Нині не існує чіткого та однозначного визначення поняття «техніка», хоча нібито всі розуміють його значення. Якщо під технікою розуміти штучно створені речі (артефакти), то виникає запитання: а як бути, приміром, з міськими забудовами? З картинами та скульптурами? З промисловими відходами? З породами свійських тварин та рослинами, які також певною мірою створювалися штучно? Крім того, нерідко йдеться про «техніку пілотування» у льотчиків, про «техніку гри» у музикантів, про «техніку читання» у школярів. Універсальне визначення техніки повинно охопити всі ці сутності.
Можна спробувати виділити найсуттєвіші ознаки техніки й побудувати філософське визначення на їх основі.
Німецькі філософи-техніки X. Ленк та Г. Рополь здійснили аналіз прикмет техніки, яких налічується більше десятка - від «прикладного природознавства» до «прагнення до влади і підкорення природи», але їх перелік не наблизив до розуміння природи досліджуваного феномену та розробки його цілісного й несуперечливого визначення. Проблему ускладнюють розбіжності у тлумаченні слів «техніка» і «технологія». Філософія техніки у західному її розумінні постає як «філософія неподільних техніки-технології. Французький філософ Ж. Еллюль трактував техніку як «суму раціонально напрацьованих методів, яким властива безумовна ефективність у будь-якій сфері людської діяльності». Як бачимо, і тут йдеться про «техніку-технологію».
Німецький філософ Ф. Раппе, аналізуючи існуючі у філософській літературі тлумачення поняття «техніка», також намагався створити універсальне визначення «техніки-технології», виділяючи два його типи - вузьке й широке. У вузькому значенні техніка є сукупністю предметних артефактів, створених для здійснення інженерної перетворюючо-конструктивної діяльності. Таких визначень багато. Але у всіх них варіюється та фундаментальна якість техніки, яку можна було б назвати принципом перетворення. Тобто техніка є тим, за допомогою чого людина перетворює природу, саму себе, суспільство. І головною соціальною функцією, культурним покликанням техніки є конструювання та реконструювання предметної реальності. Техніку репрезентують за допомогою знарядь, предметів або алгоритмічно-технологічно. Вона є тим, чим людина впливає на об'єкти, змінюючи їх. Але техніка є й тим, як саме вона діє щодо цих об'єктів, однак при цьому виявляє себе як технологія.