Лекція 6

 

1. Філософська думка епохи Київської Русі (Х-ХІV cт.).

2. Філософська і суспільно-політична думка в Україні в ХІV- ХVІІІ ст.

3. Основні ідеї української філософії ХІХ ст.

4. Новітня українська філософія.

 

Гуманістичний, моральний початок став домінуючим в період зародження філософської думки в Україні. Він став визначальним на протязі всієї історії української філософської і суспільно-політичної думки.

 

1.1. Філософська думка епохи Київської Русі (Х-ХІV ст.)

Передумови виникнення філософської і суспільно-політичної думки:

- формування держави;

- запровадження християнства та надання їй офіційної державної релігії (988 р.);

- розповсюдження письменності, поява перших письмових пам’ятників наприкінці Х – першій половині ХІ ст.;

- розвиток національного самоусвідомлення, осмислення світоглядних проблем пізнавального процесу;

- успіхи в культурному, соціально-економічному розвитку.

Головні проблеми дослідження філософів:

- філософсько-світоглядні;

- політичні;

- історичні.

 

Вплив релігії на духовне життя Київської Русі не призвело до перетворення філософії в служницю богословія (теології)

 

Академік С.Л. Ліхачов визначав, що давньоруську літературу можна розглядати як літературу однієї теми і одного сюжету. Цією темою являється смисл людського життя, а сюжетом – світова історія.

 

 

Перші пам’ятники філософської думки Київської Русі:

- “Слово про Закон і Благодать” виникають в кінці Х - першій

- “Слово о полку Ігоревім” та інші половині ХІ ст.

 

В “Слові про Закон і Благодать” митрополит Київський Іларіон виступає за те, щоб суспільний лад основувався на благодаті.

Принципами суспільного устрою являється закон і благодать.

- “закон” передбачає підкорення народів одного другим

 

- “благодать” передбачає рівноправність народів

 

Прикладом суспільного ладу, основаного на принципі благодаті, Іларіон вважає Київську Русь.

В “Слові о полку Ігоревім” відстоюються патріотичні ідеї єдності всіх руських земель, укріплення і централізації держави для відпору іноземним загарбникам.

 

 

Широке розповсюдження знайшли твори, в яких розвивались філософські ідеї розуміння бога, миру, людини.

 

 

Релігійно-філософські твори неоплатонічного напрямку:

а) збір чотирьох трактатів:

- “Про божественні імена”;

- “Про небесну ієрархію”;

- “Про церковну ієрархію”;

- “Таємне богослов’я”.

б) збір десяти листів: на протязі довгого часу приписувавшихся першому афінському єпископу І ст. н.е. Дионісію Ареопагіту (звідси назва зводу творів).

Значення ареопагітиків:

- на протязі цілого десятиліття (до Відродження) вони були найпопулярнішим твором релігійно-філософської думки;

- послужили одним із ідейних джерел всієї середньовікової філософії;

- в них виявились елементи діалектики;

- позитивні риси в ученні про матерію і форму (це з успіхом використовувалось у боротьбі з середньовіковим аристотелізмом і схоластикою).

 

1.2. Філософська і суспільно-політична думка в Україні (ХІV-ХVІІІ ст.)