Лекція 1

1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії.

2. Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія.

3. Філософія в системі культури. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна.

4. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

1.1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії

 

В кожному суспільстві у людей складаються ті чи інші уявлення про дійсність.

Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю – одне з видатних надбань людської цивілізації та культури. Вона є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їхньою основою та животворним ферментом.

Історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і набули статусу самосвідомлюючих особливих прояв людського духу та практики життєдіяльності людини і суспільство, і наука, і мистецтво, і мораль, і право.

Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом.

 

 

- Що таке людина?

- Що таке Всесвіт?

- Який між ними зв’язок, залежність?

- Чи може людина пізнати себе, природу, суспільство?

- Які форми, методи, засоби пізнання?

- В чому відмінність явищ і сутності матеріального і духовного, ідеального світу?

- Який з цих двох світів є основою для виникнення й існування другого світу?

- Чи вони незалежні один від одного?

- Що таке свобода?

- Що таке людські цінності – Істина, Добро, Мудрість, Гармонія?

- Що таке життя та смерть, яке їхнє ціннісне значення для окремої людини і суспільства?

- головний предмет філософії

 

 

- філософські дослідження критичні, направлені на творчій пошук істини;

- теоретичні положення та висновки об’єктивні, обґрунтовані, відображають проблеми та протиріччя дійсності, підтверджені практикою;

- опорою філософії є конкретно-наочні знання, разом з якими розвивається та розвитку яких вона сприяє.

 

 

- світ розглядається протилежний, який постійно розвивається, відкритий для пізнання людьми.

 

 

- філософія не обмежується своїм часом, а розглядає світ та людські знання у процесі їх історичного розвитку.

 

 

Філософія виконує роль світоглядного “сита”, яке:

- критикуя та відхиляя застарілі погляди догми, помилки, зберігає все цінне, раціональне, істинне, прогресивне.

 

 

- філософія повернена до людини та ставить проблему людини на саме перше місце.

Як говорив Протагор: “Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації, “міра усіх речей”.

Усі філософські вчення існують в різних суспільствах і тому несуть на собі відбиток життя, культури, світоглядних протиріч між різноманітними суспільними силами.

 

1.2. Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія

 

Людина – єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості.

Світогляд – постійний супутник людської життєдіяльності на будь-якому етапі історії суспільства.

Світорозуміння – пізнавально-інтелектуальні компоненти (погляди, оцінки, думки, знання, уявлення, роздуми, переконання).

Світосприйняття – емоційно-психологічні компоненти (почуття, переживання, емоційний настрій, психічний стан)

Висновок – це складна, протилежна, історично змінна єдність:

- світорозуміння та світосприйняття, інтелекту та емоцій;

- знань та цінностей, переконань та сумнівів;

- розумового обґрунтування та сліпої віри;

- суспільно значимих орієнтирів та особистісних інтересів;

- традиційного та нового мислення.

 

- обмежене, вузькогрупове, несамостійне, стереотипне,

догматичне.

- засноване на фактах, сміливе, аргументоване, критичне,

творче, гнучке, зважене.

 

По ступені інтелектуально-пізнавальної глибини та наочності слід визначити три основних рівня світогляду: