Вихідний матеріал

Люпин (особливо жовтий і вузьколистий) – порівняно молода культурна рослина. Багато її сортів були створені на основі природніх і штучних мутацій. Їх роль істотна до цього часу. В зв’язку з цим з метою виділення нових форм з господарсько корисним ознаками. Як вихідний матеріал можна використовувати місцеві кормові і гіркі сорти в місцях їх тривалого вирощування. Часто вони мають ознаки, що важливі для селекції. Наприклад, скоростиглістю і дрібнонасіневістю характеризуються деякі місцеві сорти люпину білого з Східногоьузбережжя Середземного моря. Формування багатої зеленої маси поряд з крупнозерністю і пізньостглістю характерно для зразків з Апенінського і Пірінейського півостровів.

Дикоростучі форми, які ростуть в генцентрах, такожє цінним вихідним матеріалом. В результаті проведення експедицій дрібнозерні форми люпину вузьколистого знайдені в Іспанії, Жовтого – в Північно-Західній Африці, багатозерні – в Італії. Стійкостю до кучерявості і борошнистої роси характеризуються зразки з Пірінейського півострова, а швидким початковим ростом і скоростиглістю – з Північної Африки.

Істотна роль як джерел окремих комплексних господарсько корисних ознак належить селекційним сортам і мутантним формам, створеним шляхом штучного мутагенезу. Так, скоростиглістю відрізняються сорти люпину вузьколистого Сєвєрний 3, Німчиновський 846, Стодолищенський Л-641, Мірела, Білого – Старт, Приморський, жовтого – Академічний 1. Стійкістю до фузаріозного в’янення характеризуються сорти Факел, Біловежський, Копилівський, Кастричнік БСХА-382, закордонні – Афус, Цит, Томік (Польща), Борлута, Рефуза нова (Німеччина). Австралійські сорти люпину вузьколистого Унікроп, Унівайт, Уніхарвест, Ілліарі, Янді і інші мають нерозтріскувані боби. Сортам люпину білого Старт і жовтого Житомирський ювілейний притаманне обмежене бокове гілкування. У сорту Житомирський ювілейний воно обумовлене новою для люпину ознакою – розвитком у пазухах листків верхньої частини пагонів квіток замість бокових гілок.

Пазушне плодоутворення в люпину вузьколистого, вперше згадується в науковій літературі Г.А. Дебелим, яке притаманне формам. Що одержані з застосуванням штучного мутагенезу в Білоруському НДІ землеробства. Наявність такого селекційного матеріалу створює можливості створення дружньодозріваючих сортів зернового напрямку, які будуть пристосовані до інтенсивних технологій вирощування.

З диких видів цінними для селекції вважаються для підвищення продуктивносмті люпин льонолистий (L. Linifolius Roth.) і пізньостиглий (L. opsianthus Atab. et Maiss.), які здатні утворювати плодовиті гібриди при схрещуванні з люпином вузьколистим. Аналогічне значення люпину Вавілова (L. vavilovii Atab. et Maiss.) відносно до люпину білого. Ці ж види порівняно з культурними мають більш дрібне насіння.