Больнов О. «Філософська антропологія та методичні принципи».

Порівнюючи з іншими напрямками філософії, філософська антропологія розвинулась доволі пізно. Народження її можна встановити з точністю до року, це - 1928 рік. В цьому творі вперше було сформовано завдання філософського вчення про людину. Того самого 1928 року з'явилась також значно більша за обсягом книга Плесснера "Щаблі органічного і людина" з підзаголовком "Вступ до філософської антропології"; вона не дістала такого поширення, як твір Шеллера, головне через її великий обсяг та ускладнений виклад.

Отже, Шеллера та Плесснера можна визнати як засновників філософської антропології. Слідом за Плесснером, визнаючи, витлумачюючи та мабуть, певною мірою продовжуючи його принципи, Больнов спробував розвинути проблему метода філософської антропології в новому, для Больнова прийнятому плані.

Больнов розрізняє 4 методичні принципи такої філософської антропології, а саме чотири головних принципи, які залежать один від одного, оскільки, кожен зі свого боку, вони підважують принцип єдності:

Принцип - продуктивний ступінь сходження культури, господарство, держава, мистецтво створені продуктивною працею людини.

Принцип - відокремлення об'єктивних сфер культури від людини.

Принцип - відокремлення будь-якого прояву людського життя, що в наслідок тої чи іншої причини привертає до себе особливий інтерес (страх, радість, сором), а згодом дійти розуміння людини вцілому.