Результати селекційної роботи в значній мірі залежать від наявності вихідного матеріалу. В цьому відношенні безумовну цінність представляють вже створені сорти, а також місцеві сорти-популяції. Всі сорти до 70-х років минулого сторіччя створені індивідуальним або масовим добором з місцевих стародавніх сортів, які і до теперішнього часу використовуються як доноривисокої пристосованості до місцевихумов, порівняновисокої стійкості до грибкових (аскохітозу, фузаріозної гнилі коренів, іржі, борошнистої роси) і бактеріальних (бактеріоз бобів) хвороб. Для прикладу можна навести сорти Хмельницькі місцеві, Дагестанські місцеві, Банілівські місцеві. Сорти Аушра і Йгева одержані індивідуальним добором з місцевої популяції. Досвід Литовського НДІ землеробства показав, що з місцевих сортів-популяцій можливо відібрати форми, більш скоростиглі і разом з тим високоврожайні. Масовим добором створені сорти Коричневі і Пикуловичські 1.
Вихідним матеріалом використовують зразки з колекції ВІР, які вивчені за біологічними і господарсько цінними ознаками. Індивідуальним добором створені сорти Орловські 41 , більш урожайні ніж стандарт і Уладовські фіолетові, з порівняно високою стійкістю до фузаріозу і борошнистої роси. Цей сорт характеризується також слабким осипанням і розлусністю бобів.