Філософія Стародавньої Індії
Основні особливості староіндійської філософії:
1)_Головна особливість – в філософії Стародавньої Греції сформульовано ідею… 2)_Формування на базі міфологічно-релігіозного світогляду .
Пантеон богів давньокитайської міфології очолював Шан-ді. Він уособлював сили верховного божества – бога Неба, був творцем і керівником Всесвіту, а… Характерним для китайської міфології було уявлення про навколишній світ як… Загальна особливість філософії Ст.Китаю – її спрямованість на вирішення етико-правових проблем.
Конфуціанство
Моїзм. Моїсти критично ставилися до конфуціанства. Вважали, що марно сподіватися на долю. Праця, а не доля визначає зміст і сенс життя. Головним… Чань-буддизм. „чань”-медитація, споглядання. Особливість чань-буддизму – віра…
Геракліт є засновником першої форми філософської діалектики. Він уважав, що світ перебуває в постійному розвитку й стані самознищення. Будь-який… Згідно з ученням Демокріта, весь матеріальний світ складається з атомів; вони… Парменід і Зенон стали найвідомішими представниками елейської школи, що розвивалася поряд з натурфілософськими…
Для ранніх натурфілософів характерна особливого роду стихійна діалектика мислення. Вони розглядають космос як ціле, яке безупинно змінюється, у… Згідно Парменіду, буття - це те, що можна пізнати тільки розумом, а не за… Давньогрецький мислитель Фалес із Мілета висловив ідею, що все відбувається з води й у воду ж звертається. Цей…
Платон перший визначив філософію як науку, що будується на абстрактних поняттях (ідеях). Відповідно до вчення про ідеї, світ чуттєвих речей не є… Ідеальний світ Платона протистоїть звичайному світові не тільки як абстрактне… Іншого погляду про походження світу дотримувався Демокріт. Він є основоположником матеріалістичної лінії у філософії.…
У центрі філософії Сократа – людина. Але вона ним розглядається насамперед як моральна істота. Тому філософія Сократа – це етичний антропологізм.… Сократ розробив власний метод пошуку істинного знання, який він назвав… Головними темами філософських роздумів Сократа були: добро й зло, любов, щастя, людські чесноти. Філософ був…
Будуючи власний зразок держави, Платон зауважує, що всі існуючі види державного устрою недосконалі не тому, що вони ґрунтуються на соціальній… Надзвичайно цікавими були роздуми Платона про можливість побудови ідеальної… Цінними для сьогодення є ідеї Платона про те, що держава має працювати на благо суспільства, і керувати нею повинні…
Вчення про буття. Найважливішою частиною теоретичної філософії стала критика ідеалістичного вчення Платона про ідеї як першооснову та істинне… Індивідууми є первинною сутністю, а різновид індивідуума — вторинною. Позаяк… Головною категорією стає категорія сутності. Сутністю предметів матеріального світу є їх форма, без форми немає…
Зазвичай стоїцизм умовно поділяють на три частини: фізику (філософію природи), логіку та етику.
Фізика стоїків бере свій початок від космологічного вчення Геракліта… Для стоїків Космос є колискою, в якій народжується життя на Землі. Космос є живим організмом, душа якого збігається з…
У розвитку релігійно-філософського знання Середніх віків можна виокремити два головних етапи: патристику й схоластику. Патристика із самого початку… Головною особливістю середньовічної філософії став міцний союз із теологією,… Більшістю тогочасних філософів були представники духовенства, філософія, вирішуючи свої власні філософські проблеми,…
Апологетика (кінець II—III ст.) за допомогою прийомів античної філософії та логічного доведення християнських істин захищає християнство, аби… Квінт Тертулліан був представником латинської апологетики. Він проголосив… Крім того, Тертулліанове “вірую, бо це — абсурдне” — це відкриття і визнання “надрозумової реальності”, яка пізнається…
Тобто людина патристикою тлумачиться як споганена "першородним гріхом" Божа істота, а її тіло — як вічне джерело гріха. Головним для…
15. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
Аквінський намагався створити таку доктрину, яка б дала можливість контролювати філософське і наукове пізнання церквою.
Фома Аквінський чітко визначає сферу науки і віри. Завдання науки полягає у… Але між наукою і вірою, філософією і теологією немає суперечності. Християнська істина стоїть вище розуму, але вона не…
Головною рисою, яка відрізняла філософію Відродження, був антропоцентризм. Центром філофських досліджень стала людина, не тільки як результат… У цей період виникла нова система духовних цінностей, у якій людина… Людина, а не Бог стала в центрі філософських досліджень. Репрезентували цей період такі мислителі, як Леонардо да…
На думку вченого, філософія соціального життя (історії) повинна доповнюватися філософією людини. Він вважав, що держава в процесі управління… Особливості взаємодії державної адміністрації та населення країни визначає… Головним завданням політики є отримання влади й подальше її збереження від посягань. Що більше влади, то більше…
Натурфілософські ідеї присутні і в працях засновника революційного вчення про геліоцентричну систему Всесвіту польського вченого Миколи Коперніка.… Джордано Бруно, розвиваючи геліоцентричну теорію, висунув ідею безкінечності… Отже, представники натурфілософського напряму філософії епохи Відродження намагалися зрозуміти природу оточуючого…
Філософська парадигма Нового часу створила сприятливі умови для існування філософського матеріалізму у власному розумінні цього слова.
Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на… В цей час складалися два неначе протилежні напрями в теорії пізнання — емпіризм і раціоналізм.
Бекон обґрунтував в теорії пізнання принцип емпіризму. З цього принципу він виводить пріоритет індуктивного методу і фактично стає його фундатором.… Бекон, будучи засновником методологічного рівня наукового пізнання, виступає… Бекон не заперечував існування Бога. Він вважав, що Бог створив світ, але в подальший час перестав втручатися в його…
Єдино правильним методом пізнання Декарт вважав дедукцію, тобто виявлення конкретних істин із загальних посилань-принципів, які вічно існують в… Декарт сформулював чотири основні правила наукової дедукції:
Перше правило – визначення принципів, начал. Друге правило – аналітичне вивчення природних явищ, тобто слід ділити…
Велике значення для подальшого розвитку філософії мало вчення пантеїзму Спінози. Згідно з ним Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній.…
Монади самі по собі не мають просторових характеристик, тому їх можна осягти лише розумом. Тіла ж, речі, які люди сприймають за допомогою чуттєвого…
Локк став першим філософом, котрий став на шлях ретельного аналізу і систематизації пізнавальних можливостей людини, його судження, висловлені з… Локк доводив, що всі ідеї, всі поняття, котрі людина має, виникають внаслідок… Єдиним джерелом усіх ідей Локк оголосив відчуття людини. Ідеї, набуті на основі відчуттів, лише матеріал для знання,…
Французьке просвітництво порушує проблему вдосконалення суспільства шляхом реформ. Велике значення мали твори Монтеск’є, , де методом порівняльного… Вольтер в своїх творах висував ідеї, спрямовані проти феодалізму та кріпацтва,… Ж-Ж.Руссо торкається питань розвитку цивілізації, держави, моралі, розмірковує над проблемами соціальної нерівності та…
Соціально-економічними та історичними передумовами її розвитку були Французька буржуазна революція 1789—1794 рр., промислова революція в Англії та… Німецька класична філософія стала вищим досягненням, своєрідним синтезом… Незважаючи на своєрідність філософських поглядів представників німецької класики (Кант був дуалістом, Фіхте —…
Найважливіші ідеї філософії Кант розробив у другому періоді— «критичному», який почався після 1770 р. (назва періоду пов'язана зі словом «критика»… У центрі філософії Канта знаходиться проблема теорії пізнання. Підхід… Кант уважав, що людський розум пізнає не «речі в собі», тобто їх сутність, а явища речей, результат їх дії на органи…
Він багато пише про людину як частину природи, про людину як кінцеву мету пізнання, а не як засіб для будь-яких цілей, тобто визнає самоцінність… Так, що стосується проблеми необхідного та вільного в діяльності людей, то він… Призначення людини він бачив в тому, щоб головною метою зробити встановлення блага на землі, зокрема й вічного миру.…
З Фейєрбаха починається період нового злету, піднесення матеріалізму. Філософ уважав, що природа ніким не створена та є причиною самої себе. Людина… Особливу увагу Фейєрбах приділив критичному аналізу релігії. Атеїзм для нього… Ідеалістичну філософію Фейєрбах уважав своєрідним доповненням релігії. Відчуження від людини її родової сутності— це…
Метод і система філософії Гегеля
У філософії Гегеля слід чітко розрізняти діалектичний метод та систему, що суперечать одне одному, перебувають у суперечності, яка виявляється в таких моментах. 1. Метод виходить з визнання всезагальності розвитку. Система ж заперечує всезагальність розвитку, оскільки природа розвивається лише в просторі, а не в часі. Система вимагає обмеження розвитку. 2. Метод заснований на визнанні всезагальності суперечності. Система ж вимагає вирішення усіх суперечностей та встановлення несуперечливого стану. 3. Метод вимагає відповідності руху думки стану, характерному для реальних процесів. Система ж передбачає конструювання зв'язків з голови. 4. Метод вимагає постійного перетворення дійсності, а система — незмінності існуючого стану речей.
Ідея діалектичного розвитку значно вплинула на розробку концепції філософії історії. Історія людства, на думку мислителя, це прогрес у пізнанні… Гегель уважав, що розвиток історії завершується, досягнувши рівня Пруської…
Громадське суспільство і правова держава у філософії Гегеля
Ця суперечність позначилася на соціально-політичних поглядах Ґеорґа Геґеля. Він вважав, що держава є найвищою формою існування Бога у світі. Правові відносини в державі є втіленням усвідомленої необхідності (свободи). Суспільні інтереси домінують над приватними інтересами особи, тому останні можна принести в жертву інтересам держави. Багатство й бідність — це природний стан реального життя, з яким необхідно змиритися. Суперечності й конфлікти в суспільстві не є деструктивним чинником (злом), а навпаки, є добром, що сприяє прогресу. А це означає, що суперечності, конфлікти й війни між державами є показником прогресу у всесвітньому масштабі. Геґель вважав, що військові конфлікти очищують дух нації.
Програма початкового позитивізму зводилася до таких засад:
пізнання необхідно звільнити від усякої філософської інтерпретації;
вся традиційна філософія повинна бути скасована і змінена спеціальними науками (кожна наука сама собі філософія);
На противагу філософській класиці, що висунула на перше місце розум і раціональність та поставила в якості основної мети виявлення внутрішньої… Особливо яскраво ірраціоналістична філософія була представлена в цей час… У соціологічному й культурологічному відношенні ірраціоналістичні погляди часто настроєні проти соціальних і…
Філософський рух прагматизму був започаткований в Америці як теорія знання…
Жити як усі – значить втравчати свою індивідуаль-ність, свободу. Звідси пафос нонконформізму, заклик до бунту у деяких екзистенціалістів (Сартр,…
43.Фрейдизм
Індивідуальна психологія Адлера психічна хвороба є результатом неусвідомленого потягу до переваги, яке збільшується почуттям неповно вартості… Сексуально-економічна теорія Райха Р. Вважав фрейдизм і марксизм… Фромм - осн. представник неофрейдизму, вірний основним положенням психоаналізу, був переконаний, що критерієм соц.…
На цьому герменевтична інтерпретація не зупиняється, враховується ще намір автора, що передбачає звернення до інтуїтивно-емпіричних і… Мова оголошується “творчою і виробничою силою”, оскільки текст є “об”єктивною…
Головними представниками цього напряму є Мартіен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує вчення Ф. Аквінського, поєднуючи його з… Неотомістський реалізм відстоює незалежне від людської свідомості існування… Неатомістична концепція буття дуалістична: абсолютне, надприродне буття, і буття, створене богом. Абсолютне буття –…
- біологічні теорії;
- теорії соціологічні.
Перші виходять з розуміння людини як частини природи і намагаються дати визначення людині як біологічному видові.
Загальний характер пост-модерну представляє сутнісну характеристику розвитку людської цивілізації. Цей культурний напрямок прийнято умовно називати… - повернення до синтетичного, інтегрального стилю, що відтворює на новому… - відмовлення від «расистського», «супрематистского» поділу культур на «розвинуті» і «нерозвинені», «прогресивні» і…
Філософська думка України розвивається як етико-моральне вирішення цілої низки світоглядних проблем, як філософський дух морального спрямування. Це… Розвиток філософської думки у Київській Русі в межах християнського віровчення… На початку ХІІ ст. з’явилася “Повість временних літ” Нестора – одна із пам’яток філософської думки. Філософське…
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597—1647), вперше… Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси, які тут читалися, були значною мірою…
Г.Сковорода закликав почати філософське освоєння світу з простого: пізнати віру та любов у всій їхній повноті, бо це і є пізнання людини. Поділяючи… Але є й інший аспект проблеми. Любов та віра дають змогу людині вийти за межі… На ґрунті об'єднання любові та віри у пізнанні людиною самої себе складається категорія "щастя". Щастя…
У його філософській системі провідною фігурою є індивідуальна особа, суть якої становить не розум, а серце. Оскільки в основі світу лежить… За вічно змінними явищами природи, які сприймаються нашими органами чуття, він… Істина відкривається не тільки мисленням, а й "серцем", оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і…
Філософія Т.Шевченка виростає насамперед з конкретно-узагальненого ставлення до любові, надії і віри. Саме з любові до України виникає шевченківська… У творах великого Кобзаря простежується еволюція його поглядів. Поетична… Поезія Т.Шевченка багато чим зобов'язана фольклорній стихії, в якій синтезувались в єдине ціле безпосередні враження…
Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненість у пізнанні навколишнього… І.Я.Франко перший в українській (і один з перших у європейській) літературі… Але жити лише для праці неможливо, вважає Франко. Крім праці є внутрішнє благо людини, її творче натхнення, її пісня,…
Разом з Е. Леруа і П. Тейяр де Шарденом проголосив необхідність глибокого філософського аналізу діяльності людини, з'ясування ролі розуму на Землі,…
Л. — християнський мислитель. Д. Чижевський характеризував його історіософську позицію як "релігійний волюнтаризм". І сам Л. говорив про…
В. Липинський (1882 – 1931), представник укр. аристократії, прихильник монархічного ладу. Л. брав активну участь в…
Під переживанням Леся Українка розуміла необхідність стійко сприймати драматизм людського існування й усвідомлювати його перехідний характер. Звідси… В основі цих філософських роздумів лежали ідеї послідовного матеріалізму,… Показовими були антропологічні ідеї Лесі Українки. Вона вважала, що сутність людини можна зрозуміти лише через її…
1.Міфологічний - це результат практично-духовної дiяльностi людини. У мiфологiчному свiтоглядi людина не вiдокремлює себе вiд речей природного… 2. Релiгiйний свiтогляд чiтко подiляє світ та людину, природнє та надприроднє,… 3. Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту. Порiвняно з наукою її особливiсть полягає в тому, що…
Предметом філософiї є загальнi, граничнi засади людського мислення, пiзнання, буття людини у свiтi. Таке розумiння предмета мислення зумовлює…
В античному світі під структурою філософії розуміли логіку (правильне мислення), фізику (учення про природу), етику (учення про людину). Водночас… Гегель вважав, що філософія має складатися з 3 частин: логіки (яка збігається… Найважливішим розділом філософії є онтологія – вчення про буття. Другим головним розділом є гносеологія – вчення про…
1.Світоглядна функція сприяє формуванню цілісної картини світу, уявлень про будову світу і Всесвіту, визначенню місця людини в них, окреслює… 2.Методологічна функція виробляє основні методи пізнання довколишнього світу
… 3.Гносеологічна функція має на меті правильне й істинне пізнання навколишньої дійсності
1. Буття природного, яке поділяється на буття: а) «першої природи» — сукупність природних умов існування людського суспільства; б) «другої природи»… 2. Буття людини — це реальне існування людини, яке також має два аспекти: а)… 3. Буття духовного (ідеального) — існування духовного як самостійної реальності у вигляді індивідуалізованого…
Оскільки матерія є абсолютною завжди існує в конкретних формах, внаслідок чого рух проявляється через конкретні форми матерії. В основу виділення… а) субстратний, що пов”язує певну форму руху і з специфічним матер. носієм
б) функціональний, у відповідності з яким форма руху повинна мати свої власні закономірності, відмінні від…
Виокремлюють такі форми руху: механічний — переміщення в просторі різноманітних тіл, рух найдрібніших частинок, макротіл тощо; фізичний, який… Незважаючи на те що кожен з різновидів руху є відносно самостійним явищем,… Окрім форм, філософія виокремлює два типи руху — якісний і кількісний. Якісний рух — це зміна самої матерії,…
Другий підхід називається реляційним. Його прихильники (Арістотель, Ляйбніц, Геґель) вважали, що простір і час існують у взаємодії з матеріальними… Простір — форма буття матерії, що характеризує її протяжність, структуру,… Час, простір і матерія невіддільні. Це доводить теорія відносності А. Ейнштейна. Згідно з нею простір і час відносні.…
Основними елементами свідомості, які перебувають в діалектичному взаємозв`язку, це: усвідомлення явищ, знання, самосвідомість, емоції, воля.… Функції свідомості: 1) пізнавальна – дає можливість здобути знання про… Рівні відображення: 1) рівень неживої природи (фізико-хімічне відображення)-відображення проходить за законами фізики,…
1.Принцип об’єктивності – визнання об’єктивного існування дійсності, як об’єкта пізнання, її незалежності від свідомості та волі суб’єкта… 2.Принцип пізнавальності – пізнання можливе, людські знання здатні давати… 3.Принцип активності – процес пізнавання є творчим актом відображення навколишнього світу у свідомості людини.
Відчуття є найпростіша форма відображення об'єктивного світу за допомогою чуттєвого досвіду, завдяки якому людина одержує суб'єктивний образ… Сприйняття — це цілісний образ предмета, синтез окремих відчуттів (чуттєвих… Уявлення — це узагальнений чуттєвий образ предмета, що був зафіксований : сприйнятий раніше, але в цю мить уже…
Ключовою ознакою істини є її об'єктивність, тобто зміст істинного знання не залежить від суб'єкта пізнання. Водночас істина є суб'єктивною, вона… Істина досягається не відразу, а поступово. Філософи говорять про…
Критерії істини дають змогу впевнитися, що знання не є помилковими.
Р. Декарт зазначав, що критерій істини — це ясність, очевидність. Л. Фейєрбах… Діалектико-матеріалістична філософія вважає, що головним критерієм істини є практика. Практика різноманітна – від…
Основні характеристики: безпосередність, несподіваність, неусвідомленість шляхів одержання нового знання. Але це явище закономірне і залежить від… З точки зору самого суб'єкта сприйняття, це суб'єктивна і об'єктивна форми.
… Суб'єктивна - це сприйняття несвідомих психічних даних суб'єктивного походження. Об'єктивна форма - це переформоване…
Моральні регулятиви пізнання
В науковому пізнанні формуються і набувають відносної самостійності такі форми та засоби пізнання, як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
… Ідея — це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності… Гіпотеза — це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення…
На емпіричному рівні наукового пізнання об'єкт відображається з боку його зовнішніх зв'язків і проявів, які доступні, в основному, живому… Емпіричне дослідження, виявляючи нові факти, нові дані спостереження та…
На теоретичному рівні наукового пізнання об'єкт відображається з боку його внутрішніх зв'язків та закономірностей, які осягаються шляхом… Теоретичне дослідження, в свою чергу, розглядаючи та конкретизуючи…
Методи пізнання, що використовується як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
Основні поняття і завдання праксеології
Праксеологія(грецьк.-дійовий)- область соціологічних досліджень, яка вивчає методику розгляду різних дій або сукупності дій. Заснув. Президентом Польщі т. Контрабинським і є одним із методів суч. Соціолог. Досліджень. Праксеологія вивчає взаємодію індивіда і колективу у процесі виробництва. Пракс-я - направлення розвитку, для якого характерний перехід від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш. Поняття Пракс-ї протилежне поняттю регрес.
82.Поняття природи (суспільство як частина природи)
Поняття “природа” вживається у двох значеннях. У широкому розу-мінні природа –… Людина і сусп. не можуть існувати і розвиватися поза природою, неза-лежно від неї.
Людина і суспільство не можуть існувати і розвиватися паза природою, незалежно…
изнено-творческий порыв - А. Бергсон; откровение вместо философского умозрения - Л. Шестов;
экстраординарные психические и психологические состояния - 3. Фрейд, К. Юнг;… оответствии с ранее поставленной целью.
Основні ідеї, які треба враховувати при створенні цілісної філософської концепції людини:
людину слід розглядати з позиції єдності об’єктивного і суб’єктивного,… Субстратні рівні(природне, суспільне, внутрішній.духовний світ) не слід протиставляти.
Позитивний вимір передбачає осмисленість дії. Осмислюючи себе, своє становище в світі та суспільстві, людина може не тільки відмовитись від чогось,… Атрибутом свободи людини є відповідальність. Людина завжди відповідає за свої…
- біологічні теорії;
- теорії соціологічні.
Перші виходять з розуміння людини як частини природи і намагаються дати визначення людині як біологічному видові.
У з'ясуванні загального змісту антропосоціогенеза важливу роль відіграла і відіграє трудова гіпотеза, яка визначала значення праці в процесі… Поняття індивіда визначає людину як окремого представника людського роду,… Людина в її конкретному прояві є оригінальна і неповторна істота. Індивід означає окреме існування людського, поєднує…
Факт залежності людини від суспільства є очевидним. Індивід нескін-ченними зв'язками з'єднаний з суспільством, залежить від нього, визначається його… Саме типом і характером суспільних відносин зумовлені історичні типи… Відносини особистої залежності були притаманні традиційним суспільствам (період докапіталістичного розвитку). Для них…
матеріальну – охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання.
соціально-політична – включає соціальні та політичні стосунки людей у… Духовна – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень
93. Формаційна теорія суспільного розвитку(К.Маркс)
Для iсторико-фiлософського вивчення процесу розвитку суспiльства К. Марксом була введена така важлива категорiя, як…
Стадія зародження - генезис. Цивілізація може виникнути або в результаті мутації примітивного суспільства або на руїнах “материнської”… За стадією генезису має місце стадія зростання, на якій цивілізація… Система Тойнбі характеризується як антропоцентрична в тому сенсі, що у ній суспільству місце “простору дії”, але не…
Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
Духовне життя суспiльства - це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язанi з духовною сферою життєдiяльностi людей; сукупнiсть iдей, поглядiв, почуттiв, уявлень людей, процес їx виробництва, розповсюдження, перетворення суспiльних, iндивiдуальних iдей у внутрiшнiй cвіт людини. Духовне життя суспiльства охоплює світ iдеального (сукупнiсть iдей, поглядiв, гiпотез, теорiй) разом з його носiями - соцiальними суб'єктами - iндивiдами, народами, етносами. Основу духовного життя становить духовний світ людини - її духовнi цінності свiтогляднi орієнтації: Разом зтим, духовний світ окремої людини, iндивiдуальностi неможливий поза духовним життям суспiльства. Тому духовне житгя - це завжди дiалектична єднiсть iндивiдуальногo i суспiльного, яке функцiонує як iндивiдуально-суспiльне. вiдуально-суспiльне.
Матеріальне виробництво не лише база виникнення інших видів суспільного виробництва, але й умова їх розвитку. Воно також визначає характер і… Що ж таке матеріальне виробництво? Це процес трудової діяльності людей, які з… В структурі матеріального виробництва розрізняються дві взаємопов'язані підсистеми: з одного боку, технологічний…
Політична свідомість відображає свідомо та цілеспрямовано регульовані політичні процеси, відносини, спілкування, а тому тісно взаємопов'язана з… Політична свідомість, політична ідеологія пронизує все життя суспільства,… У сучасних умовах, коли відбувається пошук шляхів органічного по єднання традиційних національних та загальнолюдських…
Поведінка, взаємовідносини людей, як відомо, регулюються політичними, моральними і правовими поглядами. Знання особистістю своїх прав та обов'язків… Процес розвитку правосвідомості носить суперечливий характер. Сюди слід…
і повсякденне, масова снідоміс гь. ідеологія і суспільна психологія) суспільної свідомості
Екологічна свідомість — найважливіший компонент екологічної культури, що…
Рівні методологій
Методологія не є суцільною наукою і має прошарковий характер. Найбільш… Другий ешелон методології — це загальнонаукова методологія, яка включає у себе й елементи діалектики, й елементи…
Плюралізм філософських методологій.
Синергетика (від греч. «син» - «со-», «спільно» і «ергос» - «дія»), створений професором Штутгартського університету Германом Хакеном… Виникнення синергетики було неоднозначно сприйнято науковим співтовариством.…
Причини руху і розвитку криються у внутрішніх суперечностях, притаманних процесам і явищам об'єктивної дійсності — боротьбі протилежностей. Кожний… Для розвитку характерна інтегративність (нагромадження нових ознак на основі…
Якість — це внутрішня визначеність предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з буттям визначеність. Щось, завдяки своїй якості, є тим, чим воно є… Кількість — це зовнішня визначеність предмета, яка вже не є тотожною з буттям.… Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки певним кількісним змінам. До певної міри кількісні…
Інший аспект єдності світу перевіряється через призму вирішення основного питання філософії. Мова йде про те, на якому принципі ми будуємо…
Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
Сутність духовного життя суспільства.
Духовне життя суспiльства - це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язанi з духовною сферою життєдiяльностi людей; сукупнiсть iдей, поглядiв, почуттiв, уявлень людей, процес їx виробництва, розповсюдження, перетворення суспiльних, iндивiдуальних iдей у внутрiшнiй cвіт людини. Духовне життя суспiльства охоплює світ iдеального (сукупнiсть iдей, поглядiв, гiпотез, теорiй) разом з його носiями - соцiальними суб'єктами - iндивiдами, народами, етносами. Основу духовного життя становить духовний світ людини - її духовнi цінності свiтогляднi орієнтації: Разом зтим, духовний світ окремої людини, iндивiдуальностi неможливий поза духовним життям суспiльства. Тому духовне житгя - це завжди дiалектична єднiсть iндивiдуальногo i суспiльного, яке функцiонує як iндивiдуально-суспiльне.
також матеріальну та духовну культуру. Матеріальна охоплює дуже велике число предметів, серед яких, власне, проходить усе життя як кожної окремої…
Саме через культурні цінності людина задовольняє свої потреби, і саме існування цінностей відрізняє людину від тварини. Цінності становлять… Суспільні цінності формуються поступово, через відбір певних видів поведінки і… Об'єднані в єдиний комплекс потреби, інтереси й емоційні переживання утворюють єдиний феномен цінності. Можна…
У суспільстві існує певна ієрархія цінностей, тобто серед усіх цінностей…
Прогнозування є процесом отримання знань про майбутнє на ґрунті спеціальних наукових методів. Соціальне прогнозування проводиться, як правило, на… Метод екстраполяції тенденцій базується на припущенні про безперервність… Експертні оцінки — науковий метод аналізу і дослідження складних проблем, що не формалізуються на основі…
Наприклад - проблема виживання людства в умовах розвитку принципово нового типу військової техніки і нагромадження знищення. Сучасна… Крім військової загрози, дуже важливою є проблема глобальної екологічної кризи… Важливими глобальними проблемами також є - загроза демографічної кризи, проблема збереження особистості як…
Але з точки зору переважної більшості віруючих і значної частини духовенства, яке не вдається у богословські тонкощі, питання про виникнення релігії… З далеких століть доходить до нас звістки про стародавні релігії, про їх… Ми з вами розглянемо питання про виникнення найперших релігійних уявлень, викладемо різні точки зору на це. І хай вас…
1.Світоглядна функція релігії --це найголовніша функція, що дає змогу визначити людині своє місце у світі й ставлення світу до неї. У зв'язку з цим… 2. Компенсаторно-терапевтичпа функція релігії ліквідує почуття обмеженості,… 3. Комунікативна функція реалізує потребу спілкування віруючої людини як по вертикалі — з Богом, так і по горизонталі…
Наявність багатьох схем класифікації релігії пояснюється складністю, багатоманітністю й динамічністю розвитку релігійних систем, а також… У вітчизняній релігієзнавчій літературі вже звичним стало посилання на… ^ релігії близького Сходу — іудаїзм, християнство, іслам, зороастризм, язичницькі культи античності;
У своїх пошуках захисту від страшних стихійних сил греки подібно всім древнім народам, пройшли через фетишизм - віру в натхненність мертвої природи… Боги і герої грецького мифотворчества були живими і повнокровними істотами ,…
Поклоніння численним богам, що керують майже що кожним кроком римлянина, складалося головним чином у строго запропонованих звичаями… Для того щоб римський хлібороб міг належним образом розібратися у всім цьому ,… Свершено особливу роль римської релігії зіграли эльтруски - дивний і загадковий народ, чия писемність дотепер не…
Засновником вважається проповідник Вардгамана (VI ст. до н. е.), званий Джиною…
«Дао»- це шлях усіх речей, предметів навколишнього світу. Даоські мудреці, акцентуючи увагу на значенні Дао, вважали, що людина залежить від землі,…
№135 Язичництво стародавніх слов’ян
Основою віровчення зороастризму є концепція про постійну боротьбу двох протилежних сил (богів), які є водночас першопричиною світу й уособлюють… Відповідно до вчення зороастризму перший період розвитку життя на землі… Заратуштра пророкує, що в майбутньому знову переможе добро, з'являться позитивні божества, світ стане досконалим,…
Біблія як священний богоодкровенний текст мала тривалу історію (з XIII ст. до н.е. до II ст. н. е.). Назва «біблія» (від грец. ЬіЬІіа — книги)… Термінологічне Старий Заповіт означає угоду, домовленість між Богом і людьми… Незважаючи на те що іслам має свою богоодкровенну книгу Коран, він також визнає святість Біблії. Головні біблійні…
Та, незважаючи на це, греко-католицизм поширювався в Західній Білорусі, Західному Поділлі, Галичині, Волині, Київщині. Унія та її громади діяли на… Варто зауважити, що греко-католицизм не був самостійною релігійною течією, а… Особливого значення греко-католицизм набув у Зх. Україні. На цих територіях греко-католицька церква сприяла збереженню…
віра в єдиного Бога Аллаха, який є творцем „неба й землі”, а також усього того, що знаходиться на них. Аллах є абсолютним володарем людської долі… віра в ангелів, які виконують веління Аллаха, оберігають рай і пекло;
віра в Коран як богоодкровення через пророка Мухаммеда;
Її ядром слід вважати совість. Совість — це вираз моральної самосвідомості особи, її моральна самооцінка.
Свобода совісті тісно пов'язана зі становищем релігії і церкви в суспільстві,… Згідно з Конституцією України, свобода совісті — це право на свободу світогляду і віросповідання, свободу сповідувати…
Проблема толерантності тісно пов'язана зі свободою совісті. Толерантність сприяє свободі вияву вільної совісті індивіда, вона є не тільки умовою… Толерантність має кілька визначальних принципів:
• Визнання рівності, суверенності, свободи релігії та переконань суб'єктів комунікації. Важливим є міжнародно визнаний…
Все різноманіття новітніх релігійних течій і містичних груп можна умовно поділити на сім груп.
1) Неохристиянські, до яких належать релігійні культи, в основі яких лежить… 2) Релігійні організації орієнталістського спрямування. До них належать такі організації, в основі яких лежать…
Головна ідея екуменістичного богослов”я – ідея єдності християнства. Основою зближення екуменісти бачать спільність християнської спадщини, те, що… Сучасний екуменізм, попри всю свою конфесіональну багатобарвність, бере свої… Метою сучасного екуменічного процесу є прагнення відновити спілкування у Таїнствах між роз”єднаними сьогодні…
1)Мислення і свідомість взагалі є функцією мозку і відображають процеси та явища об’єктивного світу. У структуру свідомості людини входить… 2)На відміну від безпосередніх форм відображення дійсності (їх називають… 3)За допомогою мислення осягають такі сторони реального світу, які не можуть бути розкриті за допомогою тільки…
2й етап.Другий (сучасний) етап. Друга половина 19 ст. до нашого часу. Засновник - Г. Лейбніц. Сучасна логіка:
1.Перший підетап другого етапу: Класична логіка (логіка висловлювань, логіка… 2.Другий підетап другого етапу: Некласична логіка (алетична логіка, епістимічна, деонтична, темпоральна, логіка дії,…
Арістотель як фундатор формальної логіки.
Аристотель(Ар.) вперше виділив логіку в самостійну науку. Логіку він назвав аналітикою і дав загальний аналіз відкритого ним поняття силогізму як особливої форми умовиводу. Аристотель розкрив також сутність доведення, прийомів доведення і поділу, визначив різницю між науковим і ненауковим знанням, виклав 3 основні закони ФЛ: закон тотожності, закон несуперечності, закон виключення третього. Логічні твори Аристотеля: «Аналітики I i II», «Топіка», «Категорії» і т.д. Ар. У своїх творах основну увагу звертав на дослідження силогізму.
Логічна структура поняття (зміст та обсяг).
Об’єм поняття означає сукупність предметів, які узагальнюються під даним поняттям. Іншими словами об’єм – це клас (кількість) предметів, які мисляться під даним поняттям. Наприклад, об’єм поняття “студент” включає всіх студентів, які жили, живуть та будуть жити; поняття “конституція держави” включає всі конституції держави, які існували, існують та будуть існувати; поняття “водойма” – всі водойми, які... і т.д. Зміст поняття – це сукупність суттєвих властивостей, які притаманні відображеному у даному понятті класу предметів. В залежності від об’єму, поняття можуть бути пустими, одини предмета, явища, події – “вічний двигун”, “кентавр”, “еліксир молодості”, “машина часу”, “Донецька державна академія управління” тощо.
Одиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – “Афіни”, “Найбільше місто в світі”, “Фундатор формальної логіки”, “Сучасний президент України” тощо.
Загальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – “країна”, “студент”, “наука”, “місто”, “менеджмент”, “сервіс”, “грамотний” тощо.
У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:Конкретні – абстрактні;Позитивні – негативні;Відносні і безвідносні (парні і непарні);Сукупні і несукупні
Конкретними є поняття, які називають предмет або явище – “книга”, “гроза”, “Хомутенко Микола Григорович”, “ДонДУУ”, “менеджер”, “колектив”, “конституція” тощо.
Абстрактні поняття називають (від лат. Abstractio – “відволікання”) не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета власне і зосереджуються на його якостях – “доброта”, “успішність”, “краса”, “червоний”, “недбалий”, “начитаний” тощо.
Позитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – “учень”, “освічений”, “лідер”, “порядок”, “добрий”, “банк”, “статистика”, “етикет”, “правосвідомість” тощо.
Негативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – “недобрий”, “неграмотний”, “малокультурний”, “небілий”, “неосвічений”, “неправомірний” тощо.
Відносні (парні) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мислитися окремо – тоді вони втрачають смисл – “батьки – діти”, “право - ліво”, “начальник підлеглий”, “верх – низ”, “південний полюс – північний полюс” і т.ін.
Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають логічної пари – “троянда”, “лопата”, “книга”, “студент ДонДУУ”, “економіст”, “підприємець” тощо.
Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – “композиція”, “колекція”, “стадо”, “отара”, “колектив”, “сузір’я”, “група”, “табун” і т. ін.
Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині – “водій”, “студент”, “професор”, “спортсмен” тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:
“Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;
“Радіостанція” – загальне об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;
“Добрий” – загальне за об’ємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне поняття.
155.Закон оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять:
Зміст поняття становлять усійого елементи, які можуть бути виділені у вигляді окремих понять. Обсяг поняття – це всі інші поняття, для яких воно служить ознакою, головною їх частиною. Обсяг поняття А схематично можна подати так: Aa, Ab. Ac, Ad, Ae… За цією схемою, наприклад, поняття A («людина») буде родовимвідносн понять Aa(«росіянин»), Ab(«українець»), Ac(«англієць») та ін.
Обсягом поняття іноді наз. множину предметів які мисляться за допомогою даного поняття. Але це некоректно, оскільки логіка вивчає відношення між поняттями, а не предметами. Таким чином, якщо визначається наявність обсягу поняття А, то це означає, що має визнаватись наявність понять, для кожного з яких воно є частиною змісту, відсутність їх ознчаї відсутність і самого поняття А, бо без обсягу поняття бути не може.
З цього випливає, що між обсягом і змістом існує тае співвідношення: якщо зміст поняття А знаходиться в змісті поняття В, то це останнє знаходиться в обсязі першого, і навпаки, якщо поняття В міститься в обсязі поняття В, то останнє становить частину змісту першого. Тобто зміст і обсяг поняття перебувають в оберненому відношенні. У цьому суть закону оберненого відношення між обсягом і змістом понять.
права і ліва частини визначення повинні бути спів мірними, тобто однаковими за обсягом Порушення правила співмірності визначення спричиняє помилки… визначення не повинно містити в собі кола. Приклад кола у визначенні: „Логічне… визначення має бути ясним за змістом, тобто не містити в собі двозначності чи поза значності. Правило ясності…
Операція доповнення поняття
Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, наз поділом поняття(П).П. обсяг якого розкрив, наз діленим П. Ознака, за якою здійснюється поділ, наз основою поділу, а поняття одержані в результаті поділу, - членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію, що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття –А і не-А: швидкий –нешвидкий, збитковий –незбитковий.
Операція доповнення понять. Ця операція над поняттями, коли шляхом заперечення вихідного поняття утворюють нове поняття А’ (не-А), обсяг якого в сумі з обсягом поняття А становить цілісність, яка дорівнює одиниці (А + А’=1).
Формула доповнення: 1-А= А’
Наприклад:
Студент КНЕУ ® студент;
Місто Донецьк ® місто;
Місто ® місто Київ,
Держава ® українська держава,
Наука ® наука логіка,
Порушення цього правила призводить до двох помилок:
неповний поділ, коли перераховані не всі члени поділу. Наприклад, “Арифметичні… поділ з зайвими членами. Наприклад, “люди діляться на чоловіків, жінок і дітей” (до чого тут діти? Вони також мають…
162. Прості судження та їх види.
Судження – це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв'язок…
Поділ простих судженнь за кількістю і якістю
З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на :
загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – “Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів”, “Всі справжні викладачі ДонДУУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості”, “Всі правознавці не є адвокатами”;
часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта – “Деякі студенти є відмінниками”, “Лише деякі люди можуть вважатися особистостями”;
Одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта – “Віктор Андрійович Ющенко – президент України”, “Студент Сидоренко В.М. – відмінник”.
У свою чергу за якістю зв’язки судження поділяються на :
стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета;
Заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.
Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так:
загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;
загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;
частковостверджувальні - “Деякі S є Р”;
частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”;
одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;
Одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.
Прості С поділяються на:
1)Екзистенціальні (С існування), у яких вираж сам факт існування предмета, що відобр в думці: а-а
2)Відносні С, у яких роль предмета, що вираж відношення між двома іншими елементами С, виконують інші поняття: a R b,або R(a,b)
3)Атрибутивні С, у яких ствердж або запереч певні властивості, що належать предмету: S є P, S не є P. Ці С наз ще категоричними.
Атрибутивні судження, їх класифікація.
Атрибутивне судження – судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів. Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування або екзистенційні. До останніх належать ті судження, в яких констатується наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості(атрибуту) – буття. Прикладом такого судження може бути судження про відсутність життя на Марсі. До складу атрибутивного судження входять суб’єкт(S) і предикат(P), які є логічним змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними постійними, а також зв’язка, яка виконує роль логічної постійної і виражається словами „є”, „не є”, „суть”, „не суть”, „належить”, „не належить”. Формула атрибутивних суджень „S є(не є ) P”. За кількістю атрибутивні судження поділяються на загальні, часткові, одиничні. Загальне – таке атрибутивне судження, в якому суб’єктом є загальне поняття. Одиничне – суб’єктом виступає одиничне поняття. За якістю: стверджувальні, заперечні. За кількістю і якістю: загальностверджувальні – такі судження, які за кількістю є загальними, а за якістю стверджувальними(ASP), загально заперечні – зі кількістю є загальними, а за якістю заперечувальними(ESP), частково стверджувальні – такі, які за кількістю є частковими, а за якістю стверджувальними(ISP), частково заперечні – часткові за кількістю, заперечні за якістю(OSP).
Правила логічного квадрату.
Логічні відношення між судженнями можна подати у формі «логічного квадрата».
Розподіленим наз таке поняття (термін), яке в даному С взято в його повному обсязі. Нерозподіленим наз таке поняття (термін), яке взято частково, не в його повному обсязі.
У загальноствердних С (А) поняття на місці суб’єкта (S) повинні бути розподіленими, а на місці предиката (Р) можуть бути і розподіленими, і нерозподіленими.
У загальнозаперечних судженнях (Е) поняття на місці суб’єкта (S) та предиката (Р) завжди є розподіленими.
У частковоствердних судженнях (І) поняття на місці суб’єкта (S) завжди нерозподілені, а на місці предиката (Р) можуть бути розподіленими, але, як правило, є також нерозподіленими.
У частковозаперечних С (О) поняття на місці суб’єкта (S) завжди є нерозподіленим, а на місці предиката (Р) – завжди розподіленим.
Види:
1.Єднальні(конюктивні)судження-це такі судж,якіутворені з двох судженьза… 2.Розділові (дизюктивні) :
Види суджень за якістю та кількістю.
За кількістю:
1.Одиничним -наз таке судження, в якому предмет (S) виступає одиничним поняттям
2.Загальним -наз таке атрибутне судження, в якому субєктом є загальне поняття
3.Частковим -наз таке судж, в якому субєкт представляє частину класу досліджуваних предметів.
За якістю:
1.Загальностверджувальне (ASP) наз таке судження, яке за кількістю є загалним, а за якістю стверджувальним
2.Частковостверджуване (ISP) наз таке атрибут судження. Яе за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальним
3.Загальнозаперечувальні (ESP) наз атриб судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю заперечувальне
4.Частковозаперечувальне (OSP) наз таке судження часткове за кількість і заперечувальне за якістю
Модальні судження
Види:
1.Алетичні включають такі модальності : «нобхідно», «можливо», «випадково» та їх модифікації
2.Епістемічні вкл до свого складу «знаю», «вірю», «вважаю», «доведено», «відомо», «спростовано».
3.Темпоральні вкл такі оцінки змісту, в яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик «було/буде так, що», «раніше/пізніше», «завжди було/буде так, що», «одночасно»
4.Деонтичні характеризують наявність або відсутність в судж певних норм за допомогою таких модальностей: «обовязково/необовязково», «дозволено/недозволено», «заборонено/незаборонено»
Основні закони логіки
Закон мислення – це результат відображеня необхідних істотних, сталих, багаторазово повторюваних звязків між думками, вираженими логічними засобами.
Закон тотожності: обсяг і зміст понять(суджень) повинні бути строго визначеними і залишатися нзміними у прцесі логічних міркувань (а=а; а¦а; а 1 а)
Закон несуперечності: у прцесі міркування по який-небудь предмет не можа одночасно стверджувати і заперечувати що-небудь в одному і тому самому відношенні (аTа)
Закон виключеного третього: з 2ох суперечних суджень одне повинно бути істинним, друге-хибним, третього бути не може (а-а)
Закон достатньої підстави: всяка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою(за допомогою вихідних положень, припущень, відомих законів і правил, практичного досвіду)
Види:
1.Дедуктивний умовивід – це умовивід, у якому висновок зроблено обовязково із… А) Безпосередні умовиводиназ дедуктивні умовиводи, які виводять з одного засновку.
Фігури силогізму – це його різновиди, які розрізняються місцем середнього терміна в засновках.
Модусом простого категоричного силогізму є різновиди силогізмів, які різняться… 1 фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО.
Полісилогізми
Полісилогізмом називаються два або декілька простих категоричних силогізмів, пов”язаних один з одним так, що висновок одного є засновком для іншого:
1.Прогресивний полісилогізм-висновок попереднього силогізму стає більшим засновком наступного силогізму.
Прогресивний сорит можна отримати з прогрествного полісилогізму шляхом послідовного вилучення висновків передуючих силогізмів і більших наступних засновків.
2.Регресивний полісилогізм-висновок передуючого силогізму стає меншим засновком наступного силогізму
Регресивний сорит можна отримати з регресивного полісилогізму шляхом послідовного вилучення висновків передуючих силогізмів і менших засновків, що випливають з них.
Індуктивний умовиводи – це опосередковані умовиводи у яких з одиничних суджень – засновків – виводять часткое або й загальне судження – висновок.
… А)повна індукція – різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання… Б)неповна індукція - індуктивний умовивід, в якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки…
Прикладом аналогії може бути міркування Галілея, який, відкривши чотири супутники Юпітера і виявивши спільність між системою „Юпітер – його… Схема міркування за аналогією: Предмет А має ознаки abcd. Предмет В має ознаки… Висновок за аналогією має ймовірний характер.
Доведення – це обґрунтування істинності одного положення(судження, гіпотези, концепції) за допомогою інших шляхів побудови відповідного… Будова доведення:
теза – положення, що обґрунтовується. Вона виражається у формі судження чи системи суджень. Щоправда, іноді з…
Пряме доведення – доведення, в якому з аргументів, пов’язаних за певною схемою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається… Непряме доведення – доведення, в якому істинність тези обґрунтовується шляхом… Апагогічне – непряме доведення, в якому з антитези виводять наслідки, що явно суперечать дійсності або відомим…
Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує обгрунтування за даних конкретних умов. Вдаючись до цього правила слід враховувати, що одні… Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно сформульованим судженням(чи… Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі впродовж усього доведення. Це правило, як і попереднє, є…
Правила аргументів, правила зв'язку тези з аргументом
Відповідно розрізняють такі види спростування:
-спростування шляхом критики тези – обґрунтування недосконалості доведення… Встановлення невизначеності тези, факту її підміни або того, що положення, яке проголошене тезою, не потребує…
Полеміка – один з найпоширеніших різновидів публічної суперечки, для якої характерні протистояння, конфронтація, протиборство сторін; форма…