Систематика і походження

Кормові боби відносяться до сімейства Fabaceae, роду Faba Medik., який представлений двома видами6 боби Плінія (F. pliniana Trabut.) і боби кінські (F. bona Medik.). Боби Плінія не мають практичного значення. В дикому стані ростуть в Алжирі. Всі вирощувані в світі сорти належать до одного виду – боби кінські Faba bona Medik. (синоніми: Vicia faba L., Faba vulgaris Moench., Faba sativa Bernh.).

У дикому стані F. bona не знайдений. ВюСю Муратовою встановлено два підвиди: ssp. faba Murat і ssp. Paucijuga Murat. Останній підвид вузько локалізований в Індії. Увесь поліморфізм бобів вкладається в підвид faba.

Встановолено шість регіональних екотипів: приморський – з крупним зерном, нерозлусними бобами, вилягаючим стеблом; континентальний – з міцним стеблом і розлусними бобами; північний – скоростиглий, з низьким стеблом і великим числом бобів; індійський – з дуже дрібним насінням; високогірний – з дрібним насінням, скоростиглий; іранський – з високим, добре облиствленим стеблом, використовується на корм і для зеленого добрива.

Внесені в Реєстр сортів рослин України сорти бобів відносяться переважно до континентального і північного екотипів.

За формою і величиною зерна боби поділяються на три різновидності: дрібнонасіневі (var. minor Boch.) з масою 1000 зерен менше 650 г, високорослі, середньо- і пізньостиглі – вегетаційний період 105 – 140 днів; середньонасіневі (var. Eguina Pers.) з масою 1000 зерен від 650 до 1000 г, середньо- і пізньостиглі – вегетаційний період 110 – 140 днів, стебло висотою 70 – 200 см з високим розміщенням бобів від поверхні грунту; крупнонасіневі – (var. major Horz.) з масою 1000 зерен більше 1001 г (до 2700 г), скоростиглі – вегетаційний період 95 – 105 днів, стебло висотою 50 – 100 см з низьким прикріпленням бобів, тому важко піддаються механізованому збиранню. Крупнонасіневі форми вирощують як овочеву культуру.

Кормові боби вирощуються більше 4000 років. Найбільш розповсюджені в країнах Середземного моря. На думку П.М. Жуковського, цей регіон є батьківщиною кормових бобів. У Західну Європу вони потрапили з країн Середземного моря (Італії і ін.). В Україну завезені з Західної Європи.