рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Реалізація способу життя людини як синтетична характеристика типових видів життєдіяльності людей в єдності з умовами життя суспільства.

Реалізація способу життя людини як синтетична характеристика типових видів життєдіяльності людей в єдності з умовами життя суспільства. - раздел Философия, Основи філософських знань Нині Саме Життя Висунуло На Перший План Завдання Звільнення Людини, Яка Все Б...

Нині саме життя висунуло на перший план завдання звільнення людини, яка все більше стає метою та вищою цінністю суспільного прогресу. Не випадково у центрі філософського осмислення дійсності стоїть проблема сутності людини.

При вивченні проблеми сутності людини одразу ж виникає питання, що таке особистість, і чи всі люди є особистостями. Особистість – це людина, яка являє собою одночасно і соціоприродну, і соціальну істоту. Ці дві сторони людського індивіда тісно пов’язані, являють собою природну основу її здібностей. Природні задатки індивіда та його здібності можуть розвиватися у процесі пізнання (в тому числі і навчання) та практичної діяльності. Здібності високого рівня розвитку називають геніальністю. В процесі еволюції людини її біологічна природа дедалі більше збагачувалась соціальними компонентами. Отже, особистість – це суспільний індивід, якому притаманні соціально значущі риси, що утворюють стійку систему. Індивід тільки тоді стає особистістю, коли його залучено до суспільних відносин, до спілкування з людьми. Цінними рисами особистості є наступні: розум, мудрість, емоції, воля, рішучість, навички, вміння, установки, переконання, інтуїція, самооцінка, наслідування, ризикованість, любов, ненависть, імпульсивність тощо. Моральні якості особистості: гуманізм, доброта, милосердя, совість, терпимість, патріотизм, принциповість, ввічливість, добрі манери, працелюбність, уважність, благородство, скромність, справедливість, відповідальність тощо. Аморальні якості: егоїзм, кар’єризм, грубість, користолюбство, боягузтво, мстивість, наклепництво тощо. Усі ці якості є продуктом впливу суспільства, соціальних спільнот, окремих людей на дану особистість, а також продуктом самовиховання. Сформовані якості людини справляють величезний вплив на розвиток як суспільства, так і самої особистості. Неповторність особистості, сукупність її соціально значущих відмінностей від інших людей становлять індивідуальність.

Розвинена особистість має багато соціальних, культурних, моральних, естетичних, психологічних рис. Найглибшими основами структури особистості є потреби. Потреби людини є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреб і здійснюється людська діяльність. Тому суспільство, діючи на процес формування та задоволення потреб особистості, одержує можливість спрямовувати її життєві орієнтири в той чи інший бік. Такий процес може використовуватися як фактор формування свідомості та регулювання поведінки особистості.

Людські потреби визначаються даним історичним типом суспільних відносин, соціальним середовищем, системою виховання даного суспільства, а також самовихованням цієї особистості. Наприклад, із розвитком суспільного виробництва одні потреби зароджуються, розвиваються, інші послаблюються і зникають. Потреби та їх якість, в свою чергу, самі діють на виробництво, стимулюючи його розвиток. У процесі розвитку суспільства крім потреб у їжі, одязі, житлі, відпочинку, виникають потреби в інформації, освіті, спілкуванні, участі у суспільному, політичному, культурному та релігійному житті. Зростання потреб передбачає висунення на перший план саме духовних потреб. Нові потреби додають імпульси розвитку матеріального та духовного виробництва.

Потреби людини є основою її інтересів. Інтереси також є рушійною силою діяльності, поведінки і вчинків людини. Коли людина чимось зацікавлена, вона діє саме у цьому напрямку. Наприклад, зацікавленість працівника у результатах виробництва є основою дієвості мотивів і стимулів до праці. У суспільстві має місце складна взаємодія найрізноманітніших часто суперечливих інтересів, і її результати бувають інколи несподіваними. Однією з істотних умов поступального розвитку суспільства, зміцнення держави є узгодження, поєднання різноманітних інтересів, наприклад, інтересів особистості, нації, держави, загальнолюдських. Одним із завдань формування особистості є прищеплення їй практичних навичок поєднувати свої інтереси з інтересами інших суб’єктів, зокрема з інтересами держави. Взаємодія інтересів справляє істотний вплив на формування особистості. Важлива також воля, рішучість цієї особистості відстоювати свої інтереси.

На основі потреб та інтересів особистості формуються її уявлення про цінності, які відображають соціальне і культурне значення матеріальних чи духовних явищ, предметів для задоволення потреб та інтересів людини. Цінність предмета чи явища вирішальною мірою залежить від його об’єктивних якостей, від потреб, інтересів, емоцій особистості, від умов місця і часу. Кожна людина формує свою, індивідуальну ієрархію цінностей. В залежності від умов, місця і часу, конкретної життєвої ситуації особистісна ієрархія може змінюватись.

В особистості виробляються відповідні переконання, установки, принципи та ідеали життєдіяльності, домінанти у різноманітних діях. Формування ціннісних орієнтацій – складова частина соціалізації людини, процесів виховання та самовиховання особистості. У наших умовах посилюються орієнтації на людину, на збереження природи, на багатство.

На основі цінностей суспільство, держава чи нація розробляють систему соціальних норм поведінки особистості. Соціальні норми – це вимоги, які ставляться суспільством до особистості і які вона має виконувати. Вони потрібні для упорядкування життя, його ефективного функціонування. Соціальні норми (економічні, політичні, правові, моральні, естетичні, релігійні) виконують регулятивну роль, визначають взірці, еталони поведінки особистості. Норма може накладати певні обмеження на діяльність особистості. Це стосується лише норм, що забороняють або табу. Норми, що нав’язуються суспільством, державою, групою, можуть відповідати або не відповідати інтересам індивіда, його переконанням. У зв’язку з цим вони можуть виконуватися добре чи погано або ж зовсім не виконуватися. Панівні соціальні спільноти свої групові норми можуть видавати за загальнолюдські, загальнообов’язкові для всіх членів суспільства. Громадянське суспільство відповідає за зміст своїх соціальних норм, за їх практичне виконання. Члени ж суспільства зобов’язані пізнати, засвоїти і виконувати вимоги норм. Соціальні норми – це засіб формування і утвердження особистості, реалізації її творчих можливостей, соціального контролю за її діями.

Суспільне середовище, потреби, інтереси, цінності, соціальні норми зумовлюють формування та існування життєвої позиції особистості, яка в себе її орієнтацію у навколишньому світі, її ставлення до інших людей, готовність до здійснення певних дій. Існують певні різновиди життєвої позиції особистості: активна – пасивна, критична – некритична, істинна – хибна, нова – стара, економічна, соціальна, правова, громадянська, моральна, релігійна і т.д. Під впливом суспільства, держави, окремих осіб, традицій, громадської думки особистість може коригувати свою життєву позицію.

Суспільство активно впливає на процеси формування і розвитку особистості також з допомогою своєї виховної діяльності. Виховання– це процес підготовки людей до того, щоб вони могли виконувати необхідну, корисну діяльність. У ролі вихователя виступають суспільство, держава, нація, суспільна група, політична партія, громадська організація, церква, школа, група однодумців, сім'я. Важливою формою виховання є самовиховання особистості.

Суспільне виховання є абсолютно необхідним засобом у самозбереженні і розвитку людства, цивілізації, матеріальної та духовної культури. Інтегративна мета виховної діяльності суспільства полягає в тому, щоб передати новому поколінню людей соціальний і духовний досвід попередніх поколінь. Гуманістичне виховання прагне сформувати таку людину, яка була б високорозвиненою у духовно-культурному та фізичному відношеннях. Різні види діяльності: трудова, економічна, екологічна, правова, моральна, естетична, релігійна, фізична, впливають на виховний процес. Існує також сімейне, військове, шкільне виховання. Суб’єкти виховання з допомогою матеріальних, духовних та організаційних засобів впливу на людину діють на її свідомість, підсвідомість і почуття.

Виховні процеси можуть формувати в особистості як позитивні, так і негативні якості. Нинішній студент, завтрашній спеціаліст покликаний бути свідомим вихователем, постійно займатися самовихованням та самоудосконаленням.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи філософських знань

Хмельницького кооперативного торговельно економічного інституту.. Основи філософських знань..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Реалізація способу життя людини як синтетична характеристика типових видів життєдіяльності людей в єдності з умовами життя суспільства.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Пояснювальна записка
Навчальна програма вивчення нормативної дисципліни «Основи філософських знань» складена відповідно до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.02 № 1/9-307 та додатка до ц

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специфіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських питань. Основне питання філос

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Ск

Тема 1.6. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики
Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого. Прогрес і регрес. Принципи, закони і категорії діалектики. Принципи діалектики: загального зв’язку, загального розвитку, дете

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Людина як суб’єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське буття як цілісна єдність природного, соціального та духовного. Основні форми буття людини. Єдність

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ п/п   Назва розділів і тем Кількість годин Усього Аудиторні заняття Самостійна робота

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специ­фіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських пи­тань. Основне питання філ

Основне питання філософії
3. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Типи та види світогляду 4. Свідомість як найвища форма відображення дійсності. Методичні

Самостійна робота: Теоритичні підсумки і практичні результати матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості
  Методичні рекомендації: розкрити суть поняття "свідомість", концепції походження свідомості, з'ясувати, які чинники впливають на виникнення та функціонува

Суспільна природа свідомості.
Властивість відображення матерії пройшло тривалу еволюцію: від відображення в неживій природі до біологічного відображення і від нього до соціального і кожний з цих етапів характеризується якісною

Структура свідомості.
Досі термін «свідомість» вживався в широкому значенні для позначення інформаційного відображення на рівні соціальної форми руху матерії, взятої загалом. Його ж вживають і в більш вузькому значенні,

Ідеальність свідомості.
Свідомість забезпечує життєдіяльність людини і суспільства в такій же мірі, як і матеріальне виробництво. Породжуючи світ ідеальних образів, світ особливих ідеальних об'єктів, свідомість дає можлив

Запитання для самоперевірки
1.Чому філософія є універсальною наукою? 2.В чому особливості предмета філософії? 3.Яку структуру має філософське знання? 4.Які функції виконує філософія? 5.Чому

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Класична німецька філософія. . Філософія Г. Гегеля як найвище досягнення класичної німецької філософії.
Методичні рекомендації: Пояснити, чому історія філософії починаються зі Сходу, хоч староіндійська філософія виникла практично одночасно з філософією Стародавньої Греції. Р

Запитання для самоперевірки
1.Назвіть найдавніші духовні джерела філософії Стародавньої Індії. 2.Які впливові духовні рухи передували виникненню філософії Стародавньої Індії? 3.Які староіндійські філософські

Атомізм (VI-IV ст. до н.е.).
Започаткували атомістичну філософію в античності Левкіп і Демокріт. Вони, обґрунтовуючи первоначала, вважали, що ними є атоми (буття) і пустота (небуття). Атомісти розглядають буття як антип

Гуманізм та натурфілософія доби Відродження. Класична німецька філософія. Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва XVIII ст.
  Методичні рекомендації: Дати загальну характеристику епохи Просвітництва, визначити головні проблеми, яким приділяється значна увага у філософії доби Просв

Класична німецька філософія.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює період духовно-інтелектуального розвитку. Її представниками є Еммануїл Кант (1724 – 1804),

Напрямки у філософії нового часу
Метафізика– вчення про найзагальніші види буття ( світ, Бог, душа ). Основне поняття метафізики – субстанція - те, що існує само по собі, незалежно ні від чого ( природа, а не Бог

Сучасна світова філософія.
Позитивізм– напрям у філософії, представники якого єдиним джерелом істинного знання проголошували досвід, заперечуючи цінність знань теоретичного мислення. Ідеї позитивізм

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у XIII - XVIII ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.

Запитання для самоперевірки
Назвіть загальні особливості української філософії. Охарактеризуйте вихідні ідеї та джерела філософської думки Київської Русі. Розкрийте вплив зв'язків Західної Європи ХY- ХYІст.

Філософські проблеми у творах мислителів Кирило-Мефодіївського товариства.
2. Філософські ідеї Т. Шевченка. 3. Ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, Л.Українки, М.Драгоманова, М.Грушевського.   Методичні рекомендації:

Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства.
Соціально-гуманістичне звучання матеріалістичні тенденції отримали в ідеях, розроблених і запропонованих Кирило-Мефодіївським товариством. Основою програми товариства була ідея федеративного об’єдн

Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, М.Драгоманова, Л.Українки, М.Грушевського.
І.Я.Франко.І.Я.Франко (1856 – 1916) – унікальна постать у вітчизняній культурі. Видатний поет, письменник, громадський діяч, публіцист, доктор філософії. Ще на зорі комуністичного

Марксизм. Неомарксизм.
2. Західноєвропейська філософія кінця XIX- поч. XX ст. 3. Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії ХХст. Методичні рекомендації

Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму. Неомарксизм.
Філософія марксизму.До складу марксизму входять марксистська філософія, політична економія та «науковий комунізм». Ці складові взаємопов’язані та доповнюють одна одну. Батьківщиною

Проблема сутності й існування у філософії екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її мі

Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу.
Через пізнання світу людина може пізнати саму себе. Світ – це єдність, цілісність, впорядкованість всього сущого. Наприклад, світ давніх людей - це певна сукупність знань, які утворилися н

Вимушена, відчужена діяльність. Практика і творчість. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху.
Довести, що визначальною особливістю практики є її людинотворча спрямованість. Розкрити філософську природу творчості, філософської концепції творчості, показати зв'язок творчості з практикою. Дове

Запитання для самоперевірки
1.Що таке творчість? 2.Охарактеризуйте основні ідеї творчості у філософії різних історичних періодів. 3.У чому полягає специфіка розв'язання проблеми творчості в українській філос

Самостійна робота.
Альтернативні концепції діалектики : Метафізика : а) Нове повністю відкидає старе, чи якось його затримує для свого подальшого розвитку. Р

Запитання для самоперевірки
1. Що таке пізнання? 2. Назвіть принципи пізнання. 3. Дайте характеристику основних видів пізнання. 4. Розкрийте суть взаємних впливів різних видів пізнання 5. Я

Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення

Роль досвіду у науковому та поза науковому пізнанні.
Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв'язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби діяльною моделлю об'єкта. На досві

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини. Передумови виділення людиноподібної істоти з природно-тваринного світу і створення світу соціального. Поняття соціаль

Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини.
2. Мова як феномен життєдіяльності і культури. 3. Соціум як історія людської життєдіяльності 4. Людина як суб'єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське бу

Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
Особистість діє відповідно до своїх потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, характеру і змісту своєї життєвої позиції та вимог соціальних норм. Основні характеристики діяльності: її цілі, у

Запитання для самоперевірки
2. Що таке філософська антропологія? 3. Назвіть основні філософські концепції походження людини. 4. Як Ви розумієте поняття "соціум" і "соціальне"? .

Динамічний характер і складність глобальних проблем сучасності, можливі шляхи їх вирішення.
Методичні рекомендації: Розкрити суть антропогенного фактора, що впливає на стійкість системи "суспільство - природа", довести, що суперечності між суспільством

Екологічна проблема
- глобальні зміни клімату; - виникнення парникового ефекту; - Зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів. Щорічно на Землі відбувається 10тис. повеней, зсувів грунту, з

Паливно-енергетична та сировинна проблема
- споживання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів зростає значними темпами: щорічно в світі споживається 10 млрд. т. умовного вугілля; - зростання енергоозброєності виробників: на ко

Самостійна робота.
Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи «людина – наука – те6хнологія – суспільство» Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної

Тема 2.2. Локальні релігії. Світові релігії
Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія. Генетичний зв'язок ранніх та етнонаціональних релігій зі світовими релігіями (буддизм, християнство, іслам). Локальні реліг

Самостійна робота. Походження, ідейні джерела буддизму.
  Першою світовою релігією є буддизм (країни Південної і Південно-Східної Азії) – 360 млн. чол. (кожен 18 житель Землі )- Китай, Таїланд, Японія, В’єтнам, Корея, Шрі-Ланка. З

Запитання для самоперевірки
  1.Як Ви розумієте термін "локальні релігії"? 2.Які соціальні процеси вплинули на формування етнічних і регіональних релігій? 3.У чому полягали найпринцип

І. Іудаїзм.
Одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Це перша релігія, яка безпосередньо продиктована Богом людям через свого пророка і вик

ІІ. Індуїзм.
На поч. н.е. в Кубанському царстві (Північна Індія) виникає буддизм. У V ст. в державі Гуптів (Індія) відбувається витіснення буддизму і відродження індуїзмі. Індуїзм в процесі свого відродження де

ІІІ. Основні віросповідні принципи ісламу як дуже впливової сили сучасного світу.
Іслам (мусульманство, магометанство) – це наймолодша з трьох світових релігій. Він виник у VII ст., серед арабських племен Аравійського півострова і розповсюдився на Близькому та С

Виникнення протестантизму.
3. Напрямки та релігійні течії ісламу, їх поширення в Україні 4.Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії в Україні.   Методичні рекомендац

Католицизм
Найбільша течія християнства ( приблизно 1 млрд чол.. ) Розбіжності між католиками і православними: 1. Догмат про філіокве – про джерело походження духа Святого (католики - дух по

Протестантизм
Це третє відгалуження християнства, пов’язане з розколом всередині римо-католицької церкви (реформація). Реформація – це релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух XYІ - XYІІ ст., що пр

Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
Православ’я є одним з основних відгалужень у християнстві, що офіційно оформилося на території Візантії після розколу церкви у 1054 р. на Східну та Західну. Православ’я не має єдиного церковного це

ІІ. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
Католицизм (від гр. католикос – вселенський, всесвітній) існує від 1054 р. В світі є понад 1 млрд. католиків. Католики визнають Святе Письмо та Святий переказ як основне джерело віровчення. Католик

Запитання для самоперевірки
1. Проаналізуйте передумови розколів у християнстві? 2. Визначіть особливості віровчення, культу і церковної організації православ'я, католицизму, протестантизму. 3. У що вірить п

Вільнодумство як вияв змін духовності.
  Методичні рекомендації: Розкрити філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті". Показати , що у філософському значенні свобода совісті - це я

Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
Свобода віросповідання – це законодавчо гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподоба

ІІ. Свобода совісті як результат розвитку суспільства та її сутність.
Свобода совісті– це особлива якісна визначеність людського буття, яка відображає внутрішню здатність суверенного суб’єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми силовими чинник

Державно-церковні відносини в Україні та їх правове забезпечення.
Проблеми законодавчого врегулювання державно-церковних відносин в Україні з особливою гостротою постали в др. пол. 80-х років ХХ ст. Перші кроки щодо демократизації суспільства спричинили нечувану

Запитання для самоперевірки
1. Як Ви розумієте термін "свобода совісті"? 2. Чи тотожні поняття "свобода совісті" та "свобода релігії"? 3. Як Закон України "Про свободу сові

Глосарій термінів.
1. Фізис (з давньогрецької – природа) – у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, поро

Список рекомендованої літератури
1. Академічне релігієзнавство:Підручник/ За ред. А, М. Колодного. - К.. 2000. 2. Алексеев А.П. Краткий философский словарь. Москва, 2002. 3. Алексюк І.А. Логіка: Практичні

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги