В центрі уваги Ортеги-і-Гасета стоять соціальні проблеми. У своїй роботі «Бунт мас» вчений вперше в західній філософії виклав основні принципи доктрини «масового суспільства», під яким він розумів духовну атмосферу, що склалася на Заході в результаті кризи буржуазної демократії, бюрократизації суспільних інститутів, розповсюдження товарно-грошових відносин на усі форми міжусобних контактів.У суспільстві маси взяли повну владу. Бунт мас – це найтяжча криза. «Міста повні людей. Будинки повні жителів. Готелі повні гостей. Потяги повні подорожніх. Кав'ярні повні публіки…». Це явище називається «перенасиченням». Питання, яким раніше ніхто не переймався, стає майже постійно проблемою, а саме: де знайти місце? Маса вирішила висунутися на передній план суспільного життя, зайняти місця, вживати знаряддя і втішатись насолодами, що досі були призначені для небагатьох. Маса розчавлює під собою все, що відмінне. А хто не схожий на всіх, хто не думає як усі, ризикує бути усунутим. Тепер всі - це лише маса.Сьогодні маси користаються у великій мірі тим самим життєвим репертуаром, що раніше здавався призначеним виключно для меншості; маси перестали коритися меншості: вони її не слухають та не поважають її, а натомість самі займають її місце. Життя пересічної людини складається сьогодні з того самого життьового репертуару, який раніше був притаманний лише найвищій меншості.
Життя пересічної людини стає матеріально забезпеченим, комфортним, з’являється громадський порядок і мораль. Нині мораль зникла, але кожен доводить, що вона існує. Люди позбавляються цього поняття, щоб бути вільними, не підкорюватися ніяким нормам минулого. Звичайний європеєць відмовився від минулих правил, щоб почуватися вільним, та здобувши «Свободу» - багато чого втрачено.Європа лишилася без моральних норм. Маса відкидає застарілі норми зовсім не для того, щоб замінити їх новими, кращими; в центрі її життєвого плану лежить прагнення жити, не підкоряючись ніяким заповідям моралі.Складається система суспільних зв’язків, всередині якої кожна людина відчуває себе статистом, виконавцем нав’язаної йому ззовні ролі, часткою безликового початку – натовпу.Ортега-і-Гасет критикує духовну ситуацію, вважаючи її неминучим результатом розв’язання демократичної активності мас, і бачить вихід у створенні нової, аристократичної еліти – людей, котрі здатні на вільний «вибір», та керуються лише безпосереднім «життєвим поривом».Раціоналізм Ортега-і-Гасет вважає своєрідним інтелектуальним стилем «масового суспільства». Він закликає повернутися до до-наукових форм орієнтації у світі, до стародавньої, ще не розділеної «любові до мудрості».