Принцип каузальності - раздел Философия, Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії Управління Сучасними Соціальними Процесами Більш, Ніж Коли-Небудь, Потребує, ...
Управління сучасними соціальними процесами більш, ніж коли-небудь, потребує, щоб у системі управлінських дій не тільки враховувалася необхідна діалектична взаємодія особистих та суспільних інтересів, але цей процес має певний детермінований характер, який проявляється у тому, що алгоритм соціального управління передбачає чітке і послідовне визначення правил, які необхідно наслідувати, щоб досягти наміченого результату. До нього входить перш за все створення робочої гіпотези про можливість та шляхи здійснення поставленої мети, що не суперечить існуючим знанням людини про світ, яку можна принципово перевірити і яка має бути максимально простою та прийнятною не лише до визначеного об’єкту управління, але й до більш широкого загалу, серед якого існує об’єкт.
Далі в плануванні управлінських дій треба передбачити узгодженість взаємопов’язаних функцій, їх підпорядкованість, способи подолання деструктивності, хаотичності, що можуть виникати у суспільстві. Для приведення системи у відповідність з вимірами і потребами її самозбереження, для забезпечення узгоджених дій між людьми необхідні такі управлінські відносини, які спонукають до підпорядкування прагнень і волі окремих членів суспільства соціально обумовленій спільності дій.
Ряд філософів (Аристотель, Шеллінг, Кант, Гегель, Шопенгауер, Гартман) каузальності соціальних зв’язків надавали телеологічного значення, вважаючи, що людська діяльність визначається певними об’єктивними закономірностями, за рамки яких людина не може вийти. Але людина у своїй діяльності здатна, використовуючи свободу вибору, певною мірою управляти соціальними системами, створювати такий адаптаційний механізм, який дозволяє межі соціальної необхідності використовувати в своїх інтересах.
Д.Юм писав з цього приводу, що людство, яке знаходиться у невігластві щодо причин і в той же час заклопотане своєю майбутньою долею, визнає свою залежність від невідомих сил, надаючи їм почуття і розум. Їм приписують мислення, розум, ефекти, іноді, навіть, людські риси з метою зробити їх більш схожими на нас. Чим більше спосіб життя людини залежить від випадку, тим більше він піддається забобонам.
Виходячи з цих міркувань, можна зробити висновок про те, щоуправлінець будь-якого рангу не може створювати за бажанням ту чи іншу закономірність, він може лише її пізнати певною мірою та використати у своїй діяльності.В такому разі поставлені управлінські цілі можуть лише відповідати конкретній соціальній ситуації і отримання позитивного результату залежить від системності і комплексності управлінських дій.
Кафедра філософії і психології... Діденко Н Г Коноваленко Н В...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Принцип каузальності
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Ціннісно-смисловий універсум людини і феномен управління.
Управління як соціальний феномен виникло і розвивається в історичному процесі як фундаментальна властивість соціальної системи. Від нього значною мірою залежить соціальне майбутнє
Типи управління.
Виступаючи як органічна частина будь-якої соціальної системи, управління значною мірою визначає соціальне майбутнє і якість сучасного життя. Як свідчить історичний досвід, чим більшими є соціальні
Рівні дії сучасного управління
Свідомий, цілеспрямований і об’єктивний характер управління визначається також тим, що, виступаючи як спосіб життєдіяльності людини і суспільства, воно формується, з одного боку, на основі природни
Принцип об’єктивності
Принцип об’єктивності виражає відносини між об’єктом і суб’єктом управління як процес пізнання та самопізнання суб’єктом реального об’єкта, тобто процес пізнання законів його функціонування і розви
Принцип руху, змін і розвитку
Соціальний світ ніколи не стоїть на місці, отже, умовою і способом існування суб’єкта й об’єкта управління є необхідність розвитку, яка імпліцитно їм притаманна. Це приводить до того, що практично
Принцип суперечності
Особливостями людського буття є також постійний пошук нових рішень, бо той світ, який створює людина, ніколи не задовольняє її. Під впливом тієї чи іншої ідеології людина може змиритися з цією супе
Принцип зворотного зв’язку
Особливе значення в управлінні має дотримання принципу зворотного зв’язку, який проявляється у взаємодії суб’єкта й об’єкта управління, в тому числі у ситуаціях, коли суб’єкт і об’єкт управління мі
Закони управлінської діяльності
Закон –це зв’язок між сутностями, який є: 1) об’єктивним, 2) загальним, 3) внутрішнім, 4) суттєвим, 5) повторювальним.
Можна виділити 3 групи законів: 1) часткові закони, притаманні лише п
Одиничне, особливе, загальне.
Кожний предмет, явище навколошнього світу має свої особливості і цілком однакових предметів не існує. Свій особливий неповторний зовнішній вигляд, здатність, звички, монеру говорити має кожна конкр
Можливость та дійсність.
Причинно-наслідкові відношення виникають тоді, коли явище-причина породжує випадковий чи необхідний наслідок. Якщо явище може стати причиною, говорять, що у цьому існує можливість перетворитися у д
Співвідношення стихійності й свідомості в управлінській діяльності
Зважуючи на те, що на загальний розвиток суспільства впливають не лише об’єктивні природні та соціальні фактори, але і вся людська суб’єктивність, перед управлінцями постає дуже складна задача - ви
Необхідність і свобода в управлінні
В управлінському рішенні, що формально фіксує проект соціальних змін або їх врегулювання у певній ситуації, неможливо обійтися без поєднання свободи вибору і необхідності як узгодженості ме
Воля і управління.
Важливим чинником, умовою та рушійною силою управління завжди виступає воля., яка виражає здатність людини підкорювати свою поведінку і діяльність задуманому, необхідному, установл
Проблема чужої волі
Ф.Енгельс називав управління єдиною управляючою волею. Управлінська система завжди ієрархічна, суб’єкт управління за своїм статусом зобов’язаний нав’язувати свою волю управляємим об’єктам, тобто дл
Роль інтелігенції та еліти в управлінні суспільством
Одним з чинників здатності та спроможності влади здійснювати свій вплив на діяльність людей є залучення до влади інтелігенції та еліти. Сучасне бачення ролі інтелігенції виходить із визнання за нею
Влада і право
Однією з проблем, про яку писав Ю.Габермас у дослідженнях щодо демократії, є також співвідношення між владою і правом. З цього приводу він пише, що право надає всякій владі, у якої бере примусовий
Контрольні питання
1. Як співвідносяться влада і управління?
2. Яку роль грає громадська думка у формуванні управлінських рішень?
3. Які функції виконує в управлінні суспільством українська інтеліге
Соціальні ризики
П.Штомпка, аналізуючи феномен ризику в сучасних умовах, вважає, що об’єктивно ми спостерігаємо:
1) універсалізацію ризику, тобто можливість глобального лиха, що загрожує всім, незалежно ві
Запобігання та вирішення соціальних конфліктів
В сучасній конфліктології виділяють суб’єктивні та об’ктивні причини конфліктів. До перших відносяться негативні риси світогляду, ментальність, рівень інтелекту; до других – майнову, економічну, на
Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві.
Особливу увагу в умовах сучасного нестабільного ринку праці і необхідності спільних зусиль за участю органів державної влади, підприємців, громадян по встановленню певних соціальних стандартів доці
Проблема оптимальності управлінських рішень.
Важливим аксіологічним аспектом управління є його компетентність. Саме вона визначає, наскільки оптимальними будуть управлінські рішення, наскільки адекватним стає управління щодо суспільного розви
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов