1. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дітей. Порушення ембріогенезу як основа природжених аномалій розвитку нирок і сечовидільних шляхів.
2. Методика клінічного обстеження сечової системи дітей.
3. Семіотика основних захворювань сечової системи у дітей
4. Семіотика основних синдромів (набряковий, гіпертензивний, дизуричних розладів, гострої та хронічної ниркової недостатності)
5. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит-, циліндрурія).
6. Догляд за дітьми з патологією сечової системи.
5.2. Тестові завдання
1. З вип’ячування мезонефросу формуються перелічені структури, крім:
A. Клубочків
B. Сечоводів
C. Мисок
D. Чашечок
E. Збирних канальців
2. Нирки у дітей характеризуються:
А. Часточковим характером
В. Значно розвиненим корковим шаром
С. Переважанням сполучної тканини
D. Ротованим положенням
Е. Прискореним плазмотоком
3. Об'єм сечового міхура у новонародженої дитини:
А. 30 мл
В. 50 мл
С. 100 мл
D. 150 мл
Е. 200 мл
4. Всім переліченим характеризуються нирки дітей раннього віку, крім:
А. Вісцеральний листок капсули ниркового клубочка складається з кубічного епітелію
В. Малі розміри клубочків
С. Компактне розташування клубочків
D. Фільтруюча поверхня клубочків значно більша
Е. Канальці короткі, просвіт вужчий
5. Особливості реабсорбційної функції канальцевого апарату нирок дітей раннього віку зумовлює все перелічене, крім:
А. Глюкозурію
В. Високу питому вагу сечі
С. Виникнення набряків
D. Розвиток ацидозу
Е. Меншу осмолярну концентрацію сечі
6. За допомогою проби Зимницького вивчається все перелічене, крім:
А. Здатність нирок концентрувати сечу
В. Здатність нирок до осмотичного розведення
С. Фільтраційна здатність нирок
D. Ритмічна діяльність нирок протягом доби
Е. Адаптація нирок до змін поступлення рідини в організм протягом доби
7. За кліренсом ендогенного креатиніну оцінюють:
А. Здатність нирок концентрувати сечу
В. Клубочкову фільтрацію
С. Реабсорбційну функцію
D. Секреторну функцію канальців
Е. Здатність нирок розводити сечу
8. Проба Мак-Клюра-Олдрича проводиться для виявлення:
А. Електролітних порушень
В. Порушень концентраційної здатності нирок
С. Асциту
D. Переднабрякового стану
Е. Дизурії
9. До дизуричних розладів відноситься:
10. Ознаками гострої ниркової недостатності є все, вказане нижче, за винятком:
11. Про олігурію у трирічної дитини свідчить добовий діурез:
А. 200 – 300
B. 500 – 600
C. 800 – 900
D. 900 – 1000
E. 1000 – 1200
12. Про протеїнурію у дитини свідчить виділення протягом доби білка понад:
A. 20 мг
B. 30 мг
C. 40 мг
D. 50 мг
E. Все перелічене
13. Нефротичний синдром характеризується:
A. Вираженою протеїнурією
B. Макрогематурією
C. Артеріальною гіпертензією
D. Гіперкаліємією
E. Пастозністю обличчя
14. У дівчинки, виписаної з пологового будинку на 4-ту добу, на пелюшках мати зауважила плями цеглового кольору. В загальному аналізі сечі виявлено 0-1 еритроцитів в п/з. Як пояснити таку зміну кольору сечі новонародженої дівчинки?:
A. Порушення в дієті мами, яка годує дитину грудьми
B. Сечокислий інфаркт нирок
C. Гематурія
D. Пухлина нирки
E. Ниркова дисплазія
15. Що з переліченого слід вважати патологією для дівчинки віком 1 рік:
A. Пальпується нижній край правої нирки
B. Добовий діурез 500 – 600 мл
C. Кількість сечовипускань протягом доби: 12 - 14
D. Слабокисла реакція сечі
E. 5 – 6 лейкоцитів в п/з в загальному аналізі сечі
16. Нетримання сечі спостерігається при перелічених захворюваннях, крім:
A. Гіперрефлекторний сечовий міхур
B. Цистит
C. Гломерулонефрит
D. Дивертикул сечового міхура
E. Ураження церебральних центрів в довгастому мозку
17. Патологічною вважається протеїнурія:
A. Тубулярна
B. Ортостатична
C. Аліментарна
D. Фебрильна
E. Фізичного навантаження
18. Преренальна ниркова недостатність зумовлена переліченими захворюваннями, крім:
A. Опіки
B. Кровотеча
C. Патологія ниркових артерій
D. Стеноз отвору сечовипускного каналу
E. Міокардит
19. Для нефритичного синдрому характерно все, вказане нижче, крім:
A. Азотемія
B. Артеріальна гіпертензія
C. Пастозність
D. Виражена протеїнурія
E. Макрогематурія
20. Ознакою хронічної ниркової недостатності є:
A. Гематурія
B. Гіперстенурія
C. Поллакіурія
D. Все перелічене
E. Ніщо з переліченого
21. Для хронічної ниркової недостатності характерно:
А. Остедистрофія
В. Анемія
С. Артеріальна гіпертензія
D. Все перелічене
Е. Ніщо з переліченого
22. Олігоанурична стадія гострої ниркової недостатності характеризується всім переліченим, крім:
А.Гіпонатріємія
В. Гіпокаліємія
С. Погіршення зору
D. Мляві паралічі м'язів
Е. Азотемія
23. Критерієм гострої ниркової недостатності є:
А. Підвищення концентрації креатиніну та К+ сироватки крові
В. Зниження концентрації сечовини сироватки крові
С. Збільшення швидкості клубочкової фільтрації
D. Алкалоз
Е. Протеїнурія
24. Виражений набряковий синдром з розвитком анасарки найхарактерніший для:
А. Полікистозу нирок
В. Нефросклерозу
С. Вродженої тубулопатії
D. Пієлонефриту
Е. Нефротичного синдрому
25. Лейкоцитурія з бактеріурією найчастіше спостерігається при:
А. Пієлонефриті
В. Гідронефрозі
С. Тубулопатії
D. Діабетичному нефросклерозі
Е. Гострому гломерулонефриті
26. Для виявлення порушень уродинаміки (наявності рефлюксів) слід провести:
А. Оглядову рентгенографія органів черевної порожнини
В. Екскреторну урографію
С. Мікційну цистографію
D. Реносцинтіграфію
Е. Ангіографію нирок
27. Вираженою вважається добова протеїнурія понад:
А. 0,5 г
В. 1,0 г
С. 1,5
D. 2 г
Е. Ніщо з переліченого
28. Збільшення питомої ваги сечі спостерігається при:
А. Цукровому діабеті
В. Хронічній нирковій недостатності
С. Тубулопатіях
D. Всіх перелічених захворюваннях
Е. Ні при одному з перелічених захворювань
29. Проявами сечового синдрому є все перелічене, крім:
А. Поллакіурія
В. Кристалурія
С. Гематурія
D. Протеїнурія
Е. Циліндрурія
30. Для здорової новонародженої дитини в перші дні життя нехарактерно:
А. Збільшення питомої ваги сечі
В. Альбумінурія
С. Олігурія
D. Глюкозурія
Е. Лейкоцитурія
Відповіді на тестові завдання
| 1. | A | 11. | A | 21. | D |
| D | 12. | D | 22. | B | |
| 3. | A | 13. | A | 23. | A |
| 4. | D | 14. | B | 24. | E |
| 5. | B | 15. | C | 25. | A |
| 6. | C | 16. | C | 26. | C |
| 7. | B | 17. | A | 27. | E |
| 8. | D | 18. | D | 28. | A |
| 9. | A | 19. | D | 29. | A |
| 10. | E | 20. | E | 30. | E |
5.3. Ситуаційні задачі
Задача 1
Дівчинка віком 5 років захворіла гостро, коли з’явилися виражені набряки на обличчі та нижніх кінцівках. При огляді: анасарка, блідість шкірних покривів, живіт збільшений в розмірах, АТ = 100/65 мм. рт. ст. В загальному аналізі сечі: сеча мутна, світложовтого кольору, реакція сечі лужна, білок 6,6 г/л, Лей 5 - 6 в п/з, Er 1 – 2 в п/з, циліндри гіалінові 3 - 4 в п/з і восковидні – 2 – 3 в п/з. В біохімічному аналізі крові: загальний білок – 40,5 г/л, альбуміни - 21 %, α2-глобуліни - 57 %, γ-глобуліни - 12 %.
· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.
· Які ще показники крові слід визначити і як вони будуть змінені ?
Задача 2
В клініку поступила дівчинка віком 14 років зі скаргами на часті і болючі сечовиділення, нетримання та невтримання сечі. В загальному аналізі сечі: білок 0,099 г/л, Лей 20 - 24 в п/з, місцями скупчення до 40 в п/з, Eр 1 - 2 в п/з, епітелій сечового міхура 4 – 5 в п/з, слиз.
· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.
· Для якого захворювання характерна перелічена симптоматика ?
· Які додаткові обстеження необхідні для підтвердження діагнозу ?
Задача 3
У хлопчика віком 10 років після перенесеної скарлатини з’явилися болі голови, набряки на обличчі, сеча кольору м’ясних помиїв. При огляді: млявий, блідість і пастозність обличчя, АТ = 145/80 мм. рт. ст., добовий діурез зменшений. В загальному аналізі сечі: сеча мутна, бурого кольору, реакція сечі лужна, білок 1,33 г/л, Лей 3 - 5 в п/з, Eр переважно змінені покривають все п/з, циліндри гіалінові і зернисті по 2 - 3 в п/з.
· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.
· Скласти план обстеження
Задача 4
У 10-річної дівчинки протягом двох років постійно виявляються зміни в аналізах сечі: лейкоцитурія від помірної до вираженої, при цьому дитина почуває себе добре, тільки зрідка турбують болі в животі без певної локалізації, непов’язані з прийомом їжі. Об’єктивно: шкіра бліда, синці під очима, живіт м’який, неболючий, нирки не пальпуються. В загальному аналізі сечі: сеча прозора, світложовтого кольору, білок - сліди, Лей 4 - 6 в п/з, Eр 0 – 1 в п/з, циліндри гіалінові 0 - 1 в п/з. В аналізі сечі за Нечипоренком Лей 8400 / мл, Eр 200 / мл
· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.
· Які зміни є в наведених результатах обстежень ?
· Перелічити і обгрунтувати додаткові обстеження, які слід провести для уточнення діагнозу
Задача 5
У 7-річної дівчинки від народження спостерігається полідипсія, поліурія, ПВ сечі 1.003-1.005. При поступленні: маса 17 кг, ріст 110 см, блідість шкірних покривів, періодично турбують неінтенсивні болі голови. В загальному аналізі сечі: сеча прозора, світложовтого кольору, ПВ 1.003, білок - сліди, Le 2 - 4 в п/з, Er 0 – 1 в п/з, циліндри гіалінові 0 - 1 в п/з. В аналізі сечі за Нечипоренком Le 240 / мл, Er 200 / мл. Ан. сечі за Зимницьким: ДД=1600 мл, НД=2000 мл, ПВ 1.003-1.005. Заг. аналіз крові: Hb – 82 г/л, Er – 2,7×10¹² /л, КП – 0,9, Le – 5,1×109 /л, ШОЕ – 15 мм/год. В біохімічному аналізі крові: загальний білок – 65,5 г/л, сечовина – 20,6 мМ/л, креатинін – 0,210 мМ/л.
· Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.
· Скласти план обстеження
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 10
ЕНДОКРИННА СИСТЕМА У ДІТЕЙ
1.Актуальність теми
Обмін речовин, енергетичний обмін, ріст і розвиток, реалізація генетичної програми, гомеостаз здійснюються завдяки наявності нейроендокринної регуляції процесів життєдіяльності. Знання анатомо - фізіологічних особливостей ендокринних залоз, основних синдромів ураження ендокринної системи забезпечать своєчасне розпізнавання ендокринних захворювань, котрі мають серйозний прогноз, якщо вони не діагностовані в дитинстві.
2. Конкретні цілі.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
| Назва попередніх дисциплін | Отримані навики |
| Нормальна анатомія | Анатомічна будова ендокринної системи |
| Гістологія | Гістологічна будова залоз внутрішньої секреції |
| Нормальна, патологічна фізіологія | Оцінка даних лабораторного обстеження ендокринної системи |
| Пропедевтика терапії | Навики обстеження ендокринної системи |
| Догляд за хворими | Принципи догляду за дітьми з патологією ендокринної системи. Долікарська допомога при невідкладних станах |
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
(зміст теми)
Тема 17. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
Ендокринні залози є особливою системою органів, що виділяють біологічно активні речовини - гормони. До ендокринних залоз належать: гіпофіз, нейрогіпофіз, епіфіз, щитовидна залоза, паращитовидні, наднирникові, статеві, острівцевий апарат підшлункової залози. Ендокринні залози мають великий вплив на обмін речовин, фізичний і психічний розвиток організму дитини. Усі види обміну речовин – водний, мінеральний, вуглеводний, білковий і жировий – відбуваються за участю гормонів.
ГІПОФІЗ – головна ендокринна залоза, виробляє тропні гормони, які мають стимулюючий вплив на інші залози внутрішньої секреції. Гіпофіз розташований, в так званому турецькому сідлі, що представляє собою кісткове заглиблення у підвалині черепа. Тонкою ніжкою гіпофіз зв’язаний з гіпоталамусом. Гіпофіз закладається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку і на 9-10 тижні в ньому виявляється синтез адренокортикотропного гормону (АКГТ). У новонароджених маса гіпофізу 10-15 мг, а в період статевого дозрівання збільшується приблизно в 2 рази, досягаючи 20-25 мг. В гіпофізі розрізняють 3 долі:
· передню (аденогіпофіз);
· проміжну (залозисту);
· задню (нейрогіпофіз);
Клітини передньої частки гіпофізу, що становить 75% усієї маси залози, виробляють і виділяють в кров шість гормонів:
1. АКГТ (адренокортикотропний) –стимулює синтез і секрецію гормонів кори наднирників;
2. СТГ (соматотропний) –посилює синтез білка, стимулює розпад жиру,чим пояснюється зниження жирових відкладень у дітей в періоди посиленого росту;
3. ТТГ (тиреотропний) – стимулює синтез і виділення гормонів щитовидної залози;
4. ФСГ (фолікулостимулюючий);
5. ЛГ (лютеїнезуючий);
6. ПРЛ (пролактин - лактогенний).
В середній частці (вона становить 1-2% усієї маси залози) виробляється меланоформний (меланоцитостимулюючий) гормон – приймає участь в темновій адаптації, пігментації шкіри.
Задня частка гіпофізу (нейрогіпофіз) становить 18-23% усієї маси залози і виділяє два гормони:
1. Окситоцин –стимулює скорочення матки, сприяє вигнанню плоду під час пологів.
2. Вазопресин (антидіуретичний) –посилює зворотнє всмоктування води в канальцях нирок.
Гіпофіз разом з гіпоталамусом забезпечує функціональну єдність ендокринної системи, тісний зв’зок нервової та гуморальної регуляції всіх систем організму та обміну речовин.
ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА.
Зачаток щитовидної залози у ембріона виявляється наприкінці 1-го місяця внутрішньоутробного розвитку Перші фолікули в тканині залози виникають на 6-7 тижні, а до 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку щитовидна залоза стає сформованою структурно і функціонально активною. Щитовидна залоза у новонародженого має масу від 1 до 5 г, а у 18 років середня маса залози 14-19г.
Основними гормонами щитовидної залози є:
· Тироксин ( Т4)
· Трийодтиронін ( Т3)
В молекули цих гормонів включений йод, який поступає з зовнішнього середовища. В регіонах, грунтові води яких бідні на йод, синтез тіреоїдних гормонів знижується, що приводить до розвитку ендемічного зобу. Основним регулятором функції щитовидної залози є тиреотропний гормон гіпофізу (ТТГ). Тироксин і трийодтиронін мають важливий вплив на дитячий організм: збільшують потребу тканин в кисні, підвищують основний обмін, сприяють синтезу білків, забезпечують правильний фізичний розвиток, нормальну диференціацію головного мозку і інтелектуальний розвиток. Крім того, щитовидна залоза є джерелом ще одного гормону – тиреокальцитоніну, який приймає участь в регуляції фосфорно - кальцієвого обміну, здійснює захист організму від надмірного поступлення кальцію, зменшуючи реабсорбцію кальцію в канальцях нирки і всмоктування кальцію з кишківника, збільшує фіксацію кальцію в кістковій тканині.
ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ продукують паратиреоїдний гормон (паратгормон), який регулює обмін кальцію і фосфору, процеси звапніння та виведення кальцію з кісток.
Активація паращитовидних залоз виникає у відповідь на зниження іонізованого кальцію в крові. Збільшення викиду паратгормону у відповідь на цей стимул сприяє швидкій мобілізації кальцію з кісткової тканини і підвищенню реабсорбції кальцію в нирках та збільшення всмоктування кальцію з кишківника.
НАДНИРНИКИ – парні ендокринні органи, розташовані над верхніми полюсами нирок.
Кожен наднирник складається з коркової (80 % маси органу) і мозкової речовини. Мозкова речовина продукує катехоламіни: адреналін, норадреналін, дофамін.
Коркова частина виробляє:
- естрогени;
- андрогени;
- кортикостероїди: глюкокортикоїди і мінералокортикоїди.
Глюкокортикоїди синтезуються в пучковій зоні коркової речовини наднирників. Вони приймають участь переважно у вуглеводному обміні, а також в обміні білків і жирів; посилюють неоглюкогенез, сприяють накопиченню глікогену в печінці, підвищують глікемію, посилюють катаболізм білків.
Мінералокортикоїди – альдостерон і дезоксикортикостерон продукуються сітчатою зоною коркової речовини наднирників, вони впливають переважно на водно - мінеральний обмін, посилюють виділення з організму калію, затримують в тканинах натрій і воду.
В сітчатій зоні коркової речовини наднирників утворюються також андрогени і естрогени, однак основна їх маса виробляється статевими залозами.
Андрогени забезпечують розвиток статевих ознак у чоловіків.
Естрогени (естрон, естрадіол, естріол) забезпечують розвиток статевої системи, вторинних статевих ознак у жінок. При стресових станах організму підвищується продукція АКТГ, який стимулює продукцію глюкокортикоїдів і андрогенних гормонів.
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА належить до залоз з подвійною секрецією: зовнішньою (екзокринною) і внутрішньою (ендокринною). Як залоза зовнішньої секреції вона належить до системи травних залоз, і панкреатичний сік, який вона виробляє, містить більш ніж 20 ферментів. Морфологічним субстратом ендокринної функції підшлункової залози служать острівці Лангерганса. У новонароджених і дітей раннього віку ендокринна частина підшлункової залози розвинена краще, ніж екзокринна. Підшлункова залоза продукує три гормони:
· інсулін ( виробляється в ß-клітинах панкреатичних острівців );
· глюкагон ( утворюється в λ-клітинах острівців );
· соматостатин ( утворюється в Д-клітинах острівців ).
Інсулін регулює вуглеводний обмін (сприяє утилізації глюкози тканинами, знижує рівень глюкози в крові), сприяє синтезу білків та жирів; глюкагон підвищує рівень глюкози в крові.
СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ. Яєчка. Формування яєчок відбувається з первинної гонади за наявності набору статевих хромосом ХY на 6-16-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Висока гормональна активність відзначається внутрішньоутробно до терміну пологів та починаючи з 13 - річного віку. Синтез тестостерону яєчками є необхідною умовою статевої диференціації плода за чоловічим типом. Низька гормональна активність констатується в дітей віком до 12 років.
Ознаки порушення функції яєчок :
· дефіцит гормонів у внутрішньоутробний період призводить до фемінізації статевих органів, а в постнатальний період –до гіпогонадизму,
· гіперсекреція тестостерону у хлопчиків – синдром передчасного статевого розвитку.
Яйники. Диференціація з первинної гонади відбувається з 6-го тижня ембріогенезу (за наявності статевих хромосом ХХ). Закінчення формування яйників відзначається у віці 10 років. Низька секреція естрогенів відзначається внутрішньоутробно та після народження в дівчаток до 9-10 річного віку. Висока секреція естрогенів констатується в пубертатний період та в жінок.
Ознаки порушення функції яйників:
ЕПІФІЗ. Закладка епіфізу відбувається на 6-7 тижні ембріогенезу. Секреція гормонів відзначається з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. Висока гормональна активність констатується до 8-10-річного віку. Основний гормон – мелатонін, який блокує секрецію гонадотропінів гіпофіза.
Ознаки порушення функції епіфізу :