У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого.
Щоб не блукати у лабіринтах нових суспільних процесів, правильно зорієнтуватися, збагнути смисл свого існування студентам потрібен духовний стержень, яким є філософсько-світоглядна культура.
В лекції 1 акцентується увага на те що філософія – закономірний продукт людського розуму, вища форма його вияву, яка виконує найрізноманітніші суспільні функції. Має соціальну спрямованість філософського знання.
В лекціях 2-6 звертається увага на історію філософії, історію формування і розвитку людського мислення, що відображає розвиток економічного і соціального процесу, історію боротьби матеріалізму та ідеалізму, діалектики і метафізики, що супроводжує розвиток філософії до наших днів.
Тут розкривається зміст і суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії ХVІІ-ХХ ст., а також розвиток філософської думки в Україні.
На кожному новому етапі розвитку людства відкриваються нові факти, стають відомими нові явища, виникають нові проблеми, які вимагають нових підходів, творчого осмислення філософами навколишньої дійсності.
Теми інтерпретовані на рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму.
Українська філософія розглядається як оригінальна система, в основі якої постає філософський дух українського народу як органічна єдність віри, надії і любові у вічному прагненні до втілення їх у свободі.
У центрі філософії людина з її внутрішнім світом, людина Землі, яка критерієм істини має свою власну діяльність, розглядає своє буття через єдність чуттєвого і раціонального.