рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Принцип суперечності

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Принцип суперечності

Принцип суперечності - раздел Философия, Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії Особливостями Людського Буття Є Також Постійний Пошук Нових Рішень, Бо Той Св...

Особливостями людського буття є також постійний пошук нових рішень, бо той світ, який створює людина, ніколи не задовольняє її. Під впливом тієї чи іншої ідеології людина може змиритися з цією суперечністю або заперечувати її, але одна з особливостей людського розуму полягає в тому, що, зіткнувшись з суперечністю, вона не може залишатися пасивною. Розум починає діяти, щоб знайти вихід. Щоб запобігти цим діям, треба заперечувати самі суперечності. Якщо ідеологія суспільства зможе це зробити, то людський розум, здатний визнавати істиною ту ідею, що поділяється більшістю членів суспільства або впливовими авторитетами, примирюється з існуючим станом, хоча сама людина і не отримує повного спокою. Досягнення такого стану примирення, моменту спокою - це важлива якість управлінської діяльності. Але цей усталений момент передбачає зміну і розвиток об’єкта управління, обмеженість і кінцевість його існування. З огляду на це і сама стабільність, спрямована на досягнення визначеної рівноваги соціально-політичних інтересів, у результаті чого формується механізм саморегуляції, теж набуває динамічного характеру..

Якщо стабільність забезпечується репресивними методами, спрямованими на усунення будь-якої опозиції, затвердженням монізму у всіх сферах життя, це закінчується, як свідчить історія, розпадом соціуму, національними катастрофами. Отже, в принципі, не буває і не може бути абсолютно стабільних соціальних організацій, як не існує й абсолютних, постійних і досконалих методів, прийомів, засобів і програм управління, в них завжди присутній момент умовності, відносності, неадекватності.

Про це красномовно пише К.Поппер, порівнюючи утопічну соціальну інженерію, започатковану Платоном, та поступову, поетапну. Щодо першої, її ціль чітко визначена і передбачає широкі зміни у соціальному житті. Вона може здійснитися при наявності сильної централізованої влади небагатьох і частіше всього веде до диктатури. Така перебудова – це грандіозний захід, що багатьом - і надовго - завдає незручностей, тому прибічники утопічної інженерії ігнорують скарги, більш того, придушення заперечень - як необгрунтованих, так і обгрунтованих - стає частиною їх службових обов’язків. Але шлях до втілення соціального проекту завжди має суперечливий характер, тобто в процесі створення нового суспільства ідеї та ідеали можуть мінятися. Таким чином, суспільство може не наближатися до високої цілі, а, навпаки, від неї віддалятися.

Як вірно зауважив російський філософ С.Франк, історія революції в нескінченних варіаціях повторює одну й ту класичну тему, що закономірно розвивається, а саме: про святих та героїв, які палаючи жагою доброчинності, стають дикими нелюдями, руйнують життя, творять неправду, гублять живих людей і заводять всі страхіття анархії та нелюдського деспотизму. Отже, справа не в тому, яких політичних чи соціальних ідеалів прагнуть досягти люди, а в тому, яким способом вони це роблять. В результаті, справу, яку почали герої, завершують бандити.

К.Поппер вважав, що більш раціональною в соціальному житті є поетапна інженерія, яка принципово ставить питання не про те, як зробити людство абсолютно щасливим, а як звільнити його від нещастя. Проекти, що пропонуються прибічниками поетапної інженерії, відносно прості і стосуються, як правило, якої-небудь однієї соціальної установи, а поступове вирішення окремих соціальних проблем дозволяє реалізувати більш широку програму шляхом використання розуму, а не насильства. При цьому з’являється можливість досягнути компромісу і, відповідно, покращити існуючу ситуацію за допомогою демократичних методів.

Соціальні експерименти можна проводити не тільки широкомасштабно, але і не виходячи за рамки суспільства, не революціонізуючи його. Утопічний метод може привести до жертв, які приносяться заради створення визначеної схеми. З успіхом такого експерименту можуть пов’язуватися і певні особисті інтереси керівників. Якщо використовується метод часткових соціальних рішень, можна проводити його неодноразово, допускаючи нові реорганізації. Таким чином, на думку К.Поппера, повна перебудова соціального світу необов’язково приводить до досконало працюючої соціальної системи. Відсутність достатнього досвіду може привести до помилок, які можна виправити лише шляхом довгого і важкого процесу часткових виправлень або методом поступової інженерії. Спроби повністю змінити «старе» суспільство, щоб створити нове, замість раю приводять до пекла на землі.

Для створення нормальних і стабільних умов існування суспільства скоріше потрібні такі методи управління, які б постійно змінювалися та вдосконалювалися у відповідності до розвитку соціуму. Існування суперечностей у суспільстві має загальний характер, отже, для прийняття правильного управлінського рішення необхідно добитися максимально стабільного існування керованої організації, яка виступає як усталена, цілісна і системна єдність різних протилежних сторін певного суспільства.

Основним завданням соціального управліннястає примирення цих протилежностей, зменшення або зняття назрілих суперечностей між ними, і на цій основі підвищення ефективності функціонування самої системи-організації.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії

Кафедра філософії і психології... Діденко Н Г Коноваленко Н В...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Принцип суперечності

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Ціннісно-смисловий універсум людини і феномен управління.
Управління як соціальний феномен виникло і розвивається в історичному процесі як фундаментальна властивість соціальної системи. Від нього значною мірою залежить соціальне майбутнє

Суб’єкт і об’єкт управління, їх основні характеристики та зворотний зв’язок.
В соціальних системах суб’єктом управління можуть виступати як окремі люди, так і колективи, людські спільноти, все людство в цілому, наділене свідомістю і здатне пізнавати природн

Типи управління. Роль потреб та інтересів у формуванні мотивів і цілей управлінської діяльності.
Потреба в формуванні такої системи управління, яка дозволяє виявити зовнішні і внутрішні можливості розвитку країни, забезпечити створення структур, які реально можуть керувати суспільством стає сь

Типи управління.
Виступаючи як органічна частина будь-якої соціальної системи, управління значною мірою визначає соціальне майбутнє і якість сучасного життя. Як свідчить історичний досвід, чим більшими є соціальні

Рівні дії сучасного управління
Свідомий, цілеспрямований і об’єктивний характер управління визначається також тим, що, виступаючи як спосіб життєдіяльності людини і суспільства, воно формується, з одного боку, на основі природни

Методологічна свідомість. Методи та стиль мислення в сучасному управлінні.
Метод –спосіб діяльності, сукупність прийомів, які використовуються дослідниками для отримання певних результатів. Тільки завдяки використанню науково обґрунтованих методів людська

Принцип об’єктивності
Принцип об’єктивності виражає відносини між об’єктом і суб’єктом управління як процес пізнання та самопізнання суб’єктом реального об’єкта, тобто процес пізнання законів його функціонування і розви

Принцип руху, змін і розвитку
Соціальний світ ніколи не стоїть на місці, отже, умовою і способом існування суб’єкта й об’єкта управління є необхідність розвитку, яка імпліцитно їм притаманна. Це приводить до того, що практично

Принцип каузальності
Управління сучасними соціальними процесами більш, ніж коли-небудь, потребує, щоб у системі управлінських дій не тільки враховувалася необхідна діалектична взаємодія особистих та суспільних інтересі

Принцип зворотного зв’язку
Особливе значення в управлінні має дотримання принципу зворотного зв’язку, який проявляється у взаємодії суб’єкта й об’єкта управління, в тому числі у ситуаціях, коли суб’єкт і об’єкт управління мі

Закони управлінської діяльності
Закон –це зв’язок між сутностями, який є: 1) об’єктивним, 2) загальним, 3) внутрішнім, 4) суттєвим, 5) повторювальним. Можна виділити 3 групи законів: 1) часткові закони, притаманні лише п

Одиничне, особливе, загальне.
Кожний предмет, явище навколошнього світу має свої особливості і цілком однакових предметів не існує. Свій особливий неповторний зовнішній вигляд, здатність, звички, монеру говорити має кожна конкр

Можливость та дійсність.
Причинно-наслідкові відношення виникають тоді, коли явище-причина породжує випадковий чи необхідний наслідок. Якщо явище може стати причиною, говорять, що у цьому існує можливість перетворитися у д

Співвідношення стихійності й свідомості в управлінській діяльності
Зважуючи на те, що на загальний розвиток суспільства впливають не лише об’єктивні природні та соціальні фактори, але і вся людська суб’єктивність, перед управлінцями постає дуже складна задача - ви

Необхідність і свобода в управлінні
В управлінському рішенні, що формально фіксує проект соціальних змін або їх врегулювання у певній ситуації, неможливо обійтися без поєднання свободи вибору і необхідності як узгодженості ме

Планування, проектування, програмування і прогнозування в управлінні.
З точки зору Д.Белла, можна виділити три типи соціального передбачення, які можуть впливати на характер управління суспільством: екстраполяція суспільних тенденцій, розпізнавання і

Воля і управління.
Важливим чинником, умовою та рушійною силою управління завжди виступає воля., яка виражає здатність людини підкорювати свою поведінку і діяльність задуманому, необхідному, установл

Проблема чужої волі
Ф.Енгельс називав управління єдиною управляючою волею. Управлінська система завжди ієрархічна, суб’єкт управління за своїм статусом зобов’язаний нав’язувати свою волю управляємим об’єктам, тобто дл

Джерела і основні аспекти владних відносин в управлінській діяльності.
Управління нерозривно пов’язане з владноорганізуючою діяльністю і може здійснюватися лише на основі підпорядкованості та єдності учасників суспільного процесу, тобто користуватися силою волі і влад

Роль інтелігенції та еліти в управлінні суспільством
Одним з чинників здатності та спроможності влади здійснювати свій вплив на діяльність людей є залучення до влади інтелігенції та еліти. Сучасне бачення ролі інтелігенції виходить із визнання за нею

Влада і право
Однією з проблем, про яку писав Ю.Габермас у дослідженнях щодо демократії, є також співвідношення між владою і правом. З цього приводу він пише, що право надає всякій владі, у якої бере примусовий

Контрольні питання
1. Як співвідносяться влада і управління? 2. Яку роль грає громадська думка у формуванні управлінських рішень? 3. Які функції виконує в управлінні суспільством українська інтеліге

Соціальні ризики
П.Штомпка, аналізуючи феномен ризику в сучасних умовах, вважає, що об’єктивно ми спостерігаємо: 1) універсалізацію ризику, тобто можливість глобального лиха, що загрожує всім, незалежно ві

Запобігання та вирішення соціальних конфліктів
В сучасній конфліктології виділяють суб’єктивні та об’ктивні причини конфліктів. До перших відносяться негативні риси світогляду, ментальність, рівень інтелекту; до других – майнову, економічну, на

Визначальна роль соціальних теорій, ідеалів, людей та програм в управлінні «Ідоли» та ідеали в управлінні.
Аксіологічні аспекти людського буття є предметом багатьох соціально-філософських досліджень, адже духовність і цінності виступають смислоутворюючим елементом людського життя і діяльності, визначают

Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві.
Особливу увагу в умовах сучасного нестабільного ринку праці і необхідності спільних зусиль за участю органів державної влади, підприємців, громадян по встановленню певних соціальних стандартів доці

Проблема оптимальності управлінських рішень.
Важливим аксіологічним аспектом управління є його компетентність. Саме вона визначає, наскільки оптимальними будуть управлінські рішення, наскільки адекватним стає управління щодо суспільного розви