Проблема істини у розкритті наукової картини світу.

Наукова картина світу - сформована на основі систематизації, узагальнення основних наукових понять і принципів цілісна система знань, світоглядових уявлень про природу, її властивості та закономірності. НКС— не догма і не абсолютна істина. На підґрунті механічної картини світу вчені розглядали наявні наукові знання як істину і будували картину світу на їх підґрунті.Ураховуючи, що картина світу є засобом орієнтації особистості в олюдненому світі,наукове пізнання у своєму історичному розвиткові здійснює перехід від відносної до абсолютної істини, від неповного знання до більш повного та більш адекватного навколишній дійсності. Людство завжди вносить у схематику світу елементи, які містять невірні уявлення про реальні процеси, а тому картина світу передбачає значну міру суб’єктивності, що зумовлює розпливчатість, різноваріантність картини світу в кожної особистості. Разом із тим вона здебільшого відображає об’єктивну істину на основі соціальної потреби в монічному сприйманні дійсності. Наукова картина світу сама по собі не може стати основою світогляду, адже наукові знання не мають достатнього смислового потенціалу, завершеності та істинності для того, щоб стати основою самовизначення, самореалізації і поведінки в навколишній дійсності. У реальному житті ніколи не буває світоглядної одноманітності, монолітності та незмінності, а тому світогляд сцієнтизму, побудований на основі наукової картини світу (на основі абсолютизації науково‐технічного знання), обернувся для людей екологічними катастрофами, спотвореною природою, техногенними катастрофами Створення наукової картини світу — це необхідний момент в усвідомленні результатів наукового пізнання,тільки усвідомлена істинність цих результатів робить їх власне знанням. так як кожна істинна картина світу сама опирається на попередні досягнення науки, являючись гранично широкою гіпотезою екстраполяцією знань, то, організовуючи дослідження в певному напрямку, вона сприяє здійсненню цілеспрямованої перевірки самої себе перевірки степені істинності прийнятої моделі дійсності.