Ступінь ушкоджень залежить від властивостей і механізму впливу пошкоджувального фактора, анатомо-фізіологічних особливостей ушкоджених тканин та органів, видових особливостей організму тощо.
Тверді, тупі і важкі предмети спричиняють глибокі й широкі ушкодження у м’яких тканинах та кістках, тоді як гострі – рани. За сильного забиття наповненого порожнистого органа (шлунок, кишки, сечовий міхур) може статися його розрив у ділянці, протилежній місцю прикладання сили.
Характер ушкодження визначається й швидкістю руху і тривалістю дії травмуючого предмета. Воно залежить також і від характеру ушкоджених тканин: як відомо, кістка та шкіра більш стійкі до механічної дії, ніж м'які тканини. Малостійкими вважаються паренхіматозні органи.
Наслідки ушкодження залежать і від зовнішнього середовища, в якому перебуває травмована тварина. Якщо, втративши багато крові, вона залишається незахищеною від холоду, захворювання проходить значно тяжче. Сам характер пошкодження часто зумовлює особливості перебігу процесу. Так, у зяючих ранах з широкою зоною пошкодження, забруднених угноєним ґрунтом, можливий розвиток анаеробної інфекції, сепсису, правця.
Ступінь та наслідки ушкоджень залежать і від видових та вікових особливостей тварин. Рогата худоба, свині менш чутливі і до ушкоджень, і до гнійної інфекції, порівняно з кіньми та собаками. А наслідки травмування бувають різними. Інколи воно загрожує життю тварини у зв'язку з пошкодженням життєво важливих органів, смертельною кровотечею, шоком. Лікування у таких випадках має бути невідкладним, а якщо воно не дає результатів, то долю тварини вирішує лікар без додаткових узгоджень.
На жаль, іноді лікарю доводиться мати справу з ранніми (запаленнями, інфікуваннями, грижами тощо) чи пізніми ускладненнями (трофічні виразки, паралічі, контрактури, новоутворення та ін.). Такі ускладнення лікар повинен був передбачити в день нанесення травми і вжити заходів для їх попередження.
Питання для самоконтролю
1. Класифікація травматизму.
2. Особливості технологічного травматизму.
3. Методи попередження технологічного травматизму.
4. Особливості транспортного травматизму.
5. Експлуатаційний травматизм та його попередження.
6. Особливості спортивного травматизму.
7. Кормовий травматизм та його профілактика.
8. Особливості травматизму забійних тварин.
9. Загальна реакція організму на травму.
10. Збитки від травматизму.