рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Філософія права в системі наук, її основні питання і функції

Філософія права в системі наук, її основні питання і функції - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Філософія Права В Системі Філософії І Юриспруден­Ції....

Філософія права в системі філософії і юриспруден­ції. За своїм статусом філософія права являє собою ком­плексну, суміжну дисципліну, що перебуває на межі філо­софії і юриспруденції. Ця обставина вимагає чіткого визначення ЇЇ місця і ролі в системі філософії і право­знавства.

Вихід на проблематику філософії права може бути здійснений із двох протилежних сторін: від філософії до права і від права до філософії.

Перший шлях виходу на філософсько-правову пробле­матику (філософський підхід до права) пов'язаний з поши­ренням тієї чи іншої філософської концепції на сферу права. Таке звертання філософії до осмислення правової реальності, особливо характерне для епохи Ренесансу, виявилося дуже плідним для самої філософії. Відомо, що багато серйозних досягнень класичної філософії — ре­зультат такого звертання. Важливо також підкреслити, що у сфері філософії права відбувається своєрідна перевірка пізнавальної сили тієї чи іншої філософської концепції, її практичної спроможності в одній з найважливіших сфер людського духу. Усе це дає повну підставу довести, що без рефлексії основ права, філософського осмислення право­вої реальності в цілому, філософська система не може вважатися повноцінною.

- 16-

Другий шлях формування філософії права (юридичний підхід до права) спрямований від рішення практичних зав­дань юриспруденції до їх філософської рефлексії. На­приклад, від осмислення таких окремих правових проблем, як підстави карного права, провина і відповідальність, ви­конання зобов'язань та ін., до постановки питання про сутність права. Тут філософія права виступає вже як са­мостійний напрям у правознавстві, специфічний рівень ви­вчення власне права. Таке філософське осмислення права здійснюється правознавцями в його більшій практичній орієнтованості, при якій ідеальні першооснови права роз­глядаються в тісному співвідношенні з позитивним правом. Однак, і в першому, і в другому випадках філософія права орієнтується на розуміння сутності і змісту права, укорі­нених у ньому засад і принципів.

Проблема дисциплінарного статусу філософії права. У зв'язку з існуванням двох різних джерел формування філософії права склалися і два основні підходи до розу­міння її статусу.

Перший підхід розглядає філософію права як частину загальної філософії і визначає її місце серед таких дис­циплін, як філософія моралі, філософія релігії, філософія політики та ін. Відповідно до цього підходу філософія права належить до тієї частини загальної філософії, що "приписує" людині необхідну манеру поведінки як соці­альної істоти, тобто до практичної філософії, вчення про належне.

Другий підхід відносить філософію права до галузей юридичної науки. З цього погляду вона є теоретичним фундаментом для створення позитивного права і науки про позитивне право. Під філософією права тут мається на увазі наука, що роз'яснює в "останній інстанції" зна­чення правових принципів і зміст правових норм.

Кожний з підходів наголошує на одному з двох мож­ливих способів рефлексії права. Перший спосіб припускає загальнофілософську чи загальнометодологічну рефлек­сію, спрямовану на пошуки граничних основ, умов існу­вання права, коли право співвідноситься з усією "ойкуме­ною" людського буття — культурою, суспільством, наукою тощо. Другий спосіб, що теж є філософським, —

2 — 5-288 - 17 -

суто філософська чи суто методологічна рефлексія, однак здійснюється вона в рамках самої правової науки.

Така двоїстість філософії права виявляється в тому, що вчений ступінь з філософії права БАК України може присуджувати як з філософських, так і з юридичних наук. Отже, вона може розвиватися як філософом, так і юрис­том. А якщо точніше, не просто філософом, а філософом-юристом, тобто практично орієнтованим філософом, яко­го цікавить не просто істина сама по собі, а реалізація визначених практичних цілей у галузі права (наприклад, досягнення правового стану конкретного суспільства), чи юристом-філософом, який повинен уміти відмежовуватися від практичних проблем своєї науки і ставати на позицію її неюридичного бачення, тобто на позицію філософа. На підтвердження цієї думки можна навести слова одного з найбільш відомих західних теоретиків права XX ст. Г. Коїнга, який стверджує, що філософія права, не відмовляю­чись від пізнання питань суто юридичних, повинна виходи­ти за межі даної сфери, пов'язувати правові феномени, що розуміються як явище культури, з рішенням загальних і принципових питань філософії1.

Через певні обставини може скластися уявлення, що існує дві філософії права: одну розробляють філософи, другу — юристи. Відповідно до цього припущення деякі дослідники навіть пропонують розрізняти філософію пра­ва в широкому розумінні слова і філософію права у вузь­кому значенні слова2. Насправді ж існує тільки одна філо­софія права, хоч вона і живиться з двох різних джерел. Перше джерело філософії права — це загальнофілософські розробки правових проблем. Друге її джерело пов'я­зано з досвідом розв'язання практичних проблем права. Таким чином, філософія права — це дослідницька і нав­чальна дисципліна, що визначається своїм основним пи­танням, лише в співвіднесенні з яким ті чи інші проблеми причетні до неї. Вона вимагає особливих якостей від дос-

Проблемы буржуазной теории права. Философия права: Реф. сб. — М, 1984. - Вып. 3. - С. 23

о

Тарник А. В. Проблема дисциплинарного статуса философии пра­ва // Философия и социология в контексте современной культуры. -Днепропетровск, 1998. - С. 186.

- 18-

лідника, який працює у цій галузі: сполучення фундамен­тальної філософської підготовки і знання основних проб­лем політико-правової теорії і практики.

Звичайно, кожен дослідник разом з певним професій­ним інтересом вносить своє специфічне бачення в предмет цієї дисципліни, однак саме наявність різних позицій, їх постійний взаємний обмін і взаємозбагачення, співіснуван­ня на основі доповнюваності, дає змогу зберегти рівновагу навколо загального завдання — рефлексії основ права.

Щоб конкретніше визначити дисциплінарний статус філософії права, доцільно розглянути підходи до цього питання представників різних філософських напрямів.

У системі Г. Гегеля філософія права не просто частина одного з фундаментальних розділів філософії, по суті во­на охоплює всю соціально-філософську проблематику. В інших філософських системах, зокрема у С. Л. Франка, вона — розділ соціальної філософії, що називається "соці­альною етикою". Що стосується соціальної філософії мар­ксизму (історичного матеріалізму), у рамках якої розгля­далася проблематика права, то її послідовниками вона досліджувалася лише в аспекті виявлення соціальних функцій права. Тому філософія права як самостійна дис­ципліна в межах соціально-філософського вчення про су­ще і доцільне, де проблематика належного не зачіпалася, не могла сформуватися.

Аналітична філософська традиція (позитивізм) розгля­дає філософію права як складову частину політичної фі­лософії, відмовляючи їй у статусі самостійної дисципліни. У сучасній західній філософії проблематика філософії права найчастіше розглядається в рамках філософської антропології. Навіть соціальна і моральна філософії, у тіс­ному зв'язку з якими розглядаються проблеми філософії права, зазнали значної антропологічної трансформації під впливом таких філософських напрямів, як екзистенціа­лізм, феноменологія, герменевтика, філософська антропо­логія, психоаналіз та ін.

Отже, досить складно назвати який-небудь єдиний фі­лософський розділ, частиною якого була б філософія пра­ва. У той же час очевидно, що найтісніше вона прив'язана до соціальної, політичної, моральної й антропологічної філософії, кожна з яких наголошує на одному з факторів

- 19 -

формування і дослідження права: соціальному, морально-ціннісному, політичному, антропологічному. Так, політич­на філософія розглядає такі питання: що таке влада і як співвідносяться влада і право; соціальна філософія: що та­ке суспільство і як співвідносяться суспільство і право; мо­ральна філософія: що таке мораль і як співвідносяться мо­раль і право; антропологічна філософія: що таке людина і як співвідносяться людина і право. Філософія ж права по­рушує загальне питання: що таке право і в чому його зміст. Тому її, безсумнівно, цікавлять питання і про те, як пов'я­зано право з такими феноменами, як влада, суспільство, мораль і людина.

Структура філософії права. За своєю структурою фі­лософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи:

1) онтологія права, у якій досліджуються проблеми природи права і його основ, буття права і форм його існу­вання, зв'язку права із соціальним буттям та його місцем у суспільстві;

2) антропологія права, у якій розглядаються антропо­логічні основи права, поняття "правова людина", права людини як вираження особистісної цінності права, а та­кож проблеми статусу інституту прав людини в сучасному суспільстві, права людини в конкретному соціумі, співвід­ношення особистості і права тощо;

3) гносеологія права, у якій досліджуються особливості процесу пізнання у сфері права, основні етапи, рівні та ме­тоди пізнання у праві, проблема істини у праві, а також правова практика як критерій правової істини;

4) аксіологія права, у якій досліджується цінність як визначальна характеристика людського буття, спосіб бут­тя цінностей, аналізуються основні правові цінності (спра­ведливість, воля, рівність, права людини тощо), їх "ієрар­хія" і способи реалізації в умовах сучасної правової реальності. До сфери інтересів правової аксіології іноді відносять питання співвідношення права з іншими форма­ми ціннісної свідомості: мораллю, політикою, релігією, а також питання про правовий ідеал і правовий світогляд;

5) у структурі філософії права можна виділити і при­кладний розділ, у якому розглядаються філософські проб­леми конституційного права (правова державність, поділ

-20-

влади, конституційна юрисдикція), цивільного права (до­говір і зрівняння збитків і прибутку, власність), процесу­ального і карного права та ін.

Співвідношення філософії права, загальної теорії права і соціології права. У рамках правознавства філосо­фія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і со­ціологією права. Разом ці три дисципліни становлять ком­плекс загальнотеоретичних і методологічних правових дисциплін, їх наявність пов'язана з існуванням у самому праві, як мінімум, трьох аспектів: ціннісно-оціночного, формально-догматичного й аспекту соціальної обумовле­ності. Філософія права акцентує увагу на рефлексії основ права, юридична теорія — на конструюванні понятійного каркасу позитивного права, соціологія права — на питан­нях соціальної обумовленості і соціальної ефективності правових норм та правової системи в цілому.

У зв'язку з цим виникає питання, чи є ці дисципліни ав­тономними, чи являють собою розділи загальної теорії права? Можна припустити, що у відомому розумінні тер­міном "теорія права" можуть бути охоплені всі три дис­ципліни, оскільки вони стосуються загальнотеоретичних аспектів права: філософських, соціологічних, юридичних. Однак у чітко науковому розумінні слова цей термін ми застосовуємо лише до юридичної науки. Спроба з'єднати ці три навчально-дослідницькі напрями в рамках однієї дисципліни — загальної теорії права (тим більше, у тому вигляді, в якому вона склалася на сьогодні) — науково не обгрунтована і її практична реалізація може дати негатив­ні результати.

Теорія права, філософія права і соціологія права ціл­ком успішно здатні взаємозбагачувати та взаємодоповню­вати одна одну як автономні дисципліни. Об'єднання їхнього теоретичного потенціалу з метою забезпечення ці­лісності системи знань про право має здійснюватися не шляхом створення єдиної правової науки, що є досить складним завданням, оскільки остання повинна по'єднувати в собі, як мінімум, три різні методологічні позиції: юриста, філософа і соціолога, а шляхом фундаменталізації підготовки самих юристів, які мають бачити право не тільки з позиції своєї дисципліни, а й з позиції філософії і соціології.

-21 -

Основні питання філософії права. Як уже зазначало­ся, філософію права як самостійну дослідницьку дисциплі­ну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне пи­тання, від розв'язання якого залежить вирішення всіх інших її питань. Звичайно, на визначення цього основного питання безпосередньо впливає світоглядна позиція дос­лідника, тому не дивно, що в кожного дослідника може бути свій підхід до визначення основного питання філосо­фії права. Так, теоретик права Г. Кленнер, позиція якого грунтується на теорії марксизму, визначає основне питан­ня права як "відношення юридичного до матеріального, і, зокрема, до економічних умов життя суспільства"1. Фон Валендорф, який додержується об'єктивно-ідеалістичної точки зору, бачить основне питання філософії права в "до­борі" щирих цінностей і створенні на їх основі системи цінностей у вигляді конкретного правопорядку, призна­чення якого — підтримка соціального буття. "Право — ло­гіка цінностей", — підкреслює він2. Інший західний дослід­ник А. Бріжемен у свою чергу вважає, що всі питання філософії права зводяться до одного основного: "яким по­винне бути право у світлі соціальної справедливості?"3.

Російський же філософ І. Ільїн центральним для філо­софії права вважає питання про обгрунтування права (природного і позитивного)4. На думку авторів посібника, одне з найпростіших і в той же час найглибших визначень основного питання дає видатний німецький філософ права А. Кауфман: "Основним питанням філософії права, як і всієї правової науки, є питання: що є право. Це означає: які сутнісні форми, які онтологічні структури, які основні закони буття ми називаємо правом? Від відповіді на це пи­тання залежить вирішення багатьох інших найважливіших правових проблем"5.

Кленнер Г. От права природы к природе права. — М., 1988. — С. 223.

2 Буржуазные теории права: Реф. сб. — М., 1982. - Вып. 2. — С. 35.

3 Проблемы буржуазной теории права: Реф. сб. — М., 1981. — Вып. 1. - С. 30.

Ильин И. А. О сущности правосознания // Соч.: В 2 т. — Т. 1. — С. 106-125.

Kaufmann A. Rechtsphilosophie im Wandel. — Frankfurt a. M., 1972. -S. 104.

-22-

Виходячи з нашого бачення сутності та задач філосо­фії права, основне питання "що є право?" виглядатиме як питання про зміст права. Оскільки філософія повинна не просто декларувати будь-які ідеї, а й аргументувати їх, то й основна задача філософії права має полягати в обгрун­туванні права і визначенні його змісту. Питання "що є пра­во (який його сенс)?" є основним для філософії права, ад­же від відповіді на нього безпосередньо залежить вирішення всіх інших найважливіших правових проблем, у тому числі у сфері правотворчості й правозастосування. Це питання є філософським, оскільки співвідносить право з людським буттям.

Через складність самої структури права вирішення ос­новного питання філософії права може бути здійснено че­рез вирішення ряду основних завдань, або головних пи­тань філософії права:

1) про підставу справедливості та її критеріїв (зав­дання, у межах якого право співвідноситься з мораллю) — це питання є центральним у філософії права, у більш тра­диційному вигляді воно постає як питання про обгрунту­вання "природного права"; <

2) про нормативну (зобов'язуючу) силу права, чи пи­тання про те, чому людина повинна підкорятися праву (завдання, у межах якого визначається співвідношення права і влади);

3) про природу і функції позитивного права (завдання, у межах якого з'ясовується характер правових норм), що тісно пов'язане з вирішенням попередніх двох питань — воно забезпечує виправдання позитивного права.

Вирішення цих основних завдань, або головних питань, філософії права дає можливість забезпечувати легітима­цію й обмеження права, тобто обґрунтовувати необхід­ність права для людини і визначати межі, за які воно не може заходити.

Функції філософії права. Як і будь-якій іншій філо­софській дисципліні, філософії права властивий ряд функ­цій. Серед них найважливішими є: світоглядна, методоло­гічна, відображально-інформаційна, аксіологічна, виховна.

Світоглядна функція філософії права полягає у фор­муванні у людини загального погляду на світ права, право­ву реальність, тобто на існування і розвиток права як од-

-23-

ного зі способів людського буття. Ця функція певним чи­ном розв'язує питання про сутність і місце права у світі, його цінності і значущість у житті людини і суспільства в цілому чи, іншими словами, формує правовий світогляд людини.

Методологічна функція філософії права знаходить своє відображення у формуванні визначених моделей піз­нання права, що сприяють розвиткові юридичних дослі­джень. З цією метою філософія права розробляє методи і категорії, за допомогою яких і проводяться конкретні пра­вові дослідження. Узагальненим вираженням методологіч­ної функції права є оформлення наявного знання про право у вигляді способу його осмислення як змістовно-значеннєвої конструкції, що обґрунтовує його основні ідеї.

Відображально-інформаційна функція забезпечує адекватне відображення права як специфічного об'єкта, виявлення його істотних елементів, структурних зв'язків, закономірностей. Це відображення синтезується у право­вій картині чи реальності "образу права".

Аксіологічна функція філософії права полягає в роз­робці уявлень про такі правові цінності, як воля, рівність, справедливість, а також уявлень про правовий ідеал та в інтерпретації з позицій цього ідеалу правової дійсності, критиці її структури і станів.

Виховна функція філософії права реалізується у про­цесі формування правосвідомості та правового мислення, через розробку власне правових установок, у тому числі такої важливої якості культурної особистості, як орієнта­ція на справедливість і повагу до права.

Висновки:

1. Філософське осмислення права — завдання особли­вої теоретичної дисципліни — філософії права, предметом якої є з'ясування змісту права, а також обгрунтування розуміння цього змісту, а ЇЇ основни­ми категоріями — ідея, зміст, мета права, справедли­вість, воля, рівність, визнання, автономія особистос­ті, права людини та ін.

2. Філософія права має складну структуру, до якої вхо­дять: онтологія права, гносеологія права, аксіологія

-24-

права, феноменологія права, правова антропологія, прикладна філософія права та ін.

3. За своїм статусом філософія права є комплексною, суміжною дисципліною, що перебуває на межі філо­софії та юриспруденції, у межах правознавства фі­лософія права тісно пов'язана з теорією права і со­ціологією права.

4. Функціями філософії права є: світоглядна, методо­логічна, відображально-інформаційна, аксіологічна, виховна та ін.

Контрольні запитання:

1. Що вивчає філософія права?

2. Які існують точки зору на предмет філософії права і яка з них здається вам найбільш обгрунтованою?

3. Чим відрізняються предмет філософії права і пред­мет загальної теорії права?

4. Що становить особливості методу філософії права?

5. Яке місце посідає філософія права в системі філо­софських наук?

6. Яке місце посідає філософія права в системі юридич­них наук?

7. Сформулюйте основне питання філософії права.

8. Які функції виконує філософія права?

9. Чому майбутньому юристові необхідно вивчати фі­лософію права?

 

Розділ 2 Методологія філософії права

У сучасних умовах, коли відбувається корінне переос­мислення основ правознавства, розробка методологічних проблем філософії права має особливе значення. Завдяки таким дослідженням, по-перше, відбувається реалізація методологічної функції філософії права стосовно право­знавства в цілому, тобто здійснюється більш глибокий і систематичний розгляд методологічних проблем права; по-друге, створюються передумови для розгляду всіх проблем філософії права в історичному і теоретичному аспектах. У цьому розділі ми розглянемо питання про поняття і систе­му методології права, місце філософії права в цій системі, про особливості методу філософії права і класифікацію основних типів праворозуміння як способів здійснення фі-лолофсько-правової рефлексії, про їх особливості, досто­їнства і недоліки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА... Навчальний посібник... За редакцією доктора філософських наук професора О Г Данільяна...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Філософія права в системі наук, її основні питання і функції

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Орієнтовні питання до екзамену для заочників.
1. Філософія права: її предмет, завдання, методологія. 2. Предмет філософії права. 3. Філософія права в системі наук, її основні питання і функції. 4. Сутність методологі

Передмова
Трансформація українського суспільства в напрямі ци­вілізованих форм організації неможлива без утвердження його на засадах права. Тому сьогодні право постає як одна з найважливіших з-поміж інших со

Філософії права, її історичний розвиток
розділ 1 Предмет і завдання філософії права Філософське осмислення права — завдання особливої наукової і навчальної дисципліни — філософії права, що має свій власний предмет дослі

Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія
Дискусія про предмет філософії права. Почнемо з за­питання: що є філософія права і що вона вивчає? Необхід­но зазначити, що в історії філософсько-правової думки іс­нувал

Сутність методології права та її рівні
Звичайно під методологією розуміється система мето­дів, що застосовуються для дослідження тієї чи іншої ре­альності, а також наука про ці методи. Саме поняття "ме­тод" означає шлях, спосі

Основні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення
Традиційно основними конкуруючими типами право­розуміння вважаються правовий позитивізм і теорія при­родного права, їх суперництво пронизує всю історію філо­софсько-правової думки. Що ж являють соб

Основні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення
Традиційно основними конкуруючими типами право­розуміння вважаються правовий позитивізм і теорія при­родного права, їх суперництво пронизує всю історію філо­софсько-правової думки. Що ж являють соб

Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності
Досократівська філософія права. Для того, щоб кра­ще зрозуміти чинники виникнення і розвитку філософ­сько-правових поглядів в епоху античності, необхідно роз­глянути осо

Особливості філософсько-правової думки в епоху середньовіччя
Метафізичні передумови християнського світорозумін­ня. Римське трактування природно-правових норм мало відгук у ранніх ідеологів християнства. Воно застосовуєть­ся до морально-релігійного закону. Х

Частина друга Основні проблеми філософії права
розділ 5 Правова онтологія: природа і структура права Одним з основних завдань філософії права є пошук відповіді на питання: яким чином універсальні закони бут­тя пов'язані з законами сусп

Розділ 7 Правова аксіологія: ціннісні основи права
Тема 1. Ціннісні основи права Аксіологічне вивчення . права має важливе наукове, практичне і моральне значення. Воно дає можливість звер­нути увагу не тільки на соціокультурні та со

ЗМІСТ І ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА, її ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК
Розділ 1. Предмет і завдання філософії права...... § 1. Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія................................ 6 § 2. Філософія права в си

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги