Питання для самоконтролю

1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Порушення ембріогенезу як основа природжених аномалій розвитку нервової системи.

2. Методика клінічного неврологічного обстеження дітей.

3. Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей

4. Семіотика основних синдромів (менінгеальний, енцефалітичний, судомний та ін.)

5. Особливості спинномозкової рідини у дітей та семіотика її змін при патології (при гнійних та серозних менінгітах, гідроцефалії та ін.).

6. Догляд за дітьми з патологією нервової системи.

5.2. Тестові завдання

1. Структури мозку формуються з:

1. Ектодерми
2. Ентодерми
3. Мезодерми
4. Ектодерми і ентодерми
5. Ектодерми, мезодерми, ентодерми

 

2. Найінформативніший метод діагностики внутрішньочерепних крововиливів:

А. Електроенцефалографія

В. Нейросонографія

С. Реоенцефалографія

D. Люмбальна пункція

Е. Рентгенографія черепа

 

3. Найінформативніший метод діагностики для встановлення причини судом:

А. Електроенцефалографія

В. Люмбальна пункція

С. Рентгенографія черепа

D. Огляд очного дна

Е. Нейросонографія

 

4. Найчастіші причини судом у дітей перших 3-х міс життя, крім:

А. Гіпокаліємія

В. Гіпоксія

С. Гіпоглікемія

D. Гіпокальціємія

Е. Метаболічний ацидоз

 

5. Менінгеальний синдром характеризується всім, крім:

А. Болі голови

В. Позитивний симптом Керніга

С. Ригідність м’язів потилиці

D. Фотофобія

Е. Позитивний симптом Бабінського

 

6. Гіперакузія характерна для:

А. Судомного синдрому

В. Епілептичного синдрому

С. Менінгеального синдрому

D. Коматозного стану

Е. Сопорозного стану

 

7. Вроджена гідроцефалія характеризується всім, крім:

А. Макроцефалія

В. Затримка нервово-психічного розвитку

С. Птоз

D. Виражена судинна сітка на скронях

Е. Розходження швів черепа

 

8. Мимовільні повільні рухи супінації – пронації називаються:

А. Атетоз

В. Тіки

С. Тремор

D. Хорея

Е. Клонуси

 

9. Нормальний склад цереброспінальної рідини:

1. Клітин – 10, білок – 0,33 г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л
2. Клітин – 20, білок – 1,33 г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л
3. Клітин – 30, білок – 1,5 г/л, глюкоза – 0,6 ммоль/л
4. Клітин – 500, білок – 5,5 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л
5. Клітин – 1000, білок – 0,33 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л

 

10. Для менінгеального синдрому характерно все, вказане нижче, за винятком:

1. Біль голови
2. Блювота
3. Анізокорія
4. Гіперестезія
5. Ригідність м’язів потилиці і спини

 

11. Нормальний тиск ліквору (мм водного стовпчика):

1. 50 – 70
2. 80 – 150
3. 150 – 180
4. 20 – 50
5. 5 – 10

 

12. Нормальний вміст білка (г/л) у лікворі:

1. 0,1 – 0,15
2. 0,16 – 0,33
3. 0,9 – 1,5
4. 2,5 – 3,5
5. 3,5 – 5,5

 

13. Нормальний вміст цукру (ммоль/л) у лікворі:

1. 1,0 – 2,0
2. 2,5 – 3,9
3. 4,0 – 5,5
4. 0,5 – 1,0
5. 0 – 0,5

 

14. Для вродженої гідроцефалії характерно все, вказане нижче, крім:

1. Збільшення розмірів черепа
2. Широкі шви
3. Парестезія
4. Тонкі кістки черепа
5. Венозна сітка на шкірі голови

 

15. Для нападу тетанії характерно все вказане нижче, крім:

1. Тонічні судоми
2. Клонічні судоми
3. Карпопедальний спазм і ларингоспазм
4. Низький рівень кальцію в крові
5. Гіперфосфатемія

 

16. В якому віці найчастіше спостерігаються фебрильні судоми?

1. До 3х місяців
2. Від 6ти місяців до 3х років
3. Від 3х до 5ти років
4. Від 5ти до 10ти років
5. Після 10ти років

 

17. Вкажіть нормальний показник цитозу в лікворі дитини:

1. 2 – 8 х 10⁹/л
2. 10 – 20 х 10⁹/л
3. 30 – 50 х 10⁹/л
4. 50 – 100 х 10⁹/л
5. 100 – 150 х 10⁹/л

 

18. Які прояви не характерні для гнійного менінгіту у дітей на першому році життя?

1. Судоми
2. Блювота
3. Синдром менінгізму
4. Синдром інтоксикації
5. Синдром лікворної гіпертензії

 

19. Для вродженої гідроцефалії характерно все, вказане нижче, крім:

1. Незарощені тім’ячка
2. Симптом Грефе
3. Менінгеальні симптоми
4. Зміни на очному дні
5. Мікроцефалія

 

20. Симптом, який відрізняє набуту гідроцефалію від вродженої:

A. Застійні соски зорових нервів

B. Біль голови

C. Блювота

D. Відсутність деформації і збільшення розмірів голови

E. Порушення ліквородинаміки

 

21. Опущення верхньої повіки називається:

А. Лагофтальм

В. Птоз

С. Міоз

D. Анізокорія

Е. Блефароспазм

 

22. Згладження носогубної складки є ознакою ураження однієї з пар черепномозкових нервів:

А. V

В. VII

С. IX

D. XI

Е. XII

 

23. До видів порушення свідомості належить все, крім:

А. Сомноленція

В. Сопор

С. Аменція

D. Кома

Е. Олігофренія

 

24. Для визначення рівноваги і координації рухів проводять:

А. Пальце-носову пробу

В. Визначення ригідності потиличних м'язів

С. Офтальмоскопію

D. Визначення акомодації і конвергенції

Е. Ортостатичну пробу

 

25. Центральний параліч характеризується:

А. Гіпотонус м'язів

В. Гіпорефлексія

С. Патологічні рефлекси

D. Млявість м'язів

Е. Фібриляції м‘язів

 

26. Для периферичного паралічу характерно:

А. Гіперрефлексія і патологічні рефлекси

В. Гіпотонія м’язів і їх посмикування

С. Арефлексія і гіпертонус м’язів

D. Гіпорефлексія і гіпертонус м’язів

Е. Посмикування м’язів і патологічні рефлекси

 

27. Симптом Грефе позитивний при:

А. Менінгіті

В. Епілепсії

С. Гідроцефалії

D. Дитячому церебральному паралічі

Е. Арахноїдиті

 

28. Симптом Керніга спостерігається при:

А. Загальній інтоксикації

В. Синдромі пригнічення ЦНС

С. Гіперкінетичному синдромі

D. Судомному синдромі

Е. Менінгеальному синдромі

 

29. Судомний синдром спостерігається при, крім:

А. Спазмофілії

В. Енцефаліті

С. Фебрильній гіпертермії

D. Пухлинах головного мозку

Е. Протягом перших днів життя новонародженої дитини

 

30. Функцію мозочка визначають за допомогою:

А. Ригідності м’язів потилиці

В. Проби на акомодацію

С. Ортостатичної проби

D. Пози Ромберга

Е. Визначення дермографізму

Відповіді на тестові завдання

1.	A	6.	C	11.	C	16.	B	21.	B	26.	B
	B	7.	C	12.	B	17.	A	22.	B	27.	C
3.	A	8.	A	13.	B	18.	C	23.	E	28.	E
4.	D	9.	A	14.	C	19.	E	24.	A	29.	E
5.	E	10.	C	15.	B	20.	D	25.	C	30.	D

5.3. Ситуаційні задачі

Задача 1

Дитина віком 2 міс. поступила в клініку зі скаргами на блювоту, млявість, адинамію. Об’єктивно: обвід голови 64 см, порушена пропорція голова-тулуб, розходження швів черепа, велике тім’ячко 4х4 см, високе і нависаюче чоло, напівзакриті повіки, виражена судинна сітка на скронях, чолі, повіках.

· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача № 2

До невролога звернулася дівчинка 10 років, у якої протягом останніх 2 – 3 років з’явилися мимовільні посмикування правого плеча, вчителі в школі скаржаться, що почерк дитини став нерозбірливим. При огляді: фізичний розвиток нижче середнього, шкіра блідо-рожева, спостерігається мимовільне посмикування плечей, почерк нечіткий.

· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача 3

У 11-річного хлопчика при поступленні в клініку спостерігається порушення ходи, атаксія, в позі Ромберга похитується, горизонтальний ністагм.

· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача 4

У відділення реанімації для новонароджених поступила дівчинка віком 6 днів з нападом судом. При огляді: дитина неспокійна, шкіра жовтого кольору (жовтяниця з’явилася протягом першої доби), спостерігається тремор підборіддя, кінцівок, кисті стиснені в кулаки

· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача 5

У 9-річної дівчинки при поступленні інтенсивні болі голови, декілька разова блювота, яка не залежить від прийому їжі, після блювоти болі дещо зменшуються, гіперакузія і фотофобія. Дитина лежить на правому боці, закинута голова, витягнутий тулуб, втягнений живіт, руки притиснені до грудної клітки, ноги підтягенені до живота; виражена ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.

· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5

ШКІРА, ПІДШКІРНА ОСНОВА ТА КІСТКОВО-М’ЯЗОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ

 

1. Актуальність теми

Шкіра і підшкірна жирова клітковина беруть активну участь у всіх обмінних та імунобіологічних процесах, мають свої особливості в дитячому віці, змінюються при багатьох соматичних, інфекційних, алергічних, ендокринних захворюваннях, тому ураження шкіри та підшкірної жирової клітковини можуть свідчити про захворювання організму.

Правильно сформований опорно-руховий апарат – одна з умов повноцінного гармонійного розвитку дитини. Дуже високі темпи росту і розвитку кістково-м’язової системи здійснюється в умовах функціональної недосконалості центральної і ендокринної регуляції обміну. Все це сприяє виникненню патологічних процесів, наслідки яких нерідко важко виправити. Синдроми пошкодження кісток, м’язів, суглобів супроводжують гострі і хронічні інфекції, патологію нирок, печінки, ендокринні розлади. Тому оцінка їх стану має важливе значення в діагностиці.

2. Конкретні цілі.

§ Проводити об’єктивне дослідження шкіри, підшкірної основи з урахуванням особливостей методики обстеження у дітей.

§ Збирати анамнез, проводити об’єктивне обстеження кістково-м’язової системи у дітей.

§ Призначати комплекс додаткових методів обстеження для з’ясування стану кістково-м’язової системи у дітей.

§ Інтерпретувати отримані дані дослідження з врахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини.

§ Проводити синдромальну діагностику дітей з патологією шкіри та кісткової системи.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

 

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Анатомічна будова шкіри, підшкірної жирової клітковини, кісток і м'язів
Нормальна фізіологія	Фізіологічні особливості шкіри, підшкірно - жирової клітковини, кісток і м'язів
Пропедевтика терапії	Збір анамнезу, огляд, пальпація
Догляд за хворими	Принципи догляду за дітьми з захворюванням шкіри, підшкірної жирової клітковини, кістково - м’язової систем

 

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.

По анатомічній структурі шкіра поділяється на: епідерміс; дерму; підшкірну клітковину.

Крім того розрізняють додатки шкіри: волосся, нігті, сальні залози, потові залози.

Функції шкіри і їх особливості у дітей:

· захисна функція- завдяки своїй міцності і здатності витримувати тиск, стискання і розтягування. У дітей ця функція виражена слабше ніж у дорослих. Про це свідчить більш легше пошкодження шкіри, часте інфікування, пов'язане з недостатньою кератинізацією рогового шару, її тонкістю, а також незрілістю місцевого імунітету;

· дихальна функція - у новонароджених виражена у вісім раз більше ніж у дорослих;

· видільна функція - у дітей раннього віку виражена слабше за рахунок функціональної незрілості потових залоз;

· функція терморегуляції у новонароджених незріла, що пов’язано з відносно більшою поверхнею тіла, добре розвинутою сіткою кровоносних судин, у зв'язку з чим діти схильні до перегрівання і переохолодження;

· резорбційна функція шкіри підвищена, на цьому базується необхідність обережного використання кремів, паст, емульсій для зовнішньої терапії

· метаболічна функція - в шкірі утворюються ферменти, вітаміни, антитіла, гормони. Ці властивості у новонароджених виражені слабко і зростають з віком;

· рецепторна функція - шкіра складний орган чуття. В ній розташовані численні рецептори, тому шкіра відіграє велику роль у процесі пристосування новонародженого до умов навколишнього середовища. Всі рефлекси новонародженого викликаються дотиком до його шкіри. Виходячи з функціональних характеристик шкірні рецептори відповідають трьом основним типам чутливості шкіри: тактильної, теплової та больової.

Епідермісу дітей тонкий, ніжний, пухкий. Він складається з 5 шарів, але блискучий шар визначається тільки на долонях і підошвах. У ростковому (основному) шарі епідермісу до 6 місячного віку відсутній пігмент меланін. У зернистому шарі епідермісу відсутній пігмент кератогіалін. Клітини поверхневого шару епідермісу (рогового) легко злущуються і відпадають, оскільки міжклітинні зв'язки дуже слабкі.

Дермазберігає ембріональний характер будови, містить багато клітинних елементів і мало волокнистих структур. Сосочковий шар дерми виражений недостатньо, а в недоношених дітей взагалі відсутній. У дермі дітей більше води ніж у дермі дорослих. Вона містить значну кількість гіалуронової кислоти, а також ферменту гіалуронідази, що зумовлює підвищену проникність шкіри. Шкіра дітей має добре розвинену капілярну сітку і добре кровопостачання. Базальна мембрана, яка відділяє дерму від епідермісу недорозвинена. Це призводить до того, що навіть при незначних патологічних процесах у шкірі, епідерміс легко відділяється від дерми з утворенням пухирів.

Придатки шкіри:

Волосся.

Внутрішньоутробно шкіра покрита пушковим волоссям – лануго. Волосся на голові новонародженого різної довжини, густоти, і кольору. У перші 2 роки життя волосся росте повільно (0,2 мм щоденно у дітей раннього віку; 0,3-0,5 мм устаршому віці). Вії у дітей ростуть швидко, у віці 3-5 років їх довжина така, як і у дорослих. В період статевого дозрівання волосся з'являється в пахвинній впадині і на лобку, у хлопчиків ще на обличчі.

Нігті.

У доношених новонароджених нігті щільні і досягають дистальних закінчень останньої фаланги. В перші дні життя наступає затримка росту нігтів, що проявляється на нігтьовій пластинці появою поперечної «фізіологічної» риски, на третьому місяці вона досягає вільного краю нігтя, що дозволяє визначити вік дитини. Така ж затримка росту нігтів відмічається у дітей після важких захворювань.

Сальні залози.

Розміщені по всій поверхні шкіри крім долонь, підошв і тильної поверхні стопи. Їхні протоки відкриваються у волосяні фолікули, за винятком шкіри губ, малих статевих губ, де вони відкриваються безпосередньо на поверхні. У новонароджених сальні залози можуть перероджуватись в кісти (на шкірі носа, чолі, підборідді), утворюючи дрібні біло-жовті утворення - «білі вугрі» (milia).

Потові залози.

Кількість потових залоз у новонароджених така ж як у дорослого. По мірі збільшення поверхні тіла кількість потових залоз на одиницю площі прогресивно зменшується. Екринні потові залози розміщені по всій поверхні тіла, їхні протоки відкриваються на поверхні шкіри. Залози інервуються симпатичними нервовими закінченнями. Перші дні життя кількість екринових потових залоз на 1см² поверхні тіла складає більше тисячі, у дорослого – 150. Апокринні потові залози у дітей в ранньому віці не функціонують; початок їх активності виявляється тільки у 8 - 10 років, а повна функціональна активність у період статевої зрілості. Апокринні потові залози локалізуються в пахвових ямках в ділянці ареол, періанальній та ділянці статевих органів, навколо пупка.

Анатомо - фізіологічні особливості пішкірно - жирової клітковини у дітей.

Товщина підшкірного шару у дітей відносно більша ніж у дорослих. В жировій клітковині зберігаються тканини ембріонального характеру, які мають здатність накопичувати жир і виконувати функцію кровотворення. Жирові клітини дрібні і вміщують ядра; з віком жирові клітини збільшуються у розмірах, а ядра навпаки зменшуються. В грудній, черевній порожнинах накопичення жирової клітковини відмічається з 5-7 років і в основному в період статевого дозрівання, цим зумовлене легке зміщення внутрішніх органів у дітей цього віку. Наявність бурої жирової тканини є суттєвою особливістю підшкірно жирової клітковини у дітей раннього віку. Основною функцією бурої клітковини є так званий нескорочувальний термогенез, тобто теплопродукція не пов'язана з м'язевим скороченням. На животі підшкірно-жирова основа переважно складається з поліненасичених жирних кислот, які мають низьку точку плавлення, а на обличчі вона містить переважно насичені жирні кислоти з високою точкою плавлення. Цим зумовлена певна послідовність зникнення підшкірно жирової основи при гіпотрофії різних ступенів.