З точки зору Д.Белла, можна виділити три типи соціального передбачення, які можуть впливати на характер управління суспільством: екстраполяція суспільних тенденцій, розпізнавання історичних «ключів», котрі відкривають нові важелі суспільних змін і перенесення змін на інші соціальні устрої.
Соціальне передбаченнявідрізняється від інших способів передбачення своїми масштабами і технікою. Найістотніша відмінність полягає у тому, що соціальні зміни є незалежними або екзогенними, котрі впливають на поведінку інших змін, і, маючи найбільший обшир, а потенціально - і найвеличнішу силу, порівняльно з іншими способами передбачення, вони є найменш визначеними.
Д.Белл звертає увагу на те, що кожен з цих типів соціального передбачення має свої особливості та можливості застосування. До першого типу належать передбачення основних суспільних показників, які важко охопити точними статистичними даними та зіставити з соціальними змінами, тому їх екстраполяція на майбутнє суспільства, маючи важливе значення для формування управлінських рішень, повинна враховувати ці недоліки, щоб не отримати результат на рівні «що ви вимірюєте, те й отримуєте». Другий тип соціального передбачення пов’язаний із визначенням нових суспільних тенденцій, які можуть привести до великих соціальних змін (наприклад, для сучасного розвитку України такими новими суспільними тенденціями можна вважати формування інформаційного суспільства, громадянських відносин, зміни у соціальній структурі суспільства, формування національної еліти ). Це стосується і третього типу соціального передбачення про зміни у соціальному устрої, який є інституцією, що впорядковує життя індивідів у суспільстві: розподіл за видами занять, освітою, політичні конфлікти тощо.
Як стверджує Д.Белл, у пошуках відповіді на питання про те, яким чином суспільство тримається вкупі, в межах концептуальної схеми необхідно визначити організуючу конструкцію, навколо котрої зосереджено інші інституції, або спонукаючий до дії принцип, що є первинною логікою до усього іншого. Так, організуючою структурою до і після Великої французької революції було зосередження адміністрації в руках держави, для американського суспільства - почуття демократії, в теорії капіталізму Макса Вебера - раціональна технологія, раціоналістична економічна етика і раціоналізація способу життя. Для сучасного українського суспільства таким організуючим елементом може бути ідея національного відродження, створення правової, соціальної держави, системи ефективного регулювання соціальних процесів, створення громадянського суспільства, солідарні відносини між громадянами і державою.
Контрольні питання
1. Що таке принцип? Дайте характеристику основних філософських принципів, які застосовуються в управлінні.
2. Дайте характеристику основних діалектичних законів, які застосовуються в управлінні
3. Як ви розумієте слова Г.Гегеля: форма повинна бути змістовної, а зміст повинний бути оформленим?
4. Наведіть приклади, які дводять правоту Парацельса, який стверджував, що все у світі є і отрута, і ліки, те чи інше визначається лише дозою.
5. Як Ви розумієте слова Г.Гегеля: «Про що б не йшла мова, воно є життєздатним тільки тоді, коли здатне вмістити в себе протиріччя і витримати їх».
6. Визначите, що означає вираз Г.Гегеля «Протиріччя – от що насправді рухає світом».
7. Аналізуючи чинність закону єдності і боротьби протилежностей в управлінні суспільством, визначите, у яких випадках він діє найбільше ефективно.
8. Яку роль відіграють методи в управлінській діяльності?
9. У чому складається сутність системного підходу до управління?
10. Яка роль соціального експерименту в управлінні?
11. Які особливості соціального пізнання і як це впливає на характер управлінських рішень?
12. Яким є алгоритм управлінських дій?
13. Якою є методологія управлінських дій при вирішенні соціальних конфліктів?
14. Якими є основні технології вирішення соціальних конфліктів?
15. Як керівник може використовувати формальні і неформальні комунікації в практиці управлінської діяльності?