курс лекцій для підготовки бакалаврів з спеціальності
„Селекція і генетика ”
Передмова.Сорт, гібрид – в умовах розвиненого сектору аграрної економіки став найбільш важливим компонентом технології вирощування будь-якої культури. На переломному етапі становлення нашої держави увага урядових органів до розвитку селекції істотно знизилася. Але якими б не були важливими поточні питання Україна за своїм географічним, демографічним і економічним положенням приречена бути державою з високорозвиненим сільським господарством. З прадавніх часів на території нинішньої України існувало культурне на той період часу високорозвинене землеробство. В Україні доместіковано, а також інтродуковано багато культурних рослин, де за тривалий історичний період відбувалася їх несвідома і свідома селекція. Це зокрема м’яка пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, гречка, просо, картопля, гарбузи, буряк, соняшник, льон, коноплі, вишня, груша, яблуня, виноград, персик. Перелік культурних рослин, які вирощуються в цей час в Україні можна продовжувати безмежно. Дуже багато культурних рослин, які вирощувалися в Україні використані вихідним матеріалом для розширення культурних рослин у Сбіру і Далекому Сході, в Америці і Австралії, в усіх країнах Західної і Східної Європи куди доля спонукала переселятися українців. У сучасний період при високому рівні розвитку транспортних сполучень будь-які переміщення культурних рослин в межах планети не становлять проблем.
На сучасному етапі селекція не обмежується застосуванням відомих класичних методів створення вихідного матеріалу – добору і гібридизації При створенні вихідного матеріалу для селекції з багатьма культурами широко використовують поліплоїдію, індукований мутагенез, ефект гетерозису на основі цитоплазматичної і ядерної чоловічої стерильності. Актуальними стають методи біотехнології, генної і геномної інженерії. Але ніколи класичний, „польовий” селекціонер не буде замінений ні біохіміком, ні фізіологом, ні навіть генетиком оскільки вони лише можуть створити вихідний матеріал для селекції. „Селекція, як самостійна наука, прадавня і вічна, має свій предмет досліджень і самостійні завдання” (Моргун В.В., 1995). Все це потребує високого рівня кваліфікації селекціонерів. Вони повинні знати цитологію, генетику, загальну селекцію, насінництво, маркетинг. Але підготовка спеціалістів буде неповною, якщо не продовжити її курсом спеціальної селекції. Якщо загальна селекція становить основу цієї підготовки, заклавши основи загального уявлення про селекційний процес в цілому, про вихідний матеріал для селекції, методах створення і використання генетичної різноманітності, методах добору, системі селекційних оцінок, спеціальна селекція спрямована на специфіку селекційної технології окремих культур з урахуванням їх біологічних і генетичних особливостей, а також існуючого генофонду. Таким чином загальні уявлення наповнюються конкретним змістом і селекційний процес конкретної культури всебічно висвітлюється.
В цьому курсі лекцій обговорюються особливості селекції найбільш важливих груп польових культур – зернових, зернових бобових, олійних, коренеплідних, клубне плідних, однорічних і багаторічних кормових рослин, які поширені в Україні. Щоб уникнути повторень загальних положень, автор використовував узагальнення. Свідомо уникнуто подробиць селекційних оцінок, оскільки вони викладені в курсі з загальної селекції та в „Практикумі по селекції і насінництву польових культур”.