рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві.

Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві. - раздел Философия, Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії Особливу Увагу В Умовах Сучасного Нестабільного Ринку Праці І Необхідності Сп...

Особливу увагу в умовах сучасного нестабільного ринку праці і необхідності спільних зусиль за участю органів державної влади, підприємців, громадян по встановленню певних соціальних стандартів доцільно приділити питанню соціальної відповідальності бізнесу, підприємців.

 

Термін «корпоративна соціальна відповідальність», за визначенням Європейської комісії, по суті означає добровільну участь бізнесу у покращенні суспільства та захисті навколишнього середовища. Її основні ідеї реалізуються у ряді міжнародних документів: Хартія Кейданрен про гідну корпоративну поведінку (1991), ініціатива «Корпоративна соціальна відповідальність – Європа», яка об’єднує понад 50 провідних компаній Євросоюзу (1995), Глобальні принципи Салівена, які включають підтримку економічної, політичної, соціальної справедливості в регіонах діяльності компаній, дотримання прав людини і сприяння рівним можливостям при наймі персоналу на всіх рівнях управління і навчання, підтримку соціально-незахищених працівників підтримка толерантності та міжкультурного взаєморозуміння (1999), Міжнародний стандарт щодо огляду соціальних програм як рекомендації до принципів, правил, показників інформації про соціальну активність компаній, Глобальна ініціатива по складанню звітів, в якій визначені керівні принципи до підготовки звітів про стабільність компанії, що включають соціальні індикатори, стандарт «Соціальна відповідальність SA 8000», в якому уточнюються умови соціальної відповідальності компанії, незалежно від географічного розташування, приналежності до певної галузі чи розміру компанії, Глобальна угода між компаніями та установами ООН, профспілками, недержавними організаціями для стимулювання партнерства на підтримку дев’яти принципів у галузі прав людини, трудових відносин і захисту навколишнього середовища (2000) та інші.

Аналізуючи соціальну відповідальність корпорації, виділимо, за Д.Беллом, її суспільну місію:

- корпорація для багатьох співробітників перетворилася у справу їх життя, тому має стати прийнятним стилем життя для своїх членів;

- корпорація є особливим світом з соціальними обов’язками перед своїми членами, якій доводиться визначати баланс своїх обов’язків в таких справах, як задоволення роботою членів корпорації; як це співвідноситься з продуктивністю праці; чи лежить на корпорації відповідальність за прийом на роботу представників національних меншин; як оцінити вартість працівника; чи є виправданим розрив у зарплаті між робітниками і керівниками у співвідношенні 1:25 і вище; яку відповідальність несе корпорація перед місцевим співтовариством; яка відповідальність покладається за охорону довкілля тощо. [21, 166-177].

У рамках досліджуваної проблеми звернемо увагу на принципи теорії доброчесності в бізнесі, запропоновані Джоном Мосом, який підкреслює, що, як моральний представник суспільства, бізнес має усвідомити свої можливості глибоко впливати на формування членів спільноти, культивуючи певні бажання й заохочуючи різні типи моральної поведінки або перешкоджаючи їм. Таким чином, бізнес повинен розглядати власні цілі і діяльність як підпорядковані й відповідні цілям і діяльності суспільства загалом. Доброчесність і бізнес тільки тоді будуть пов’язаними поняттями, коли бізнес сприйматиме себе як частину суспільства, яка має можливість сприяти вихованню доброчесності у своїх представників. Джон Мос вважає, що бізнес є соціальною діяльністю і оскільки діяльність у бізнесі не може бути відокремлена від особистого життя, цілі та наміри бізнесу потребують інтегрування з іншими суспільними та індивідуальними цілями, а не посідають якесь окреме упривілейоване місце. Діяльність бізнесу стає необхідною умовою процвітання суспільства та індивідів. Як необхідна умова цього процвітання, бізнес не може обмежувати ці цілі заради збільшення матеріального добробуту акціонерів. Бізнес необхідно розуміти як моральну організацію, невід’ємну частину суспільства, й тому він має бути зацікавленим у добробуті суспільства, в якому він розвивається, так само, як і в добробуті тих індивідів, на яких він впливає. Застосування етики доброчесності у бізнесі показує нам, що бізнес має величезний вплив на наше життя і потребує кращого об’єднання заради загальнолюдського процвітання. [244, 63,77-78].

На це звертали увагу А.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі, підкреслюючи, що організація має направляти частину своїх ресурсів і зусиль на розвиток місцевих громад і суспільства в цілому. Затрати, пов’язані з соціальною відповідальністю є доцільними, тому що ведуть до удосконалення різних сегментів суспільства і покращенню його ставлення до фірми, отже, фірма має проаналізувати своє середовище і обрати такі програми, які будуть найбільш ефективними, адже прибуток і розвиток йдуть рука об руку зі справедливим ставленням компанії до персоналу, споживача, місцевого співтовариства [229, 131]. М.Мескон, М.Альбет, Ф.Хедоурі вживають термін «соціальний аудит», який проводиться для оцінки і складання звітів про соціальний вплив дій і програм організації, і при складанні рейтингу використовують індекс «відповідальності компанії перед місцевим співтовариством і навколишнім середовищем».

Практика бізнесових кіл провідних країн свідчить про активне інтегрування бізнесу в суспільне життя, що дає можливість стимулювати економічне зростання, залагоджувати соціальні конфлікти, створювати сприятливе середовище для інноваційного розвитку. Прикладами такої співучасті є створення фондів, аналітичних і науково-дослідних центрів, університетів, підтримка соціальних проектів тощо. У провідних країнах спостерігається стала тенденція до злиття галузевих і локальних асоціацій підприємців і створення загальнонаціональних об’єднань, які беруть на себе функції соціальних партнерів в масштабі країни, а тепер все частіше і в регіональному, і в глобальному масштабі.

Як показує зарубіжна практика, представниками інтересів роботодавців з метою підвищення суспільного престижу бізнесу виступають, як правило, асоціації підприємців, промисловців, товаровиробників, зокрема Торгово-промислова палата у США, Конфедерація британської промисловості у Великобританії, Національна рада підприємців у Франції та ін. Це дозволяє виділити дві моделі соціальної відповідальності: американську, зорієнтовану на соціальні інвестиції у місцеве співтовариство і людський капітал, та рейнську, або континентальну, яка передбачає інституціональне втручання держави.

В останні роки практика соціальної відповідальності бізнесу поширюється в Росії. На відміну від американської і рейнської моделі, соціальна відповідальність російського бізнесу жорстко детермінована державою. Саме під впливом держави багато російських компаній, зокрема групи СУАЛ, ГМК «Норильський нікель», ВАТ «Лукойл», ВАТ «Северсталь» та інші, витрачають на соціальні заходи 17% прибутку, прийняли кодекси корпоративного управління і публікують звіти про свою соціальну діяльність. Основними стратегіями соціальної політики цих підприємств є стратегія надання пакету соціальних компенсацій; стратегія підтримки соціальної інфраструктури та змішана стратегія, яка поєднує надання соціальних компенсацій і підтримку соціальної інфраструктури.

В Україні об’єднання роботодавців реалізовувалося через створення у 1998 р. Конфедерації роботодавців України. З 2002 р. в Україні діє Федерація роботодавців України, яка проголосила основною метою захист законних прав і інтересів організації роботодавців, їх представництво у економічних, соціально-трудових та інших відносинах, а також координація і консолідація членів федерації для досягнення позитивних результатів їх діяльності та посилення впливу на формування соціально-економічної політики, особливо з підвищення конкурентоздатності держави.

Останнім часом в Україні набуває поширення ідея впровадження міжнародного Стандарту SA 8000 (Соціальна відповідальність) як універсального стандарту етичних і моральних основ у діяльності адміністрації. Застосовуючи цей стандарт, бізнес підтверджує свою соціальну відповідальність, використовує більше можливостей для розвитку компанії, зменшення плинності кадрів, підвищення продуктивності праці, покращення системи управління, збільшення можливостей для співпраці з компаніями, для яких цей стандарт є обов’язковим. Порівняння стандарту з трудовим законодавством України показує, що він не суперечить законодавству і має перед ним ряд переваг.

Новим напрямом соціальної діяльності бізнесу є соціальне підприємництво. Світова практика доводить, що важливою складовою утримання компанією лідируючих позицій є можливість пропонувати своїм працівникам не лише достойну зарплату, але й гарантований ефективним управлінням «соціальний пакет», виконання якого входить все частіше до соціальних звітів українських компаній. До основних питань, за якими роботодавець має домовитися з працівниками, щоб їх відносини дійсно відповідали принципам партнерства, крім питань про розмір оплати праці, грошових винагород, виплат, компенсацій, доплат, механізму регулювання оплати праці, виходячи з росту цін, рівня інфляції, виконання показників, визначених колективним договором; забезпечення зайнятості працівників, а у випадку звільнення – порядку перепідготовки і створення нових робочих місць; заходів щодо покращення умов охорони праці працівників, у тому числі жінок і молоді; визначення зобов’язань щодо добровільного і обов’язкового соціального страхування; дотримання інтересів працівників при приватизації підприємства, відомчого житла, слід віднести питання про соціальні зобов’язання перед працівниками та місцевою громадою у формі або «соціального пакету», або підтримки соціальної інфраструктури.

Соціальне підприємництво, згідно з характеристикою, розробленою Стенфордським університетом, при цьому визначається як діяльність, яка складається з таких компонентів: 1) соціальна проблема, яка протягом тривалого часу існує у суспільстві з причини обмеженого доступу певної цільової групи до фінансових і політичних ресурсів для її вирішення; 2) розробка і впровадження механізму інноваційного вирішення (шляхом прямої дії) проблеми, яка порушує стабільний, але несправедливий баланс; 3) створення нового стійкого балансу, який вивільняє ресурси для вищеназваної цільової групи для підтримки нової системи, що передбачає краще майбутнє не лише для цих людей, але суспільства в цілому. Соціальне підприємництво – це діяльність, яка має три орієнтири: соціальний, ринковий та інноваційний.

Так Фонд Сколла з соціального підприємництва з 2004 р. проводить спеціальні щорічні всесвітні форуми, на яких обговорюються актуальні проблеми, у вирішенні яких мають брати участь соціально відповідальні підприємці. Новими характеристиками соціального підприємця є те, що він може звернути увагу на таку соціальну проблему, з якою змирилися громадяни і сприймають її як даність. Створення і реалізація вирішення такої проблеми є продуктом і соціальною послугою підприємця в конкретній громаді, але в цілому таке рішення оздоровлює соціальну атмосферу і сприяє розвитку громади. Починаючи з 80-х років ХХ ст. працює глобальна мережа підтримки соціальних підприємців – Фонд Ashoka, яка об’єднує понад 1800 соціальних інноваторів з 60 країн, що свідчить про формування нового покоління управлінців, орієнтованих на активну соціальну взаємодію з громадянами.

З 2006 р. Федерація профспілок України запровадила щорічний всеукраїнський форум «Соціально спрямований бізнес - бізнес з турботою про людей» та стала членом міжнародної ініціативи Глобальний договір, активно співпрацює з представництвом ООН в Україні з питань поширення принципів та практик соціальної відповідальності бізнесових структур.

Таким чином, зростання соціальної відповідальності бізнесу є актуальною проблемою модернізації української економіки та удосконалення соціально-трудових відносин. Від можливості створити в країні власну модель соціальної відповідальності бізнесу або вибрати з існуючих ту, яка найбільше відповідає стану справ в Україні, залежить формат партнерських відносин і ступінь соціальної зорієнтованості української економіки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії

Кафедра філософії і психології... Діденко Н Г Коноваленко Н В...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Ціннісно-смисловий універсум людини і феномен управління.
Управління як соціальний феномен виникло і розвивається в історичному процесі як фундаментальна властивість соціальної системи. Від нього значною мірою залежить соціальне майбутнє

Суб’єкт і об’єкт управління, їх основні характеристики та зворотний зв’язок.
В соціальних системах суб’єктом управління можуть виступати як окремі люди, так і колективи, людські спільноти, все людство в цілому, наділене свідомістю і здатне пізнавати природн

Типи управління. Роль потреб та інтересів у формуванні мотивів і цілей управлінської діяльності.
Потреба в формуванні такої системи управління, яка дозволяє виявити зовнішні і внутрішні можливості розвитку країни, забезпечити створення структур, які реально можуть керувати суспільством стає сь

Типи управління.
Виступаючи як органічна частина будь-якої соціальної системи, управління значною мірою визначає соціальне майбутнє і якість сучасного життя. Як свідчить історичний досвід, чим більшими є соціальні

Рівні дії сучасного управління
Свідомий, цілеспрямований і об’єктивний характер управління визначається також тим, що, виступаючи як спосіб життєдіяльності людини і суспільства, воно формується, з одного боку, на основі природни

Методологічна свідомість. Методи та стиль мислення в сучасному управлінні.
Метод –спосіб діяльності, сукупність прийомів, які використовуються дослідниками для отримання певних результатів. Тільки завдяки використанню науково обґрунтованих методів людська

Принцип об’єктивності
Принцип об’єктивності виражає відносини між об’єктом і суб’єктом управління як процес пізнання та самопізнання суб’єктом реального об’єкта, тобто процес пізнання законів його функціонування і розви

Принцип руху, змін і розвитку
Соціальний світ ніколи не стоїть на місці, отже, умовою і способом існування суб’єкта й об’єкта управління є необхідність розвитку, яка імпліцитно їм притаманна. Це приводить до того, що практично

Принцип суперечності
Особливостями людського буття є також постійний пошук нових рішень, бо той світ, який створює людина, ніколи не задовольняє її. Під впливом тієї чи іншої ідеології людина може змиритися з цією супе

Принцип каузальності
Управління сучасними соціальними процесами більш, ніж коли-небудь, потребує, щоб у системі управлінських дій не тільки враховувалася необхідна діалектична взаємодія особистих та суспільних інтересі

Принцип зворотного зв’язку
Особливе значення в управлінні має дотримання принципу зворотного зв’язку, який проявляється у взаємодії суб’єкта й об’єкта управління, в тому числі у ситуаціях, коли суб’єкт і об’єкт управління мі

Закони управлінської діяльності
Закон –це зв’язок між сутностями, який є: 1) об’єктивним, 2) загальним, 3) внутрішнім, 4) суттєвим, 5) повторювальним. Можна виділити 3 групи законів: 1) часткові закони, притаманні лише п

Одиничне, особливе, загальне.
Кожний предмет, явище навколошнього світу має свої особливості і цілком однакових предметів не існує. Свій особливий неповторний зовнішній вигляд, здатність, звички, монеру говорити має кожна конкр

Можливость та дійсність.
Причинно-наслідкові відношення виникають тоді, коли явище-причина породжує випадковий чи необхідний наслідок. Якщо явище може стати причиною, говорять, що у цьому існує можливість перетворитися у д

Співвідношення стихійності й свідомості в управлінській діяльності
Зважуючи на те, що на загальний розвиток суспільства впливають не лише об’єктивні природні та соціальні фактори, але і вся людська суб’єктивність, перед управлінцями постає дуже складна задача - ви

Необхідність і свобода в управлінні
В управлінському рішенні, що формально фіксує проект соціальних змін або їх врегулювання у певній ситуації, неможливо обійтися без поєднання свободи вибору і необхідності як узгодженості ме

Планування, проектування, програмування і прогнозування в управлінні.
З точки зору Д.Белла, можна виділити три типи соціального передбачення, які можуть впливати на характер управління суспільством: екстраполяція суспільних тенденцій, розпізнавання і

Воля і управління.
Важливим чинником, умовою та рушійною силою управління завжди виступає воля., яка виражає здатність людини підкорювати свою поведінку і діяльність задуманому, необхідному, установл

Проблема чужої волі
Ф.Енгельс називав управління єдиною управляючою волею. Управлінська система завжди ієрархічна, суб’єкт управління за своїм статусом зобов’язаний нав’язувати свою волю управляємим об’єктам, тобто дл

Джерела і основні аспекти владних відносин в управлінській діяльності.
Управління нерозривно пов’язане з владноорганізуючою діяльністю і може здійснюватися лише на основі підпорядкованості та єдності учасників суспільного процесу, тобто користуватися силою волі і влад

Роль інтелігенції та еліти в управлінні суспільством
Одним з чинників здатності та спроможності влади здійснювати свій вплив на діяльність людей є залучення до влади інтелігенції та еліти. Сучасне бачення ролі інтелігенції виходить із визнання за нею

Влада і право
Однією з проблем, про яку писав Ю.Габермас у дослідженнях щодо демократії, є також співвідношення між владою і правом. З цього приводу він пише, що право надає всякій владі, у якої бере примусовий

Контрольні питання
1. Як співвідносяться влада і управління? 2. Яку роль грає громадська думка у формуванні управлінських рішень? 3. Які функції виконує в управлінні суспільством українська інтеліге

Соціальні ризики
П.Штомпка, аналізуючи феномен ризику в сучасних умовах, вважає, що об’єктивно ми спостерігаємо: 1) універсалізацію ризику, тобто можливість глобального лиха, що загрожує всім, незалежно ві

Запобігання та вирішення соціальних конфліктів
В сучасній конфліктології виділяють суб’єктивні та об’ктивні причини конфліктів. До перших відносяться негативні риси світогляду, ментальність, рівень інтелекту; до других – майнову, економічну, на

Визначальна роль соціальних теорій, ідеалів, людей та програм в управлінні «Ідоли» та ідеали в управлінні.
Аксіологічні аспекти людського буття є предметом багатьох соціально-філософських досліджень, адже духовність і цінності виступають смислоутворюючим елементом людського життя і діяльності, визначают

Проблема оптимальності управлінських рішень.
Важливим аксіологічним аспектом управління є його компетентність. Саме вона визначає, наскільки оптимальними будуть управлінські рішення, наскільки адекватним стає управління щодо суспільного розви

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги