Виконала учениця 10-Б класу Дикунець Люда Переврила Моргун Ю. М. 2004 Естетика нженера й естетика архтектора звязан днстю, але перша з них пережива бурхливий розквт, а друга болсно деграду Мо шукання, так само як мо почуття, зводяться до одному, до головного в до поез Лe Корбюзь.До архтектури У прагненн домогтися нового розквту естетики архтектури й у поетизац ц найважлившо сфери людсько дяльност ключ до розкриття творчост Ле Корбюзь великого майстра, життя якого звязала два столття в стор сучасно архтектури.
ЛЕ КОРБЮЗЬ Le Corbusier дйсне прзвище Жаннере, Jeanneret Шарль Едуар 6 жовтня 1887, Ла-Шо-де-Фон, Швейцаря 27 серпня 1965, Рокбрюн-Кап-Мартен, Прованс, Франця, французький архтектор теоретик архтектури. У сучаснй технц серйност ндустрального будвництва бачив основу вдновлення архтектури, прагнув естетично виявити функцонально виправдану структуру спорудження.Один з творцв сучасних напрямкв архтектури рацоналзму, функцоналзму , застосовував плоск покриття, стрчков вкна, вдкрит опори в нижнх поверхах будинкв, вльне планування будинок Центросоюза в Москв, 1928-35 житловий будинок у Марсел, 1947-52. У 50-60-х рр. створював велик мськ ансамбл Чандигарх в нд, 1951-56, прагнув до вол гнучкост просторово-пластично структури будинку капела в Роншане рис. 2, 1950-53. Ранн роки Майбутнй архтектор зявився на свт в родин власника годинниково майстерн, гравера циферблатв одного з перших альпнств.
У будинку часто звучала музика - мати була музиканткою.
Ле Корбюзь, як батько, теж навчався граверному мистецтву. У тринадцять з половиною рокв вн надйшов у Школу прикладних мистецтв у Ла-Шо-де-Фон. Пдлтком навчався в мсцевй школ декоративно-прикладного мистецтва заробляв на життя, гравруючи орнаменти на кришках годинникв.Один з викладачв школи Леплатень вдкрив йому ока на навколишнй свт. Вн навчив Ле Корбюзь розбиратися в шедеврах мистецтва, зацкавив архтектурою, вказав на необхднсть безпосереднього спостереження життя прищепив звичку безупинно робити ескзи. Ле Корбюзь любив подорожувати.
Вн побував на Балканах, у Малй Аз, Грец, Рим. До того, що Корбюзь ввбрав вд мистецтва колишнх часв, додалося, взяте м вд свого часу, усе, що в ньому жило явно чи те, що ще повинно було зявитися. У 1909 - 1910 роках вн працював у майстерн Перре в Париж, де навчався, як використовувати залзобетон. У Берлн вн недовго працював у майстерн Петера Беренса. Перша опублкована Ле Корбюзь книга зявилася результатом цього досвду.Вн вдвдував Вдень вденськ майстерн, але вдмовився вд запрошення Йозефа Гофмана, вдомого учня Отто Вагнера, працювати разом.
У проект Будинку но 1914 у полемчно-загострено форми виразив нов перспективи ндустрально-типового будвництва вся структура будинку складаться з опор трьох залзобетонних плит. З 1919 року Ле Корбюзь поселяться в Париж. Навчання в Школ мистецтв Ла Шо-де-Фон дали сво плоди.У вц тридцяти одного року вн написав першу картину Труба. До 1921 року вдноситься вдкриття його проектно майстерн на вулиц де Севр. Технчн проекти, теоретичн книги по архтектур зробили мя Ле Корбюзь вдомим в усьому свт. Вн - учасник Салонв у Париж, лектор у музе Сучасного мистецтва в Нью-Йорку за запрошенням Рокфеллера, консульту проект будинку Мнстерства нацонально освти в Рио-д-Жанейро, у 1928 роц створю схему дуже практичного автомобля.
На початку 1920-х Ле Корбюзь остаточно сформулював принципи домобудвництва, що оформилися за назвою пуризму.Свою позицю Ле Корбюзь пропагував у 1920- 1926 роки у журнал, який видавався ним самим Експр нуово Новий дух. Вн сформулював пять принципв будинок повинний бути на стовпах, з плоским дахом, з гнучким внутршнм плануванням, стрчковими вкнами вльно органзованим фасадом.
У них виражаються не тльки матеральн, але естетичн прагнення. Досвд, придбаний на будвництв житлових будинкв, дозволяв загострювати сво творч установки. Мабуть, у самому чистому вид вони виражен у влл Саво, побудовано в Пуасс в 1928 - 1930 роках.Ле Корбюзь намагаться розкрити будинок, створити нов можливост для звязкв мж нтерром екстерром всередин самого нтерра.
Будинок явля собою кубчний обсяг, встановлений на стовпах. Це не суцльний масив з пвденно-схдно пвденно-захдно сторн частина обсягу вирзана так, що, коли вста сонце, свтло залива весь внутршнй простр. Вхдний хол розташований на пвнчно-захднй сторон, але, щоб потрапити в нього з дороги, потрбно обйти будинок з пвденно сторони.Фактично будинок не ма головного фасаду, переднього чи заднього фронтону, оскльки вн вдкритий з усх бокв. Неможливо охопити вллу Саво поглядом з одн точки ця композиця здйснена в буквальнй вдповдност з просторово-тимчасовою концепцю.
Однак Ле Корбюзь не намагався додати свом принципам значення нерушимих канонв. вн сам нколи не зупинявся у свому розвитку, вбираючи в себе все нове, що зявлялося довкола нього. Вн залишався, врний свому принципу, що архтектура - це склад розуму, а не ремесла 1936. Авангардн будинки З 1917 Корбюзь обрунтувався в Париж, заснувавши в 1922 архтектурну майстерню разом з двоюрдним братом П ером Жаннере свом постйним спвавтором до 1940 року. Розробивши теорю пуризму, рацоналстично-функцонально чистоти форм, виклав свою концепцю сучасного зодчества в журнал Еспр нуво 1920-25, у книгах До архтектури 1923, Мстобудування 1925 нших. Наочними манфестами цих концепцй зявилися в област ндивдуального житлового будвництва влли й особняки, аскетично-геометричн по свох формах, зведен вдповдно до принципу функцоналзму комплекс особнякв Р. Ла Роша й А. Жаннере в Париж, 1923-34 влла Саво у Пуасси бля Парижа, 1929-31, нш до цих будвель примикав павльйон Еспр нуво на Всесвтнй виставц декоративного мистецтва в Париж, 1925. У них чтко втлилися сформульован Корбюзь пять вдправних точок ново архтектури будинок на стовпах-опорах, плоский дах-сад, вльне внутршн планування, стрчкове вкно, фасадна стна, звльнена вд несущих функцй.
Ставши сенсацями авангардно моди, будинки-манфести рис.1 гостро, часом на гран рон виразили динамку нових ритмв життя, хнй рзкий контраст з звичною традицю, заклавши в той же час основи найважливших будвельно-технологчних нововведень в област остекления, каркаса, облицювання, нженерних комункацй усе це ретельно розроблялося самим Корбюзь.
Рис. 1 Авангардний будинки-манфести Мстобудвн утоп Рзко поставивши альтернативу чиархтектура революця, вважаючи процес вдновлення зодчества самим надйним засобом проти невдворотних соцальних потряснь, Корбюзь висува радикальн де в област градопобудови в цлому.
У план сучасного мста на 3 мльйони жителв 1922 з нього виник так називаний план Вуазен для Парижа, у проектах для Буенос-Айреса, Алжиру, Антверпена й нших свох концепцй вн розвива принципи вертикального мста-саду чи променистого мста назва його книги 1935 року, з високою щльнстю населення, башнеподбними будинками великими парковими просторами мж ними, з чтким подлом транспортних, житлових промислово-длових зон. В Москв по його проекту при участ Н. Д. Кол був вибудований строгий по формах в той же час пластично експресивний особливо з боку двору Будинок Центросоюзу нин Центрального статистичного управлння, 1928-35. З ентузазмом вдгукнувшись на соцально-урбанстичн перетворення в Рос, Корбюзь вплинув на радянську архтектуру 1920-х початку 1930-х рр. Однак потм вн порива спвробтництво з радянською владою його естетичн погляди виявилися несумсними з практикою й деологю тоталтаризму.
Пзн роботи Псля Друго свтово вйни мжнародний авторитет Корбюзь здаться непорушним. де його Променистого мста, а також книги Три людських вимри 1945 лягають в основу Афнсько харт, прийнято IV Мжнародним конгресом сучасно архтектури 1945. У Марсел вн створю житлову одиницю 1947-52, багатоповерховий будинок, що став прообразом для масового житлового будвництва по всй планет, а в Чандигархе ндя, 1950-57 йому, нарешт, вдаться повномаштабно реалзувати сво мстобудвн задуми.
Рис.2 Капела в Роншане Вдгукуючись з вдомою часткою самокритики на надутопче тенденц голого будвельного прагматизму, примтивно корист замсть краси тенденц, що доводять до абсурду його власн де пддан незабаром рзкй критиц в архтектурному постмодернзм, Корбюзь Рис. 3 у свох пзнх будвлях пдсилю образний початок, сполучаючи функцональну продумансть загально структури з могутньою драматичною експресю форм капела Нотр-Дам-дю-О в Роншане рис. 2,1950-53 будинок Верховного суду в Чандигархе павльйон фрми Филипс на Всесвтнй виставц в Брюсселев, 1958 домнканський монастир Ла-Турет бля Лона, 1959. Живопис, скульптура, дизайн Важливою сферою художнього експерименту для Корбюзь з 1920-х рокв був живопис картини монументально-декоративн композиц з напвабстрактними фантазями на тему конструювання людиною свого життвого середовища Рис. 4. Виникл з цих фантазй образи перетворювалися потм у розписи, гобелени, декоративну скульптуру наприклад, Модулор, Рис. 4 символчна фгура людини як головно мри архтектурних пропорцй стала мотивом бетонних барельфв, що прикрасили Марсельську житлову одиницю. Майстер унс великий вклад в дизайн меблв рис. 3, сприяючи рацонально-конструктивному полегшенню основних вузлв.
Шукання в пластику приводять його до живопису скульптури.
Вн зближаться з Леже Пикассо.
Його мальовнич композиц локальн по кольор дивно мальовнич.
У живопис, як в архтектур, Ле Корбюзь застосовував свою систему модулер - систему людського масштабу. Сво картини вн розглядав як елементи архтектури.Компонуючи х, Ле Корбюзь застосовував закони пропорцональност золотог перетину.
У 1936 роц Ле Корбюзь зробив картон для шпалер мануфактури Обюссона, виршуючи х як елемент архтектурно органзованого простору. Рис. 5 Числа червоно та синьо шкал модулора - дйсн розмри, що вдповдають визначеним положенням тла людини.Рисунок Ле Корбюзье Выдающийся французский архитектор и теоретик архитектуры Ле Корбюзье писал Что было бы, если бы человек изобрл систему, что сама по себе абсолютно логична и одновременно противоречит законам природы, и перешла бы от зрительных построений к их практическому применению.
Он Рис. 6 сразу же споткнулся бы, не успев сделать и шагу. То же ожидает и тех, кто попытается создать на практике такой объект. Рис. 7 Широко популярны такие оптические иллюзии, как невозможные объекты и фигуры перевртыши Рис. 7. Если внимательнее присмотреться, замечаем, что на самом деле таких изделий быть не может. Рис.8 Человеческий глаз - чрезвычайно тонкий природный инструмент.И вс же восприятие - лишь первая, но не главная ступень познания.
На первый взгляд ничего удивительного не замечаем. Но немного внимания - и оказывается, что все фигуры являются по-разному замаскированными невозможными объектами. Рис. 9.