Авторитетн думки про Золоте царство

Авторитетн думки про Золоте царство. ЗОЛОТИМ ЦАРСТВОМ, слдом за батьком свтово стор Геродотом, називав вдомий дослдник словянства, академк Борис Рибаков Тисяч книг написано про ЗОЛОТЕ ЦАРСТВО, думки сторикв, популяризаторв стор, людей, закоханих у цю землю часто дискусйн.

Тут наведен деяк з таких думок, поглядв - можна думати над проблемами стор нашо прабатьквщини кожний окремо спльно. АКАДЕМК Б. РИБАКОВ Ядром держави Рус що зветься за кабнетним термном Кивська Русь була, як вдомо порвняно невелика область Середнього Приднпровя вд Десни до Рос Найпобжнший погляд на найдавншу сторю словянського свту перекону у тм, що впродовж двох тисячолть, як передували виникненню Кивсько Рус, найбльш розвинутим сторично активним регоном було Середн Приднпровя Головне ядро Русько земл по Днпру Рос цлком вписуться в ореол прабатьквщини.

Люди Середнього Приднпровя прокладали священн шляхи у грецьк мста ставили камяних долв з рогом достатку на цих шляхах. Десь у центр золотого царства на Днпр ма бути головне святилище усх сколотв-землеробв, в якому збергався священний небесний плуг. В релгйнй стор Кивсько Рус багато що розяснються завдяки звертанню до далеких предкв Рус ДОСЛДНИЦЯ ТРИПЛЛЯ, ПИСЬМЕННИЦЯ ДОКЯ ГУМЕННА США Украна це й був центр того величезного простору враз, де витворювалися рушйн мфи людства.

Додаймо на баз материнсько родово громади, закрплено десятками тисячолть ослого побуту, у сусдств з мамонтовими, Боже, не вменшай, табунами. Трипльська люднсть була дуже численна. Терен, де осли трипльськ племена, ряснв селищами на вддал 3-5, а то й пвклометра. Мирн племена ц не знали мж собою няких вон, не мали няко збро для войовничих нападв чи оборони. Селища х були розташован на вдкритих мсцях недалеко вд струмкв та невеликих рк. Вд диких зврв охоронялися тим, що заганяли приручену худобу всередину селища.

За дв три тисяч рокв нестурбованого нападами життя трипльц створили яскраву культуру, що сяяла вигравала рзними барвами на тл убого срост тодшньо захдно вропи та озерно-болотяних нетрв на пвнч вд Украни. Ця печать Гперборе-Триплля назавжди вдкладена в психц нашого народу. ПРОФЕСОР ЛЕОНД ЗАЛЗНЯК Наприкнц епохи каменю 7-6 тис. рокв тому на укранських теренах поширилась нова, прогресивна, вдтворююча економка в архачнй форм мотичного землеробства та присадибного тваринництва. остаточна перемога в Укран повязана з поширенням у лсостеповому Правобережж культури Триплля.

Остання датуться 5-4 тис. р. до н.е. прийшла в Украну з пвденного заходу, з басейнв Серету та Пруту. Економчною основою ц яскраво археологчно спльност було вирощування пшениц та ячменю, а також розведення велико рогато худоби, кз, овець, свиней.

Орне господарство трипльцв мало перелогову форму. З виснаженням земл трипльц переселялися дал на схд врешт осволи ус придатн для х землеробсько системи чорноземи вд Карпат до Днпра. Трипльська землеробська люднсть досягла високого рвня розвитку стояла на пороз цивлзац. Останньою називають такий рвень соцально-економчного розвитку суспльства, коли виникають мста писемнсть. Величезн трипльськ поселення - Майданецьке, Тальянки, Доброводи та нш, як налчують до 3 тисяч жител займають площу 200-400 га, по праву вважаються протомстами.

Житла тут розташован концентричними колами, як зднувалися з центром численними радальними вулицями. Населення цих племнних центрв перевищувало 10 тис. осб. Значення Триплля в первснй стор Украни поляга в тому, що саме з ним повязана остаточна перемога вдтворюючо економки на укранських землях у 4 тис. до нашо ери. Перехд частини трипльцв вд землеробства до скотарства знаменував кнець трипльсько сторнки у давнй стор Украни.

Найдавнш ндовропейськ скотар та трипльськ нащадки близькосхдних землеробв пвдня Украни вплинули на формування антропологчного типу укранцв. Так званий укранський антропологчний тип, за Ф. Вовком, наслдком змшування трипльцв з найдавншими ндовропейськими скотарями, як 5-6 тис. рокв тому рухалися з лсостепового Поднпровя на Дунай. Згаданий антрополог та його послдовники вважали, що вдносно високий зрст та мцна статура бльшост укранцв - це перша спадщина ндовропейських скотарв чорн брови, кар оч - трипльцв.

АКАДЕМК БОРИС РИБАКОВ Священн гори, як уже неодноразово мовилося, часто носять назву Лисих або Двичих. Виника припущення, що перша назва могла бути повязана з тим чи ншим чоловчим божеством, а двич гори, природно, з жночим божеством, з богинею-двою, що була далекою попередницею християнсько богородиц, дви Мар. Ще одна Двич-гора знаходиться у цьому ж Середньоднпровському регон на околиц с. Триплля лтописний Треполь на Днпр. На вершин гори, що здйматься над Днпром, у зарубинецьк часи було побудовано свордний жертовник-пч, що являв собою композицю з девяти напвсферичних заглиблень. Певно, цей свордний жертовник з девятьма гнздами призначався для посудин, в яких пд час святково церемон могло варитися яке-небудь злля чи зерно.

Число девять у поднанн з двочим мям ц величезно дуже мпозантно гори схиля до думки як з приводу гадально чаш з девятьма клемами мсяцв, що творц жертовника з девятьма складовими частинами передусм спввдносили цю центральну споруду Двич-гори з девятьма мсяцями вагтност.

Богиня - два, як стйке уявлення про жноче аграрне божество, мислилася, очевидно, подбно християнськй Богоматер не просто двчиною, а такою, яка вже понесла у черев свому й належало девять мсяцв готувати народження нового життя. Тут не було н мста, н поселення. Сама гора являла собою зрзане прамдальне узгря, що здймалося над прибережними плавнями Днпра. Верхня площадка невелика складаться з двох плоских сходин. Жертовник поставлено так, що вн займа серединне мсце ус вершини гори, поряд з ним - зарубинецьке поховання 1 ст. до н. е 1 ст. н. е. З боку, протилежного Днпру, Двич-гора спада широким пологим спуском, немовби спецально призначеним для урочистих обрядових процесй вд поселення до жертовника богин-дви на вершин.

Великий нтерес явля загальний погляд на увесь той середньо днпровський регон, у якому знаходиться Двич-гора у Триплл. На новтнй археологчнй карт зарубинецько культури у просторому ареал вс культури Припять, Днпро, Десна, Сейм рзко видляться клькстю памяток та щльнстю заселення Середн Поднпровя вд гирла Десни до Тясмина.

Тут зосереджено найважливш памятки зарубинецько культури. Тут же знайдена найбльша кльксть предметв античного мпорту з Причорноморя. Кордоном мж землею полян землею Рус, можливо, слд вважати простр мж Витачвським та Зарубинським бродами. Якщо подальш пошуки пдтвердять сказане, ми одержимо дуже цкав дан про великий давнй центр у колн Днпра. Цей сакральний комплекс повинен бути загальним для вс област борисфентв.

В окремих племен могли бути племнн святилища Двич-гора у Триплл та Лиса гора пд Кивом у полян, Двич-гора у Сахнвц та святилище Рода в Родн на гирл Рос у Рус, що ще не злилась з полянами ГЕРОДОТ Скфи кажуть, що хнй народ наймолодший серед усх народв, ось як це сталося. хня крана була пустелею перша людина, що там зявилася, був такий, що називався Таргтам. Батьками цього Таргтая, як вони кажуть, але я цьому не врю, були за хнми твердженнями Зевс дочка бога рчки Борисфена.

Вд них походив Таргтай у нього було тро синв Лпоксай, Арпоксай молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скфську землю зроблен з золота плуг, ярмо, сокира чаша. Перший побачив х старший наблизився, щоб х узяти, але усе це золото, коли вн пдйшов туди, почало горти. Вн вддалився тод до них пдйшов другий, але з золотом сталося те саме. Отже так свом полумям прогнало х золото. Проте коли до нього наблизився третй, молодший, золото згасло тод вн взяв його соб пшов з ним додому. старш брати, псля того, що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому.

Те священне золото пильно обергають хн цар дуже шанують його щороку, приносячи йому щедр жертви, просять його захистити х. Перший народ, котрий можна зустрти, це каллпди, як напвеллни напвскфи, над ними нший народ, що називаться алзонами. Вони каллпди взагал мають такий спосб, як скфи, але сють дять пшеницю цибулю та часник сочевицю та просо. Над алзонами живуть скфи ората, як сють пшеницю не для ж, а на продаж.

Отже, серед нших рк Борисфен найбльш корисний людям, бо навколо нього найкращ найбльш поживн пасовища для худоби дуже багато в ньому риби, примно на смак, вода в ньому дуже чиста, порвняно до нших з каламутною водою, ниви навколо нього чудов, а там, де не засяно, вироста висока трава. ВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У колядках бог-Громовик описуться ще в третм образ як орач якось незвичайно ниви. Якийсь господар, певне бог свтла, блискавки й грому, ма поле не мряне, не оране й не сяне. На тому пол оре золотий плуг шстьма половими волами з золотими рогами.

На волах ярма тесов, кедров, а занози мдн. За тим плугом ходить сам Господь. Грм блискавка в образ орання свби се все було звсно в нших народв. Скити-хлбороби вели свй рд од меншого сонцевого сина. Раз з неба упав плуг з гарячого золота з золотим ярмом. Два старших сонцевих сини, взявшись за той плуг, попекли соб руки. Тльки менший зумв орудувати тим плугом, а через те вн став царем у скитв. Грецький Язоп орав поле мдними волами, котр дихали полумям, засяв його драконовими змвими зубами, з котрих повставали вони. Одна великоруська билина розказу про Микулу Селяниновича, котрий орав позолоченим ралом.

Укранський переказ про Кирила Кожемяку розказу, що Кирило, побивши змя, запряг його у плуг, проорав ним борозну до моря та й утопив його у мор. На кутю на Покут ставлять снопи жита, а в Галичин кладуть на стл чересло од плуга, щоб кроти й миш не псували хлба, навть ходять перед Новим роком по хатах з плугом.

Звдтль вийшов звичай на Новий рк посипати зерном у хатах. Народ злучив ц обряди, нагадуючи на свбу орання, з часом повертання небесних свтил з зими на лто. СТОРЯ КУЛЬТУРИ УКРАНИ Для культури скфського пероду характерна мфотворчсть, хоча ми спостергамо в ранш часи. Так, найбльш вдомий, завдяки Геродоту мф про походження словян На берез Борисфена вд скфських богв Папая Ап доньки Борисфена народився перший скф Таргтай або Таргтаон. Таргтай мав трьох синв поксая, Арпоксая, Колаксая.

Папай подарував м злетли з неба золот плуг, ярмо, топрець чашу. Пдйшов до золота старший воно загорлося, середульший так само, лише молодший зумв узяти т реч тому став за головного царя над скфами. МИХАЙЛО БРАЙЧЕВСЬКИЙ На початку доби раннього залза в Схднй вроп виника орне хлборобство, про яке знаходимо деяк матерали в писемних джерелах. Зокрема, Геродот автор 5 столття до нашо ери видляв з числа племен Скф ряд хлборобських, в тому числ скфв-орачв, в яких дослдники вбачають безпосереднх предкв схдних словян. з скфами-орачами повязуться легенда, в якй фгурують небесн дари священне скфське золото плуг, ярмо, сокира чаша. Перш два з названих предметв мають безпосередн вдношення до землеробського виробництва, причому в його орнй форм. Глава 3.