УВЧ-терапія. Метод грунтується на використанні змінного електромагнітного поля ультрависокої частоти, яке підводиться до тканин за допомогою конденсаторних пластин.
Дія його у рідкому середовищі зумовлена коливанням іонів, що приводить до утворення тепла. У тканинах організму теплоутворення виражене як у поверхневих, так і глибоких тканинах та залежить від потужності поля і поглинання енергії, яка й активізує в них фізико-хімічні процеси.
Місцева і загальна реакції на дію УВЧ-поля зумовлені подразненням нервових рецепторів органів і систем. Під час запальних процесів воно посилює крово- і лімфообіг у місці дії, причому розширені судини утримуються в такому стані протягом 2–3 днів. Це сприяє дегідратації, нормалізації обмінних процесів в уражених тканинах.
УВЧ-поле стимулює також функції ретикуло-ендотеліальної системи, в результаті чого підвищується фагоцитоз, знижується життєдіяльність бактерій у вогнищі запалення і всмоктування токсичних продуктів, що посилює утворення сполучнотканинного захисного бар’єру.Загальна дія УВЧ-поля сприяє збільшенню кількості лейкоцитів крові, особливо нейтрофілів, посиленню їх згортання, активізації окислювальних процесів тощо.
Таким чином, дія електричного УВЧ-поля на організм багатогранна, але проявляється найбільше в місці розвитку запального процесу, тому і пропонується при різноманітних запаленнях як у поверхневих, так і глибоких тканинах. За гострих запалень користуються атермічними його дозами, які також прискорюють відторгнення некротизованих тканин та стимулюють регенерацію. Але з появою в рані грануляційної тканини УВЧ-терапія припиняється, тому що вона прискорює процеси дегідратації та ущільнення тканин і призводить до утворення масивного рубця.
Термічні дози УВЧ-поля призводять до загострення запалення, тому і використовуються при хронічних процесах. Атермічні дози одержують за мінімальної потужності апарата і віддалення конденсаторних пластин на 2–4 см; термічні – при максимальній потужності і мінімальному віддаленні пластин.
Ультразвукотерапія. Механізм дії ультразвуку зумовлений механічним, термічним, фізико-хімічним і рефлекторним впливом на тканини організму. Механічна дія пов’язана з передачею коливальних рухів на тканину, внаслідок чого вона поперемінно стискується і розширюється. При цьому частинки середовища коливаються, передаючи енергію руху сусіднім частинкам, внаслідок чого енергія поширюється на певну відстань. Періодичне стискання тканин приводить до утворення тепла.
Фізико-хімічна дія проявляється посиленням проникності мембран і дифузних процесів, зміною концентрації Н-іонів у бік алкалозу, розщепленням високомолекулярних сполук і підвищенням активності багатьох ферментів; рефлекторна ж – зниженням провідності нервових стовбурів та знеболюванням, зумовленим мікромасажем периферичних нервів і зниженням концентрації Н-іонів.
Таким чином, ультразвук у місцях розвитку запалення поліпшує кровообіг, посилює фагоцитарну реакцію, зменшує ацидоз, стимулює тканинний обмін, регенеративні процеси, тому й використовується як один із засобів патогенетичної терапії. При цьому застосовують високочастотний ультразвук низької інтенсивності (800–3 млн /кГц) при експозиції 3–5 хв.
Ультразвук використовують і для фонофорезу – поєднання дії ультразвуку та лікарських речовин, які вводять через непошкоджену шкіру в ділянці озвучення. При цьому вони концентруються у зоні патологічного вогнища, внаслідок чого знижується їх побічна дія на інші органи й тканини та підвищується ефективність лікування. До того ж ультразвук посилює дію багатьох лікарських препаратів, що пояснюється в основному тепловим ефектом. Нині шляхом фонофорезу з лікувальною метою вводять гідрокортизон з антибіотиками, алое, лідазу, нафталан, анальгін, аскорбінову кислоту, димедрол, гепарин, пілокарпін, йодид натрію, еуфілін та багато інших протизапальних препаратів.
Останнім часом пропонуються методи ультразвукової аутогемотерапії. Під час дії ультразвуку на периферичну кров тварин (безпосередньо через одну з поверхневих вен) в організмі відбуваються зміни, подібні до тих, які спостерігаються при звичайній аутогемотерапії (зміна ШОЕ, підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшення лізоциму в сироватці крові тощо).
Лазеротерапія. У ветеринарній медицині найчастіше використовується низькоенергетичний гелій-неоновий лазер (ГНЛ), названий терапевтичним завдяки своїм унікальним властивостям. Його світло однокольорове, чітко спрямоване, має постійну довжину хвилі.
Відомо, що основна кількість енергії лазера поглинається шкірою. Але у розташованих глибше тканинах є власні електромагнітні поля, які під дією енергії лазера одержують додаткове енергетичне підкріплення. Тому внаслідок такого збудження лазерна енергія у подальшому проникає на глибину до 10 см. Отже, у місці розвитку запалення лазерні промені посилюють енергоутворення.
Місцева дія ГНЛ зумовлена впливом його на окремі компоненти запальної реакції. Зокрема, розширюються судини в ділянці опромінення та мікроциркуляторного русла, активізується крово- і лімфообіг як у зоні пошкодження, так і навколишніх тканинах. Це забезпечує ефективний лімфодренаж уражених тканин та підвищує дезінтоксикаційну здатність лімфатичної системи, зменшує застійні явища і запобігає гемодинамічним розладам.
Нормалізуючи крово- та лімфообіг у зоні запалення, а значить, і судинну проникність, опромінення сприяє зменшенню ексудації й набряку тканин, нормалізації мікроциркуляції та метаболічних процесів, у тому числі й збільшенню надходження кисню.
Світло ГНЛ значно підвищує фібринолітичну активність, що також сприяє нормалізації мікроциркуляції (Рубленко М.В., Іздепський В.Й.). Лазерне опромінення прискорює формування нейтрофільно-макрофагального бар'єра, аутоліз некротизованих тканин, проліферативні процеси у зоні ушкодження. Але дія ГНЛ не обмежується зоною ураження. Він стимулює одночасно кістково-мозкове кровотворення, що проявляється нормалізацією факторів неспецифічного захисту.
Хоч ГНЛ не діє згубно на мікроби, все ж він виявився ефективним і при гнійно-некротичних процесах після видалення змертвілих тканин. Це пояснюється підвищенням захисних механізмів організму (поліпшення кровообігу, підвищення фагоцитозу тощо).
Промінь ГНЛ використовується у ветеринарній медицині місцево при лікуванні ран і виразок, що довго не гояться, різних гнійно-некротичних процесів (артрит, остеомієліт тощо) та захворюваннях очей, особливо при кератокон'юнктивітах. Оптимальна потужність приладу 100–120 мВт/см2 за експозиції 5–15 хв, залежно від площі вогнища запалення. Практично таких параметрів досягають при використанні апаратів, виготовлених на основі ЛГ-75, при опроміненні на відстані 15–30 см.