Питання для самоконтролю

  1. Особливості основного обміну дитини у віковому аспекті.
  2. Особливості пластичного обміну дитини у віковому аспекті.
  3. Особливості термогенезу і терморегуляції дитини у віковому аспекті.
  4. Семіотика гіпо- та гіпертермій у дітей різного віку.
  5. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей.
  6. Загальні уявлення про хвороби обміну речовин.
  7. Особливості травлення і засвоєння білків в дитячому віці.
  8. Вимоги до якісного і кількісного складу білкової частини раціону дитини, потреби у білках в різні вікові періоди, нормування, повноцінних(тваринних) білків.
  9. Особливості якісного і кількісного складу білків крові (протеїнограма) здорової дитини залежно від віку.
  10. Загальна семіотика порушень якісного і кількісного складу білків крові.
  11. Особливості азотистого балансу дитини залежно від віку.
  12. Ознаки білкового голодування.
  13. Захворювання, зумовлені порушенням розщеплення, всмоктування, засвоєння і синтезу білків.
  14. Особливості травлення і засвоєння вуглеводів у дитячому віці.
  15. Вимоги до якісного і кількісного складу вуглеводної частини раціону дитини, потреби у вуглеводах в різні вікові періоди.
  16. Рівень глюкози крові здорової дитини залежно від віку.
  17. Ознаки цукрового діабету.
  18. Захворювання, зумовлені порушенням обміну інших гексоз (фруктоземія, галактоземія).
  19. Значення жирів у життєдіяльності людини.
  20. Особливості травлення і засвоєння ліпідів у дитячому віці.
  21. Особливості обміну ліпідів у дітей.
  22. Особливості хімічного складу і накопичення жирової тканини у дітей.
  23. Особливості якісного і кількісного складу ліпідів крові (ліпідограма) здорової дитини залежно від віку.
  24. Загальна семіотика порушень перетравлення, всмоктування і транспорту жирів.
  25. Гіперліпопротеїнемії, ліпоїдози.
  26. Особливості вмісту води в організмі у дітей різного віку.
  27. Потреба дітей у воді.
  28. Концентрація іонів калію, натрію, кальцію, фосфору, хлору, магнію в крові в нормі.
  29. Клінічні прояви дегідратації.
  30. Показники кислотно-лужного стану.
  31. Основні порушення кислотно-лужний стану, клінічне значення.
  32. Вітамін А (ретинол) – роль в обміні речовин, депо в організмі, основні джерела надходження. Семіотика гіпер- і гіповітамінозу А.
  33. Вітамін Д (ергокальциферол Д2, холекальциферол Д3) – роль в обміні речовин, депо в організмі, основні джерела надходження. Семіотика гіпер- і гіповітамінозу Д.
  34. Вітамін Е (токоферол) – роль в обміні речовин, депо в організмі, основні джерела надходження. Семіотика гіповітамінозу Е.
  35. Вітамін С (аскорбінова кислота) – роль в обміні речовин, основні джерела надходження, добова потреба. Семіотика гіповітамінозу С.
  36. Вітаміни В1, В2 – їх роль в обміні речовин, основні джерела надходження. Прояви гіповітамінозу В1, В2.
  37. Вітаміни В6, В12 – їх роль в обміні речовин, основні джерела надходження. Прояви гіповітамінозу В6, В12.
  38. Вітамін РР – їх роль в обміні речовин, основні джерела надходження. Прояви гіповітамінозу РР.

 

5.3. Тестові завдання

1. Дефіцит білків у дітей проявляється:

    1. Порушенням неспецифічної та специфічної резистентності
    2. Зниженням толерантності до вуглеводів через недостатність синтезу інсуліну
    3. Порушенням синтезу факторів росту та зниженням темпів росту
    4. Виснаженням, втратою маси тіла
    5. Усе перелічене вірно

 

  1. Фетопротеїни – це:
    1. Білки, що синтезуються у внутрішньоутробному періоді
    2. Особлива фракція фосфоліпідів
    3. Гормональні речовини поліпептидної природи
    4. Ензими, що синтезуються у внутрішньоутробному періоді
    5. Жодна з відповідей не вірна

 

  1. До факторів тепловіддачі відноситься усе, крім:
    1. Конвекція
    2. Випромінювання
    3. М’язове тремтіння
    4. Випаровування
    5. Кондукція

 

  1. Особливостями обміну води у дітей є:
    1. Вищий ніж у дорослих вміст води у всіх тканинах
    2. Більша частка позаклітинної рідини
    3. Більш інтенсивний обмін води
    4. Вища ніж у дорослих відносна потреба у рідині
    5. Усе перелічене вірно

 

  1. Клінічними ознаками важкого ступеня дегідратації є:
    1. Різко знижений тургор м’яких тканин і еластичність шкіри, тахіпное, тахікардія
    2. Велике тім’ячко западає, апатія аж до коматозного стану, приступи судом
    3. Сухість слизових оболонок, язика, навіть склер, захриплий голос аж до афонії
    4. Висока гарячка, бліде з сіруватим відтінком забарвлення шкірних покривів, “мармуровий” рисунок на шкірі, холодні кінцівки
    5. Усе перелічене

 

  1. Добова потреба дитини вагою до 10 кг у рідині становить:
    1. 10 мл/кг
    2. 100 мл/кг
    3. 50 мл/кг
    4. 500 мл/кг
    5. 40 мл/кг

 

  1. Невідкладна допомога при важкому (ІІІ) ступені зневоднення полягає у:
    1. Призначенні інфузійної регідратаційної терапії
    2. Призначенні антибіокотерапії
    3. Призначенні безсольової дієти
    4. Призначенні оральної регідратації
    5. Усе перелічене вірно

 

  1. Причинами вітамінної недостатності у дітей можуть бути:
    1. Недоношеність
    2. Штучне вигодовування
    3. Захворювання шлунково-кишкового тракту
    4. Інфекційні захворювання, їх медикаментозне лікування
    5. Усе перелічене

 

  1. Фенілкетонурія – це порушення:
    1. Вуглеводного обміну при цукровому діабеті
    2. Видільної функції нирок
    3. Кето ацидоз при синдромі ацетонемії
    4. Обміну амінокислоти фенілаланіну
    5. Усе перелічене вірно

 

  1. Зовнішній вигляд хворих мукополісахаридозами характеризується:
    1. Наявністю висипань на розгинальних поверхнях кінцівок
    2. Гігантизмом з відносно короткими кінцівками
    3. Наявністю великої голови, карликового росту, довгих кінцівок, горба
    4. Висипаннями на обличчі у вигляді "метелика"
    5. Короткими викривленими кінцівками при нормальних розмірах тулуба, голови

 

Еталон відповідей

1 – Е

2 – А

3 – С

4 – Е

5 – Е

6 – В

7 – А

8 – Е

9 – D

10 – С

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 13

НАПИСАННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

1. Актуальність теми

Курація хворих і робота над історією хвороби привчають майбутніх медиків до реальних умов роботи в лікарняній палаті, спілкування з дітьми і їх батьками, систематизації отриманих при об’єктивному обстеженні хворого даних, аналізу результатів параклінічних досліджень. Отримана за допомогою клінічного обстеження інформація є основою для встановлення діагнозу. За методологічним визначенням клінічний діагноз – це певним чином побудований причинно-наслідковий зв’язок між синдромами. Таким чином, правильно встановлений діагноз дозволяє своєчасно призначити адекватне лікування. Історія хвороби – письмовий документ, що містить всі факти, пов'язані з виникненням, розвитком, перебігом, закінченням і лікуванням захворювання.

 

2. Конкретні цілі:

§ Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження дитини.

§ Вирізняти клінічні синдроми.

§ Встановлювати синдромальний діагноз.

§ Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

 

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін Отримані навички
Нормальна анатомія Особливості будови органів і систем у дітей
Нормальна фізіологія Закономірності дозрівання та особливості функцій органів і систем дитячого організму
Пропедевтика терапії Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення обстеження органів і систем

 

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 27-28. Написання історії хвороби.

 

СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

1. Прізвище, ім'я, по батькові хворого.

2. Вік (день, місяць, рік народження).

3. Адреса.

4. Дата поступлення в клініку.

5. Дата початку курації.

 

II. СКАРГИ

Описуються скарги, які турбували хворого у І-ий день курації Скарги формулюються коротко, проте кожна з них деталізується. Спочатку виділяються основні скарги, потім - загальні.

 

III. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

· День / тиждень початку даного захворювання

· Початок захворювання: гострий, поступовий.

· Обставини, за яких розвивалось захворювання і його перебіг з першого дня хвороби і до І-го дня курації: перші симптоми, дані спостереження дільничного педіатра, скарги при поступленні у стаціонар та протягом періоду стаціонарного лікування до початку курації (розповідь хворого і/чи батьків); динаміка основних симптомів захворювання протягом перебування дитини в стаціонарі

· Загальні прояви захворювання (гарячка, порушення сну, апетиту, спрага, млявість, неспокій, настрій) у динаміці.

· Деякі прояви захворювання з боку органів та систем:

а) Дихальна система:

- кашель сухий чи вологий, час його появи (вранці, вдень, вночі, під час засинання),

- характер харкотиння (кількість, характер і колір, як відкашлюється)

- біль у грудях чи спині (характер, локалізація, зв'язок з диханням, кашлем, ірадіація)

- задишка (експіраторна чи інспіраторна), коли з'являється (у спокої, при фізичному навантаженні тощо), наявність нападів ядухи, участь допоміжних м'язів, роздування крил носа;

б) Серцево-судинна система:

- задишка, біль в ділянці серця (локалізація, ірадіація, характер)

- відчуття перебоїв в роботі серця, серцебиття (інтенсивність, тривалість, частота)

- набряки (локалізація, час появи);

в) Система травлення:

- нудота (її зв'язок з характером їжі, тривалість)

- блювання (натщесерце, після прийому їжі, через який проміжок, характер)

- зригування у дітей грудного віку (значні, невеликі, відразу після прийому їжі / між годуваннями)

- наявність відрижки чи печії

- біль у животі (характер, локалізація, ірадіація, час виникнення та зв'язок з прийомом їжі)

- випорожнення (частота, характер, колір, запах);

г) Сечовидільна система:

- біль у поперековій ділянці

- частота сечовипускань та їх об'єм (у дітей грудного віку - кількість мокрих пелюшок)

- колір сечі

- нічне нетримання сечі;

д) Опорно-рухова система:

- біль у кінцівках, м'язах, суглобах (характер, локалізація, зв'язок з метеорологічними умовами)

- припухлість суглобів, їх почервоніння (яких саме), утруднення при русі, ранкова скутість;

е) Ендокринна система:

- порушення волосяного покриву

- зміни шкіри (надмірна пітливість чи сухість, огрубіння, поява рубців)

- порушення росту і маси тіла;

є) Нервова система та органи чуття:

- біль голови і запаморочення

- судоми

- гіперкінези, тіки, порушення шкірної чутливості (гіперестезії, гіпестезії, парестезії)

- порушення з боку органів чуття, мови.

 

IV. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ

  1. Антенатальний період.

· від якої вагітності та якою за рахунком дитиною є в сім'ї; якщо вагітність не перша, то чим закінчилась попередня

· перебіг вагітності у матері (токсикоз першої, другої половини вагітності - нудота, блювання, набряки, гіпертензія, нефропатія, еклампсія), умови проживання, режим, особливості харчування, захворювання, шкідливі звички, стреси матері під час вагітності

· перебіг пологів (тривалість, допомога, ускладнення), чи закричала дитина відразу, характер крику (голосний чи слабкий).

  1. Характеристика новонародженого:

· маса тіла та довжина тіла дитини при народженні

· коли дитина була прикладена до грудей, як смоктала, через скільки годин прикладали дитину до грудей (кількість і години годування)

· доношена чи ні (вказати причину недоношеності)

· пологова травма або інші відхилення від норми

· коли відпав пуповинний залишок і загоїлась пуповинна ранка

· фізіологічна втрата маси тіла новонародженого та динаміка її відновлення

· захворювання у періоді новонародженості (інтенсивність і тривалість жовтяниці – групова і резус-несумісність матері й дитини, пологова травма, захворювання шкіри і пупка, органів дихання і травлення, септичні захворювання тощо)

· на який день і з якою масою тіла дитину виписано.

  1. Вигодовування:

· характер вигодовування: природне, штучне (причина його, з якого віку, які суміші застосовувалися), змішане (причина його, з якого віку, які суміші застосовувалися)

· час відлучення від грудей

· дотримання режиму годування чи вільне годування

· прикорми: які страви, з якого віку

· профілактика чи лікування рахіту

· переведення на загальну дієту, яку їжу отримує дитина у даний час.

  1. Показники розвитку дитини:

· фізичний розвиток: збільшення маси тіла і зросту протягом першого року життя (за місяцями), подвоєння маси тіла при народженні, маса тіла до кінця І-го року життя та після року, динаміка росту

· поява перших зубів, скільки зубів було до кінця І-го року

· розвиток статики й моторики: з якого місяця тримає голову, повертається на бік, із спини на живіт, коли почала сидіти, повзати, стояти, ходити, бігати

· психічний розвиток: коли почала посміхатися, гулити, впізнавати маму, вимовляти окремі склади, слова, фрази, запас слів до 1 року та 2 років

· особливості сну

· у старшому віці - поведінка в сім'ї, колективі, коли почала відвідувати школу, успішність.

  1. Перенесені захворювання, оперативні втручання:

· вік, в якому хворіла / проведено хірургічне втручання

· коротка характеристика захворювань (важкість, тривалість перебігу, ускладнення)

  1. Сімейний анамнез:

· біологічний вік матері й батька та стан їх здоров'я

· кількість вагітностей у мами, чим закінчились (аборт, викидень, недоношеність тощо)

· скільки нормальних пологів, скільки живих дітей у даний час, їх вік, стан здоров'я, вік та причини смерті померлих дітей

· генеалогічний анамнез - родовід сім'ї, спадкові захворювання матері, батька і найближчих родичів трьох поколінь (бабусі, дідусі, дядки, тітки як з боку батька, так і з боку матері), якщо померли, вказати причину смерті

  1. Соціальний анамнез:

· повнота сім'ї, освіта батьків, рід занять, психологічна атмосфера сім'ї

· побутові умови та догляд: житлові умови (квартира, приватний будинок, їх характеристика), хто доглядає за дитиною вдома (мати, батько, бабуся тощо), відвідування дитячого колективу (дитячий, садок, школа), купання регулярне чи ні, частота, прогулянки, їх тривалість, режим дня

· тривалість сну (денного, нічного).

· шкідливості (професійні, побутові, екологічні)

  1. Епідеміологічний анамнез:

· контакти з інфекційними хворими, включаючи гострі респіраторні захворювання, за останні 21 день

· контакти з хворими на туберкульоз та венеричні захворювання

· термін проведених профілактичних щеплень: проти туберкульозу (БЦЖ), поліомієліту, кашлюка, дифтерії, правцю і кору

· реакції на щеплення

· туберкулінові проби: їх результат. наявність хворих на туберкульоз в оточенні дитини (родичі, сусіди).

V. ДАНІ ОБ'ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

  1. Загальний стан дитини (задовільний, середньої важкості, важкий, дуже важкий)

· самопочуття

· положення у ліжку (активне, пасивне, вимушене)

· свідомість хворого (ясна, затьмарена, відсутня; кома, сопор, сомноленція, аменція)

  1. Фізичний розвиток - антропометрія: визначення маси тіла та росту, обводу голови і грудної клітки, індекс маси тіла
  2. Нервово-психічний розвиток дитини: відповідність віку дитини.
  3. Нервова система:

· поведінка, активність, увага, настрій, комунікабельність, мова, вміння писати, читати, рахувати, малювати, інтелект

· моторна активність:

- активні рухи, координація рухів: поза Ромберга, пальце-носова проба, колінно-п’яткова проба, проба на діадохокінез (пронація і супінація):

- мимовільні рухи

- оцінка м’язевого розвитку, тонусу, сили

- дослідження рефлексів: сухожилкові, черевні, кремастерний (у хлопчиків), сідничний, кон’юнктивальний, корнеальний, глотковий; безумовні рефлекси (для новонароджених і дітей грудного віку):

· дослідження чутливості: поверхнева (больова, температурна, тактильна), глибока (м’язово-суглобова)

· дослідження вегетативної нервової системи: оцінка вихідного вегетативного тонусу дитини, дермографізм

· дослідження черепно-мозкової інервації

· дослідження менінгеальних симптомів: ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзінського, симптом Керніга, симптом Лесажа (для дітей раннього віку)

· реакція на оточення

  1. Шкіра:

· колір, вологість, еластичність, висип, пігментація / депігментація, крововиливи,

· волосся: ріст, ламкість, сухість,

· нігті: ціанотичні, у вигляді годинникових скелець, ламкість, покресленість, стан нігтьового ложа

· ендотеліальні проби: симптоми джгута, щипка, молоточка.

  1. Підшкірний жировий шар:

· рівномірність розподілу

· товщина підшкірної жирової складки на окремих ділянках тіла: животі, грудях, спині, верхніх та нижніх кінцівках, обличчі

· ущільнення і набряки, їх локалізація та поширеність

· тургор тканин

· лімфатичні вузли: доступність пальпації, величина, форма, консистенція, болючість, рухомість, спаяність із шкірою та навколишніми тканинами, рубці.

  1. М'язова система:

· ступінь розвитку м'язів

· тонус (нормальний, підвищений, понижений)

· болючість при пальпації, активних і пасивних рухах

· сила м'язів

  1. Кісткова система:

· визначення величини і форми голови, краніотабес, велике тім'ячко, (його розмір, стан кісткових країв та м'яких тканин, вибухання, западіння), стан швів черепа

· форма грудної клітки, рахітична вервиця, Гарісонова борозна

· браслети, нитки перлів

· викривлення хребта (кіфоз, лордоз, сколіоз) та кінцівок (0-подібне, Х-подібне, шаблеподібне), плоскостопість

· деформація кісток, болючість при натискуванні, постукуванні

· форма, величина, рухомість суглобів (плечових, ліктьових, променезап'ясткових, тазостегнових, колінних, таранногомілкових, дрібних суглобів кистей і стоп)

· рухи в суглобах активні та пасивні (у повному обсязі, обмежені, ступінь обмеження), болісність при пальпації, активних і пасивних рухах, набряклість, флюктуація, ступінь порушення функції.

  1. Система дихання:

· форма грудної клітки, деформація, асиметрія, викривлення грудної частини хребта, западіння чи випинання над- і підключичних ямок, різниця в їх глибині, положення ключиць і лопаток, епігастральний кут

· голос (дзвінкий, осиплий, афонія)

· дихання: носове, ротове, тип (грудний, черевний, змішаний), частота, глибина, ритм, участь в акті дихання обидвох половин грудної клітки

· задишка (інспіраторна, експіраторна, змішана)

· кашель, харкотиння

· пальпація: резистентність грудної клітки, болючість, міжреберні проміжки (розширені, звужені), голосове тремтіння;

· перкусія: порівняльна - зміна перкуторного звуку, локалізація; топографічна - межі легень, рухомість легеневих країв; висота стояння верхівок, ширина полів Керніга

· аускультація: характер дихання (пуерильне, везикулярне, бронхіальне тощо), його звучність (посилене, ослаблене), бронхофонія, хрипи сухі (свистячі, дзижчачі), вологі (дрібно-, середньо-, крупноміхурцеві), незвучні, звучні, крепітація незвучна, звучна, лише на висоті вдиху, після покашлювання; шум тертя плеври, його локалізація, характер.

  1. Система кровообігу:

· огляд серцевої ділянки: випинання, пульсація ділянки серця, епігастрію

· характеристики верхівкового поштовху

· котяче муркотіння: при його наявності - систолічне, діастолічне

· пульсація судин шиї, скроневих, артерій кінцівок

· пульс на променевій артерії; частота, ритмічність (ритмічний, аритмічний, яка аритмія), величина (середній, великий чи високий, малий, ниткоподібний, однаковий чи різний на обох руках), напруження (твердий, м'який, середній), форма і характер (нормальний, швидкий, повільний, дикротичний), синхронність на обидвох руках

· перкусія: межі відносної серцевої тупості, поперечник серця по відносній тупості

· аускультація тонів серця: ритм, чистота, звучність серцевих тонів, акценти, роздвоєння, шуми, їх характер (тривалість, тембр, інтенсивність), відношення до фаз серцевої діяльності (систолічний, діастолічний), локалізація, найбільша інтенсивність, провідність, мінливість, шум тертя перикарда, його характер (ніжний, грубий, тривалість, локалізація)

· аускультація судин: артерій (сонних, стегнових, плечових), шийних вен

· артеріальний тиск на верхніх та нижніх кінцівках

  1. Система травлення та органи черевної порожнини:

· губи: колір, вологість, висипання, виразки, тріщини

· рот: запах, колір слизових оболонок, крововиливи, виразки, енантема

· язик: колір, вологість чи сухість, рисунок, наліт, стан сосочків (гіпертрофія, атрофія), тріщини, виразки, відбитки зубів, дрижання висунутого язика, відхилення його у бік

· зуби: молочні, постійні, їх число, стан

· ясна: колір, набухання, кровоточивість, виразки

· глотка: колір слизової оболонки, стан мигдаликів та дужок, язичка, налети (форма, величина, локалізація, колір, чи знімаються шпателем)

· живіт: форма, симетричність, здуття, випинання, западіння, видима пульсація, розширення вен стінки живота, участь живота в акті дихання, рубці, перистальтика

· перкусія: перкуторний звук, болючість, її локалізація, напруження стінки живота, флюктуація

· пальпація поверхнева, орієнтовна; ступінь напруження черевної стінки, місцеве напруження (м'язовий захист), болючість, її локалізація, ущільнення; стан прямих м'язів живота (розходження), пахових кілець, пупка

· пальпація глибока; шлунок, відділи кишківника, лімфатичні вузли, інфільтрати, щільні конгломерати

· аускультація: перистальтика кишок

· печінка: огляд, видиме збільшення, пальпація: визначення величини та положення, край (гострий, заокруглений, тупий, рівний, нерівний, фістончастий), консистенція, поверхня (рівна, гладенька, горбиста), болючість

· симптоми ураження жовчного міхура

· підшлункова залоза: пальпація, болеві точки

· селезінка: видиме збільшення, верхня і нижня межі, при пальпації у положенні на спині та на правому боці, величина, консистенція, характеристика краю (гострий, тупий, селезінкова вирізка), поверхня (гладенька, горбиста), болючість, рухомість при диханні

· випорожнення: їх характер (колір, запах, консистенція, патологічні домішки)

  1. Сечова система:

· випинання над лобком, у ділянці нирок, болючість при постукуванні над лобком, симптом Пастернацького

· симптом наявності рідини в черевній порожнині

· пальпація нирок глибока: у положенні на спині, на боці, у вертикальному положенні; збільшення, зміщення нирок, рухомість, консистенція, поверхня (гладенька, горбиста), болючість

· болеві точки сечоводів

· сечовипускання (частота, дизуричні явища)

  1. Ендокринна система:

· порушення росту (гігантизм, карликовість) і маси тіла (виснаження, ожиріння)

· розподіл підшкірного жирового шару

· стан щитоподібної залози (величина часточок та перешийка)

· статеві органи, вторинні статеві ознаки, ступінь їх вираженості.

 

VI. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ВИСНОВОК

· Грунтується на основі скарг хворого, інформації, отриманої при бесіді з дитиною / батьками та фізикальному дослідженні. Слід відповіти на наступні запитання:

1. Ураження якої системи можна припустити?

2. Гостре чи загострення хронічного захворювання?

3. Захворювання вроджене чи набуте, спадкове чи спадковообумовлене?

4. Які несприятливі фактори з анамнезу життя могли сприяти розвитку даного захворювання або обтяжувати його?

· Встановлений на цьому етапі курації хворого діагностичний висновок є попереднім і потребує уточнення та доповнення за результатами параклінічних досліджень

 

VIІ. ПЛАН ДОДАТКОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ

· З огляду на попередній діагностичний висновок, встановлений на основі скарг, даних анамнезу та клінічного обстеження дитини, плануються параклінічні дослідження

· Перелік додаткових методів дослідження містить саме ті методи, які необхідні для підтвердження / уточнення виділених на попередньому етапі клінічних синдромів уражень тієї чи іншої системи / систем організму

· План обстеження включає лабораторні, інструментальні методи дослідження, необхідні консультації вузьких спеціалістів

 

 

VIІІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

· Лабораторні методи: аналізи крові, сечі, калу, дуоденального та шлункового вмісту; біохімічні аналізи крові

· Інструментальні методи: рентгенологічні методи, сонографія, ЕКГ

· Консультації вузьких спеціалістів

· Наведені результати лабораторних досліджень оцінюються з точки зору вікової норми, інструментальні дослідження - на предмет відхилення від норми.

 

ІХ. ЩОДЕННИК

· щодня до історії хвороби заносяться відомості про зміну стану хворого, динаміку патологічного процесу, обґрунтовуються і записуються призначені обстеження та лікування

· записи у щоденниках повинні бути лаконічними, проте відображати динаміку стану здоров'я дитини: клінічні дані, результати параклінічних досліджень

 

Х. ТЕМПЕРАТУРНИЙ ЛИСТОК ТА ЛИСТОК ЛІКАРСЬКИХ ПРИЗНАЧЕНЬ

· дані клінічного перебігу хвороби: динаміка змін температури тіла, ЧСС, ЧД, АТ відображаються графічно у температурному листку, тут же і зазначається щоденна функція кишківника (випорожнення), нирок (добовий діурез)

· вказуються всі застосовані методи лікування протягом днів курації:

- режим (строгий ліжковий, ліжковий, напівліжковий, палатний, загальний)

- дієта, особливості питтєвого режиму; для дітей першого року життя слід розписати години годування з вказуванням страв і їх об’єму

- медикаментозне лікування: вказати назву препарату, форму, яка застосовувалася, шлях введення, дозу, кратність введення, залежність часу введення від прийому їжі або іншої лікувальної процедури

- фізіотерапевтичні методи лікування

ІХ. СИНДРОМАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ

В процесі встановлення діагнозу передбачено 3 етапи творчої роботи:

1. Пошук симптомів

2. Групування симптомів у синдроми

3. Конструювання синдромального діагнозу з вказуванням ведучого синдрому.

Встановлення синдромального діагнозу слід проводити за наступною схемою:

1. Крок 1. Детальне обстеження хворого і виявлення суб'єктивних та об'єктивних симптомів

2. Крок 2. Групування виявлених суб'єктивних та об'єктивних симптомів у загальні і локальні симптоми, які дозволяють запідозрити ураження того чи іншого органу або системи.

3. Крок 3. Визначення синдромів і серед них (що особливо важливо) ведучого синдрому (попередній діагностичний висновок).

4. Крок 4. Уточнення та доповнення попереднього діагностичного висновку за допомогою результатів проведених лабораторно-інструментальних методів дослідження.

5. Корк 5. Обгрунтування синдромального діагнозу з вказуванням ведучого синдрому