще не може бути втілений у струнку логічну систему точних наукових понять.

Теорія - це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності та суттєві характеристики об'єкта. Теорія на відміну від гіпотези є знанням достовірним, істинність якого доведена і перевірена практикою. Вона дає істинне знання та пояснення певної сфери об'єктивної дійсності. Від інших видів достовірного знання теорія відрізняється своєю точною логічною організацією і своїм об'єктивним змістом, а відповідно і своїми пізнавальними функціями. Теорія дає змогу зрозуміти об'єкт пізнання в його внутрішніх зв'язках і цілісності, може передбачити нові., поки що невідомі факти, прогнозуючи поведінку систем у майбутньому. Функції теорії: пояснення та передбачення. Істина - це якісна характеристика людських інтелектуальних побудов, а не реальності. Істина - це не картина реальності в людському розумінні, а складне процесуальне розумове утворення, яке дає змогу констатувати наявне, виявляти суттєве та пересвідчуватись у можливостях знання. Істина постає суттєвим поглибленням нашого сприйняття дійсності і усвідомленням самого нашого пізнавального досвіду. Це, по суті, гносеологічний ідеал пізнання. Підходи до дійсності, які вилились у таких позиціях:

1. у позицію догматизму - перебільшення значення еталонного, незмінного елемента в пізнанні, прагнення вважати здобуті знання абсолютною істиною;

2. у позицію релятивізму - перебільшення значення мінливості знань, проголошення усіх знань відносними;

3. у позицію утилітаризму - зведення до рангу істини тих знань, які на даний момент виявились виправданими і корисними;

4. у позицію нормативного ставлення до істини - істина недосяжна, проте важливим є не її отримання а лише рух до неї.

Усі ці реальні ознаки істини (сталий елемент пізнання, його мінливість, практична виправданість, нормативна спрямованість до ідеальної по вноти)входять у зміст наших знань. Залежно від конкретних складників, особливостей побудови та обґрунтування знання якісно характеризуються як очевидні, вірогідні, достовірні, правдиві, правильні та істинні. В останньому випадку йдеться про наукові знання.

Очевидність характеризує максимально повне співпадіння ментальних засобів та утворень з тим, що входить в людське сприйняття або розуміння. Очевидність супроводжується відсутністю сумнівів щодо точності знання. Достовірність засвідчує наявність у певних знаннях тих чи інших (чуттєвих, логічних, смислових) ознак істинності. Вірогідність стосується оцінки знань на міру їх виправданості, коли немає точних свідчень про їх помилковість або правилам їх вибудовування та використання. Правдивість характеризує знання і пізнання як людську, цілісну, особистісну позицію щодо світу і буття. Правдивість характеризує щирість відношення до знань, відомостей, інформації.

В негативному плані якість знання оцінюється через поняття: заблудження - коли знання сприймаються як достовірні, достатньо повні, хоча мають такий ступінь неповноти, який реально виводить їх за межі неповноти; помилки - коли порушується правильність у змісті, формі або функціонуванні знання; хиби (хибності) - коли знання свідомо перекручуються, але подаються як істинні чи достовірні.

У науці істинність знань визначають максимальним ступенем їх відповідності критеріям та нормам науковості.

Критерії істинності наукових знань:

1. підтвердження фактами;

2. підтвердження експериментальними перевірками;

3. узгодженість із принципами наукової теорії;

4. коректність і точність застосування термінології;

5. логічна та концептуальна несуперечливість.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи філософських знань

Хмельницького кооперативного торговельно економічного інституту... Основи філософських знань...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Пояснювальна записка
Навчальна програма вивчення нормативної дисципліни «Основи філософських знань» складена відповідно до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.02 № 1/9-307 та додатка до ц

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специфіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських питань. Основне питання філос

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Ск

Тема 1.6. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики
Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого. Прогрес і регрес. Принципи, закони і категорії діалектики. Принципи діалектики: загального зв’язку, загального розвитку, дете

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Людина як суб’єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське буття як цілісна єдність природного, соціального та духовного. Основні форми буття людини. Єдність

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ п/п   Назва розділів і тем Кількість годин Усього Аудиторні заняття Самостійна робота

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специ­фіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських пи­тань. Основне питання філ

Основне питання філософії
3. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Типи та види світогляду 4. Свідомість як найвища форма відображення дійсності. Методичні

Самостійна робота: Теоритичні підсумки і практичні результати матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості
  Методичні рекомендації: розкрити суть поняття "свідомість", концепції походження свідомості, з'ясувати, які чинники впливають на виникнення та функціонува

Суспільна природа свідомості.
Властивість відображення матерії пройшло тривалу еволюцію: від відображення в неживій природі до біологічного відображення і від нього до соціального і кожний з цих етапів характеризується якісною

Структура свідомості.
Досі термін «свідомість» вживався в широкому значенні для позначення інформаційного відображення на рівні соціальної форми руху матерії, взятої загалом. Його ж вживають і в більш вузькому значенні,

Ідеальність свідомості.
Свідомість забезпечує життєдіяльність людини і суспільства в такій же мірі, як і матеріальне виробництво. Породжуючи світ ідеальних образів, світ особливих ідеальних об'єктів, свідомість дає можлив

Запитання для самоперевірки
1.Чому філософія є універсальною наукою? 2.В чому особливості предмета філософії? 3.Яку структуру має філософське знання? 4.Які функції виконує філософія? 5.Чому

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Класична німецька філософія. . Філософія Г. Гегеля як найвище досягнення класичної німецької філософії.
Методичні рекомендації: Пояснити, чому історія філософії починаються зі Сходу, хоч староіндійська філософія виникла практично одночасно з філософією Стародавньої Греції. Р

Запитання для самоперевірки
1.Назвіть найдавніші духовні джерела філософії Стародавньої Індії. 2.Які впливові духовні рухи передували виникненню філософії Стародавньої Індії? 3.Які староіндійські філософські

Атомізм (VI-IV ст. до н.е.).
Започаткували атомістичну філософію в античності Левкіп і Демокріт. Вони, обґрунтовуючи первоначала, вважали, що ними є атоми (буття) і пустота (небуття). Атомісти розглядають буття як антип

Гуманізм та натурфілософія доби Відродження. Класична німецька філософія. Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва XVIII ст.
  Методичні рекомендації: Дати загальну характеристику епохи Просвітництва, визначити головні проблеми, яким приділяється значна увага у філософії доби Просв

Класична німецька філософія.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює період духовно-інтелектуального розвитку. Її представниками є Еммануїл Кант (1724 – 1804),

Напрямки у філософії нового часу
Метафізика– вчення про найзагальніші види буття ( світ, Бог, душа ). Основне поняття метафізики – субстанція - те, що існує само по собі, незалежно ні від чого ( природа, а не Бог

Сучасна світова філософія.
Позитивізм– напрям у філософії, представники якого єдиним джерелом істинного знання проголошували досвід, заперечуючи цінність знань теоретичного мислення. Ідеї позитивізм

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у XIII - XVIII ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.

Запитання для самоперевірки
Назвіть загальні особливості української філософії. Охарактеризуйте вихідні ідеї та джерела філософської думки Київської Русі. Розкрийте вплив зв'язків Західної Європи ХY- ХYІст.

Філософські проблеми у творах мислителів Кирило-Мефодіївського товариства.
2. Філософські ідеї Т. Шевченка. 3. Ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, Л.Українки, М.Драгоманова, М.Грушевського.   Методичні рекомендації:

Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства.
Соціально-гуманістичне звучання матеріалістичні тенденції отримали в ідеях, розроблених і запропонованих Кирило-Мефодіївським товариством. Основою програми товариства була ідея федеративного об’єдн

Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, М.Драгоманова, Л.Українки, М.Грушевського.
І.Я.Франко.І.Я.Франко (1856 – 1916) – унікальна постать у вітчизняній культурі. Видатний поет, письменник, громадський діяч, публіцист, доктор філософії. Ще на зорі комуністичного

Марксизм. Неомарксизм.
2. Західноєвропейська філософія кінця XIX- поч. XX ст. 3. Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії ХХст. Методичні рекомендації

Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму. Неомарксизм.
Філософія марксизму.До складу марксизму входять марксистська філософія, політична економія та «науковий комунізм». Ці складові взаємопов’язані та доповнюють одна одну. Батьківщиною

Проблема сутності й існування у філософії екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її мі

Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу.
Через пізнання світу людина може пізнати саму себе. Світ – це єдність, цілісність, впорядкованість всього сущого. Наприклад, світ давніх людей - це певна сукупність знань, які утворилися н

Вимушена, відчужена діяльність. Практика і творчість. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху.
Довести, що визначальною особливістю практики є її людинотворча спрямованість. Розкрити філософську природу творчості, філософської концепції творчості, показати зв'язок творчості з практикою. Дове

Запитання для самоперевірки
1.Що таке творчість? 2.Охарактеризуйте основні ідеї творчості у філософії різних історичних періодів. 3.У чому полягає специфіка розв'язання проблеми творчості в українській філос

Самостійна робота.
Альтернативні концепції діалектики : Метафізика : а) Нове повністю відкидає старе, чи якось його затримує для свого подальшого розвитку. Р

Запитання для самоперевірки
1. Що таке пізнання? 2. Назвіть принципи пізнання. 3. Дайте характеристику основних видів пізнання. 4. Розкрийте суть взаємних впливів різних видів пізнання 5. Я

Роль досвіду у науковому та поза науковому пізнанні.
Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв'язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби діяльною моделлю об'єкта. На досві

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини. Передумови виділення людиноподібної істоти з природно-тваринного світу і створення світу соціального. Поняття соціаль

Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини.
2. Мова як феномен життєдіяльності і культури. 3. Соціум як історія людської життєдіяльності 4. Людина як суб'єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське бу

Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
Особистість діє відповідно до своїх потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, характеру і змісту своєї життєвої позиції та вимог соціальних норм. Основні характеристики діяльності: її цілі, у

Реалізація способу життя людини як синтетична характеристика типових видів життєдіяльності людей в єдності з умовами життя суспільства.
Нині саме життя висунуло на перший план завдання звільнення людини, яка все більше стає метою та вищою цінністю суспільного прогресу. Не випадково у центрі філософського осмислення дійсності стоїть

Запитання для самоперевірки
2. Що таке філософська антропологія? 3. Назвіть основні філософські концепції походження людини. 4. Як Ви розумієте поняття "соціум" і "соціальне"? .

Динамічний характер і складність глобальних проблем сучасності, можливі шляхи їх вирішення.
Методичні рекомендації: Розкрити суть антропогенного фактора, що впливає на стійкість системи "суспільство - природа", довести, що суперечності між суспільством

Екологічна проблема
- глобальні зміни клімату; - виникнення парникового ефекту; - Зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів. Щорічно на Землі відбувається 10тис. повеней, зсувів грунту, з

Паливно-енергетична та сировинна проблема
- споживання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів зростає значними темпами: щорічно в світі споживається 10 млрд. т. умовного вугілля; - зростання енергоозброєності виробників: на ко

Самостійна робота.
Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи «людина – наука – те6хнологія – суспільство» Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної

Тема 2.2. Локальні релігії. Світові релігії
Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія. Генетичний зв'язок ранніх та етнонаціональних релігій зі світовими релігіями (буддизм, християнство, іслам). Локальні реліг

Самостійна робота. Походження, ідейні джерела буддизму.
  Першою світовою релігією є буддизм (країни Південної і Південно-Східної Азії) – 360 млн. чол. (кожен 18 житель Землі )- Китай, Таїланд, Японія, В’єтнам, Корея, Шрі-Ланка. З

Запитання для самоперевірки
  1.Як Ви розумієте термін "локальні релігії"? 2.Які соціальні процеси вплинули на формування етнічних і регіональних релігій? 3.У чому полягали найпринцип

І. Іудаїзм.
Одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Це перша релігія, яка безпосередньо продиктована Богом людям через свого пророка і вик

ІІ. Індуїзм.
На поч. н.е. в Кубанському царстві (Північна Індія) виникає буддизм. У V ст. в державі Гуптів (Індія) відбувається витіснення буддизму і відродження індуїзмі. Індуїзм в процесі свого відродження де

ІІІ. Основні віросповідні принципи ісламу як дуже впливової сили сучасного світу.
Іслам (мусульманство, магометанство) – це наймолодша з трьох світових релігій. Він виник у VII ст., серед арабських племен Аравійського півострова і розповсюдився на Близькому та С

Виникнення протестантизму.
3. Напрямки та релігійні течії ісламу, їх поширення в Україні 4.Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії в Україні.   Методичні рекомендац

Католицизм
Найбільша течія християнства ( приблизно 1 млрд чол.. ) Розбіжності між католиками і православними: 1. Догмат про філіокве – про джерело походження духа Святого (католики - дух по

Протестантизм
Це третє відгалуження християнства, пов’язане з розколом всередині римо-католицької церкви (реформація). Реформація – це релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух XYІ - XYІІ ст., що пр

Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
Православ’я є одним з основних відгалужень у християнстві, що офіційно оформилося на території Візантії після розколу церкви у 1054 р. на Східну та Західну. Православ’я не має єдиного церковного це

ІІ. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
Католицизм (від гр. католикос – вселенський, всесвітній) існує від 1054 р. В світі є понад 1 млрд. католиків. Католики визнають Святе Письмо та Святий переказ як основне джерело віровчення. Католик

Запитання для самоперевірки
1. Проаналізуйте передумови розколів у християнстві? 2. Визначіть особливості віровчення, культу і церковної організації православ'я, католицизму, протестантизму. 3. У що вірить п

Вільнодумство як вияв змін духовності.
  Методичні рекомендації: Розкрити філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті". Показати , що у філософському значенні свобода совісті - це я

Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
Свобода віросповідання – це законодавчо гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподоба

ІІ. Свобода совісті як результат розвитку суспільства та її сутність.
Свобода совісті– це особлива якісна визначеність людського буття, яка відображає внутрішню здатність суверенного суб’єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми силовими чинник

Державно-церковні відносини в Україні та їх правове забезпечення.
Проблеми законодавчого врегулювання державно-церковних відносин в Україні з особливою гостротою постали в др. пол. 80-х років ХХ ст. Перші кроки щодо демократизації суспільства спричинили нечувану

Запитання для самоперевірки
1. Як Ви розумієте термін "свобода совісті"? 2. Чи тотожні поняття "свобода совісті" та "свобода релігії"? 3. Як Закон України "Про свободу сові

Глосарій термінів.
1. Фізис (з давньогрецької – природа) – у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, поро

Список рекомендованої літератури
1. Академічне релігієзнавство:Підручник/ За ред. А, М. Колодного. - К.. 2000. 2. Алексеев А.П. Краткий философский словарь. Москва, 2002. 3. Алексюк І.А. Логіка: Практичні

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги