рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю - раздел Науковедение, Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину. Періоди дитячого віку. Фізичний та психомоторний розвиток дітей Особливості Збирання Анамнезу У Хворих Дітей. Поняття Про Алер...

  1. Особливості збирання анамнезу у хворих дітей.
  2. Поняття про алергологічний, епідеміологічний та генеалогічний анамнези.
  3. Основні етапи антенатального періоду та його характеристика.
  4. Особливості інтранатального періоду.
  5. Особливості та характеристика перинатального періоду.
  6. Основні етапи постнатального періоду та їх характеристика.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини.
  8. Морфологічні ознаки зрілості дитини.
  9. Функціональні ознаки зрілості дитини.
  10. Перехідні стани періоду новонародженості.
  11. Основні ознаки недоношеної дитини.
  12. Шкала Апгар.
  13. Особливості огляду новонародженої дитини.
  14. Догляд за новонародженою дитиною.

5.2. Тестові завдання

1. Період новонародженості триває (днів)?

  1. 7
  2. 10
  3. 20
  4. *28
  5. 38

 

2. Період ембріональний триває (тижнів)?

  1. 7
  2. *10
  3. 14
  4. 20
  5. 27

 

3. Ранній фетальний період триває (тижнів)?

  1. 15
  2. 20
  3. 24
  4. *28
  5. 34

 

4. За шкалою Апгар оцінюють:

  1. Фізичний розвиток
  2. Психомоторний розвиток
  3. Гестаційний вік
  4. *Ступінь гіпоксії
  5. Морфологічну зрілість

 

5. До критеріїв шкали Апгар відносять все, крім:

  1. М’язовий тонус
  2. Колір шкіри
  3. Рефлекторну діяльність
  4. ЧСС
  5. *Артеріальний тиск

 

6. Для новонародженої дитини не характерно:

  1. Голосний крик

*М’язова гіпотонія

  1. Хаотичні рухи
  2. М’язовий гіпертонус
  3. Рефлекс Бабкіна

 

7. До ознак морфологічної зрілості відносять все, крім:

  1. М’якість вушних раковин
  2. Недорозвинуті нігті
  3. Лануго
  4. Неопущені яєчка в калитку
  5. *Окружність грудної клітки

 

8. До ознак функціональної зрілості не відноситься:

  1. ЧСС
  2. ЧД
  3. Температура тіла
  4. М’язовий тонус
  5. *Розвиток підшкірно-жирової клітковини

 

9. До рефлексів новонароджених не відноситься:

  1. Рефлекс Моро
  2. Рефлекс Бабкіна
  3. *Рефлекс Брудзинського
  4. Рефлекс Переса
  5. Рефлекс повзання

 

10. Фізіологічна втрата маси тіла коливається в межах:

  1. *6-8%
  2. 10-12%
  3. 12-15%
  4. 15-20%
  5. Більше 20%

 

11. Жовтяниця новонароджених з’являється:

  1. 1 день
  2. *2-3 день
  3. 5-7 день
  4. 7-10 день
  5. Після 10 дня

 

12. До фізіологічних станів з боку шкіри відносять все, крім:

  1. Жовтяниця
  2. Еритема
  3. Лущення
  4. *Зниження еластичності
  5. Токсична еритема

Відповіді до тестів: 1. Д; 2. В; 3. Д; 4. Д; 5. Е; 6. В; 7. Е; 8. Е; 9. С; 10. А; 11. В; 12. Д.

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1

Дитина п’яти років раптово захворіла два дні тому: підвищилась температура-38.2̊С, млява, поганий апетит, з носу - слизові рідкі виділення, сухий кашель. В анамнезі: 3-4 рази на рік гострі респіраторні інфекції, перенесла кір, скарлатину, вітряну віспу, дизентерію, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного тонзиліту. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

 

Задача 2

Дитині одинадцять років, хворіє протягом двох років. Скарги: поганий апетит, нудота, болі в животі, здуття живота, закрепи. В анамнезі: в п’ятирічному віці перенесла гострий гастрит, в десятирічному – пневмонію. Дитина харчується нерегулярно, зловживає гострими, жирними, копченими стравами, солодким. Тато дитини хворіє хронічним гастритом. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

Задача 3

Доношена дитина, яка народилася від І вагітності, була оцінена за шкалою Апгар 6/7 балів. Маса при народженні 2400 г , ріст 47 см, обвід голови 34 см. У матері під час вагітності було загострення хронічного пієлонефриту, який проявлявся гестозом ІІ-ІІІ триместру. При огляді у дитини знижені рефлекси новонароджених, дитина зригує, недостатньо утримує температуру тіла, схильна до апное.

  • Які ознаки незрілості у даної дитини?
  • Чим обумовлена незрілості немовляти?
  • Про що свідчить оцінка за шкалою Апгар?

Задача 4

У дитини, яка народилася доношеною з масою тіла 3200 г, ростом 50 см, на 3-ій день життя виникла жовтушність шкірних покривів. При огляді дитина активна, добре смокче грудне молоко, не зригує, рефлекси новонароджених добре викликаються, мязевий тонус задовільний, випорожнення 5 разів жовто-коричневого кольору рідкуватої консистенції. Маса дитини становить 3000 г.

  • З чим повязана жовтушність шкірних покривів?
  • Чому у дитини знизилася маса тіла?
  • Як можна пояснити описані випорожнення новонародженої дитини?
  • Що потребує медичної корекції у даної дитини?

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ФІЗИЧНИЙ ТА НЕРВОВО-ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Фізичний і психічний розвиток дитини - це складний процес, в основі якого лежить індивідуальна генетична програма, що реалізується у певних, не завжди сприятливих умовах навколишнього середовища. Рівень фізичного і психічного розвитку тісно корелює з рівнем здоров’я і є одним з об’єктивних критеріїв, які характеризують його стан. Тому вивчення закономірностей розвитку дітей, оволодіння методами його оцінки і діагностики порушень є важливим для лікаря загальної практики і подальшої спеціалізації лікаря педіатра.

У клінічній педіатрії під терміном “фізичний розвиток” розуміють динамічний процес росту (збільшення довжини, маси тіла, розвиток окремих його частин) і біологічного дозрівання дитини у різні періоди дитинства. Темпи фізичного розвитку на кожному етапі онтогенезу залежать від індивідуальних особливостей (закладених генетично), соціальних факторів, регіону проживання та ін.

У постнатальному періоді нервова система зазнає складних процесів дозрівання та розвитку. Ці процеси виражаються у психічному та моторному розвитку дитини, у її можливостях оволодіти тими чи іншими навичками і вміннями. Отже, рівень психомоторного розвитку у значній мірі характеризує функціональний стан нервової системи. На психомоторний розвиток дитини має вплив цілий ряд факторів (серед них – спадкові та важкі хронічні захворювання, соціальне оточення дитини та ін.). Тому визначення рівня розвитку необхідне для інтегральної оцінки стану здоров’я дитини.

2. Конкретні цілі:

§ Вимірювати основні параметри тіла дитини (масу, зріст, окружності голови, грудей, стегна, гомілки, плеча).

§ Вираховувати антропометричні індекси.

§ Вираховувати належні показники фізичного розвитку за емпіричними формулами, сигмальними та центильними таблицями.

§ Оцінювати фізичний розвиток на основі отриманих даних.

§ Оцінювати основні критерії та показники психомоторного розвитку дітей різного віку.

§ Пояснювати особливості психомоторного розвитку новонароджених дітей.

§ Оцінювати психомоторний розвиток дитини 1-го року життя по місяцях.

§ Оцінювати психомоторний розвиток дітей переддошкільного, дошкільного, молодшого та старшого шкільного віку.

§ Виявляти в анамнезі чинники, що впливають на зміни в психомоторному розвитку.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін Отримані навички
Нормальна анатомія Пропорції частин тіла у дітей у різні періоди дитинства Особливості будови нервової системи у дітей
Медична біологія та біологічна фізика Періодизація онтогенезу Поняття про розподіл ознаки у варіаційних рядах, розподіл ознаки у сукупності
Гістологія та ембріологія Етапи закладки, антенатального формування та особливості гістологічної будови нервової системи у дітей
Нормальна фізіологія Закономірності дозрівання та особливості функцій нервової системи дитячого організму
Пропедевтика терапії Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення антропометричних досліджень

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія

Розвиток дитини є одним з об’єктивних критеріїв стану її здоров’я. Це пов’язано з тим, що:

Ø на розвиток дитини впливають численні фактори, які одночасно діють і на стан здоров’я дітей

Ø розвиток є досить чутливим показником, який легко змінюється при різноманітних захворюваннях.

Нормальний розвиток дитини здійснюється шляхом взаємодії численних факторів, серед яких можна виділити ендогенні (генетичні – кількість і цілісність хромосом, гормональні) і екзогенні (харчування, соціальна ситуація, зокрема сімейна, захворювання та ін.).

 

Визначення показників фізичного розвитку

Для оцінки фізичного розвитку в педіатрії використовують методи соматометрії(довжина, маса тіла, обвід грудної клітки, голови та ін.), соматоскопії (форма грудної клітки, спини, ніг, рельєф та пружність м’язів, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини та ін.) і фізіометрії (життєва ємність легень, сила м’язів, виміряна динамометром, функціональні проби серцево-судинної системи).

Обстеження дитини починають з опитуванняматері про перебіг вагітності, пологів, захворювання матері під час вагітності, шкідливі звички, умови праці, стресові ситуації, а також характер вигодовування, режим дитини, оточуюче середовище, хто здійснює догляд за дитиною, перенесені захворювання. Фізичний та нервово-психічний розвиток дитини по місяцях, роках.

Проведення антропометричних досліджень(вимірювання маси тіла, зросту, обводу голови, грудної клітки, живота):

ü Масу тіладітей раннього віку (0 – 3 роки) проводять на горизонтальній (лотковій) вазі, вкладають або садять дитину на пелюшку, вага якої потім віднімається. У лікарні зважування проводять зранку, перед годуванням дітей. Старших дітей зважують на вертикальній вазі, дитина повинна буди роздягнена до білизни, боса.

ü Довжину тіладітей до 1,5 року вимірюють на горизонтальному ростомірі. Дитину вкладають так, щоб голова торкалась нерухомої планки ростоміра, ніжки вирівнюють, легко надавлюючи на коліна, до стоп підсувають рухому планку. Результат відчитують на градуйованій шкалі. Зрістстарших від 1,5 року дітей вимірюють на вертикальному ростомірі. При вимірювання до вертикальної планки приладу повинні торкатись п’ятки, сідниці, лопатки та потилиця дитини.

ü Для визначенні обводу головисантиметрову стрічку розміщують навколо голови на рівні надбрівних дуг і потиличного горба.

ü При вимірюванні обводу грудей сантиметрова стрічка розміщується на рівні сосків спереду та на рівні кутів лопаток ззаду.

Оцінка фізичного розвитку

Оцінку фізичного розвитку проводять шляхом порівняння індивідуальних антропометричних показників з нормативними. Існують 2 основні методи порівняння антропометричних параметрів - метод орієнтовних розрахунків і метод антропометричних стандартів.

Метод орієнтовних розрахунківґрунтується на використанні емпіричних формул.

При народженні маса тіласягає у середньому 3000 - 3500 г. Середня маса хлопчиків складає 3200- 3400 г, а дівчаток дещо менша - 3100-3300 г.

Протягом перших 4 днів життя у новонароджених спостерігається зменшення початкової маси тіла, тобто відбувається так звана фізіологічна втрата маси тіла. Максимальне зменшення її відбувається на 3 день життя дитини і складає у середньому 6-8% від початкової маси. Зменшення початкової маси більше ніж на 10% вважається патологічним, причиною може бути захворювання або порушення догляду.

Фізіологічне зменшення маси тіла зумовлено:

· великими екстраренальними втратами рідини шляхом випаровування через шкіру, через легені при диханні (perspiratio insensibilis)

· у зв’язку з відходженням первородного калу і сечі

· блюванням проковтненою під час пологів навколоплідною рідиною

· висиханням пуповинного залишку

Відновлення маси тіла відбувається у новонароджених неоднаково, розрізняють 2 основні типи відновлення маси тіла:

§ “ідеальний тип” або тип Бідена, при якому відновлення початкової маси тіла припадає на 7-8 день життя, такий тип зустрічається у 20-25% новонароджених

§ уповільнений тип або тип Пісса характеризується відновленням маси протягом 11-15 днів і зустрічається у 75-80% новонароджених.

У недоношених і новонароджених з високою масою тіла при народженні (понад 4000 г) початкова маса тіла відновлюється значно повільніше.

Після відновлення початкової маси тіла вона продовжує наростати і за перший місяць дитина набуває у середньому 600 г. Для орієнтовного розрахунку маси тіла дітей на першому році життя використовують таблицю Сперанського, яка враховує щомісячне набирання маси: за перший місяць маса тіла дитини на 600 г, за 2 і 3 - на 800 г, за кожен наступний місяць на 50 г менше, ніж на попередній (4 - 750 г, 5 - 700 г і т.д.).

Як правило, до року маса тіла дитини сягає 10 кг, тобто потроюється. Після року швидкість наростання маси суттєво зменшується - на 2 році дитина набирає 3-3,5 кг, а починаючи з 3 року життя - 2 кг щорічно.

Довжина тіла при народженні у доношених дітей становить у середньому 50-52 см, у хлопчиків довжина тіла на 2 см більша, ніж у дівчаток. У перші 3 місяці життя ріст збільшується на 3 см щомісяця, у другому кварталі - на 2,5 см щомісяця, у третьому - на 2 см і у четвертому - 1-1,5 см за місяць. Отже за перший рік життя довжина тіла дитини збільшується на 50% від початкової, подвоєння зросту спостерігаємо у 4-річному віці (приблизно 100 см). В подальшому дитина росте на 4 см щорічно.

Поперечні розміри дитинитакож збільшуються нерівномірно. У новонародженого обвід голови становить 34-36 см, периметр грудної клітки на 2 см менший - 32-34 см. Надалі периметр грудної клітки збільшується більш інтенсивно і у 4-місячному віці наступає “перехрест”, коли периметри вирівнюються.

Для розрахунку обводу головивикористовують її величину у 6-місячному віці – 43 см. На кожен недостаючий місяць віднімають 1,5 см, на кожен наступний додають 0,5 см. В 1 рік обвід голови становить 46 – 47 см, до 5 років він збільшується на 1 см щорічно (становить 50 – 51 см у 5 років), після 5 років – на 0,6 см щорічно.

Обвід грудної кліткистановить у 6 місяців 45 см. Для розрахунку цієї величини на кожен недостаючий місяць віднімають 2 см, на кожен наступний додають 0,5 см. Від 1 року до 10 грудна клітка збільшується на 1,5 см щорічно і у 10-річному віці її обвід становить 63 см. Після 10 років темпи збільшення обводу грудної клітки зростають і становлять 3 см щорічно.

Для характеристики пропорційності розвитку використовують також антропометричні індекси, які відображають взаємозв’язок між лінійними розмірами окремих частин тіла, вказують на особливості форми тіла. До них належать індекс Чулицької (характеризує ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, ступінь вгодованості дитини), індекс Ерісмана (характеризує розвиток грудної клітки і частково вгодованість).

· Індекс Чулицької = 3 х обвід плеча + обвід стегна + обвід гомілки – зріст (см)

В нормі індекс складає у дітей до 1 року – 20 – 25 см, 2 – 3 роки – 20 см, 6 – 7 років – 10 – 15 см, 7 – 8 років – поступово знижується до 6 см.

· Індекс Ерісмана = обвід грудної клітки – половина зросту (см)

В нормі індекс складає у дітей до 1 року – 10 – 13,5 см, 2 – 3 роки – 6 – 9 см, 6 – 7 років – 2 – 4 см, 7 – 8 років – поступово знижується до 0.

· Індекс маси тіла (Кетле – Quetelet) = маса (кг) / ріст (м)2 може бути використаний у будь-якому віці (у дорослих також) для оцінки ступеня відживи.

ü ІК < 18,5 – недостатня віджива

ü ІК 18,5 – 24,5 – нормальний нутритивний статус

ü ІК 25 – 29,9 – надмірна маса тіла

ü ІК > 30 – ожиріння

Метод антропометричних стандартів є більш точним і полягає у порівнянні показників дитини з віковими, статевими, регіональними стандартами - сигмальними та центильнимитаблицями.

Сигмальні таблиці представлені середньою арифметичною величиною того чи іншого антропометричного показника (М) і середнім квадратичним відхиленням (σ). Середня арифметична - найбільш загальна характеристика варіаційного ряду і не може повністю характеризувати рівень фізичного розвитку. Для характеристики різноманітності варіаційного ряду і ступеня відхилення конкретного показника від середньої величини визначають середнє квадратичне відхилення σ.

Найбільш інформативною є центильна оцінка фізичного розвитку, яка абсолютно не залежить від форми розподілу ознак. Якщо антропометричний показник потрапляє у межі від 25 до 75 центиля, він може вважатись середнім для даного віку, статі. Більш зручними у використанні є центильні графіки.

 

За підсумками оцінки фізичного розвитку виділяють 5 його меж:

® Середній- якщо відхилення антропометричних показників знаходяться у межах

· 7% від середньої величини (Х ± 7%) за емпіричними формулами

· одного стандартного відхилення (М ± 1σ) за сигмальними таблицями

· показники у межах середньої центильної зони (25 – 75 центиль)

® Вище або нижче середнього - якщо показники знаходяться у межах

· 8 – 20% від середньої величини (Х ± 8 – 20%) за емпіричними формулами

· від 1 до 2 стандартних відхилень (М ± 1 – 2 σ) за сигмальними таблицями

· зони центилів займають проміжки від 75 до 90 (вище середнього) і від 10 до 25 (нижче середнього)

® Високі або низькі - якщо показники знаходяться у межах

· понад 20% від середньої величини за емпіричними формулами

· понад 2 стандартних відхилення (М ± > 2 σ) за сигмальними таблицями

· зони від 3 до 10 (низькі) і від 90 до 97 (високі) центиля

Окрім цього, фізичний розвиток оцінюють як гармонійний або дисгармонійним, залежно від пропорційності антропометричних показників. Гармонійнимвважають фізичний розвиток дитини, при якому показники зросту, маси, периметрів не виходять за межі 3 – 97 %, при цьому маса відповідає зросту. Дисгармонійним вважають такий фізичний розвиток, при якому маса не відповідає зросту.

Табл. Cхема оцінки гармонійності розвитку дітей (за Нечитайлом Ю.М.)

Перцентильні коридори або сигмальна оцінка Маси тіла Перцентильні коридори або сигмальна оцінка зросту
3 – 10% або Х - 1s-2s 10 – 90% або Х ± s 90 – 97% або Х + 1s-2s
90 – 97% або Х + 1s-2s Низький різко дис­- гармонійний розвиток з надміром маси тіла Средній дисгармо­ній­ний розвиток з надміром маси тіла Високий гармонійний розвиток
10 – 90% або Х ± s Низький дисгармоній­ний розвиток з надміром маси тіла Середній гармонійний Високий дисгармо­ній­ний розвиток з дефіцитом маси тіла
3 – 10% або Х - 1s-2s Низький гармонійний розвиток Середній дисгармо­ній­ний розвиток з дефіцитом маси тіла Високий різко дис­гар­мо­нійний розви­ток з дефіцитом маси тіла

 

Починаючи від 60-70 років минулого сторіччявідмічено пришвидшення біологічного розвитку дітей і підлітків - пришвидшення темпів росту, більш ранні строки статевого дозрівання – явище, яке дістало назву акселерація. Не дивлячись на уповільнення акселерації за останні роки, зростання темпів фізичного розвитку все ж зберігається у більшості країн Західної Європи та Америки. Несприятлива соціальна та економічна ситуація, тривалі локальні збройні конфлікти теж впливають на фізичний розвиток дітей, спричинюючи явище, зворотнє до акселерації – ретардацію (або децелерацію).

 

Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.

При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.

Серед порушень фізичного розвитку новонародженихнайчастіше зустрічаютсья велика маса по відношенню до гестаційного віку (понад 90 перцентиль), внутрішньоутробна гіпотрофія (нижче від 10 перцентилі). Внутрішньоутробна гіпотрофія – це хронічний розлад живлення плода, що супроводжується порушенням функціонального стану усіх органів і систем, у першу чергу – нервової, метаболічними розладами. Внутрішньоутробна гіпотрофія виникає при важких захворюваннях матері, фетоплацентарній недостатності, внутрішньоутробному інфікуванні плоду.

 

Затримка росту у дітей у багатьох випадках є поліетіологічною. Можна виділити наступні причини відставання у рості:

· Спадково-конституційна низькорослість (низький ріст батьків)

· Ендокринопатії, ураження головного мозку (ураження гіпоталамуса приводить до порушення функції гіпофіза). При порушенні секреції соматотропного гормону виникає гіпофізарний нанізм (пропорційний, без порушень психічного розвитку, відставання у рості починається з 2-3 років), при вродженій гіпофункції щитовидної залози – тиреогенний (характерні відставання у психічному розвитку, надмірна маса тіла), при пологовій травмі, ДЦП – церебральнийнанізм.

· Хромосомні захворювання (синдром Дауна, Шерешевського-Тернера).

· Хронічні захворювання різних органів та систем, які приводять до порушень росту у зв’язку з порушенням гемодинаміки, оксигенації тканин, хронічної інтоксикації (соматогенний нанізм).

· Порушення травлення, всмоктування і засвоєння поживних речовин (муковісцидоз, целіакія)

· хвороби обміну (фенілкетонурія та ін.).

· нераціональне, неповноцінне харчування

· затримка росту на грунті ураження росткової зони кісток

· психосоціальна низькорослості.

 

Надмірно високий зріст може бути:

· конституційним (гіганти батьки)

· зумовлений підвищеною продукцією соматотропного гормону(найчастіше при аденомі гіпофіза

· гіпофункцією статевих залоз –високий ріст супроводжується євнухоїдним синдромом

· при синдромі Марфанахарактерний високий ріст, арахнодактилія, підвищена рухомість суглобів, схильність до вивихів.

 

Недостатня маса тіла

Стан, коли у дитини першого року життя маса тіла відповідає середнім показникам, називають ейтрофією(еутрофією), недостатня маса тіла носить назву гіпотрофії, надмірна – паратрофії.

Недостатнє набирання або і втрату маси тіла у дітей можуть спричинити:

§ незбалансоване харчування (аліментарні гіпотрофії)

§ анорексія (на фоні важких хронічних захворювань, при насильному годуванні, неврогенна анорексія)

§ синдром мальабсорбції, інші захворювання шлунково-кишкового тракту (туберкульоз кишківника, хронічний ентерит, виразково-некротичний коліт)

§ ендокринні захворювання (цукровий діабет, нецукровий діабет, гіпертиреоз, хронічна недостатність кори наднирників - хвороба Адісона)

§ глисні інвазії

§ гнійно-септичні захворювання

§ злоякісні пухлини

У дітей першого року життя знижена маса тіла - гіпотрофія - у залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.

шш

Клінічні Ознаки Ступені гіпотрофії
І ІІ ІІІ
Дефіцит маси тіла 11-20% 21-30% >30%
Загальний стан Задовільний Середньої важкості Важкий
Стан підшкірно-жиро­во­­­го шару Стоншений на животі Стоншений на животі, тулубі, кінцівках Цілковито зникає
Тургор тканин Помірно знижений Знижений Різко знижений
Еластичність шкіри Помірно знижена Різко знижена Відсутня
Відставання у рості Відсутнє На 1-3 см На 3-5 см
Психомоторний розвиток Відповідний до віку Сповільнений Значно відстає
Імунологічна реактивність Збережена Знижена Різко знижена
Толерантність до їжі Не змінена Знижена Різко знижена

 

За останнє десятиліття спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з надмірною масою тіла.

Паратрофіяу ранньому віці має потенційно негативні наслідки - у таких дітей частіше виникає рахіт, анемія (у 4 рази), ексудативно-катаральний діатез, спостерігається тенденція до зниження неспецифічних факторів захисту. При паратрофії порушуються усі види обміну, у першу чергу жировий, що проявляється підвищенням рівня загальних ліпідів та їх фракцій у сироватці крові, а також холестерину.

Ожиріння- поліетіологічне захворювання. Найбільш значущим етіологічним фактором є неправильне харчування. Кількісне і якісне перегодовування можна виявити в анамнезі майже у всіх дітей з надмірною масою тіла. Позитивний енергетичний баланс, що сприяє відкладенню надміру жиру, спричинюється не лише підвищеним поступленням енергії з їжею, але й зі зниженими енергозатратами дитячого організму. Значну роль у виникненні ожиріння відіграє гормональний дисбаланс.

У залежності від механізму розвитку ожиріння розрізняють його форми

§ конституційно-екзогенне

§ церебральне

§ ендокринне

§ змішане

Розрізняють 4 ступені ожиріння:

o І – 15 – 29 % надмірної маси тіла

o ІІ – 30 – 40 % надмірної маси тіла

o ІІІ – 50 – 100 % надмірної маси тіла

o ІV – понад 100 % надмірної маси тіла

 

Для нормального росту та розвитку дитини, забезпечення енергетичного балансу, збереження нормальної імунологічної реактивності, велике значення має загартовування, відповідні до віку фізичні навантаження, режим дня.

Загартовуваннядітей можна починати з перших днів життя з проведення повітряних ванн. Температура оточуючого повітря повинна бути не нижча від 20 – 22оС. Тривалість першої ванни не повинна перевищувати 1 – 5 хвилин з поступовим збільшенням тривалості до 10 – 15 хвилин. У дітей першого року життя повітряні ванни проводять 2 – 3 рази на добу. Під час повітряних ванн дітям можна проводити масаж – застосовують погладжування, розтирання, розминання, легке постукування.

У літній період часу діти віком до 1 року можуть перебувати під розсіяними сонячними променями, починаючи від 1 – 2 хвилин до 5 – 10 хвилин, діти від 3 років - до 1 години.

Загартовування водоютеж проводять від перших днів життя дитини (вмивання, гігієнічні ванни з наступним обливанням). Починаючи від 6 місяців застосовують обтирання. Послідовність обтирання наступна: верхні кінцівки від кисті до плеча, нижні кінцівки від стопи до стегна, груди, живіт, спина. Температура води для обтирання повинна складати 33 – 35оС, потім її знижують на 1 – 2оС кожні 2 – 3 дні до 28 – 30оС. Закінчивши обтирання кожної ділянки тіла, її слід розтерти сухим рушником до легкого почервоніння.

Гімнастичні вправи бувають пасивні і активні. При пасивних усі рухи виконуються за допомогою дорослих. Активні рухи поступово вводять, починаючи від 4 місяців. Чим старша дитина, тим більше активних і менше пасивних рухів повинен містити комплекс гімнастичних вправ.

Режим– це ритм життя, раціональне чергування сну, неспання, годування, зміна видів діяльності та ін. Крім віку, індивідуальних особливостей кожної дитини, режим залежить і від зайнятості батьків, сезону, від того, чи відвідує дитина дитячі заклади (школа, садок). Чим менша дитина, тим частіше міняється її режим дня (таблиця )

 

Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років

Вік Нічний сон Денний сон Неспання Кількість годувань
Кількість годин на добу
1 місяць
3 місяці 6 – 7
6 місяців 5 – 6
9 місяців
1 рік 4,5 8,5 4 – 5
1,5 року 3,5 9,5
2 роки
3 роки 2,5 10,5
4 – 6 років
7 років 1 – 1,5 12,5

 

Схема протоколу обстеження дитини з висновком про фізичний розвиток дитини та імовірні причини порушень

1. Скарги, анамнез захворювання, життя.

2. Проведення антропометрії з занесенням даних у таблицю:

 

П о к а з н и к и Фактичні дані Належні дані
За емпіричними формулами За центильними таблицями
Маса тіла (кг)      
Зріст (см)      
Обвід голови (см)      
Обвід грудної клітки (см)      
Обвід плеча (см)      
Обвід стегна (см)      
Обвід гомілки (см)      
Індекс Чулицької      
Індекс Ерісмана      
Індекс маси тіла      

3. Розрахунок належних показників за емпіричними формулами, оцінка фізичного розвитку за вентильними таблицями (з занесенням даних у таблицю)

4. Висновок:

ü Оцінка фізичного розвитку (середній, вищий чи нижчий від середнього для віку і статі)

ü Оцінка гармонійності фізичного розвитку

ü При наявності відхилень тих чи інших показників – вказати імовірні фактори, які могли вплинути на фізичний розвиток дитини

 

Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.

Таблиця. Нервово-психічний розвиток дітей першого року життя

(складено на основі шкали розвитку Griffits – GES)

Вік міс. Моторика / статика Координація Слух / мова Особистість / емоції
У вертикально­му положенні кілька секунд утримує голову Тягне руку до рота, смокче її Ненадовго фіксує погляд на предметі (іграшці, що видає звук)   Крім плачу, видає інші короткі звуки Прислухається до звуків Коротко усміхається Заспокоюється, якщо взяти на руки Радо купається
Тримає голову у положенні на животі Слідкує за рухомим предметом, спершу при горизонтальному русі, пізніше – при вертикальному Шукає джерело звуку очима Прислухається до музики Усміхається тривало Видає звуки (агукає) у відповідь на звертання
У положенні на животі піднімає не лише голову, але й груди Тримає іграшку у руці Розглядає свої руки, грається пальцями Слідкує за предметом, що рухається по колу Тягнеться рукою до запропонованої іграшки Шукає джерело звуку з рухами голови В агуканні з’являються 2 різні звуки Слідкує за рухами особи Моторна та емоційна “буря” у відповідь на звертання
Утримує голову при підніманні за руки у сидяче положення Постійно утримує Голову у вертикальному положенні Бере рукою запропо­нований предмет   Повертає голову у напрямку звуку Лепече або перестає плакати, коли чує музику Фіксує увагу на особі, що говорить Радіє, коли з ним граються
Перевертається з одного боку на інший Утримує голову та плечі при підніманні за руки у сидяче положення Може взяти іграшку зі столу Тягне іграшки до рота Може утримати в руках ложечку Лепече при ніжному звертанні Насторожується при незвичних звуках Тягнеться при намірі взяти його на руки Кидає одну іграшку, щоб взяти іншу
Може перевертатись зі спини на живіт Тягнеться до власних ніг, грається ними При підтримці сидить Маніпулює іграшками, розмахує ними Маніпулює ложечкою і горнятком Реагує на своє ім’я Сам тягнеться до матері, коли хоче, щоб його взяли на руки
Самостійно сидить Пробує повзти вперед рухами тулуба Слідкує за іграшкою, що падає Вдаряє одним предметом об інший Перекладає предмет з одної руки в іншу Прислухається до розмови, пробує “приймати участь” Може пити з горнятка, якщо йому його тримати Розрізняє близьких і чужих Кидає одну з двох іграшок, щоб отримати третю
Стоїть при підтримці, переставляє одну ногу перед другою (хід) Маніпулює одночасно двома предметами При захопленні предметів протиставляє перший палець іншим, ізольовано маніпулює великим і вказівним пальцями Тривало повторює склади Прислухається до тихих звуків (напр., годинника) Реагує на своє відображення у дзеркалі Допомагає тримати горнятко при питті  
Може повзати вперед і назад Піднімається на ноги і стоїть, якщо може за щось триматись Тривало сидить на підлозі і грається Кидає предмети Намагається брати дрібні предмети вказівним і першим пальцями (часткове пінцетне захоплення)   Виразно говорить одне або два слова – “мама”, “тато” або ін,   Виражає свою симпатію  
Добре повзає, опираючись на руки і коліна Робить приставні кроки вбік, тримаючись за щось (меблі) Може взяти дрібний предмет з гладкої поверхні (повне пінцетне захоплення) може щось показати вказівним пальцем “Розмовляє” зі собою, коли залишається сам   Підтримує гру - плескає у долоні (тосі-тосі)
При підтримці пробує ходити Пробує самостійно їсти ложечкою з горнятка Приглядається до картинок Виразно вимовляє 2 слова Знаходить захований при ньому предмет Сам ховає іграшку (напр., у коробку)
Вилазить на низьку сходинку Може тримати олівець, робить спроби щось ним намалювати Впізнає своє ім’я Виразно говорить 3 – 10 слів Виконує прості дії на прохання (напр., “Дай мені горнятко”)

 

Оцінка психомоторного розвитку важлива, оскільки набуття дитиною тих чи інших моторних навичок чітко пов’язано з дозріванням нервової системи, зокрема з процесами мієлінізації. У розвитку дитини виділяють 3 основні етапи:

§ Талямопалідарний – від народження до 4 – 6 місяців. У цьому періоді для дитини характерні рудиментарні рефлекси, позо-тонічні рефлекси та хаотичні, спонтанні, атетозоподібні рухи.

§ Стріопалідарний – з 4 – 6 до 10 – 11 місяців) – цілеспрямовані рухи, що формуються на 1 – 2-ому році життя – захоплення предмета, повзання, біг. Удосконалення цих рухів триває роками.

§ Дозрівання кіркових функцій – автономізація і вдосконалення рухів пальців від пінцетного захоплення у віці 10 – 11 місяців до віртуозної тонкої моторики, що формується у малюванні, грі на інструментах та ін.

Оцінку нервово-психічного розвитку дитини здійснюють за наступними лініями:

§ Моторика – цілеспрямована, маніпулятивна діяльність дитини, статика –фіксація та утримання окремих частин тіла у певному положенні. У розвитку виділяють 4 етапи:

ü І етап – утримання голови у вертикальному положенні – на 2–3 місяці життя, у 3-місячному віці дитина повинна добре утримувати голову у положенні на животі.

ü ІІ етап – дитина може сидіти у 6 – 7-місячному віці. У цьому ж віці дитина починає повзати.

ü ІІІ етап – у 9 – 10-місячному віці дитина може стояти.

ü IV етап – наприкінці 1-ого року життя дитина починає самостійно ходити.

§ Координація рухів, сенсорні реакції –здатність до цілеспрямованих рухів, маніпулювання предметами, фіксації зору, формування реакцій на світло, дотик.

§ Слух / мова–реакція на звук, мову. Урозвитку мови дитини можна виділити підготовчий етап (агукання, лепет), розвиток сенсорної мови (дитина розуміє значення слова, тобто пов’язує з ним особу, предмет або дію), виникнення і розвиток моторної мови (дитина вимовляє слова, значення яких розуміє).

§ Особистість / емоції – розуміння та здатність виражати емоції, встановлення соціальних контактів, прив’язаності.

При оцінці психомоторного розвитку дітей першого півріччязвертають увагу на виникнення і формування слухових та зорових орієнтаційних реакцій, емоцій, рухів, підготовчі етапи моторної мови, навички при годуванні дитини. У віці 6 – 12 місяцівоцінюють навички дій з предметами, формування абстрактного мислення.

На другому роціжиття ведучими показниками психомоторного розвитку є мова, гра, можливості маніпуляцій з предметами, емоційний розвиток, навички користування горщиком. У віці 2 – 3 роки важливими показниками є мова, гра, вміння приймати участь у забавах з ровесниками, рухова активність, зацікавленість усім невідомим. У 3 – 7 років звертають увагу на формування речень, словниковий запас, пізнавальну та креативну діяльність, вміння нав’язувати контакти з ровесниками, приймати участь у спільних забавах.

На нервово-психічний розвиток дитини у значній мірі впливає соціальне оточення. Починаючи від перших днів життя, до дитини слід багато говорити, називаючи предмети, особи, дії, відчуття і емоції (тобі весело – сумно, тобі подобається – не подобається та ін.). На перших місяцях життя більше значення мають інтонації, емоційне забарвлення мови мами (іншої особи) – ніжне звертання до дитини дає їй почуття безпеки, любові. Після 7 – 8 місяців спроби дитини повторювати склади або прості слова за дорослими сприяють розвитку її мови.

Важливе значення для розвитку дитини мають іграшки. У перші 6 місяців життя іграшки повинні бути яскравими, зручними для захоплення та утримання у ручці (брязкальця, кільця, дзвіночки). У 6 – 12 місяців іграшки повинні бути більш різноманітними – ляльки, звірі, кубики, нескладні пірамідки. На другому році життя іграшки ще більш різноманітні, особливе зацікавлення викликають м’ячі, кубики, піраміди, маніпулювання предметами стає більш складним. На третьому році життя гра стає більш складною і самостійною. Діти роблять спроби малювати, з’являється зацікавлення книжками. У 3 – 6 років з’являється рольові ігри, впровадження уявних персонажів і предметів. З 5 – 6-річного віку діти можуть грати в нескладні ігри за правилами, не порушуючи їх.

 

Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.

Психомоторний розвиток дитини оцінюють за окремими лініями – моторика, емоції, навички (досягнення), слух – мова. Інтегральна оцінка психомоторного розвитку – коефіцієнт розвитку (QD)– визначають за календарним та психічним віком дитини.Календарний вік– реальний вік дитини (на першому році життя дитини визначається у тижнях, далі – у місяцях, роках). Психічний вік відображає рівень психічного розвитку (вік, якому відповідає рівень психічного розвитку), виявлений при обстеженні дитини. Загальний психічний розвиток є середнім арифметичним розвитку по головних лініях.

 

DQ визначають за шкалою Stanford-Binet Intelligence Scale (1972) та D. Wechsler (1965):

ВПР DQ = _________________ х 100 КВ

ВПР – вік психічного розвитку, КВ – календарний вік

 

Таблиця . Шкала оцінки DQ

Величина QD Рівень розвитку
> 130 Дуже високий
120 – 129 Високий
110 – 120 Нормальний високий
90 – 110 Середній нормальний рівень
80 – 89 Слабкий нормальний рівень
70 – 79 Межові випадки
< 69 Знижений рівень

 

Важливо пам’ятати, що не всі діти мають однакові темпи нервово-психічного розвитку за усіма лініями. Вперше виявлене відставання у появі окремих навиків, досягнень не є підставою для встановлення діагнозу. У такому випадку необхідно провести консультування матері, дати рекомендації щодо догляду з метою пришвидшення формування навичок. І лише при відсутності позитивної динаміки при повторному огляді слід призначати поглиблене обстеження, консультацію невролога.

Таблиця . Тактика лікаря при оцінці нервово-психічного розвитку дитини

Результати оцінки Тактика
Показники розвитку відповідають віку Подальше спостереження Рекомендації по догляду
Виявлено відставання появи навичок на 1 місяць у дитини першого року життя Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 1 місяць, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
Виявлено відставання появи навичок на 3 місяці у дитини другого року життя Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 1 – 3 місяці, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
Виявлено відставання появи навичок на 6 місяців у дитини третього року життя Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 2 – 6 місяців, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога

Таблиця . Рівні затримки нервово-психічного розвитку дітей

Рівень QD Ознаки
Межові випадки 70 – 79 У дітей можуть бути проблеми з засвоєнням шкільної програми. Не завжди оволодівають нею, але можуть досягнути певного рівня професійної підготовки. Переважно адекватні у соціальному відношенні.
Незначно знижений 69 – 51 Більшість потребує навчання у спеціальних школах, де досягають задовільних результатів. Можуть жити самостійно, не потребують опіки.
Помірно знижений 50 – 36 Навчання у спеціальних школах спрямоване на оволодіння навичками самообслуговування і деякими загальними знаннями. Потребують опіки.
Знижений 35 – 20 Можуть оволодіти мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Потребують постійного нагляду, часто у відповідних закладах. Мовні навички обмежені.
< 20 Потребують постійного всебічного нагляду, не всі оволодівають мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Мовні навички відсутні або мінімальні.

 

Схема протоколу оцінки нервово-психічного розвитку дитини

1. Опитуванняматері про перебіг вагітності, пологів, захворювання під час вагітності, шкідливі звички, умови праці, стресові ситуації. Характер вигодовування, режим дитини, оточуюче середовище, хто здійснює догляд за дитиною, перенесені захворювання. Розвиток дитини по місяцях, роках.

2. При оглядідитини звернути увагу на поведінку, настрій, відносини між матір’ю і дитиною, рухові навички, наявність гіпо- і гіперкінезії. При обстеженні для нав’язання контакту з дитиною використовують гру.

3. Оцінити розвиток дитини по окремих лініях.

4. Розрахувати інтегральний коефіцієнт розвитку DQ.

5. Дати заключення про нервово-психічний розвиток дитини, при наявності відхилень вказати на можливі фактори, що привели до зміни темпів розвитку.

6. Дати рекомендації матері по догляду за дитиною, зокрема щодо режиму дня, загартовування, іграшок. При наявності показів призначити консультацію невролога, дати рекомендації матері щодо коригуючих занять з дитиною з метою пришвидшення формування тих чи інших навичок.

5. Матеріали методичного забезпечення

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину. Періоди дитячого віку. Фізичний та психомоторний розвиток дітей

Модуль розвиток.. змістовий модуль педіатрія як наука про здорову і хвору дитину..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання для самоконтролю

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕДМОВА
З викладання пропедевтики педіатрії розпочинається вивчення педіатрії як науки про здорову і хвору дитину, причому пропедевтика педіатрії є не тільки вступом до клінічної педіатрії, але й ланкою, щ

РОЗВИТОК ДИТИНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ПЕДІАТРІЯ ЯК НАУКА ПРО ЗДОРОВУ І ХВОРУ ДИТИНУ 1. Актуальність теми. Пропедевтика педіатрії розпочина

Питання для самоконтролю
1. Принципи організації та методи надання медико-профілактичної допомоги дітям в Україні. 2. Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи.

Тепловий ланцюжок.
Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпечення температури у пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25°С. 2.1 Організаційні умови забезпеченн

Догляд за пуповинним залишком.
3.3.1 Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями. 3.3.2 Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками. 3.3.3 Немає необхідності обробляти пупо

Питання для самоконтролю
1. Соціальні і біологічні аспекти фізичного розвитку дітей. 2. Фактори, які мають вплив на фізичний розвиток дитини. 3. Методи оцінки фізичного розвитку дітей. 4. Зміни м

МОДУЛЬ 2
АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 НЕРВОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ

Обстеження дитини
(збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження нервової системи, оцінка результатів параклінічних досліджень). 1. Скарги · По

Судомний синдром
- судоми – раптові напади клонічних або тонічних або клоніко-тонічних скорочень м’язів з втратою або без втрати свідомості; - тонічна стадія судом: на фоні загального рухового збудж

Питання для самоконтролю
1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Порушення ембріогенезу як основа природжених аномалій розвитку нервової системи. 2. Методика клінічного неврологічного обстеже

Анамнез хвороби
Уточнюють початок захворювання (коли і як воно почалося). В хронологічному порядку відображають появу різних симптомів та їх розвиток. При гострому початку захворювання розпитують про події що пере

Анамнез життя
Велике значення має акушерський анамнез (перебіг вагітності, наявність гестозів). Важливі відомості про масу та довжину тіла при народженні, темпи приросту в масі, особливості вигодовування.

Волосся.
Тіло у новонароджених дітей вкрито ніжним волоссям (laguno), особливо багато його у недоношених дітей. Волосся на голові у новонароджених дітей також рідке, м’яке. З віком воно змінюється на більш

Висипки.
Висипки на шкірі проявляються первинними і вторинними елементами. До первинних належать: пляма, пухир, пухирець, пустула, папула, горбок. вузол, міхур. Пляма – обмежена зміна кольор

Обстеження дитини
(збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень). 1. Скарги : До ос

Питання для самоконтролю
1. Вікові анатомо - фізіологічні особливості шкіри і підшкірно-жирової клітковини. 2. Семіотика найважливіших уражень шкіри і придатків. 3. Семіотика уражень підшкірної клітковини

Питання для самоконтролю.
1. Вікові особливості будови носа, додаткових пазух, гортані, трахеї, бронхів та легень. Особливості будови грудної клітки дітей різного віку. Частота і тип дихання залежно

Пренатальний анамнез.
● Внутрішньоутробні інфекції. Краснуха в І триместрі вагітності може бути причиною таких вроджених вад серця (ВВС) як відкрита артеріальна протока (ВАП) чи легене

Постнатальний анамнез.
● Незадовільний приріст ваги, відставання в фізичному розвитку і швидка втома при фізичному навантаженні можуть бути ознакою ВВС. ● Ціаноз

Спадковий анамнез.
● Певні спадкові синдроми асоціюються з серцевими аномаліями. ● ВВС в родині. Поширеність ВВС в загальній популяції становить бл

Нтервали.
● РR інтервал вимірюється від початку зубця Р до початку комплексу QRS. В нормі інтервал РR змінюється залежно від віку і ЧСС. У дорослих і при повільнішій ро

Питання для самоконтролю
1. Ембріогенез органів серцево-судинної системи. 2. Кровообіг плода. 3. Топографія серця в різні періоди дитячого віку. 4. Особливості збору анамнезу у дітей з захворюван

Диспептичний синдром
Розрізняють шлункову та кишкову форми диспепсії. До шлункової формивідносять: нудоту, блювоту, відрижку (кислим, тухлим, повітрям – “порожню”, гірким), печію, спрагу, слин

Причини
Може виникати у ранньому дитинстві на фоні бактеріальної (сепсис) чи вірусної інфекції (гепатит В, ЕСНО-віруси, Коксакі, герпес) , хвороб обміну (галактоземія, тирозинемія, неперен

Питання для самоконтролю
1. Особливості будови та функції травної системи у дітей. 2. Об’єктивне обстеження органів травлення у дітей різного віку. 3. Основні симптоми та синдроми при ураженні органів тра

Анамнез життя
При розпитуванні дитини (батьків) з імовірною патологією сечової системи слід звернути особливу увагу на наступне: · Вагітність: перебіг (загроза викидня), вживання медикаментів, умови про

Набряковий синдром
Набряки спочатку з’являються на обличчі (на повіках), потім поширюються на кінцівки. На відміну від набряків серцевого походження, ниркові - максимально виражені вранці, деколи до кінця дня вони зн

Питання для самоконтролю
1. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дітей. Порушення ембріогенезу як основа природжених аномалій розвитку нирок і сечовидільних шляхів. 2. Методика клінічного обстеження

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ.
Методика обстеження ендокринної системи складається із збирання анамнезу, огляду хворого, пальпації, перкусії, аускультації, лабораторно -інструментальних методів дослідження як загальних, так і сп

ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА
Синдром гіперфункції щитовидної залози з її гіпертрофією. Скарги на підвищену збудливість, серцебиття, похудіння, тремор, підвищену пітливість, випадіння волосся, порушенн

НАДНИРНИКИ
Мозкова речовина наднирників продукує катехоламіни-адреналін, норадреналін та дофамін. Коркова частина виробляє значну кількість стероїдних сполук, до яких відносяться С18 — стероїди (естрогени), С

Питання для самоконтролю
1. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу, щитовидної, паращитовидних, підшлункової, статевих і надниркових залоз. 2. Активність окремих залоз внутрішньої секреції у різні вікові період

ЕРИТРОЦИТАРНА СИСТЕМА
Склад периферичної крові змінюється після народження дитини. Відразу після народження червона кров новонародженого характеризується підвищеним рівнем гемоглобіну і великою кількістю еритроцитів. В

ЛЕЙКОЦИТАРНА СИСТЕМА
Периферична кров новонародженого характеризується підвищеним вмістом лейкоцитів (до 20 х 109/л), причому нейтрофіли складають до 70 %. Лейкоцитарна формула зсунена вліво за рахунок велик

СИСТЕМА ЗГОРТАННЯ
Майже всі фактори згортання у новонароджених мають низьку активність. Це фізіологічне явище запобігає утворенню тромбів внаслідок травм під час пологів. До кінця 1-го року життя показники системи з

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ
І. Анамнез. 1. Початок захворювання. Анемії починаються поступово і лише після випадково зробленого аналізу крові батьки помічають захворювання. Натом

Коагулограма
Показник Межі Тромбоцити Час кровотечі по Дюку Індекс активації тромбоцитів Фібриноген Продукти деградації фібрину Фібринолі

Питання для самоконтролю
1. Ембріогенез органів імунної системи і системи крові. 2. Центральні та периферичні органи імунної системи. 3. Особливості системи вродженого і набутого імунітету. 4. Оз

Питання для самоконтролю
Особливості основного обміну дитини у віковому аспекті. Особливості пластичного обміну дитини у віковому аспекті. Особливості термогенезу і терморегуляції дитини у віковому

ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ
1. Актуальність теми Перший рік життя дитини характеризується особливо швидкими темпами росту організму, що зумовлює високі потреби в надходженні основних харчових інгреді

Питання для самоконтролю.
1. Визначення природного вигодовування, його переваги. 2. Склад молозива, перехідного молока та зрілого молока. 3. Біологічна роль грудного молока. 4. Плавила успішного г

ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ
1. Актуальність теми Не викликає дискусій той факт, що дитина перших місяців життя повинна отримувати грудне молоко матері. Незважаючи на всі переваги природного вигодовув

Питання для самоконтролю.
1. Визначення змішаного вигодовування. Покази до змішаного вигодовування. Ознаки голодування дитини, техніка контрольного зважування. Поняття про докорм, класифікац

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги